Постанова
від 28.08.2013 по справі 827/1629/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 року Справа №827/1629/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,

за участю представників:

позивача - Говорухової Марії Робертівни, довіреність №121 від 13.08.2013,

Дорохової МарвЂ™яни Семенівни, довіреність №110 від 19.01.2010,

відповідача - Таточенко Інни Віталіївни, довіреність №10/9/10-025 від 13.03.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000024222 від 27.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39 348,30 грн., у тому числі: 35 233,23 грн. - основний платіж, 4 115,07 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: встановивши під час перевірки угоду, яка має ознаки фіктивної, податковий орган, діючи у межах своїх повноважень, мав звернутися до суду з позовом про визнання такої угоди недійсною, і до набрання чинності відповідним рішенням суду угода вважається дійсною, оскільки саме є змістом презумпції, яка наведена в статті 204 Цивільного кодексу України; всупереч пункту 6 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, інспекція досліджувала дійсність угод, тобто фактично контролювала дотримання платником податків цивільного законодавства, на що податковий орган не уповноважений; підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок, й зазначені в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання угод нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину; оскільки визнання фіктивного правочину недійсним відбувається за рішенням суду, єдиним допустимим засобом доказування факту фіктивності угоди є рішення суду; сам по собі факт виконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним, - у постанові Верховного Суд України «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» №9 від 06.11.2009 зазначено, що невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною і у цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків; для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину, якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним; при встановленні нібито факту фіктивності угод між контрагентами інспекція неправомірно робить висновок на підставі дослідчої перевірки в рамках порушеної кримінальної справи, хоча при цьому обвинувальний вирок суду в даному випадку відсутній, й до винесення обвинувального вироку посадові особи фіктивних підприємств - партнерів не можуть вважатися винними в ухиленні від сплати податків і створенні фіктивних підприємств; первинні документи оформлені Товариством згідно з Положенням «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, не визнані недійсними рішенням суду і діють по теперішній час; Товариством правомірно - на підставі підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України були включені до податкового кредиту з податку на додану вартість суми плачених товарів та послуг по факту першої події - дати списання коштів з банківських рахунків на оплату робіт, послуг; контрагенти мали право на складення податкових накладних, тому що були зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до законодавства, реєстрація скасована не була; висновки акта перевірки про порушення пункту 139.1.9 пункту 139.1 статі 139 Податкового кодексу України не відповідають фактичним обставинам справи, тому що підприємство не відносило до складу валових витрат витрати, які були сплачені по взаємовідносинам з ТОВ «ВТК «Окрополь», ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Мастер Торг»; висновки акта перевірки зроблені з порушенням статті 83 Податкового кодексу України - вони засновані тільки на показаннях допиту осіб, зібраних під час досудового слідства, й не можуть бути підставою для висновків, як і акти про неможливість проведення зустрічної звірки підприємств - контрагентів, так як вони не є носіями доказової інформації та допустимими доказами; комп'ютерні автоматизацій ні системи - АРМ «ТАХ», АР «Звіт», АРМ «РПП», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» також не є матеріалами, які відповідно до статті 83 Податкового кодексу України можуть бути підставою для висновків акту перевірки; в акті перевірки не наведено жодного доказу, який би підтверджував факт порушення податкового законодавства саме позивачем.

Ухвалами суду від 21.06.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04.07.2013 провадження у справі зупинено /т.1, а.с.114/.

Ухвалою суду від 13.08.2013 провадження у справі поновлено /т. 1, а.с.126/.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на позов, у якому із заявленими вимогами не погодився, зазначив:

1. Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, а також порушеної в ході досудового слідства кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), у тому числі: TOB «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ПП «Сіті Буд» (код СДРПОУ 37081640), ПП «Мобкримторг» (код СДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код СДРПОУ 37081939), ПП ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною ругою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, встановлено, що протягом 2009-2012 pоків, на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, за володіння бюджетними коштами. Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України. Вказані факти свідчать про укладення договорів позивачем з TOB "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг» й підтверджуються актами Сімферополької ДПІ: від 06.04.2012 №20/22/36070617 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "ВТК "Окнополь" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012; від 06.04.2012 №27/22/37081640 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сіті Буд», відповідно до якого у ході проведення звірки не підтверджено реальність здійснення ПП «Сіті Буд» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період з 01.01.2009 по 31,03.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків; від 06.04.2012 №30/22/37081792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Мобкримторг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

2. Щодо наслідків порушення податкового законодавства контрагентами платника податків. В ухвалі у справі № К-21755/07 (попередній № А-6/115) від 22.07.2010 Вищим адміністративним судом України зазначено, що факт порушення контрагентами -постачальпиками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди. Крім того, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов 'язані з рухом активі, зміною зобов 'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеною в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним. незважаючи на наявність v платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості з ПДВ. У зв'язку з тим. що отримані від TOB "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», і ПП «Мобкримторг», роботи (послуги), що мають ознаки недійсності, надані у подальшому на адресу Позивача, визнання нідійсних угод з вищезгаданими підприємствами призводить до правових наслідків для контрагента покупця - TOB "НВП "ЕС.Т.Ком" у частині відсутності права на формування податкового кредиту на загальну суму 35 233,23 грн., у розумінні пунтків 198.1, 198.2, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість на загальну суму 35 233,23 грн. /т.1, а.с.131-133/.

У судовому засіданні 28.08.2013 представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.08.2013 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, що повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому, вирішуючи справу стосовно законності рішень про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій Державною податковою інспекцією у Гагагінському районі м. Севастополя Державної податкової служби, суд зобов'язаний перевірити, чи здійснювалася перевірка позивача відповідачем на підставі закону, чи діяли посадові особи відповідача безсторонньо, обґрунтовано та добросовісно у зв'язку з проведенням перевірки, та чи мали місце порушення, встановлені перевіркою.

Працівником Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕС.Т.Ком» (код ЄДРПОУ 25144007), з питань фінансово-господарських взаємовідносин з TOB "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ПП «Сіті Буд» (код СДРПОУ 37081640), ПП «Мобкримторг» (код СДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код СДРПОУ 37081959), ПП «Мастер Тоpг» (код СДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2011 по 29.02.2012.

За результатами перевірки складений акт №1484/22-212/25144007/53 від 30.11.2012 (далі - Акт перевірки) /т.1, а.с.9-32/.

За висновками Акта перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ»:

1. частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого правочини, які були укладені за період з 01.01.2011 по 29.02.2012 з постачальниками ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Мастер Тоpг» мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків; у зв'язку з тим, що угоди придбання є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не строрює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у підсумку чого, як наслідок:

2. на підставі підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ НВП «Ес.Т.Ком» не мало права на віднесення до складу доходів суми 109 347,49 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой», ВАТ «Суха Балка», ДВАТ «Шахта «Надія», ТОВ «Еколь», Ват «Укрпошта», ТОВ «Інструментспецторг», ТОВ «СГС Плюс», Військова частина А4480, КП «Севміськводоканал», ПНВП «Кабельтехресурси», ДП «Ренійський Морський Торговельний Порт», ПАТ «Укртелеком» філія СЕЗ №5, ВАТ «Свердловський машинобудівний завод», Військова частина А2355, військова частина 40136, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України РСП «Кримаерорух», TOB «Стандар- Строй», за період з 01.01.2011 по 29.02.2012;

3. пункту 187.1 статті 187. Податкового Кодексу Україні, - завищені податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 21 869,50 грн., в тому числі за. лютий 2011 року у сумі - 265,26 грн, березень 2011 року у сумі - 2 908,54 грн., травень 2011 року у сумі - 357,21 грн., липень 2011 року у сумі - 8 356,79 грн., серпень 2011 року у сумі - 3 465,55 грн., вересень 2011 року у сумі - 1 564,94 грн., жовтень 2011 року у сумі - 389,60 грн, листопад 2011 року у сумі - 4 561,61 грн., по операціям постачання товарів на адреси покупців TOB «Союз Спецсвязьстрой», ВАТ «Суха Балка», ДВАТ «Шахта «Надія», TOB «Еколь», ВАТ «Укртелеком» Луганська філія, ВАТ «Укртелеком» Одеська філія, Запорізька дирекція УДППЗ «Укрпошта», ТОВ «Інструментспецторг», TOB «СГС Плюс», Військова частина А 4480, КП «Севміськводоканал», ПНВП «Кабельтехресурси», ДП «Ренійський Морський Торговельний Порт», ПАТ «Укртелеком» філія СЕЗ №5, ВАТ «Свердловський машинобудівний завод», Військова частина А 2355, Військова частина 40136, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України РСП «Кримаерорух», TOB «Стандарт Строй», за період з 01.01.2011 по 29.02.2012;

4. підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139. Податкового кодексу України - TOB «НПВ «Ес.Т.Ком» не мало права на віднесення до складу витрат суми 130 933,33 грн. по взаємовідношенням з постачальниками TOB «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Мастер Торг» за період з 01.01.2011 по 29.02.2012;

5. пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - TOB «НПВ «Ес.Т.Ком» не мало права на віднесення до податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 30 706,85 грн., по операціям придбання від постачальників TOB «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Мастер Торг»;

6. підпункту 139.1.9 пунтку 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, результаті чого встановлено віднесення до складу валових витрат суми 123 333,3 грн.: у 1 кварталі 2011 року включено суму 20 833,33 грн., у 3 кварталі 2011 року включено сумау75 000,00 грн., у 1 кварталі 2012 року включено суму: 27 500,00 грн., у результаті чого занижено податку на прибуток у сумі 28 94 7,65 грн., а саме: у 1 кварталі 2011 року на суму 5 208,33 грн., у 3 кварталі 2011 року на суму 17 964,50 грн., у 1 кварталі 2012 року на суму 5 774,82 грн.

7. пунктів 198.1, 198.2, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ у загальній сумі 35 333,34 грн., у тому числі по періодам: січень 2011 року у сумі - 4 166,67 грн., травень 2011 року у сумі - 10 666,67 грн., серпень 2011 року у сумі - 15 000,00 грн., у лютому 2012 року у сумі - 5 500,00 грн.

Такі висновки мотивовані відповідачем наступним:

1. Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, встановлено, що вказана кримінальна справа порушена відносно директора TOB «Союз КДС» ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель - плюс» ОСОБА_7, фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору TOB „Союз КДС" ОСОБА_6 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору TOB «Союз КДС» ОСОБА_6, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частина другої статі 205, частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 pоків, на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, за володіння бюджетними коштами. Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит- груп» та «транзитне» підприємство - TOB БВП «Строитель - плюс», директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_7, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку. Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних ос ;б). а саме: ПП «Гранд -М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ПП «Севелітстрой». TOB «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), TOB «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд» (код СДРПОУ 37081640), ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг» (код СДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код СДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімидж», ПП «Кримторг», TOB «Будівельна компанія «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ 37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи», TOB «Тонар-Крим», TOB «Кримспецтехнолоджи», TOB «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», TOB «ТМ-Компані», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Будх, ПП «Беллатрикс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною ругою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України. Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства». Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

2. Щодо взаємовідносин з TOB "ВТК "Окнополь".

Перевіркою встановлено, що TOB НВП «ЕС.Т.Ком» віднесені суми до складу податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам з TOB «ВТК «Окнополь» у загальному розмірі 26 920,01 грн., у тому числі: за січень 2011 року - 4 166,67 грн., за лютий 2011 року - 250,00 грн., за березень 2011 року - 7 166,00 грн., за травень 2011 року - 336,67 грн., за серпень 2011 року. - 15 000,00 грн. Від Сімферополької ДПІ отримано акт від 06.04.2012 №20/22/36070617 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "ВТК "Окнополь" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 . У ході проведення звірки встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий TOB "ВТК "Окнополь" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобовязань інших субєктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". Також встановлено, що допитаний ОСОБА_16 пояснив, що в жовтні - листопаді 2011 року хтось з його знайомих запропонував придбати фірму TOB «ПТК «Окнополь» для подальшої роботи. Попереднім директором був ОСОБА_17, якому він не платив ніяких грошей. ОСОБА_17 передав йому всі документи фінансово-господарської діяльності, звітність, печатку. Поточні рахунки на себе не перереєстровував. На початку березня 2012 року було прийнято рішення про передачу підприємства знайомому ОСОБА_18 В даний час TOB «ПТК «Окнополь» йому не належить, він не є ні засновником, ні директором. За період перереєстрації підприємства на його ім'я ніяких правочинів він не вчиняв, нікого на це не уповноважував. Допитаний ОСОБА_17 пояснив, що підприємство фактично товар та послуги не поставляло, документи на підприємстві підписувалися за грошову винагороду. Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено податкове зобов'язання TOB "ВТК «Окнополь» по взаємовідношення з Позивачем за січень 2011 року на суму 4 166,67 грн., за серпень 2011 року на суму 15 000,00 грн.

3. Щодо взаємовідносин з ПП «Сіті Буд».

Перевіркою встановлено, що Позивачем за перевіряємий період віднесена сума до складу податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Сіті Буд» за травень 2011 року у розмірі 10 666,67 грн. Від Сімферопольської ДПІ отримано акт від 06.04.2012 №27/22/37081640 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сіті Буд», відповідно до якого у ході проведення звірки не підтверджено реальність здійснення ПП «Сіті Буд» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків. У ході проведення звірки встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП "Пан Буд" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобовязань інших субєктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". Крім того, встановлено, що що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Допитаний ОСОБА_19 пояснив, що фактично підприємство поставки товарів, послуг не здійснювало, на підприємстві він підписував документи за грошову винагороду. Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено податкове зобов'язання ПП «Сіті Буд» по взаємовідношенням з Позивачем за травень 2011 року на суму 10 666,67 грн.

4. Щодо взаємовідносин з ПП «Мобкримторг».

У ході перевірки встановлено, що Позивачем за перевіряемий період віднесена сума до складу податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Мобкримторг» за лютий 2012 року в розмірі 5 500,00 грн. Від Сімферополької ДПІ отримано акт від 06.04.2012 №30/22/37081792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Мобкримторг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012. У ході проведення звірки встановлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Мобкримторг» від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобовязань інших, субєктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів". Також встановлено, що керівник ПП "Мобкримторг" ОСОБА_20 (на посаді директора з 26.04.2010) надав пояснення, що підприємство фактично не проводило реалізацію товару та не надавало послуги, на підприємстві документи ним підписувались за винагороду. Головний бухгалтер ПП "Мобкримторг" ОСОБА_21 (на посаді з 01.01.2012) надала пояснення, що підприємство фактично не проводило реалізацію товару та не надавало послуги, на підприємстві документи вона підписувала за винагороду. Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено податкове зобов'язання ПП «Мобкримторг» по взаємовідношення з Позивачем за лютий 2012 року на суму 5 500,00 грн.

5. Проведеним аналізом встановлено, що TOB "НВП "ЕС.Т.Ком" по взаємовідносинам з контрагентами, які мають ознаки сумнівності, а саме: TOB "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», за період з 01.01.2011 по 29.02.2012 сформовано податковий кредит в сумі 35 333,34 грн. У зв'язку з вищевикладеним, у Позивача відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами-постачальниками в розумінні статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 185 Податкового кодексу України й проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення Позивачем фінансово-господарських операцій з придбання ї товарів (робіт, послуг), за період з 01 .01.2011 по 29.02.2012 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

6. Щодо первинних документів.

Статтею 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, у первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі статтею 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами. Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде- встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних докумєнтів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за N 1333/20071 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою. Статтею 55-1 Господарського кодексу України передбачено ознаки фіктивності суб'єкта господарювання, а саме: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстроване у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження ; зареєстровано (перереєстровано) та проваджене фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Оскільки допитані в рамках розслідування кримінальної справи директора TOB "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг» заперечують свою участь у створенні та діяльності цих підприємств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, тому виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами та на підставі цього не можуть бути визнані первинним документами. У зв'язку з тим. що отримані від TOB "ВТК "Окнополь", ПП«Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», роботи (послуги), що мають ознаки недійсності, надані у подальшому на адресу Позивача, визнання нідійсних угод з вищезгаданими підприємствами призводить до правових наслідків для контрагента покупця - TOB "НВП "ЕС. Т. Ком" в частині відсутності права на формування податкового кредиту на загальну суму 35 233,23 грн., в розумінні пунктів 198.1, 198.2, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість на загальну суму 35 233,23 грн.

На підставі акта перевірки №1484/22-212/25144007/53 від 30.11.2012 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000570222 від 21.12.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 40 459,34 грн., у тому числі: 35 333,34 грн. - основний платіж, 5 126,00 грн. - штрафні санкції /т.1, а.с.210/.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Севастополі від 21.03.2013 за вих. 579/10/10.2-21 скаргу позивача задоволено частково - податкове повідомлення-рішення №000024222 від 27.03.2013 скасовано в частині визначення податку у розмірі 100,11 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1 010,93 грн., а в іншій частині (35 233,23 грн. - податок, 4 115,07 грн. - штрафні санкції) залишено без змін /т.1, а.с.207-208/.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» прийнято податкове повідомлення-рішення №000024222 від 27.03.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39 348,30 грн., у тому числі: 35 233,23 грн. - основний платіж, 4 115,07 грн. - штрафні санкції /т.1, а.с.33/.

Як вбачається з розрахунку штрафніх санкцій, наданого відповідачем /т.1, а.с.211/, а також зі змісту заперечення відповідача та пояснення позивача /т.2, а.с.2/, до складу суми у розмірі 35 333,34 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0000570222 від 21.12.2012 увійшли суми податку на додану вартість по податкових накладних, складених:

- TOB "ВТК "Окнополь" 21.01.2011 №17 (на суму 25 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 166,67 грн), 31.08.2011 №78 (на суму 90 000,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 15 000,00 грн.;

- ПП «Сіті Буд» від 26.05.2011 №37 (на суму 61 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 10 166,67 грн.);

- ПП «Мобкримторг» від 07.02.2012 №2 на суму 33 000,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 5 500,00 грн. на додану вартість 5 500,00 грн. на додану вартість 5 500,00 грн. на додану вартість 5 500,00 грн у лютому 2012 року у розмірі 5 500,00 грн.

на додану вартість 5 500,00 грн.

Рішенням Державної податкової служби у м. Севастополі від 21.03.2013 за вих. 579/10/10.2-21 в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні сума податку зменшена на 100,11 грн., із зазначенням: «з урахуванням показників декларацій платника податків порушеня, встановлені перевіркою, призвели до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 35 233,23 грн. (у тому числі за січень - червень 2011 року на 18 776,96 грн., за липень 2011 року - лютий 2012 року на 16 456,27 грн.), що на 100,11 грн. менше, ніж визначено оскарженим податковим повідомленям-рішеням».

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0000570222 від 21.12.2012, №000024222 від 27.03.2013 до органу державної податкової служби вищого рівня.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 03.06.2013 за вих. №4031/6/99-99-10-01-15 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0000570222 від 21.12.2012, №000024222 від 27.03.2013 - без змін /т.1, а.с.7-8/.

Предметом оскарження у справі є податкове повідомленя-рішння, прийняте на підставі пункту 7 висновків Акта перевірки (щодо порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України), тому суд розглядає справу та оцінює наявні у ній докази у частині, що стосується саме пункту 7 висновків Акта перевірки.

Судом встановлено, що з приводу повноти та правильності нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми розділу V Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» (ідентифікаційний код 25144007) зареєстровано юридичною особою 09.03.1998 /т.1, а.с.9, - оборотна сторінка, а.с. 142, 143/, взято на облік як платник податків у ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя 11.03.1998 /т.1, а.с.9, - оборотна сторінка/, 08.10.2008 зареєстровано платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя видано свідоцтво №100143882 /т.1, а.с.9, - оборотна сторінка/.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB "ВТК "Окнополь".

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, між позивачем та ТОВ «ВТК «Окнополь» була досягнута усна домовленість про надання останнім першому послуг з чищення каналізації.

На виконання вказаної домовленості позивачем платіжним дорученням №272 від 21.01.2011 було перераховано контрагенту суму оплати послуг у розмірі 25 000,грн., у тому числі податок на додану вартість 4 166,67 грн. /т.1, а.с.37/.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК «Окнополь» за фактом отримання коштів від позивача, на підставі підпункту а) пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 200 Податкового кодексу України складено та надано покупцеві податкову накладну від 21.01.2011 №17 на суму 25 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 4 166,67 грн. /т.1, а.с.36/. Також було складено рахунок-фактуру №20 від 21.01.2011 на таку ж суму /т.1, а.с.35/.

Між позивачем та ТОВ «ВТК «Окнополь» була досягнута усна домовленість про надання останнім першому послуг з обслуговування об'єктів нерухомості.

На виконання вказаної домовленості Позивачем платіжним дорученням №41 від 06.09.2011 було перераховано контрагенту суму оплати послуг у розмірі 90 000,грн., у тому числі податок на додану вартість 15 000,99 грн. /т.1, а.с.41/.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК «Окнополь» за фактом надання послуг та прийняття їх позивачем, про що був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №16 від 31.08.2011 /т.1, а.с.39/, на підставі підпункту б) пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 200 Податкового кодексу України складено та надано покупцеві податкову накладну від 31.08.2011 №78 на суму 90 000,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 15 000,00 грн. /т.1, а.с.40/. Також було складено рахунок-фактуру №СФ-0000746 від 29.08.2011 на таку ж суму /т.1, а.с.38/.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг у формі здійснення дій з оплати послуг Замовником, прийняття оплати Виконавцем та обміну вказаними вище письмовими документами.

Правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (пункт 1 статті 208 Цивільного кодексу України).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, недодержання позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТК «Окнополь» письмової форми згаданих вище правочинів не має наслідком їх недійсність.

За правилом статті 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як пояснили представники позивача, для зручності обох сторін договору, була домовленість з контрагентом про те, що конкретний срок надання послуг з чищення каналізації буде визначений додатково, у майбутньому.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача), зокрема, у паперовому вигляді;

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статі 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на час розгляду справи у Реєстрі міститься запис про державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь» (ідентифікаційний код 36070617), місце знаходження - 95040, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь , Залізничний район, вулиця Елеваторна, будинок 4, керівник - ОСОБА_22.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь» зареєстровано у податковому органі у м. Сімферополі як платник податку на додану вартість (номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 100134518) /т.1, а.с.36, 40/, що сторонами не оспорюється.

Таким чином, за фактом настання першої події, передбаченої підпунктом а) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - зарахування 21.01.2011 коштів від покупця, ТОВ «ВТК «Окрополь» мало право скласти податкову накладну (від 21.01.2011 №17) та видати її покупцю - ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ». Також за фактом настання першої події, передбаченої підпунктом б) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №16 від 31.08.2011), ТОВ ВТК «Окрополь» мало право скласти податкову накладну (від 31.08.2011 №78) та видати її покупцю - ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ».

Відповідно підпункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписом пункту 198.2 статі 198 Податкового кодексу україни датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац четвертий пункту 198.3 статі 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, за фактом настання першої події, передбаченої пунктом 198.2 статі 198 Податкового кодексу України - списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг (платіжне доручення №272 від 21.01.2011) ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» мало право віднести до податкового кредиту за січень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 4 166,67 грн. за податковою накладною від 21.01.2011 №17, складеною ТОВ «ВТК «Окрополь». Також, за фактом настання першої події, передбаченої пунктом 198.2 статі 198 Податкового кодексу України - отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №16 від 31.08.2011) ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» мало право віднести до податкового кредиту за серпень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 15 000,00 грн. за податковою накладною від 31.08.2011 №78, складеною ТОВ «ВТК «Окрополь».

Викладеним в акті перевірки №1484/22-212/25144007/53 від 30.11.2012 підтверджується наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» та ТОВ «ВТК «Окрополь» з приводу придбання - надання послуг з чищення каналізації та обслуговування об'єктів нерухомості, а також оформлення наведених вище первинних документів за встановленими законодавством України вимогами та оплата послуг /т.1, а.с.6-12/. Зокрема, перевіркою встановлено, що TOB «НВП «ЕС.Т.Ком» віднесені суми до складу податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам з TOB «ВТК «Окнополь» у загальному розмірі 26 920,01 грн., у тому числі: за січень 2011 року - 4 166,67 грн., за лютий 2011 року - 250,00 грн., за березень 2011 року - 7 166,00 грн., за травень 2011 року - 336,67 грн., за серпень 2011 року. - 15 000,00 грн.

Доказів про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, відповідачем суду не надано; господарські операції здійснювалися в межах основного виду діяльності (надання в оренду та експлуатація власного та орендованого нерухомого майна) за КВЕД, зазначених в довідці АА №867072 від 20.05.2013 /т.1, а.с.143/.

Не надано відповідачем й доказів відсутності у ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» на час вичнення господарських операцій статусу юридичної особи та платника податку на додану вартість, незвичності цієї операції для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі вказаних вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення №88 та за підтвердженості реальності здійснення господарських операцій, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича торгівельна компанія «Окнополь» податкові накладні є підставою для включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» зазначених у них сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Граничний строк, протягом якого такі суми податку можуть обліковуватися у складі податкового кредиту з податку на додану вартість без фактичного виконання робіт (надання послуг) чинним законодавством не визначений, проте, позивач не позбавлений протягом строку позовної давності звернутися до суду з вимогою про повернення сплачених сум за фактично не надані послуги, а контрагент позивача - ТОВ «ВТК «Окрополь», у свою чергу, може у будь-який момент часу повернути позивачеві суму, сплачену за послуги, якщо сторони так і не дійдуть згоди щодо конкретного строк у виконання робіт (надання посліг).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Сіті буд".

Між позивачем та ПП «Сіті буд» була досягнута усна домовленість про надання останнім першому послуг з виконання ремонтно-оздоблювальних робіт.

На виконання вказаної домовленості Позивачем платіжним дорученням №62 19.05.2011 було перераховано контрагенту суму оплати послуг у розмірі 3 000,грн., у тому числі податок на додану вартість 500,00 грн., а платіжним дорученням №71 від 26.05.2011 було перераховано 61 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 10 166,67 грн. /т.1, а.с.49, 50/.

Приватним підприємством «Сіті буд» за фактом отримання коштів від позивача, на підставі підпункту а) пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 200 Податкового кодексу України складено та надано покупцеві податкові накладні: від 19.05.2011 №20 на суму 3 000,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 500,00 грн., від 26.05.2011 №37 на суму 61 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 10 166,67 грн. /т.1, а.с.47, 48/. Також було складено рахунок-фактуру №СФ-0000132 від 04.05.2011 на таку ж суму /т.1, а.с.46/.

Недодержання Позивачем та ПП «Сіті буд» письмової форми правочину не має наслідком його недійсність. Правове обґрунтування цього питання докладно розкрито вище.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на час розгляду справи у Реєстрі міститься запис про державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Сіті буд» (ідентифікаційний код 37081640), місце знаходження - 95022, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Київський район, вулиця Глінки/Ж. Дерюгіної, будинок 57В/2А, керівник - ОСОБА_24.

Приватне підприємство «Сіті буд» зареєстровано у податковому органі у м. Сімферополі як платник податку на додану вартість (номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 100313198) /т.2, а.с.46/, що сторонами не оспорюється.

Згідно з довідкою Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим АА №233490 від 26.04.2010 /т.2, а.с.44/, а також інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, одним з основних видів діяльності підприємства за КВЕД є «надання інших комерційних послуг».

Таким чином, за фактом настання подій, передбачених підпунктами а) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - зарахування 19.05.2011 та 26.05.2011 коштів від покупця, ПП «Сіті буд» мало право скласти податкові накладні (від 19.05.2011 №20, від 26.05.2011 №37 ) та видати їх покупцю - ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ».

За фактом настання першої події, передбаченої пунктом 198.2 статі 198 Податкового кодексу України - списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг (платіжні доручення №62 від 19.05.2011, №71 від 26.05.2011) ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» мало право віднести до податкового кредиту за травень 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 500,00 грн. та 10 166,67 грн., за податковим накладними від 19.05.2011 №20, від 26.05.2011 №37, складеними ПП «Сіті буд».

Викладеним в акті перевірки №1484/22-212/25144007/53 від 30.11.2012 підтверджується наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ «НВП «Ес.Т.КОМ» та ПП «Сіті буд» з приводу придбання-надання послуг з виконання ремонтно-оздоблювальних робіт, а також оформлення наведених вище первинних документів за встановленими законодавством України вимогами та оплата послуг /т.1, а.с.22-24/. Зокрема, перевіркою встановлено, що TOB «НВП «ЕС.Т.Ком» віднесені суми до складу податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Сіті буд» у травні 2011 року у розмірі 10 666,67 грн.

На підставі вказаних вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення №88 та за підтвердженості реальності здійснення господарських операцій, складені Приватним підприємством «Сіті буд» податкові накладні є підставою для включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» зазначених у них сум податку на додану варість до складу податкового кредиту.

Граничний строк, протягом якого такі суми податку можуть обліковуватися у складі податкового кредиту з податку на додану вартість без фактичного виконання робіт (надання послуг) чинним законодавством не визначений, проте, позивач не позбавлений протягом строку позовної давності звернутися до суду з вимогою про повернення сплачених сум за фактично не надані послуги, а контрагент позивача - ПП «Сіті буд», у свою чергу, може у будь-який момент часу повернути позивачеві суму, сплачену за послуги, якщо сторони так і не дійдуть згоди щодо конкретного строк у виконання робіт (надання посліг).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Мобкримторг".

Між позивачем та ПП «Мобкримторг» була досягнута усна домовленість про надання останнім першому послуг з дослідження кон'юнктури ринку.

На виконання вказаної домовленості Позивачем 07.02.2012 було перераховано контрагенту суму оплати послуг у розмірі 33 000,грн., у тому числі податок на додану вартість 5 500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку 26000000201835 у Севастопольському відділенні №1 АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, на 29 800,00 грн. /т.1, а.с.44/ та платіжним дорученням №74 на суму 3 200,00 грн. /т.1, а.с.45/.

Приватним підприємством «Мобкримторг» за фактом надання послуг та прийняття їх позивачем, про що був складений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.02.2012 /т.1, а.с.42/, на підставі підпункту б) пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.4, 201.7 статті 200 Податкового кодексу України складено та надано покупцеві податкову накладну від 07.02.2012 №2 на суму 33 000,00 грн. у тому числі податок на додану вартість 5 500,00 грн. /т.1, а.с.40/. Також було складено рахунок-фактуру №СФ-0000028 від 07.02.2012 на таку ж суму /т.2, а.с.5/.

Недодержання Позивачем та ПП «Мобкримторг» письмової форми правочину не має наслідком його недійсність. Правове обґрунтування цього питання докладно розкрито вище.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на час розгляду справи у Реєстрі міститься запис про державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства «Мобкримторг» (ідентифікаційний код 37081792), місце знаходження - 95006, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Залізничний район, вулиця Карла Маркса, будинок 40, керівник - ОСОБА_25.

Приватне підприємство «Мобкримторг» зареєстровано у податковому органі у м. Сімферополі як платник податку на додану вартість (номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 200024094) /т.2, а.с.52/, що сторонами не оспорюється.

Згідно з довідкою Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим АА №462844 від 02.06.2011 /т.2, а.с.53/, а також інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, основним видом діяльності підприємства за КВЕД є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

Таким чином, за фактом настання подій, передбачених підпунктами а) і б) пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України - зарахування 07.02.2012 коштів від покупця та оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.02.2012), ПП «Мобкримторг» мало право виписати податкову накладну (від 07.02.2012 №2) та видати її покупцю - ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ».

За фактом настання першої події, передбаченої пунктом 198.2 статі 198 Податкового кодексу України - списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг (виписка по рахунку 26000000201835 у Севастопольському відділенні №1 АТ «Ерсте Банк», МФО 380009, та платіжне доручення №74 від 07.02.2012) ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» мало право віднести до податкового кредиту за лютий 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 5 500,00 грн. за податковою накладною від 07.02.2012 №2, складеною ПП «Мобкримторг».

Викладеним в акті перевірки №1484/22-212/25144007/53 від 30.11.2012 підтверджується наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ «НВП «Ес.Т.КОМ» та ПП «Мобкримторг» з приводу придбання-надання послуг з дослідження кон'юнктури ринку, а також оформлення наведених вище первинних документів за встановленими законодавством України вимогами та оплата послуг /т.1, а.с.18-21/. Зокрема, перевіркою встановлено, що TOB «НВП «ЕС.Т.Ком» віднесені суми до складу податкового кредиту по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Мобкримторг» у лютому 2012 року у розмірі 5 500,00 грн.

Представники позивача зазначили, що одержання від ПП «Мобкримторг» послуг з дослідження кон'юнктури ринку дозволило у 2012 році підтримати рівень продажу товарів іншим суб'єктам господарювання, внаслідок чого за підсумками року вдалося отримати прибуток від фінансово-господарської діяльності, що підтверджується показниками декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік /т.2, а.с.7-8/.

Зокрема, позивач реалізовував товар контрагентам з різних регіонів України, у тому числі на адресу: ПАТ «Укртелеком» Одеська філія; ДВАТ «Шахта «Надія»; УДППЗ «Укрпошта» Запорізька дирекція; ПАТ «Укртелеком» Запорізька філія; ДП «Східний-гірничо-збагачувальний комбінат»; ПАТ «Укртелеком» Кримська філія; Військова частина А 4480; ПАТ «Укртелеком» Луганська філія; ДСК «Керченська паромна переправа»; КП «Севгрводоканал» СГС; ВТОВ «Електро», ТОВ «Союз-Спецсвязьстрой»; Військова частина А2355; ТОВ «СГС Плюс»; ПАТ «Укртелеком» філія СЕЗ; ТОВ «НВП «Віан»; Військова частина 40136, про свідчать первинні документи - довіреності на отримання матеріальних цінностей, видаткові накладні /т.1, а.с.156-206/.

На підставі вказаних вище положень Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення №88 та за підтвердженості реальності здійснення господарських операцій, складена Приватним підприємством «Мобкримторг» податкова накладна є підставою для включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» зазначеної у ній суми податку на додану варість до складу податкового кредиту.

Щодо нікчемності на думку відповідача, господарських операцій між ТОВ «НВП «ЕС.Т.КОМ» та TOB "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг», суд зазначає наступне.

Згідно з частиною п'ятою статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, що порушує публічний порядок, є нікчемним (стаття 228 Цивільного кодексу України).

При цьому, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Всупереч вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні. Крім того, не доведено наявність інших підстав, передбачених законом, що вказують на неможливість включення позивачем податкових накладних, виписаних на його адресу, до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, вищенаведеним підтверджується, що позивач здійснював усі необхідні дії, спрямовані на виконання господарських правовідносин, маючи за мету здійснення господарських операцій з придбання послуг.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків права на віднесення сумм до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств та до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (робіт,послуг) по операціях, що підлягали оподатковуванню. Тобто, якщо контрагент не виконав своїх податкових зобов'язань щодо нарахування та сплати податків до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, а не для добросовісного придбавача товарів (робіт, послуг).

З аналізу положень статті 15, підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України випливає, що обчислення, декларування та/або сплата сум податків та зборів є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Така позиція обґрунтована захистом прав добросовісних платників податків та принципом особистої відповідальності правопорушника за скоєне порушення вимог податкового законодавства.

Зазначена позиція узгоджується також із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником (виконавцем робіт) оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець (позивач) не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем робіт, ані за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Отже, враховуючи той факт, що складений відповідачем акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, що передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, суду не надано рішення суду, яке б набрало законної сили, ухвалене в порядку статті 234 Цивільного кодексу України щодо визнання судом фіктивним правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, тобто його вчинення без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, або рішення суду, яке б набрало законної сили та було прийнято в порядку статті 207 Господарського кодексу України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності їх вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, або які б вказували на невідповідність договору позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, - висновки акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому факти, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Викладення позивачем в акті перевірки висновків, які засновані на припущеннях не відповідає вимозі пункту 6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

Таким чином, сукупність наведених фактів, на думку суду, не надає підстав вважати Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕС.Т.Ком» (код ЄДРПОУ 25144007), з питань фінансово-господарських взаємовідносин з TOB "ВТК "Окнополь" (код ЄДРПОУ 36070617), ПП «Сіті Буд» (код СДРПОУ 37081640), ПП «Мобкримторг» (код СДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код СДРПОУ 37081959), ПП «Мастер Тоpг» (код СДРПОУ 37196250) за період з 01.01.2011 по 29.02.2012, складений відповідачем 30.11.2012 за №1484/22-212/25144007/53, належним доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB "ВТК "Окнополь", ПП «Сіті Буд», ПП «Мобкримторг».

Щодо посилань в Акті перевірки на фактичні дані, встановлені при розслідуванні кримінальної справи № 69-0146, які встановлені відповідачем зі змісту Актів ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС: від 06.04.2012 №20/22/36070617 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "ВТК "Окнополь" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012; від 06.04.2012 №27/22/37081640 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Сіті Буд» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012; від 06.04.2012 №30/22/37081792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Мобкримторг» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, суд зазначає наступне.

Відповівдні доводі не можуть вважатися доказами порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України належним для адміністративного суду доказом того, чи мало місце діяння та вчинено воно певною особою, є вирок суду в кримінальної справі, якій набрав законної сили. Тому, будь-які висновки УПМ ДПС, матеріали попереднього слідства: протоколи допиту обвинувачених, акти, постанови процесуального характеру незалежно від їх змісту не можуть вважатися належними та достатьними доказами порушення законодавства суб'єктами господарювання.

За таких обставин суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених правочинів, його позиція про те, що ці правочини вочевидь суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами.

Вказана думка суду повністю узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України. Так, у постанові від 03.04.2013 у справі №К/9991/38114/12.суд зазначив:

"Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Саме по собі здійснення ним (особою, яка притягується до кримінальної відповідальності - суд) реєстрації суб'єктів господарювання без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цими товариствами, установлена у кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнані як доказ безтоварності спірних господарських операцій.

Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені спірних контрагентів невстановленими особами, то слід зазначити, що платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей".

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку. Враховуючи визнання судом необґрунтованим збільшення позивачеві зобов'язань з податку на додану вартість, застосування до позивача штрафних санкцій за таким податковим повідомленням-рішенням також є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

До позовної заяви додане платіжне доручення №627 від 18.06.2013 про сплату судового збору у розмірі 394,00 грн. /т.1, а.с.6/. Інших судових витрат позивача під час розгляду справи судом не встановлено. Саме у вказаній сумі належить присудити позивачеві судові витрати.

В судовому засіданні 28.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 02.09.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби №000024222 від 27.03.2013 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» (ідентифікаційний код 25144007) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39 348,30 грн., у тому числі: 35 233,23 грн. - основний платіж, 4 115,07 грн. - штрафні санкції.

3. Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24, ідентифікаційний код 23443220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕС.Т.КОМ» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, б. 31-В, ідентифікаційний код 25144007) судовий збір у розмірі 394,00 грн. (триста дев'яносто чотири грн. 48 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров


Суд	Окружний адміністративний суд міста Севастополя
Дата ухвалення рішення	28.08.2013
Оприлюднено	05.09.2013
Номер документу	33287578
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —827/1629/13-а

Ухвала від 16.01.2014

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 16.01.2014

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 23.09.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Постанова від 28.08.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Александров О.Ю.

Ухвала від 04.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Александров О.Ю.

Ухвала від 21.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Александров О.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.08.2013 по справі 827/1629/13-аОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Судовий реєстр по справі —827/1629/13-а

Ухвала від 16.01.2014

Ухвала від 16.01.2014

Ухвала від 23.09.2013

Постанова від 28.08.2013

Ухвала від 04.07.2013

Ухвала від 21.06.2013

Постанова
від 28.08.2013 по справі 827/1629/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ