Постанова

від 03.09.2013 по справі 825/2210/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 825/2210/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність від 23.10.2012,

від відповідача Полегешко Л.А., довіреність від 23.08.2013 № 2043/9/10-010, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 10 червня 2013 року надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») № 0009621720 від 28 грудня 2012 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 42123,00 грн., що складається з 28080,00 грн. за основним платежем та 14040,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

При цьому, у судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») № 0009621720 від 28 грудня 2012 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 42120,00 грн., що складається з 28080,00 грн. за основним платежем та 14040,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ у м. Чернігові викладені в акті перевірки від 10.12.2012 № 2658/17/НОМЕР_2 не відповідають дійсності та фактичним обставинам, жодним чином не підтверджені, суперечать первинним документам, що містять відомості про господарські операції, підтверджують та фіксують факти здійснення операцій між позивачем та його контрагентом постачальником ПП "Фосстис", суперечать нормам чинного законодавства України (ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 204 Цивільного кодексу України, ст.ст. 187, 198, 201 Податкового кодексу України).

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення - необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та додала, що відповідно до акта від 22.10.2012 № 1707/22-20/36691198 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Фосстис", фінансово-господарська діяльність останнього здійснюється поза межами правового поля, а взаємовідносини між ПП "Фосстис" та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що господарські взаємовідносини між позивачем та ПП "Фосстис", не спричинили реального настання юридичних наслідків та додатково наголосила, що оскільки ФОП ОСОБА_1 на перевірку не було надано первинних документів, що підтверджували б господарські взаємовідносини з його контрагентом, то ДПІ у м. Чернігові правомірно зроблений висновок, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит.

При цьому, представник відповідача у судовому засіданні просила допустити заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС на Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області.

Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області судом визнана правонаступником Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС, згідно Постанови КМУ від 20.03.2013 № 229.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.03.2002 року, на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові перебуває з 29.03.2002 року та зареєстрована як платник ПДВ.

Судом встановлено, що на підставі вимог ст. 20, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, відповідно до наказу ДПІ у м. Чернігові від 29.11.2012р. № 3623 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та на підставі службового посвідчення серії ЧН №103506, виданого ДПІ у м. Чернігові ДПС, Панько Світланою Миколаївною - старшим державним податковим ревізор - інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Чернігові, інспектором податкової служби 3-го рангу, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за серпень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ПП "Фосстис" (код за ЄДРПОУ 36691198) відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові за податковою адресою ФОП ОСОБА_1 надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення копію наказу ДПІ у м. Чернігові ДПС від 29.11.2012р. № 3623 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 29.11.2012 року №793/Г/17-216.

Журнал реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 для вчинення запису на перевірку не надавався.

Перевірка проводилась з 03.12.2012 по 07.12.2012, про що складено акт від 10.12.2012 № 2658/17/НОМЕР_2 (а. с. 9-16).

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п.14.1.181; п. 193.1; п.198.1, п.198.3; п.198.6; п.200.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі за серпень - 28080,00 грн.

На підставі акта перевірки від 10.12.2012 № 2658/17/НОМЕР_2 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0009621720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 42120,00 грн., (у т. ч. за основним платежем - 28080,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14040,00 грн.) (а. с. 17).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у адміністративному порядку, за результатами якого ДПС у Чернігівській області Рішенням № 91/Г/10-915 від 04 березня 24 від 21.05.2013 року, а Міністерство доходів та зборів України Рішенням № 1315/1799-99-10-03-14 від 21.05.2013 року - залишили без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу ФОП ОСОБА_1- без задоволення.

При складанні вищезазначеного акту, ДПІ у м. Чернігові встановлено, що видами діяльності (за КВЕД) ФОП ОСОБА_1 є:

51.53.1 Оптова торгівля деревиною;

51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами.

При цьому, ДПІ у м. Чернігові за результатами перевірки даних податкових декларацій з ПДВ за серпень 2011 року розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до декларації з ПДВ) за серпень 2011 року та даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» встановлено, що контрагентами ФОП ОСОБА_1 в перевіряємому періоді є: ПП "Фосстис" (контрагент-постачальник) (код ЄДРПОУ - 36691198, ідентифікаційний податковий номер - 366911926591, свідоцтва платника ПДВ № 100252288 від 29.10.2009 року - анульоване 21.05.2012, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Чернігові, стан: « 8» - (до єдр внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

ДПІ у м. Чернігові зазначила, що подальшу реалізацію товарів (робіт, послуг) придбаних ФОП ОСОБА_1 у ПП "Фосстис" в серпні 2011 року (контрагентів-покупців) встановити неможливо.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України податкова звітність з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за серпень 2011 віднесена до другої категорії запису.

Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, поданих ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м.Чернігові, відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 використовувалась праця 5 найманих працівників.

Так, від ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва було складено акт від 22.10.2012 № 1707/22-20/36691198 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Фосстис" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, згідно якого ПП "Фосстис" порушено вимоги пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16, п. 45.2 ст.45 Податкового кодексу України.

При цьому, при проведенні перевірки наявної в органах ДПІ інформації та її документального підтвердження також встановлено відсутність у ПП "Фосстис" необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за період з 01.08.2011 по 31.08.2011.

Таким чином, на підставі ч. 5 ст. 203, п. 1 ст. 215, п. 2 ст. 215 ЦК України, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП "Фосстис" з СГД-постачальниками та з СГД-покупцями, задекларованими в податковій звітності за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

При перевірці правильності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та підстави її проведення, суд зазначає, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, письмовий запит про подання інформації підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої п. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, спираючись на зазначені норми права, судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові зобов'язана надіслати обов'язковий письмовий запит поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надати під розписку платнику податків (ФОП ОСОБА_1.) або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. При цьому, податковий орган вправі приступити до здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки за наявності податкової інформації, згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства лише за умови якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В судовому засіданні було встановлено, що обов'язковий письмовий запит про надання документів для проведення перевірки (від 13.11.2012 № 16156/Г/17-416) не було отримано ФОП ОСОБА_1, а зважаючи на пояснення представника відповідача та факт не надання ним доказів направлення письмового запиту поштою листом з повідомленням про вручення, суд приходить до висновку, що визначена законодавцем процедура направлення запитів платнику, а відповідно і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не дотримана, чим порушено права платника податків, а значить рішення про проведення перевірки було прийнято без дотримання вимог чинного законодавства та надіслання обов'язкового письмового запиту платнику податку.

При цьому, судом встановлено, що у відповідь на повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.11.2012 № 793/Г/17-216 ФОП ОСОБА_1 листом від 06.12.2012 № 54 повідомила ДПІ у м. Чернігові, що не має можливості надати документальне підтвердження господарських взаємовідносин з ПП "Фосстис" за вказаний період, оскільки згідно протоколу УБОЗ УМВС України у Чернігівській області від 12.06.2012 вся документація була вилучена даним правоохоронним органом.

З даного приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них (п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд вбачає з пояснень відповідача та що підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у м. Чернігові, як контролюючим органом, було порушено вимоги п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме не було проведено встановленої законодавцем процедури по отриманню копій первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_1 з ПП "Фосстис" за перевіряємий період, про що свідчить відсутність письмового запиту ДПІ у м. Чернігові до УБОЗ УМВС України у Чернігівській області та було порушено процедуру проведення перевірки, оскільки в даному випадку, законодавцем чітко встановлено, що у разі вилучення первинної документації правоохоронними органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

А отже, з огляду на встановлені порушення ДПІ у м. Чернігові порядку проведення даної перевірки, суд не приймає до уваги зауваження представника відповідача щодо не надання ФОП ОСОБА_1 необхідних первинних документів на перевірку, оскільки такі зауваження є безпідставними.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені 201.1 cт. 201 Податкового кодексу України вимоги.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено вище, одними із видів діяльності ФОП ОСОБА_1 є оптова торгівля деревиною, оптова торгівля будівельними матеріалами.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що у відповідності до виду діяльності, між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ПП "Фосстис" (продавець) у перевіряємий період був укладений договір від 01.07.2011 № 9 на поставку заготовки для піддонів.

На момент укладання договору позивач у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, установчі документи якого не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Судом встановлено, що контрагент позивача - ПП "Фосстис", на момент укладення договору, був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, одним із видів діяльності якого є (відповідно до КВЕД) 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 094772, а. с. 65-67) та платником податку на додану вартість (Свідоцтво платника ПДВ № 100252288 від 29.10.2009 року - анульоване 21.05.2012 на підставі перереєстрації без зміни місцезнаходження, Свідоцтво платника ПДВ № 200045619 від 21.05.2012 року - анульоване 25.06.2012 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням) (а. с. 74).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про протиправність висновку податкового органу про безтоварний характер угод укладених ПП "Фосстис" з ФОП ОСОБА_1 згідно з ч. 5 ст. 203, п. 1 ст. 215, п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, а отже, господарські операції ФОП ОСОБА_1 з контрагентом ПП "Фосстис" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами.

При цьому, при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самої ФОП ОСОБА_1 для здійснення даної господарської операції, врахувавши всі докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про реальність здійснення даної операції, оскільки згідно п. 2.4 Розділу 2 Договору поставки від 01.07.2012 № 9 постачання Товару, за цим Договором, здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2010), за рахунок Постачальника (ПП "Фосстис") на склад Покупця (ФОП ОСОБА_1.), що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, умовами договору прямо передбачено, що доставка, а відповідно і приймання товару, відбувається на склад позивача, а отже товарно-транспортна накладна у ФОП ОСОБА_1 відсутня правомірно, тому що вона підтверджує витрати, які ФОП ОСОБА_1 не несла, крім того, поставка товарів відбувалась за рахунок контрагента позивача відповідно до укладеного договору.

Вказане також підтверджується наступним: згідно п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах необхідні: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Однак, відповідно до п. 2 вказаного Переліку, у випадку здійснення вантажних перевезень водієм юридичної особи або фізичної особи-підприємця для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а лише зазначена накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

При цьому, слід зауважити, що на виконання зазначеного договору ПП "Фосстис" була виписана на адресу ФОП ОСОБА_1 податкова накладна від 03.08.2011 № 3.

При цьому, позивачем було наголошено, що придбання заготовки для піддонів було здійснено з метою їх подальшого використання в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1, на підтвердження чого позивачем було надано договір від 12.01.2011 (а. с. 58), накладну від 03.08.2011 № 18 (а. с. 59), накладну від 30.08.2011 № 38 (а. с. 60), виписку по рахунках (а. с. 61,62), відомість звіту заготовки та піддонів за серпень 2011 (а. с. 64), що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дана господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану ФОП ОСОБА_1

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

І оскільки в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, на підтвердження вищезазначених норм чинного законодавства та реальності вчинення господарської операції, позивачем було надано податкову накладну від 03.08.2011 № 3 (а. с. 57), видаткову накладну від 03.08.2011 № РН-003 (а. с. 56), рахунок-фактуру від 03.08.2011 № СФ-003, виписку по рахунках (а. с. 61-62).

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту ПП "Фосстис", при наявності належно оформленої податкової накладної, виписаної останнім на адресу ФОП ОСОБА_1

З пояснень представника позивача та представника відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові не були взяті до уваги вищезазначені документи.

Факт передачі товару підтверджується наявною видатковою накладною де встановлено підписи відповідальних осіб (в матеріалах справи).

Вказана видаткова накладна повністю відповідає вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Крім цього, суд звертає увагу, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування позивачу ПДВ з підстав неможливості підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

З урахуванням дослідженої господарської операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ у м. Чернігові не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість - є незаконними.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 28.12.2012 № 0009621720 та не надав доказів порушення ФОП ОСОБА_1 п.14.1.181; п. 193.1; п.198.1, п.198.3; п.198.6; п.200.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI та як наслідок заниження ПДВ всього у сумі за серпень - 28080,00 грн.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами наданих контрагентом позивачу, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що ДПІ у м. Чернігові було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 28.12.2012 № 0009621720 - підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «Р») № 0009621720 від 28 грудня 2012 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 42120,00 грн., що складається з 28080,00 грн. за основним платежем та 14040,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) 421,20 грн. (чотириста двадцять одна гривня 00 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 06.06.2013 № 28556532 у сумі 421,20 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області. МФО 853592 .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Скалозуб