Постанова

від 12.11.2013 по справі 914/2442/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 914/2442/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арконто» без номера від 13.09.2013 року (вх. №05-05/2016/13 від 24.09.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2013 року

у справі №914/2442/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арконто», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м. Дубляни, Львівська область

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін :

від позивача: Шубак М.І., представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Галушка Г.М., представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженнями Голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 року та від 11.11.2013 року (знаходяться у справі) змінювався склад суду. Останнім складом суду розгляд справи розпочато та завершено прийняттям постанови.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 05.11.2013 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.09.2013 року у цій справі (суддя Мороз Н.В.) позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арконто», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №217-021/ФКВ-08 від 11.08.2008 року, звернено стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк») на предмет іпотеки за іпотечним договором №217-021/ZФКВіп-08, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №2840, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з однієї житлової кімнати, житлова площа 13,2 кв.м., загальна площа 17,9 кв.м., і яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Арконто» (надалі ТОВ «Арконто») на праві власності на підставі свідоцтва про право власності №Г-01689, виданого 03.02.2006 року Галицькою райадміністрацією Львівської міської ради згідно із розпорядженням №136, право власності на яку зареєстровано обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 07.04.2006 року, реєстраційний №2766262, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з вартості якого підлягає сплаті заборгованість за кредитним договором №217-021/ФКВ-08 від 11.08.2008 року в розмірі 220827,61 грн., що складається з тіла кредиту - 175537,55 грн., відсотків - 41115,03 грн., комісії - 4175,03 грн. Стягнено з ТОВ «Арконто» 4416,55 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає про помилкове зазначення у рішенні суду присутності представника відповідача - Галушки Г.М. Також скаржник вказує, що в судовому засіданні 29.08.2013 року представник апелянта не був присутній та про його проведення не повідомлявся. Окрім цього, ТОВ «Арконто» вважає неправомірною відмову суду першої інстанції у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішення у господарській справі про визнання недійсним іпотечного договору. Також апелянт вважає, що позивачем подано неналежні докази в обґрунтування позовних вимог. Скаржник зазначає, що позивач не надав доказів повідомлення іпотекодержателем (ТОВ «Укрпромбанк») боржника про відступлення прав за іпотечним договором, внаслідок чого третя особа була позбавлена виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, а тому ОСОБА_2 був змушений припинити виплату кредиту з липня 2010 року. Також апелянт зазначає, що позивач не надав доказів того, що договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банку» від 30.06.2010 року зареєстрований в установленому законом порядку. ТОВ «Арконто» просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що клопотання відповідача про зупинення розгляду справи є безпідставним та необґрунтованим, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у його задоволенні. ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази уступки права вимоги у зобов'язанні. Позивач також вказує, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області у справі №1308/1155/2012с від 21.05.2012 року за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором встановлені преюдиційні факти щодо уступки права вимоги за зобов'язанням та повідомлення про її уступку. Окрім цього, ПАТ «Дельта Банк» зазначає, що 29.05.2012 року відповідач звертався до позивача про добровільний продаж предмета іпотеки, а тому знав про заміну кредитора у зобов'язанні. Також позивач вказує, що встановлення повноважень осіб, які засвідчували Акт прийому-передачі не стосується предмета доказування. Позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів звернення до первісного кредитора з наміром виконати зобов'язання належним чином. ПАТ «Дельта Банк» просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

11 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (ТОВ «Укрпромбанк») (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено Кредитний договір №217-021/ФКВ-08 (Кредитний договір), відповідно до п.1 якого Банк надає Позичальнику кредитні кошти в сумі 25000 доларів США (п.1.1); строк кредитування - 180 місяців (п.1.2); дата повернення кредиту - 08.08.2023 року (п.1.3); процентна ставка за користування кредитом - 12,8 % річних (п.1.4); комісія за управляння кредитом - 0,1 % від суми кредиту, визначеної у п.1.1 цього договору протягом 180 місяців (п.1.7).

Відповідно до п.3.1 Кредитного договору виконання позичальником зобов'язань за цим Договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується іпотекою однокімнатної житлової квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

11 серпня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Арконто» (Іпотекодавець) укладено нотаріально посвідчений Іпотечний договір №217-021/ZФКВіп-08 (Іпотечний договір), відповідно до п.1.1 якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя, зокрема, за Кредитним договором (а також будь-якими додатковими угодами і договорами про внесення змін до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі щодо збільшення суми основного боргу та/або процентів, строків), укладеним між Іпотекодержателем та ОСОБА_2, за умовами якого останній зобов'язаний до 08.08.2023 року включно, повернути Іпотекодержателю кредитні кошти у розмірі 25000 доларів США, в порядку, передбаченому кредитним договором, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 12,8 % річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

За умовами п.1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки є квартира номер АДРЕСА_1. Зазначена квартира складається з однієї житлової кімнати, житлова площа - 13,2 кв.м., загальна площа - 17,9 кв.м. (предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності №Г-01689, виданого 03.02.2006 року Галицькою рай адміністрацією Львівської міської ради згідно розпорядження №136, право власності на яку зареєстроване обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 07.04.2006 року, реєстраційний номер 2766262.

Пунктом 1.3 Іпотечного договору його сторони оцінюють Предмет іпотеки у 177000 грн.

Згідно з п.2.1.4 Іпотечного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Основного зобов'язання звернути стягнення на Предмет іпотеки. У випадку порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або Кредитним договором вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки (п.2.1.6).

Відповідно до п.4.1 Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати Предмет іпотеки, зокрема, у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу по кредиту) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені Кредитним договором строки; порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або Кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання Основного зобов'язання.

За умовами п.4.2 Іпотечного договору у випадку порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або Кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю (та Позичальнику) письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду (п.4.3 Іпотечного договору). У випадку звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса, реалізація Предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу Предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.4.5).

30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Укрпромбанк» та Національним банком України укладено нотаріально посвідчений договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку (Договір), яким регулюються відносини, пов'язані, зокрема, з передачею Активів Укрпромбанку, а також відступленням Прав Вимоги, які входять до складу Активів Укрпромбанку, на користь переможця конкурсу - Дельта Банку.

Згідно Акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ ТОВ «Укрпромбанк» передало, а ПАТ «Дельта Банк» прийняло, зокрема, Кредитний договір та Іпотечний договір.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21.05.2012 року у справі №1308/1155/2012, яке набрало законної сили, за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором з третьої особи стягнено 219656,56 грн. заборгованості (станом на 13.03.2012 року).

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Частинами 1 та 2 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Поняття застави визначено у ст.572 ЦК України. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Положення ч.1 ст.575 ЦК України визначають, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3 ст.33).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

11 березня 2013 року Банк надіслав відповідачу претензію №31.4-08/2357/13 на суму 9557,29 доларів США та 4175,03 грн. про необхідність погашення зазначеної суми. Цією ж претензією Іпотекодержатель повідомив Іпотекодавця про звернення до суду з вимогою про стягнення загальної суми заборгованості у розмірі 27105,29 доларів США та 4175,03 грн. у випадку незадоволення зазначеної претензії.

12 березня 2013 року позивач надіслав ОСОБА_2 досудову вимогу №31.4-08/1371/13 про погашення простроченої заборгованості у розмірі 9557,29 доларів США та 4175,03 грн. Цією ж вимогою Банк повідомив Позичальника про наслідки її незадоволення у вигляді примусового стягнення боргу у розмірі 27105,29 доларів США.

Зазначені вище претензії були залишені без відповіді та реагування зі сторони їх адресатів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Твердження апелянта про неповідомлення третьої особи про відступлення права вимоги ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, згідно із заяв третьої особи, адресованих позивачу (ПАТ «Дельта Банк»), від 29.10.2010 року (з проханням про перекредитування) та від 12.05.2011 року (про перегляд умов Кредитного договору), а також із листів-відповідей Банку (від 28.10.2010 року№11-413474 та від 13.05.2011 року №11-521665) вбачається, що третя особа була повідомлена про перехід права вимоги до нового кредитора (ПАТ «Дельта Банк»).

Окрім цього, відповідно до заяви ТОВ «Арконто» від 29.05.2012 року, адресованої позивачу, відповідачу було відомо про нового кредитора.

Судова колегія також зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання зобов'язання Позичальником первісному кредитору (ТОВ «Укрпромбанк») за Кредитним договором, а відтак, зазначені твердження апелянта є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2013 року місцевий господарський суд виніс ухвалу про виправлення описки у вступній частині оскаржуваного рішення щодо зазначення присутності представників сторін.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2013 року відмовлено в позові ТОВ «Арконто» до ПАТ «Дельта Банк» про визнання недійсним іпотечного договору №217-021/ZКВіп-08 від 11.08.2008 року.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків, зроблених судом першої інстанції, а тому рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської від 02.09.2013 року у справі №914/2442/13 без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Арконто».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.11.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.