Постанова

від 27.08.2013 по справі 820/5757/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27.08.2013 р. №820/5757/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Скріпнік О.М.

за участю: представника позивача - Козловича С.М., представника відповідача - Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна" до Індустріальної об'єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова, в якому просить суд, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2008 року №0000271610/3.

Ухвалою суду від 07.08.2013 року, яка занесена до журналу судового засідання, на підставі ст.55 КАС України проведено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі міста Харкова на Індустріальну об'єднану податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Макфа-Україна» здійснює реалізацію товару (макаронні вироби, виробництва ВАТ «Макфа», Росія) в Україні контрагентам - резидентам України на підставі укладених договорів. При визначені бази оподаткування, при здійснені вказаних господарських відносин, ТОВ «Макфа-Україна» керується п. 4.1 закону «Про ПДВ», виходячи із договірної ціни, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Вказав, що відповідачем в акті перевірки не надано жодного доказу, що є обов'язковим відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та нормативного обґрунтування порушення з боку ТОВ «Макфа-Україна» визначення бази оподаткування, відповідно до п. 4.1 Закону України «Про податок на додатну вартість», тобто відмінність договірної ціни в угодах ТОВ «Макфа-Україна» з резидентами України від звичайних цін.

Таким чином, ТОВ «Макфа-Україна» у відповідності до п. 4.1 Закону України «Про податок на додатну вартість» належним визначило свої зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості товару і відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість» відобразило у податковому та бухгалтерському обліку і податковій звітності свої податкові зобов'язання з ПДВ, чим виконало вимоги законодавства України. Базою для оподаткування товарів, що імпортуються є відповідно до п. 4.3 Закону України «Про податок на додатну вартість» договірна вартість товару, але не менше митної вартості. Митна вартість, для імпортованого товару, визначається в порядку визначеним Митним кодексом N 92-IV від 11.07.02 та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 p.N 1766. Позивач зазначив, що митне законодавство, у тому числі положення Митного кодексу України, не розповсюджуються на правові відносини що діють між резидентами України, зокрема не визначають рівень звичайних цін на імпортований товар.

Відповідач проти позову заперечував, в матеріалах справи містяться письмові заперечення (т.1 а.с.65-66), в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на Закон України "Про податок на додану вартість", висновки акту перевірки від 18.10.2007 року №1558/16-32018768.

Представник позивача - Козлович С.М. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача Шляхта В.В. в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ „Макфа-Україна" є платником податку на додану вартість і знаходиться на обліку в Індустріальній об'єднаній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, яка є правонаступником Індустріальної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС (правонаступник ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова).

Суд розглядає справу враховуючи вимоги Законів та інших нормативних актів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Позивачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007р. (вх. від 16.08.2007 р. № 36717), заявлена сума бюджетного відшкодування становить 95252 грн.

З 27.08.2007 р. по 07.09.2008 р. фахівцями відділу відшкодування податку на додану вартість була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування.

За результатами камеральної перевірки складено довідку №14/16-32018768 від 07.09.2008р. та встановлено, що згідно п. 3.11 Наказу ДПА України від 18.08.05р. № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" встановлено, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства (фактично оплачена сума податкового кредиту за попередній період за даними підприємства становить 701990 грн., за даними перевірки - 697657,40 грн.) та за письмовою інформацією підрозділу податкової міліції (службова записка № 252 від 04.09.2007р.).

На підставі направлення від 25.09.2007р. за № 501 та від 09.10.2007р. за № 519, виданого ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова фахівцям відділу відшкодування податку на додану вартість ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11' Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями, підпункту 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 25.09.2007р. № 416 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» та відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 474 від 09.10.2007 р. "Про продовження терміну позапланової документальної перевірки", проведена позапланова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна", код за ЄДРПОУ 32018768 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007р. на рахунок платника у банку.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.10.2007 року №1558/16-32018768 яким встановлено, що ТОВ „Макфа-Україна" здійснює придбання макаронних виробів, борошна та круп в асортименті, виробником яких є ВАТ „Макфа" (Росія) за фактурною вартістю з урахуванням витрат, що пов'язані з митним оформленням (розмитнення та проходження санітарного контролю), яка значно нижче митної вартості, а саме: що митна вартість товару значно вище фактурної вартості, оскільки за даними підприємства реалізовано товару на суму 3497795,0 грн. без урахування ПДВ, а на підставі розрахунку вартості реалізованого товару, проведеного перевіркою за червень 2007р. реалізація товару виходячи з митної вартості складає 4258155,0 грн. без урахування ПДВ. Різниця між сумою реалізації за митною вартістю та сумою реалізації за фактурною вартістю складає 760360,0 грн., сума податку на додану вартість складає 152072,00 грн. Таким чином, було зроблено висновок, що ТОВ „Макфа-Україна" на порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" була занижена сума податкового зобов'язання у липні 2007 р. на суму 113040,0 грн. у зв'язку з невірним визначенням бази оподаткування операцій з поставки товарів, яка визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Крім цього, за даними перевірки, за липень 2007р. різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ має позитивне значення та складає 52073,0 грн.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ „Макфа-Україна" на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" було завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2007р. на суму 113040,0 грн. внаслідок невірного визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів та завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007р. у розмірі 95252,0 грн. і занижено залишок від'ємного значення, що переноситься до декларації з ПДВ наступного періоду, у розмірі 108893,0 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення про завищення бюджетного відшкодування за липень 2007 року № 0000231610/0 від 25.10.2007 р. на суму 95252,00 грн., № 0000231610/1 від 17.12.2007 р. на суму 95252,00 грн., № 0000231610/2 від 21.02.2008 р. на суму 95252,00 грн. та від 13 травня 2008 року № 0000271610/3 на суму 95252,00 грн.

Позивач не погодився із вказаними висновками та оскаржив податкове повідомлення-рішення від 13.05.2008 року №0000271610/3 до суду.

Судом встановлено, що ТОВ «Макфа-Україна» здійснює імпорт товару (макаронні вироби, виробництва ВАТ «Макфа», Росія) з Російської Федерації на підставі укладеного договору з ВАТ «Макфа» від 04.12.2006 року №433/01-01 (т.3 а.с.7). Позивач має мережу дистриб"юторів у різних містах та регіонах України та представляє інтереси виробника на території України щодо реалізації до кінцевого споживача товарів торгівельної марки "Макфа".

Податкові зобов'язання з ПДВ при ввозі товару визначаються відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», де база оподаткування ПДВ є договірна вартість, але не менше митної вартості. Під ввозом розуміється, відповідно до п. 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість» - ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Відповідно до Інструкції від 09.07.1999 р. "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", митна вартість - вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України "Про Єдиний митний тариф" і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.

Відповідно до затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України від 16 березня 2001 р. N 109/188 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2001 р. за N 261/5452 «Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України пунктом 2.1 передбачено, що контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Відповідно до Закону України «Про податкову службу в Україна» та вказаного митного законодавства України, у відповідача відсутні повноваження, щодо визначення правомірності чи оскарження встановлення митної вартості та визначення податкових зобов'язань з ПДВ при ввезені імпортованого товару.

Таким чином, оскільки, митниця прийняла належним чином оформлені та подані декларантом ТОВ «Макфа-Україна» митні декларації, то обчислення митної вартості ТОВ «Макфа-Україна» та визначення бази оподаткування імпортованого товару відповідно до п. 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість», було здійснено у відповідності до чинного законодавства України.

Пунктом 7.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Пунктом 7.5.2 вказаного закону, передбачено, що датою виникнення права на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Судом встановлено, що ТОВ «Макфа-Україна» у відповідності до законодавства при розмитнені товару сплатило податок на додану вартість грошовими коштами зі свого поточного рахунку виходячи з митної вартості товару, а отже має право на податковий кредит, що належним чином було відображено у податковому та бухгалтерському обліку і звітності підприємства.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «Макфа-Україна» здійснює реалізацію товару (макаронні вироби, виробництва ВАТ «Макфа», Росія) в Україні контрагентам - резидентам України, які не є пов'язаними особами, на підставі укладених договорів.

При визначені бази оподаткування, при здійснені вказаних господарських відносин, ТОВ «Макфа-Україна» діяла відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи із договірної ціни, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР» п. 1.20.1. - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» п. 1.20.8 - обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідач не виконав зазначені приписи і не надав до суду жодного доказу та нормативного обґрунтування порушення з боку ТОВ «Макфа-Україна» визначення бази оподаткування, відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто не довів відмінність договірної ціни в угодах ТОВ «Макфа-Україна» з резидентами України і звичайних цін.

Судом встановлено, що ТОВ «Макфа-Україна» правомірно, у відповідності до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» при реалізації товару контрагентам - резидентам України на території України, визначило свої зобов'язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості товару, що відповідає рівню звичайних цін, що діють в Україні і відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» належним чином відобразило у податковому та бухгалтерському обліку і податковій звітності свої податкові зобов'язання з ПДВ.

Згідно з п. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що відповідно до п. 7.7.4 вказаного закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників, що і було зроблено ТОВ «Макфа-Україна».

Як встановлено судом, для ТОВ «Макфа-Україна» зобов'язання з ПДВ виникають двічі:

- при ввозі товару на митну територію України, де база оподаткування ПДВ є договірна вартість, але не менше митної вартості - п. 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість», при цьому позивач діяв у відповідності та в порядку передбаченому законодавством України;

- при поставці товарів покупцям - резидентам України, де база оподаткування ПДВ є договірна вартість, але не менше звичайних цін - п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», при цьому позивач діяв у відповідності та в порядку передбаченому законодавством України

Таким чином, є помилковим ототожнення бази оподаткування податком на додану вартість, що передбачені п.4.1 та п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки встановлення законодавцем прямого співвідношення, що звичайна ціна не може бути нижчою митної вартості товару, у наведених нормах відсутнє.

Отже, висновок, що наведений в акті перевірки відповідача, про порушення ТОВ «Макфа-Україна» п. 4.1, 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо невірного визначення бази оподаткування по товарам імпортного походження, реалізованих на території України резидентам України не відповідає законодавству України.

Суд приймає до уваги висновки постанови Верховного суду України від 12.03.2012 року (т.2 а.с.36). Із вказаної постанови вбачається, що при здійсненні реалізації продукції на території України, необхідно застосовувати вимоги п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», тоді як предмет регулювання п. 4.3 вказаного закону стосується товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку.

Судова колегія Верховного суду України визначила помилковим ототожнення складових елементів, що ставляться до визначення бази оподаткування податком на додану вартість у п.4.1 та п. 4.3 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки встановлення законодавцем прямого співвідношення, що звичайна ціна не може бути нижчою митної вартості товару, у наведених нормах відсутнє.

Згідно ч.2 ст.161 КАС України - при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 13.05.2008 року №0000271610/3 є незаконним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна" до Індустріальної об'єднаної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 13.05.2008 року №0000271610/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.