Постанова

від 29.08.2013 по справі 812/6855/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2013 року Справа № 812/6855/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Кокоткіної А.О. (довіреність № 831/06 від 18.02.2013),

відповідача: Фролової Н.В. (довіреність б/н від 12.08.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до дочірнього підприємства «Машинобудівник» публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 218514,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до дочірнього підприємства «Машинобудівник» публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 218514,31 грн., в обґрунтування якого зазначено таке.

З листа голови ліквідаційної комісії Хірного Ю.Т. ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» до відділення Фонду в м. Луганську позивачу стало відомо, що ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» ліквідується за рішенням засновників.

Відділенням Фонду в м. Луганську були призначені та продовжені страхові виплати потерпілому на ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» ОСОБА_4 Відповідно до прийнятих постанов відділення Фонду в м. Луганську страхові виплати було призначено по особовій справі потерпілого та згідно реєстру потерпілий ОСОБА_4 перебуває на обліку у відділенні по теперішній час та отримує страхові виплати. У зв'язку з чим на підприємстві повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат потерпілому ОСОБА_4 протягом його життя.

Відділенням Фонду в м. Луганську голові ліквідаційної комісії підприємства направлено заяву за № 3550/03 від 30.07.2013 про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян. 01.08.2013 відділенням Фонду в м. Луганську отримана відповідь, у якій головою ліквідаційної комісії відмовлено у визнанні права з капіталізації платежів за Фондом.

У зв'язку з відсутністю механізму капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково, і тут необхідно застосовувати аналогію права. Так, для розрахунку суми капіталізації при ліквідації підприємства банкрута застосовується Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 із змінами від 16.05.2007. Відповідно до п.3 Порядку 765 капіталізація платежів розраховується за період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ України в м. Луганську для визначення періоду, за який розраховувалася капіталізація платежів, використовувало дані середнього очікування життя осіб, надані Головним управлінням статистики у Луганській області і для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань перед потерпілим внаслідок заподіяння шкоди його життю і здоров'ю, провело відповідний розрахунок. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим на підприємстві - боржнику становить 218514,31 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (а.с.32-35), у яких зазначив таке.

Позивач в обґрунтування позову посилається, зокрема, на ст.1205 ЦК України та заявляє вимоги по стягненню з ДП «Машинобудівник» заборгованості з капіталізованих платежів. Разом з тим, на думку відповідача, обов'язок щодо капіталізації платежів покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого. Тобто, даний адміністративний позов подано з порушенням норм матеріального права, оскільки ст.1205 ЦК України передбачено право звернення з позовом про зобов'язання здійснити капіталізацію виплат та таке право законодавцем надано лише потерпілому.

Крім того, обґрунтування позивачем позовних вимог з посиланням на Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 та ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на думку представника відповідача, є помилковим, оскільки зазначені норми застосовуються до юридичних осіб - банкрутів. Натомість, ДП «Машинобудівник» ліквідується за рішенням її учасників, процедура такої ліквідації регулюється Цивільним кодексом України.

Повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи ДП «Машинобудівник» про припинення юридичної особи, із зазначенням строку заявлення вимог кредиторів щодо юридичної особи, що припиняється, було опубліковано у № 196 (31) від 18.11.2011 офіційного спеціалізованого друкованого ЗМІ «Бюлетень державної реєстрації». Враховуючи, що повідомлення було опубліковано 18.11.2011, кінцевим терміном заявлення кредиторських вимог була дата 19.05.2012. Проте Фондом у вказаному періоді кредиторські вимоги заявлено не було. Про існування кредиторських вимог Фонд повідомив ліквідатора ДП «Машинобудівник» тільки 30.07.2013, тобто із значним порушенням встановлених законодавством термінів. Згідно чинного законодавства Фонд не звільняється від обов'язку своєчасно здійснити всі передбачені для кредитора дії в процедурі ліквідації підприємства.

ДП «Машинобудівник» фактично припинено виробничу діяльність у січні 2012 року. Під час ліквідації ліквідаційною комісією підприємства вчинено дії, що передбачені нормами діючого законодавства. За наслідками дій з ліквідації складено ліквідаційний баланс станом на 24.04.2013, який подано до ДПІ Жовтневого району м. Луганська, закрито розрахунковий рахунок підприємства у банківській установі, підписано акт податкової перевірки від 16.05.2013 № 865/23/31594763, в ДПІ Жовтневого району м. Луганська отримана довідка за формою № 22-ОПП від 21.06.2013 № 150/183, отримана довідка архівного відділу Луганської міської ради від 13.06.2013 № 82/03-15/1/373/0/13-13 про передачу документів на зберігання. Станом на 30.07.2013 (на момент пред'явлення заяви Фондом) майно ДП «Машинобудівник», за рахунок якого можливо задовольнити вимоги Фонду, відсутнє. Крім того, на запит підприємства було отримано: лист УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська від 12.06.2013 № 6076/03, довідку Луганського міського центру зайнятості від 17.07.2013 № 1/д/09-2890, довідку Фонду соціального страхування Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 01.07.2013 № 17, згідно яких у ДП «Машинобудівник» відсутня заборгованість по страхових внесках.

Також, представник відповідача зауважив, що підставою для стягнення заборгованості, за її наявності, в тому числі стягнення капіталізованих платежів, є складений акт перевірки, в якому вказується про наявність заборгованості та визначається сума заборгованості. Відносно відповідача позивачем такі акти перевірки не складалися та на адресу підприємства не надсилалися.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Луганськтепловоз» від 06.10.2011 вирішено припинити ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» шляхом ліквідації (а.с.110-117).

16.11.2011 зазначене рішення внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.66-67).

Згідно акта форми Н-1 від 08.07.2005 ДП «Машинобудівник» ОСОБА_4 06.07.2005 отримав травму на виробництві (а.с.7-9), у зв'язку з чим йому встановлено 30% втрати працездатності, що підтверджено випискою із акта огляду МСЕК. Крім того, ОСОБА_4 потребує у додаткових видах допомоги: санаторно-курортному лікуванні, медикаментозному лікуванні, забезпеченні корсетом (а.с.10).

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську від 20.07.2006 № 5174.0 призначено ОСОБА_4 виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 6399,27 грн. за період з 12.07.2005 по 19.02.2006 в розмірі 100% середньої заробітної плати 976,24 грн., призначено ОСОБА_4 щомісячну грошову суму у розмірі 371,19 грн. (а.с.11-12).

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську від 29.03.2013 № 1219/5174/5174/63 призначено потерпілому ОСОБА_4 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 700,43 грн. з 01.03.2013 безстроково (а.с.13).

01.07.2013 до відділення виконавчої дирекції Фонду надійшов лист ДП «Машинобудівник» за № 14 від 01.07.2013, у якому зазначено про необхідність проведення перевірки та надання довідки про відсутність заборгованості у зв'язку з ліквідацією підприємства (а.с.14).

Згідно довідки Державної служби статистики України від 01.11.2012 № 10/2-15/635 середня очікувана тривалість життя потерпілого на виробництві ОСОБА_4 складає 15,37 років (а.с.69-71).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду здійснено розрахунок потреби в капіталізації коштів ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» для розрахунку з потерпілим на виробництві ОСОБА_4 станом на 01.07.2013, відповідно до якого загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 218514,31 грн., у тому числі: потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим - 129187,31 грн. (700,43 грн. х 12 міс. х 15,37 р.); потреба в капіталізації коштів на оздоровлення - 89327,00 грн. (витрати: на санаторно-курортне лікування 1 раз на 3 роки - 55209 грн. (15,37 років / 3 х 10776,00 грн.); проїзд до санаторію та у зворотному напрямку - 1076,00 грн. (15,37 років / 3 х 2010); на забезпечення корсетом 1 раз на рік - 8269 грн. (15,37 років х 538,00 грн.); на стаціонарне лікування - 24773,00 грн. (15,37 років х 1612,00 грн.) (а.с.6, 122).

30.07.2013 відділення виконавчої дирекції Фонду звернулося із заявою до ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян у розмірі 218514,31 грн. (а.с.15-16).

Листом ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» № 15 від 01.08.2013 відмовлено відділенню виконавчої дирекції Фонду у визнанні права на капіталізацію платежів та її проведення у сумі 218514,31 грн. з мотивів проведення всіх необхідних дій, передбачених нормами чинного законодавства, а саме: складено ліквідаційний баланс станом на 24.04.2013, який подано до ДПІ Жовтневого району м. Луганська, закрито розрахунковий рахунок підприємства у банківській установі, підписано акт податкової перевірки від 16.05.2013 № 865/23/31594763, в ДПІ Жовтневого району м. Луганська отримана довідка за формою № 22-ОПП від 21.06.2013 № 150/183, отримана довідка архівного відділу Луганської міської ради від 13.06.2013 № 82/03-15/1/373/0/13-13 про передачу документів на зберігання. Та з мотивів того, що капіталізація платежів застосовується при ліквідації підприємств банкрутів (а.с.17).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Згідно ст.ст. 15, 46 Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, яка провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до ст.46 цього Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Це правило закріплено в ст.112 Цивільного Кодексу України.

Так, відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за власним рішенням, то суд вважає за можливе застосувати аналогію закону.

Відповідно до п.1 Порядку № 765 здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку № 765 передбачено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (п.3 Порядку № 765).

До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності (п.4 Порядку № 765).

Відповідно п.5-1 Порядку № 765 у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок потреби в капіталізації коштів ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» у відповідності до Порядку № 765.

Доводи представника відповідача про те, що ст.1205 ЦК України передбачено право звернення з позовом про зобов'язання здійснити капіталізацію виплат надано лише потерпілому, а також про те, що Порядок № 765 не може розповсюджуватися на ДП «Машинобудівник», яке ліквідується за рішенням учасників, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Системним аналізом положень Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

Правову позицію про те, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку № 765 висловлено Верховним судом України у постанові від 26 червня 2012 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-авто» про стягнення капіталізованих платежів.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Що стосується посилань представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Дана справа є публічно-правовим спором, розгляд і вирішення якої передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Цим кодексом та іншими спеціальними законами не встановлено інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом, а тому повинен застосовуватися строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення відповідача про відмову у задоволенні заяви Фонду про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, позивач отримав 01.08.2013, а з позовом до суду звернувся 06.08.2013, тобто в межах строку, встановленого ст.99 КАС України.

За таких обставин посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними та необґрунтованими.

Відсутність у ДП «Машинобудівник» ПАТ «Луганськтепловоз» майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги Фонду, суд не вважає перешкодою для постановлення рішення щодо задоволення позовних вимог, оскільки, на думку суду, обставини наявності чи відсутності майна у підприємства, що ліквідуються, мають бути враховані під час виконання рішення суду.

Посилання представника відповідача на відсутність акта перевірки повноти нарахування та сплати страхових внесків ДП «Машинобудівник», тобто відсутність підстави для стягнення заборгованості, суд також вважає необґрунтованими, оскільки Порядком № 765, відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів, стягнення капіталізованих платежів під умовою складання будь-якого акта перевірки, не передбачено.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 29 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 30 серпня 2013 року, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до дочірнього підприємства «Машинобудівник» публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 218514,31 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Машинобудівник» публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, р/р 26001035786001 у банку ЛФ АБ Брокбізнесбанк, МФО 300249, ЄДРПОУ 31594763) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську (91055, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, 45, р/р 37175412001284 у банку ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ЄДРПОУ 25938888) капіталізовані платежі в сумі 218514,31 грн. (двісті вісімнадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень тридцять одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 30 серпня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова