Постанова

від 19.08.2009 по справі 33/115-08-5229

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/115-08-5229

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 серпня 2009 р.                                                                                    № 33/115-08-5229  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С. - головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.

                                               Коробенко Г.П.,

розглянувши матеріали  

касаційної скарги ПП "Укртрансконтейнер"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.05.09

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомПП "Укртрансконтейнер"

до

3-тя особаДП "Іллічівський морський торговельний порт"ТОВ "Мілленіум 2003"Міністерство транспорту та зв'язку України

провизнання договору недійсним,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Поз М.О. (дов. від 23.07.09 № 460/05-09),

відповідача-1: Тренчук П.В. (дов. від 07.10.08 № 57),

відповідача-2: Манів Д.Р. (дов. від 01.07.09),

3-тіх осіб: не з'явились,

                                             ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 13 березня 2009 року господарського суду Одеської області у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору № 694-о від 31.10.2007 року про спільну діяльність відмовлено.

Постановою від 21.05.09 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПП "Укртрансконтейнер"  звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Відповідачі подали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а судові рішення –без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, між ДП "ІМТП" та ТОВ "Мілленіум 2003" з метою облаштування пункту всіх видів контролю та догляду, у тому числі державними органами, автотранспорту та вантажів, які виїжджають за територію ДП "ІМТП"автотранспортом укладено договір № 694-о про спільну діяльність від 31 жовтня 2007 року.

Звертаючись з позовом у даній справі, ПП "Укртрансконтейнер" послався на те, що під час розробки та укладання оспорюваного договору № 694-о від 31 жовтня 2007 року відповідачі порушили п.1.7, 2.2-2.7 Порядку розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України щодо розпорядження майном, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №211 від 03.03.2006, ч.4 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність"при проведенні оцінки внесків сторін та подальшому погодженні розміру таких внесків з органом управління, а саме Міністерством транспорту та зв'язку України. Також позивач послався на те, що спірний договір перешкоджає реалізації п. 5.12.1.1 договору № 435-о від 22.06.2005р. про спільну діяльність, укладеного між позивачем та ДП "ІМТП".

          Приймаючи оскаржувані судові рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір про спільну діяльність № 694-о від 31.10.2007 укладено у відповідності з погоджувальною процедурою, встановленою для таких договорів.

Згідно з додатком № 4 до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 23.05.2007 № 440 порт входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України.

З посиланням на п.2.8 Порядку розгляду звернень підприємств, установ та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, щодо розпорядження майном, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 211 від 03.03.2006, згідно якого згода Міністерства транспорту та зв'язку України може оформлюватись листом за підписом Міністра (заступника Міністра) або наказом Міністерства, суди врахували в якості належного дозволу на укладення спірного договору лист Міністерства транспорту та зв'язку України № 7174/27/10-07 від 17.10.2007 за підписом заступника міністра транспорту та зв'язку України.

Крім того, в обгрунтування прийнятих у справі рішень суди послались на ст.ст. 1130, 1133 ЦК України та п. 5.3 договору № 694-о від 31.10.2007, яким сторони встановили, що вартість внесків сторін, які виражені в іншій, ніж грошовій формі, визначається на підставі проведеної незалежної експертної оцінки у встановленому чинним законодавством порядку, а також акти приймання-передачі від 06.12.2007, 17.12.2007, у спільну діяльність за договором №649-о ,за якими ДП "ІМТП" передало визначене майно. Вартість внеску ДП "ІМТП" згідно до умов договору № 694-о від 31.10.2007 була визначена на підставі звітів по оцінці ринкової вартості окремого майна з урахуванням земельної складової, про що сторони зазначили у додатку № 1 до договору № 694-о від 31.10.2007, а також звітами по оцінці ринкової вартості окремого майна та позитивними рецензіями на звіти виконаними відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Судами також встановлено, що 22.06.2005 на виконання програми розвитку Іллічівського контейнерного терміналу "4М"(Програма "4М"), з метою організації та експлуатації контейнерного терміналу, між ДП "ІМТП" та позивачем укладено договір № 435-о про спільну діяльність, невід'ємним додатком до якого є Програма "4М", що містить опис етапів розвитку контейнерного терміналу, схеми територій, що будуть залучені для розвитку контейнерного терміналу, основні фонди порту, що розміщуються на цих територіях та схему завершеного контейнерного терміналу, п. 5.12 якого сторонами погоджено здійснення організації контейнерного терміналу в три етапи. При цьому на момент укладання договору № 435-о від 22.06.2005р., в частині складу та вартості внесків сторін, ДП "ІМТП" та позивачем належним чином був погоджений лише перший етап здійснення спільної діяльності, що відобразилось у додатках №1 (внесок ДП "ІМТП") та № 2 (внесок позивача).

При цьому судами взято до уваги те, що позивачем не надано суду доказів того, що перелік майна, яке нібито повинно було бути передано йому згідно п. 5.12.1.1 Договору №435-о від 22.05.2005р., був погоджений з ДП "ІМТП" та з органом управління державним майном - Міністерством транспорту та зв'язку України.

Також суди як на підставу прийнятих рішень послались на рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2008 року у справі № 6/47-08-876  за позовом Первинної профспілкової організації Іллічівського морського торговельного порту Профспілки робітників морського транспорту України, м. Іллічівськ до ДП "ІМТП", ТОВ "Мілленіум -2003", за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Науково-виробнича фірма "АЛІСА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство транспорту та зв'язку України, про визнання недійсним договору № 694-о від 31.10.2007 року про спільну діяльність на території Іллічівського морського торговельного порту, укладеного між ДП "ІМТП" та ТОВ "Мілленіум 2003",  яким  була встановлена відповідність Договору № 694-о вимогам чинного законодавства, а також на те, що Міністерства транспорту та зв'язку України  повністю  погоджується  з укладенням Договору № 694-о від 31.10.2007 року  про  сумісну  діяльність,  про що  свідчить  неподання  ним  апеляційної  скарги на  рішення  господарського  суду  Одеської  області  у  справі № 6/47-08-876.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято без з'ясування усіх фактичних обставин справи та відповідних доказів, які мають значення для розгляду даної справи.  

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" спірний договір підлягав узгодженню з Міністерством транспорту та зв'язку України.

Обов'язковість незалежної експертної оцінки вкладу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" за спірним договором передбачена у статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні".

Недотримання вимог зазначених норм закону є підставою для визнання спірного договору недійсним на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України, а отже, наявність або відсутність належного узгодження спірного договору уповноваженим державним органом, а також наявність або відсутність належної оцінки вкладу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" - має істотне значення для вирішення спору.

          Посилання суду апеляційної інстанції на відсутність з боку Міністерства транспорту та зв'язку України апеляційної скарги на рішення господарського суду у справі № 6/47-08-876 як на доказ погодження спірного договору є неправомірним, оскільки чинним законодавством (Законом України "Про управління об'єктами державної власності", Порядком розгляду звернень підприємств, установ, та організацій, які входять до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України щодо розпорядження майном, тощо) в даному випадку передбачено відповідний порядок погодження державним органом підпорядкованим їм підприємствам, установам, організаціям договорів про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні, виконання якого не було досліджено судами попередніх інстанцій, як і не було з'ясовано коло повноважень заступника міністра, котрий підписав згаданий вище лист.  

Необгрунтованим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає посилання судів попередніх інстанцій як на преюдиціне рішення господарського суду Одеської області у справі № 6/47-08-876за позовом Первинної профспілкової організації Іллічівського морського торговельного порту Профспілки робітників морського транспорту України до ДП "ГМТП", ТОВ "Мілленіум 2003", за участю третіх осіб Науково-виробнича фірма "АЛІСА", Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання недійсним договору № 694-0 від 31.10.2007 року про спільну діяльність, оскільки відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, однак, судами не взято до уваги, що склад учасників у справі № 6/47-08-876 та у даній справі є різним.

Крім того, суди безпідставно визнали позивача незацікавленою особою щодо спірного договору, яка не може вимагати від суду визнання його недійсним.

Судами не враховано, що п. 5.12.1.1. укладеного 22.06.2005 року між ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" та ПП "Укртрансконтейнер" договору № 435-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торгівельному порту, передбачено зобов'язання останнього внести в строк до 01.01.08р. додатковий вклад у спільну діяльність сторін у вигляді гідротехнічних споруджень - причалів №1 і 2, усього наявного і необхідного технологічного обладнання та інших об'єктів" інфраструктури, а також тилових площадок під обладнання площ зберігання контейнерів, які, за твердженням позивача, вже використовуються ТОВ "Мілленіум 2003" в рамках договору № 649, що і стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Разом з тим, судами у цьому зв'язку не витребувано та не досліджено необхідних доказів для з'ясування фактичних обставин справи, зокрема, детальний перелік майна, що підлягало передачі за договором № 435 та того, що передано за договором № 694.  

З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                         ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення від 13.03.09 господарського суду Одеської області та постанову від 21.05.09 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 33/115-08-5229 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                                Коробенко Г.П.