Рішення

від 13.03.2009 по справі 33/115-08-5229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/115-08-5229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2009 р.Справа  № 33/115-08-5229

за позовом: приватного підприємства «Укртрансконтейнер», м. Іллічівськ

до відповідачів: державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», м. Іллічівськ,

товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003», м. Іллічівськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні ДП «Іллічівський морський торговельний порт»: Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ

про визнання недійсним договору про спільну діяльність.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином,

від ДП «Іллічівський морський торговельний порт»: Тренчук П.В., Левченко А.Г., довіреності у матеріалах справи,

від ТОВ «Мілленіум 2003»: Романенко Г.В., довіреність у матеріалах справи,

від Міністерства транспорту та зв'язку України: не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином.                                       

Суддя   Мазур Д.Т.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся з позовом до державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»(ДП «ІМТП») та товариства з обмеженою відповідальністю «Мілленіум 2003» (ТОВ «Мілленіум 2003») про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору № 694-О від 31.10.2007р. про спільну діяльність.

З урахуванням уточнень та доповнень до позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним укладеного відповідачами у справі договору № 694-о від 31.10.2007р. про спільну діяльність, а також спонуканні ТОВ «Мілленіум 2003»повернути ДП «ІМТП»вклад останнього у спільну діяльність.

Відповідачами позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з мотивів, викладених у відзивах на позовну заяву.

Господарським судом Одеської області відхилено клопотання ПП «Укртрансконтейнер»про витребування господарським судом доказів у підтвердження узгодження спірного договору Міністерством транспорту та зв'язку України.

У клопотанні позивача не наведено переконливих доводів неможливості подання ним доказів, які на думку ПП «Укртрансконтейнер»повинен витребувати суд.

У ст. 33 ГПК України визначено правила розподілу обов'язку доказування, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна самостійно визначити предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового характеру, необхідних для доказування обставин у підтвердження позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати докази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші  особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Витребування доказів господарським судом за правилами ст. 38 ГПК України можливе тільки у випадку коли надані сторонами докази є недостатніми для вирішення спору.

За згодою та клопотанням сторін у справі у судовому засіданні оголошувалась перерва. Розгляд справи було відкладено на 24 лютого 2009 року та 13 березня 2009 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників позивача та Міністерства транспорту та зв'язку України, яке ухвалою господарського суду Одеської області від 13 лютого 2009 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні  державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

Міністерство транспорту та зв'язку України і ПП «Укртрансконтейнер»про призначення розгляду справи на 13 березня 2009 року повідомлені ухвалою господарського суду Одеської області від 24 лютого 2009 року, вручення якої учасникам процесу підтверджується поштовими повідомленнями № 513209 від 24 лютого 2009 року та № 56717 від 06 березня 2009 року, а також підписами уповноважених осіб на отримання кореспонденції.

Станом на 11 год. 45 хв. 13 березня 2009 року до господарського суду Одеської області від позивача та Міністерства транспорту та зв'язку України не надійшло будь-яких клопотань, повідомлень стосовно стану розгляду справи, пояснень щодо причин повторної неявки в судове засідання представників учасників судового процесу, у зв'язку з чим господарським судом Одеської області продовжено розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

31 жовтня 2007 року між ДП «ІМТП»та ТОВ «Мілленіум 2003»був укладений Договір № 694-о про спільну діяльність з метою облаштування пункту всіх видів контролю та догляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, які виїжджають за територію ДП «ІМТП»автотранспортом.

ПП «Укртрансконтейнер», обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що під час розробки та укладання оспорюваного договору № 694-о від 31 жовтня 2007 року відповідачі порушили п.1.7, 2.2-2.7 Порядку розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України щодо розпорядження майном, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №211 від 03.03.2006 р. Також позивач посилається на порушення відповідачами ч.4 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність»при проведенні оцінки внесків сторін та подальшому погодженні розміру таких внесків з органом управління, а саме Міністерством транспорту та зв'язку України.

Позивач також посилається на те, що укладений між відповідачами договір № 694-о від 31.10.2007р. про спільну діяльність перешкоджає реалізації п. 5.12.1.1 договору № 435-о від 22.06.2005р. про спільну діяльність, укладеного між позивачем та ДП «ІМТП».

Судовим розглядом встановлено, що зазначений договір про спільну діяльність № 694-о від 31.10.2007р. був укладений у відповідності з погоджувальною процедурою, встановленою для таких договорів.

Згідно з додатком № 4 до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007р. №440 порт входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», п.29 ст. 4 положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р., Міністерства транспорту та зв'язку України є органом державної влади до повноважень якого відноситься питання, що стосується будь-яких дій відносно державного майна, у тому числі, надання погоджень, для укладання договорів про спільну діяльність, за якими використовується державне нерухоме майно.

У відповідності до п.2.8 Порядку розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, щодо розпорядження майном, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 211 від 03.03.2006р., згода Міністерства транспорту та зв'язку України може оформлюватись листом за підписом Міністра (заступника Міністра) або наказом Міністерства.

Судом встановлено, що ДП «ІМТП»отримало від Міністерства транспорту та зв'язку України дозвіл на укладання договору № 694-о від 31.10.2007р., належним чином оформлений листом Міністерства транспорту та зв'язку України № 7174/27/10-07 від 17.10.2007р. за підписом заступника міністра транспорту та зв'язку України.

Аналіз правової норми, що міститься у ч.1 ст. 227 ЦК України, свідчить про те, що недійсними визнаються договори, за якими сторона уклала відповідний договір без відповідного дозволу (ліцензії), при тому, що за умовами такого договору вона має здійснювати діяльність, яка підлягає ліцензуванню в порядку передбаченому Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Суд вважає, що окрім того, що ДП «ІМТП»було отримано дозвіл на укладання договору № 694-о від 31.10.2007р., погодження органу управління, в даному випадку Міністерства транспорту та зв'язку України, взагалі не є дозволом (ліцензією) в розумінні ч.1 ст. 227 ЦК України.

З огляду на викладене вище, ч.1 ст. 227 ЦК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Посилання позивача на те, що положення оспорюваного договору про спільну діяльність, які стосуються внесків сторін, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 1130, ч. 1 ст. 1132 ЦК України, а також ч. 4 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність», є необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до положень ст.ст. 1130, 1133 ЦК України, спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство). Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Пунктом 5.15.1 договору № 694-о від 31.10.2007р., додатками № 1, 3 (внесок ДП «ІМТП»), № 2 (внесок ТОВ «Мілленіум 2003») до договору № 694-о від 31.10.2007р. - відповідачі належним чином погодили внески сторін.

Згідно п. 5.3 Договору № 694-о від 31.10.2007р. відповідачі встановили, що вартість внесків сторін, які виражені в іншій, ніж грошовій формі, визначається на підставі проведеної незалежної експертної оцінки у встановленому чинним законодавством порядку.

Зі змісту актів приймання-передання від 06.12.2007р., 17.12.2007р., у спільну діяльність за договором №649-о від 31.10.2007р. вбачається, що ДП «ІМТП»передало визначене майно. Вартість внеску ДП «ІМТП»згідно до умов договору № 694-о від 31.10.2007р. була визначена на підставі звітів по оцінці ринкової вартості окремого майна з урахуванням земельної складової, про що сторони зазначили у додатку № 1 до договору № 694-о від 31.10.2007р., а також підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними витягами зі звітів по оцінці ринкової вартості окремого майна та позитивними рецензіями на звіти виконаними відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також положень відповідних Національних стандартів оцінювання.

Судом також встановлено, що 22.06.2005р., на виконання програми розвитку Іллічівського контейнерного терміналу «4М»(Програма «4М»), з метою організації та експлуатації контейнерного терміналу, між ДП «ІМТП»та позивачем був укладений Договір № 435-о про спільну діяльність, невід'ємним додатком до якого є Програма «4М», що містить опис етапів розвитку контейнерного терміналу, схеми територій, що будуть залучені для розвитку контейнерного терміналу, основні фонди порта, що розміщуються на цих територіях та схему завершеного контейнерного терміналу.

Відповідно до п. 5.12 Договору № 435-о від 22.06.2005р., укладеному між ПП «Укртрансконтейнер»та ДП «ІМТП», сторони погодили здійснити організацію контейнерного терміналу в три етапи. При цьому на момент укладання договору № 435-о від 22.06.2005р., в частині складу та вартості внесків сторін, ДП «ІМТП»та позивачем належним чином був погоджений лише перший етап здійснення спільної діяльності, що відобразилось у додатках №1 (внесок ДП «ІМТП») та № 2 (внесок позивача).

Щодо другого етапу, який має проводитись згідно п.5.12.1.1 договору № 435-о від 22.06.2005р., то 10.04.2006р. додатковою угодою ДП «ІМТП»та позивач погодили, що повний перелік майна, зазначений у п.5.12.1.1 договору, який ДП «ІМТП»має передати у спільну діяльність, підлягає попередньому погодженню з позивачем та іншим погодженням, які будуть вимагатися згідно чинного законодавства.

Окрім викладеного, обґрунтовуючи свою позицію, позивач не надав суду доказів того, що перелік майна, яке нібито повинно було бути передано йому згідно п. 5.12.1.1 Договору №435-о від 22.05.2005р., був погоджений з ДП «ІМТП»та з органом управління державним майном - Міністерством транспорту та зв'язку України, як того вимагає Закон України «Про управління об'єктами державної власності»та Порядок розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, щодо розпорядження майном, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 211 від 03.03.2006р., окрім скасованого постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009р. рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 р. у справі №15/83-08-2002р.

В оглядовому листі від 23.11.2001 р. N 01-8/1271 у п.4 Вищий господарський суд України зазначає, що передача майна у спільну діяльність є особливим видом його відчуження та, у разі необхідності, потребує проведення відповідних узгоджень. Таким чином, передача такого майна без погодження його переліку Міністерством транспорту та зв'язку України є порушенням вимог Закону України «Про управління об'єктами державної та комунальної власності».

Посилання ПП «Укртрансконтейнер»на рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008р. у справі № 15/83-08-2002, з метою обґрунтування своїх прав на майно, що використовується у спільній діяльності відповідачами за договором № 694-о від 31.10.2007р., не приймаються судом до уваги.

Судом встановлено, що договір № 694-о було укладено відповідачами 31.10.2007р., майно за цим договором фактично передано у спільну діяльність відповідачів за актами приймання-передачі 06.12.2007р. та 17.12.2007р., а право на отримання спірного майна виникло у позивача на підставі зазначеного рішення у справі № 15/83-08-2002 від 10.06.2008р.

Крім того, вказане рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2008 р. у справі №15/83-08-2002р. було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2009р., тобто на момент розгляду справи це судове рішення не є чинним.

На момент укладання оспорюваного позивачем договору № 694-о від 31.10.2007р., не існувало належним чином погодженого ДП «ІМТП» та ПП «Укртрансконтейнер»конкретизованого переліку майна, яке мало бути передано позивачу на виконання п. 5.12.1.1 договору № 435-о від 22.06.2005р.

Викладене дозволяє господарському суду дійти висновку, що оспорюваний позивачем договір № 694-о ніяким чином не перешкоджав та не перешкоджає реалізації укладеному ним раніше з ДП «ІМТП»договору про спільну діяльність № 435-о від 22.06.2005 р.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що положення оспорюваного договору № 694-о від 31.10.2007р., яким-небудь чином порушують або зачіпають його права та охоронювані законом інтереси, в тому числі і такі, що є похідними з договору, укладеному між ПП «Укртрансконтейнер»та ДП «ІМТП».

Вищевикладене, а також положення ст.ст. 1130, 1132, 1133 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», п.п.1.7, 2.2-2.8 Порядку розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України щодо розпорядження майном, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №211 від 03.03.2006 р. свідчать про те, що умови договору про спільну діяльність № 694-О від 31.10.2007 року відповідають вимогам чинного законодавства України та при його укладанні сторонами було додержано процедуру погодження таких видів договорів.

Законність положень договору № 694-о про спільну діяльність на території Іллічівського морського торговельного порту від 31.10.2007р., укладеного між відповідачами, підтверджена судовим рішенням від 13.05.2008р., що набрало законної сили у справі №6/47-08-876, яким ТОВ „Аліса” відмовлено у задоволенні позову до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, ТОВ «Мілленіум 2003»про визнання недійсним зазначеного договору.

Відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору унеможливлює також задоволення додаткових вимог ПП „Укртансконтейнер” про спонукання ТОВ «Мілленіум 2003»повернути ДП „ІМТП” вклад порту у спільну діяльність. Крім зазначеного, такі вимоги протирічать диспозитивним положенням ст. 12 ЦК України частиною першою, якою визначено, що учасники цивільних відносин здійснюють свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

            Позивачем не надано господарському суду будь-яких доказів наявності у ПП «Укртрансконтейнер» повноважень на здійснення представництва у суді інтересів державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт».

За правилами ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України поняття „охоронюваний законом інтерес”, що вживається в ч.1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Сукупний аналіз матеріалів справи свідчить, що названий ПП «Укртрансконтейнер»інтерес не пов'язаний з його суб'єктивними правами і тому не може вважатий законним, у зв'язку з чим, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у справі.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі № 33/115-08-5229.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 18 березня 2009 року.        

Суддя                                                                                       Мазур Д.Т.