Ухвала

від 16.01.2014 по справі 820/5342/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 820/5342/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податковаої інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013р. по справі № 820/5342/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг"

до Основ'янської об'єднаної державної податковаої інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - відповідач) в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2013 року № 0000291504 та № 0000281504.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2013 року № 0000291504.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області ДПС від 19.06.2013 року № 0000281504.

Стягнено з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" (код ЄДРПОУ 37367684) судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев`яноста чотири) грн..

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000291504 та № 0000281504, прийняті податковим органом, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податковим органом було проведено перевірку, за результатами якої було складено акт від 05.06.2013 року № 2821/15.4-08/37367684 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" код ЄДРПОУ 37367684 щодо перевірки з питань формування податкового кредиту у липні 2012 року за рахунок незареєстрованої в ЄРПН податкової накладної наданої від ФГ Коньшина В.Д. за ЄДРПОУ 30412295, формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних від ТОВ "Рест - Профі" код ЄДРПОУ 35860329, ТОВ "Металург-2010" код ЄДРПОУ 37365818, ТОВ "Ліга" код ЄДРПОУ 24483948, ТОВ "Праксет-Харків" код ЄДРПОУ 30137712, по яким складені акти про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження відносин з платниками податків за 2011 - 2012 роки, та правомірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 139926 гривень за період квітень 2013 року".

На підставі цього податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000291504 у розмірі 139831,00 грн. та від 19.06.2013 року № 0000281504 у розмірі 152251,25 грн. (т.1 а.с. 29-30).

Як вбачається з матеріалів справи, до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень увійшли суми лише по взаємовідносинам з ТОВ "Ліга" та ФГ Коньшина В.Д.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Ліга" (агент) та ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" (принципал) було укладено агентську угоду № 0501А від 05.01.2012 року, відповідно до якої принципал доручає, а агент приймає на себе зобов'язання виступати в якості агента та надавати послуги принципалу з пошуку покупців на нафтопродукти (т.1 а.с. 73-74).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується заявками-дорученнями (т.1 а.с. 75-78), договорами постачання нафтопродуктів (т.1 а.с. 79-84), актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг), звітами агента (т.1 а.с.99-102).

Оплата за даним договором здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 103-115).

На підставі цього ТОВ "Ліга" було виписано позивачу податкові накладні, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 89-98).

Під час виникнення правовідносин ТОВ "Ліга" було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість.

Таким чином, ТОВ "Ліга" виконало свої зобов'язання за угодою, а ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" отримало послуги та оплатило їх.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність придбання товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було повністю дотримано вимоги ПК України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Ліга", що обґрунтовано доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин ТОВ "РЕГІОН-ТРЕЙДІНГ" з ФГ Коньшина В.Д., колегія суддів зазначає, що пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Регіон-трейдінг" уклало договір купівлі-продажу від 31.01.2012 року із ФГ Коньшина В.Д. (т.1 а.с. 116). Згідно із п. 1.1. договору ФГ Коньшина В.Д. продає, а позивач зобов`язується прийняти та сплатити сільськогосподарську продукцію в кількості, за ціною та в асортименті, що зазначено в видаткових накладних. Продукцію поставлено позивачу згідно із накладними № 69 від 31.01.2012 року, № 73 від 02.02.2012 року, № 75 від 03.02.2012 року, на загальну суму 882000,00 грн. За поставлену продукцію позивач розрахувався, про що свідчить платіжне доручення № 140 від 30.01.2012 року.

ФГ Коньшина В.Д. виписало позивачу податкову накладну № 1/2 від 31.01.2012 року. Позивач подав податкову декларацію з ПДВ за січень 2012 року, у якій до складу податкового кредиту включив суму податку на додану вартість у розмірі 147000,00 грн. відповідно до податкової накладної, виписаної ФГ Коньшина В.Д. № 1/2 від 31.01.2012 року, яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. 19.04.2012 року було надано уточнюючий розрахунок за січень 2012 року на зменшення податкового кредиту по податковій накладній ФГ Коньшина В.Д. № 1/2 від 31.01.2012 року.

Разом із податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 року позивач надав Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", в якому заявив про порушення ФГ Коньшина В.Д. порядку реєстрації податкових накладних, а саме вказав на відсутність податкових накладних у Єдиному реєстрі.

20.08.2012 року позивачем було надано уточнюючий розрахунок за березень 2012 року на зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам із ФГ Коньшина В.Д.

Втретє податкову накладну ФГ Коньшина В.Д. № 1/2 від 31.01.2012 року включено до складу податкового кредиту за липень 2012 року.

Аналіз викладеного свідчить, що позивач виконав умову щодо надання до звітної декларації з ПДВ за березень 2012 року Додатку 8 із зазначенням постачальника, який не вніс до Єдиного реєстру податкові накладні, а отже, колегія суддів вважає правомірним віднесення суми ПДВ за спірною податковою накладною, що було виписано у січні 2012 року, у тому звітному періоді, в якому позивач вирішив їх включити, в даному випадку до спливу 365 календарних днів з дня складання податкової накладної, що відповідає вимогам пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.06.2013 року № 0000291504 та № 0000281504 є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-трейдінг" підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податковаої інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2013р. по справі № 820/5342/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О. Судді (підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2014 року