Постанова

від 30.08.2013 по справі 820/5342/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 серпня 2013 р. № 820/5342/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Чевичалова О.І.,

за участю:

представника позивача - Богдашевського Т.С.,

представника відповідача - Горбатенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2013 року № 0000291504 та № 0000281504.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

Протокольною ухвалою суду відповідача - Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було замінено правонаступником - Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" (далі - ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ") зареєстровано як юридична особа 19.11.2010 року за № 14801020000048405 (т.2 а.с.3-4), є платником податку на додану вартість перебуває на обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Судом встановлено, що податковим органом було проведено перевірку, за результатами якої було складено акт від 05.06.2013 року № 2821/15.4-08/37367684 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" код ЄДРПОУ 37367684 щодо перевірки з питань формування податкового кредиту у липні 2012 року за рахунок незареєстрованої в ЄРПН податкової накладної наданої від ФГ Коньшина В.Д. за ЄДРПОУ 30412295, формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних від ТОВ "Рест - Профі" код ЄДРПОУ 35860329, ТОВ "Металург-2010" код ЄДРПОУ 37365818, ТОВ "Ліга" код ЄДРПОУ 24483948, ТОВ "Праксет-Харків" код ЄДРПОУ 30137712, по яким складені акти про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження відносин з платниками податків за 2011 - 2012 роки, та правомірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 139926 гривень за період квітень 2013 року".

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: зменшено податковий кредит на суму 61509 у лютому 2012 року, що призвело до збільшення позитивного значення, яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 35900 грн.;

- п. 198.6 статті 198 ПК України та наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", чим зменшено податковий кредит на суму 53123,37 та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 25609 грн. за березень 2012 року, що призвело до збільшення позитивного значення, яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 78732 грн.;

- п. 198.6 статті 198, п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме: ТОВ "Регіон трейдінг" сформовано податковий кредит в сумі ПДВ 147000,00 грн. по взаємовідносинам із ФГ Коньшиним В.Д. на суму ПДВ 147000,00 грн. згідно податкової накладної, яка не зареєстрована в ЄРПН, чим завищено податковий кредит та від'ємне значення у липні 2012 року на 147000,00 грн. Дане порушення призвело до виникнення у вересні 2012 року суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 7169 грн., та до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2012 року на 139831 грн.

На підставі цього податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000291504 у розмірі 139831,00 грн. та від 19.06.2013 року № 0000281504 у розмірі 152251,25 грн. (т.1 а.с. 29-30).

З пояснень, наданих представником відповідача, до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень увійшли суми лише по взаємовідносинам з ТОВ "Ліга" та ФГ Коньшина В.Д.

Таким чином, судом досліджуються відносини, які виникли між ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" та його контрагентами ТОВ "Ліга" та ФГ Коньшина В.Д.

Судом встановлено, що між ТОВ "Ліга" (агент) та ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" (принципал) було укладено агентську угоду № 0501А від 05.01.2012 року, відповідно до якої принципал доручає, а агент приймає на себе зобов'язання виступати в якості агента та надавати послуги принципалу з пошуку покупців на нафтопродукти (т.1 а.с. 73-74).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується заявками-дорученнями (т.1 а.с. 75-78), договорами постачання нафтопродуктів (т.1 а.с. 79-84), актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг), звітами агента (т.1 а.с.99-102).

Оплата за даним договором здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 103-115).

На підставі цього ТОВ "Ліга" було виписано позивачу податкові накладні, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 89-98).

Під час виникнення правовідносин ТОВ "Ліга" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ "Ліга" виконало свої зобов'язання за угодою, а ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" отримало послуги та оплатило їх.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Ліга», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом, є чинною та не визнаною у встановленому порядку недійсною.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару.

Отже, позивачем було повністю дотримано вимоги ПК України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ «Ліга», що обґрунтовано доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" з ФГ Коньшина В.Д. судом встановлено, що ТОВ «Регіон-трейдінг» уклало договір купівлі-продажу від 31.01.2012 року із ФГ Коньшина В.Д. (т.1 а.с. 116). Згідно із п. 1.1. договору ФГ Коньшина В.Д. продає, а позивач зобов`язується прийняти та сплатити сільськогосподарську продукцію в кількості, за ціною та в асортименті, що зазначено в видаткових накладних. Продукцію поставлено позивачу згідно із накладними № 69 від 31.01.2012 року, № 73 від 02.02.2012 року, № 75 від 03.02.2012 року, на загальну суму 882000,00 грн. За поставлену продукцію позивач розрахувався, про що свідчить платіжне доручення № 140 від 30.01.2012 року.

ФГ Коньшина В.Д. виписало позивачу податкову накладну № 1/2 від 31.01.2012 року. Позивач подав податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року, у якій до складу податкового кредиту включив суму податку на додану вартість у розмірі 147000,00 грн. відповідно до податкової накладної, виписаної ФГ Коньшина В.Д. № 1/2 від 31.01.2012 року, яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. 19.04.2012 року було надано уточнюючий розрахунок за січень 2012 року на зменшення податкового кредиту по податковій накладній ФГ Коньшина В.Д. № 1/2 від 31.01.2012 року.

Разом із податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 року позивач надав Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якому заявив про порушення ФГ Коньшина В.Д. порядку реєстрації податкових накладних, а саме вказав на відсутність податкових накладних у Єдиному реєстрі.

20.08.2012 року позивачем було надано уточнюючий розрахунок за березень 2012 року на зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам із ФГ Коньшина В.Д. Втретє податкову накладну ФГ Коньшина В.Д. № 1/2 від 31.01.2012 року включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року.

Відповідно до пунктів 198.1-198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Отже, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Враховуючи, що позивач виконав умову щодо надання до звітної декларації з ПДВ за березень 2012 року Додатку 8 із зазначенням постачальника, який не вніс до Єдиного реєстру податкові накладні, суд вважає правомірним віднесення суми ПДВ за спірною податковою накладною, що було виписано у січні 2012 року, у тому звітному періоді, в якому позивач вирішив їх включити, в даному випадку до спливу 365 календарних днів з дня складання податкової накладної, що відповідає вимогам пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Отже, зменшення від`ємного значення суми ПДВ за відносинами із ФГ Коньшина В.Д. є неправомірним.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог ПК України.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки контрагента позивача суд не бере до уваги, оскільки ПК України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та валові витрати в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів.

Відповідно до п.п.1, 3 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000291504 та № 0000281504, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2013 року № 0000291504.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2013 року № 0000281504.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" (код ЄДРПОУ 37367684) судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев`яноста чотири) грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2013 року.

Суддя Н.А. Полях