Ухвала

від 05.11.2013 по справі 820/5757/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/5757/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Козловича С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 820/5757/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна"

до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27 серпня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна" до Індустріальної об'єднаної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 13.05.2008 року №0000271610/3.

Індустріальна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи правомірність заявлених вимог, заявник посилається на норми п.4.3, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна" було занижено ціни придбаного імпортованого товару до рівня, нижчого за його митну вартість, що призвело до невірного визначення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у липні 2007 року на суму 113040,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна" у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.05.2008 року №0000271610/3.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що з 27.08.2007 р. по 07.09.2007 р. фахівцями відділу відшкодування податку на додану вартість була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування.

За результатами камеральної перевірки складено довідку №14/16-32018768 від 07.09.2008р. та встановлено, що згідно п. 3.11 Наказу ДПА України від 18.08.05р. № 350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" встановлено, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства (фактично оплачена сума податкового кредиту за попередній період за даними підприємства становить 701990 грн., за даними перевірки - 697657,40 грн.) та за письмовою інформацією підрозділу податкової міліції (службова записка № 252 від 04.09.2007р.).

З 25.09.2007р. по 15.10.2007р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведена позапланова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Макфа-Україна", код за ЄДРПОУ 32018768 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007р. на рахунок платника у банку.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.10.2007 року №1558/16-32018768 яким встановлено, що ТОВ „Макфа-Україна" здійснює придбання макаронних виробів, борошна та круп в асортименті, виробником яких є ВАТ "Макфа" (Росія) за фактурною вартістю з урахуванням витрат, що пов'язані з митним оформленням (розмитнення та проходження санітарного контролю), яка значно нижче митної вартості, а саме: що митна вартість товару значно вище фактурної вартості, оскільки за даними підприємства реалізовано товару на суму 3497795,0 грн. без урахування ПДВ, а на підставі розрахунку вартості реалізованого товару, проведеного перевіркою за червень 2007р. реалізація товару виходячи з митної вартості складає 4258155,0 грн. без урахування ПДВ. Різниця між сумою реалізації за митною вартістю та сумою реалізації за фактурною вартістю складає 760360,0 грн., сума податку на додану вартість складає 152072,00 грн. Таким чином, було зроблено висновок, що ТОВ „Макфа-Україна" на порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" була занижена сума податкового зобов'язання у липні 2007 р. на суму 113040,0 грн. у зв'язку з невірним визначенням бази оподаткування операцій з поставки товарів, яка визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Крім цього, за даними перевірки, за липень 2007р. різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ має позитивне значення та складає 52073,0 грн.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем було зроблено висновок, що ТОВ „Макфа-Україна" на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" було завищено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у липні 2007р. на суму 113040,0 грн. внаслідок невірного визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів та завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007р. у розмірі 95252,0 грн. і занижено залишок від'ємного значення, що переноситься до декларації з ПДВ наступного періоду, у розмірі 108893,0 грн.

Згідно підпункту 3.1.2 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" N 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

Згідно з пунктом 4.3 статті 4 Закону N 168/97-ВР, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Пунктом 7.2.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Пунктом 7.5.2 вказаного закону, передбачено, що датою виникнення права на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Таким чином, підставою для визначення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість при ввезенні (імпортуванні) товарів на територію України є дані, зазначені у митній декларації платником податку.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г " підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цього Закону.

Так, відповідно до пп. "б" п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ПДВ до бюджету є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у п. 2.4 ст. 2 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Макфа-Україна" при розмитнені товару сплатило податок на додану вартість грошовими коштами зі свого поточного рахунку виходячи з митної вартості товару, що належним чином було відображено у податковому та бухгалтерському обліку і звітності підприємства. Відповідачем не доведено наявність підстав вважати зазначені у вантажних митних деклараціях позивачем дані недостовірними, а також не надано обґрунтованих доказів невірного обчислення позивачем суми податкового зобов'язання.

При здійснені господарських відносин по реалізації товару (макаронні вироби, виробництва ВАТ "Макфа", Росія) в Україні контрагентам - резидентам України, ТОВ "Макфа-Україна" визначено базу оподаткування відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", виходячи із договірної ціни, але не нижче звичайних цін, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР" п. 1.20.1. - якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" п. 1.20.8 - обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що відповідачем не наведено достатніх доказів порушення з боку ТОВ "Макфа-Україна" норм чинного податкового законодавства в частині визначення бази оподаткування, відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", тобто не довів відмінність договірної ціни в угодах ТОВ "Макфа-Україна" з резидентами України і звичайних цін.

Згідно з п. 7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.4 вказаного закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників, що і було зроблено ТОВ "Макфа-Україна".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання заявника у апеляційній скарзі на порушення позивачем норм п.4.3, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" висновків суду не спростовують.

Заявником помилково ототожнено бази оподаткування податком на додану вартість, що передбачені п.4.1 та п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки встановлення законодавцем прямого співвідношення, що звичайна ціна не може бути нижчою митної вартості товару, у наведених нормах відсутнє. Крім того предмет регулювання вказаних норм Закону не співпадає та стосується відповідно відносин щодо здійснення реалізації продукції на території України (п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість") та щодо відносин імпорту товарів на митну територію України платниками податку (п. 4.3 Закону України "Про податок на додану вартість"). Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2013р. по справі № 820/5757/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.