Рішення

від 02.09.2013 по справі 914/2442/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 р. Справа № 914/2442/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "Дельтабанк", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Арконто", м. Львів,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_1, м. Дубляни, Львівська область,

про звернення стягнення на майно

Суддя Н.Мороз

при секретарі Н.Кривці

За участю представників сторін:

Від позивача - н/з

Від відповідача - Галушка Г.М.

Від третьої особи - н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством "Дельтабанк", м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю "Арконто", м. Львів, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, м. Дубляни, Львівська область, про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №217-0121/Zфквіп-08 від 11.08.2008 р., а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати, житлова площа 13,2 кв.м., загальна площа 17,9 кв.м. і яка належить ТзОВ «Арконто» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №Г-01689, виданого 03.02.2006 р. Галицькою райадміністрацією Львівської міської ради згідно із розпорядженням №136, право власності на яку зареєстровано обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 07.04.2006 р., реєстраційний №2766262, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою у процесі здійснення виконавчого провадження, з вартості якого підлягає сплаті заборгованість за кредитним договором №217-021/ФКВ-08 від 11.08.2008 р. в розмірі 220827,61 грн., що складається з тіла кредиту - 175537,55 грн., відсотків - 41115,03 грн., комісії - 4175,03 грн., витрати на судовий збір - 4416,55 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 06.08.2013 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 06.08.2013 р., 13.08.2013 р., 20.08.2013 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що публічне акціонерне товариство "Дельтабанк" на підставі договору від 30.06.2010 р. про передачу активів та кредитних зобов'язань, укладеного між ТзОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельтабанк» та НБУ, набуло право вимоги ТзОВ «Укрпромбанк» до його боржників, у т.ч. до ОСОБА_1 ОСОБА_1 на підставі кредитного договору №69217-021/ФКВ-08 отримав від ТзОВ «Укрпромбанк» кредит у розмірі 25000 дол. США під 12,8% річних на строк з 11.08.2008 р. по 08.08.2023 р., а виконання його обов'язків за вказаним кредитним договором було забезпечено іпотекою за Іпотечним договором №217-021/ZФКВіп-08 від 11.08.2008 р. Оскільки позичальник належно не виконує свої обов'язки за кредитним договором, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 29.08.2013р. представником позивача подано заяву про об'єднання в одне провадження даної справи та справи №914/3138/13 за позовом ТзОВ "Арконто» до ПАТ «Дельтабанк» про визнання недійсним іпотечного договору №217-021/ZФКВіп від 11.08.2008р., що знаходиться в провадженні судді Матвіїва Р. В.

Відповідно до п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Зазначені позивачем справи мають неоднакові підстави виникнення вимог, виимоги по вказаних справах є також різними та підтверджуються різними доказами.

Таким чином, об'єднання позовних заяв у справі №914/3138/13 та №914/2442/13 в одне провадження суперечить правилам статті 58 ГПК України, а тому суд відмовив позивачу в задоволенні поданої заяви про об'єднання справ в одне провадження.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на неналежне виконання іпотекодержателем вимог ст. 24 Закону України «Про іпотеку», за яким іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Ствердив, що за повідомленням боржника, ТзОВ «Укрпромбанк» відмовився зарахувати кошти для погашення частини основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом, а новий кредитор не надав позичальнику доказів переходу до нього прав у зобов'язанні. У зв'язку із цим боржник з липня 2010 р. був вимушений припинити виплату кредиту. Ставить під сумнів фактичне відступлення прав за іпотечним договором.

30.08.2013р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Львівської області справи №914/3138/13 за позовом ТзОВ "Арконто» до ПАТ «Дельтабанк» про визнання недійсним іпотечного договору №217-021/ZФКВіп від 11.08.2008р.

Однак суд відмовляє відповідачу у задоволенні поданого клопотання з наступних підстав.

Відповідно п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відтак суд вважає, що розгляд справи № 914/3138/13 не перешкоджатиме з»ясуванню всіх обставин справи та вирішення спору по суті у даній справі, клопотання позивача є необґрунтованим та недоведеним, тому підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.

Третя особа вимог ухвал суду не виконала, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, пояснень по справі не надала.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2008 р. між ТзОВ «Укрпромбанк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений кредитний договір №217-021/ФКВ-08, за яким банк надає позичальнику кредит 25000 доларів США на строк 180 місяців на споживчі цілі під 12,8% річних, дата повернення кредиту 08.08.2023 р. (п. 1). Повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі 138 дол. США по 20 число включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (п. 2.4.). Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повергнення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця (п. 2.6.). Нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 20 число включно кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту (п. 2.7.). Виконання позичальником зобов'язань за договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується іпотекою однокімнатної житлової квартири у АДРЕСА_1 (п. 3.1.).

Банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та / або його поручителями умов цього договору та / або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги банку повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилася та сплатити інші платежі, у разі настання будь-якого із наступних випадків: порушення позичальником строків платежів, встановлених договором, невиконання зобов'язань по цільовому використанню кредиту, при виникненні обставин, які викликають загрозу своєчасному виконанню позичальником зобов'язань за цим договором тощо. (п. 6.2.). Банк має право при настанні будь-якого з випадків, передбачених в п. 6.2. договору, зокрема, вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів за фактичний період користування ним та інших належних платежів. У випадку невиконання позичальником вимоги банку про дострокове виконання зобов'язань за договором, у встановлений цим договором строк, банк має право стягнути примусово (в т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за договором (п. 4.3.4.). Позичальник зобов'язався достроково повністю повернути кредит та всі платежі за цим договором у разі настання будь-якого з випадків, передбачених в п. 6.2. договору. Це зобов'язання має бути виконане позичальником протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги від банку (п. 4.2.5.)

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 11.08.2008 р. між ТзОВ «Укрпромбанк» (іпотекодержатель) та ТзОВ «Арконто» (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №217-021/ZФКВіп-08, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2840, згідно із яким в іпотеку передано квартиру у АДРЕСА_1 загальною площею 17,9 кв.м., житловою площею 13,2 кв.м., оцінена сторонами в 177000 грн. (п. п. 1.2., 1.3.). Іпотекодержатель має право у випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим та/ або кредитним договором вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 2.1.6.). У випадку порушення іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим та / або кредитним договором, іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю (та позичальнику) письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.2.). У випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п. 4.5).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що кредит був наданий позичальнику, однак, позичальник порушив зобов'язання по поверненню коштів, що підтверджується відповідними банківськими виписками. Порушення зобов'язань по сплаті щомісячних платежів позичальником не заперечувалось і сторонами, визнавалось відповідачем у відзиві. Посилання відповідача на те, що згідно із усною інформацією, отриманою ним від ОСОБА_1, останній не зміг сплатити періодичний платіж, оскільки ТзОВ «Укрпромбанк» відмовилось приймати такий платіж, не заслуговує на увагу як таке, що не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. П. 2.5. кредитного договору передбачає можливість повернення кредиту як через касу банку, так і шляхом безготівкового перерахування коштів. Однак, жодного доказу намагання сплатити позичальником черговий платіж у той чи інший спосіб суду надано не було. Не було надано також і доказів повернення банком такого платежу. Факт порушення позичальником своїх обов'язків за кредитним договором підтверджується також рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21.05.2012 р. у справі №1308/1155/2012, яке набрало законної сили.

У відповідності до довідки від 13.08.2013 р., заборгованість позичальника на вказану дату по кредитному договору склала 30957,96 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 247446,97 грн., у т.ч. тіло кредиту - 21961,41 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 175537,55 грн.; відсотки - 8996,55 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 71909,42 грн., комісія за ведення кредиту - 7571,86 грн.. З них прострочена заборгованість складає за тілом кредиту 5103,41 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ 40791,56 грн.; відсотки - 8904,13 дол. США, що еквівалентно 71170,71 грн. Усього, з врахуванням комісії, загальна заборгованість склала 255018,83 грн. Правильність розрахунку сторони не заперечували. З матеріалів справи вбачається, що позичальнику та іпотеко- держателю скеровувались відповідні вимоги, що підтверджується реєстром поштових відправлень.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У відповідності до ст. 1 ч. 2 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

30.06.2010 р. між ПАТ «Дельтабанк» (сторона-1), ТзОВ «Укрпромбанк» (сторона -2), НБУ (сторона-3) був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельтабанку, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2258, яким врегульовані відносини з переведення на користь Дельтабанку боргу за кредитними зобов'язаннями Укрпромбанку перед НБУ, з передачею активів Укрпромбанку, а також відступленням прав вимоги, які входять до складу активів Укрпромбанку, на користь переможця конкурсу - Дельтабанку (п. 2.1.). Укрпромбанк зобов'язаний передати Дельтабанку оригінали всіх документів, які засвідчують права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами та інформацію, яка є важливою для здійснення прав вимоги, документи стосовно боржників. Факт передачі документів та інформації підтверджується шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі документів (п. 4.5.). При цьому, Дельтабанк та Укрпромбанк зобов'язані письмово повідомити боржників про передачу Укрпромбанком Дельтабанку відповідних прав вимоги шляхом направлення їм спільного повідомлення впродовж 5 робочих днів з дати укладення цього договору. Такі повідомлення направляються рекомендованими листами з повідомленнями про вручення або цінними листами з описом вкладення (п. 4.8.).

Посилання відповідача на недотримання позивачем зазначеного пункту, а також ч. 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку», згідно із якою іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням, не заслуговує на увагу як таке, що не впливає на юридичну оцінку спірних відносин. Недотримання зазначених положень не спростовує позовних вимог, не має наслідком звільнення іпотекодавця від обов'язку майнового забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та не унеможливлює звернення із позовом про звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Однак, посилання відповідача на ненадання позивачем позичальнику належних доказів свого правонаступництва у спірних відносинах не заслуговує на увагу враховуючи, що основне зобов'язання не було виконане позичальником і на користь первісного кредитора.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про іпотеку», відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про відступлення прав вимоги був посвідчений нотаріально, недійсним не визнавався, сторонами не оскаржувався.

У відповідності до частини 1 ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Згідно ч. 1 ст. 41 вказаного закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності, суду не надано.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права, але лише у випадку його порушення, невизнання чи оспорювання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно ст..49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №217-021/ФКВ-08 від 11.08.2008 р., звернути стягнення на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) на предмет іпотеки за іпотечним договором №217-021/ZФКВіп-08, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за №2840, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати, житлова площе 13,2 кв.м., загальна площа 17,9 кв.м. і яка належить ТзОВ «Арконто» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №Г-01689, виданого 03.02.2006 р. Галицькою рай адміністрацією Львівської міської ради згідно із розпорядженням №136, право власності на яку зареєстровано обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 07.04.2006 р., реєстраційний №2766262, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою у процесі здійснення виконавчого провадження, з вартості якого підлягає сплаті заборгованість за кредитним договором №217-021/ФКВ-08 від 11.08.2008 р. в розмірі 220827,61 грн., що складається з тіла кредиту - 175537,55 грн., відсотків - 41115,03 грн., комісії - 4175,03 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арконто", м. Львів, вул. Максимовича, 5/128 (код ЄДРПОУ 20834569) на користь Публічного акціонерного Товариства «Дельта банк», м. Київ, вул. Щорса, 36-Б (ЄДРПОУ 34047020) - 4416,55 грн. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Мороз

Рішення складено 04.09.2013р.