Постанова

від 25.03.2009 по справі 9/566пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/566пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 березня 2009 р.                                                                                    № 9/566пн  

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Волік І.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Молочний Союз"

на постанову           Луганського апеляційного

господарського суду від 09.10.2008 року

у справі                                                  № 9/566пн

господарського суду                              Луганської області

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            "Молочний Союз"

до                                                             Закритого акціонерного товариства

                                                            "Троїцький маслоробний завод"

про                                                            витребування майна

та стягнення 1 195 650 грн.

за участю представників:

позивача –          Слюсаревського М.М.

відповідача –          Турченюка Н.В.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний Союз" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" про витребування переданого в оренду майна та стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 195 650 грн.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, відмовившись від вимоги про витребування спірного майна, та просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 087 491 грн., заборгованість по орендній платі у розмірі 79 226 грн., неустойку у розмірі 28 993 грн. та вартість орендованого ним майна у розмірі 1 195 650 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2008 року (судді: Ворожцов А., Москаленко М., Яресько Б.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача вартість майна, переданого за договором оренди №18 від 09.12.2003 року, у розмірі 1 195 650 грн. та штрафу у розмірі 1087491 грн.   

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року (судді: Семендяєва І.В., Журавльова Л.І., Парамонова Т.Ф.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний Союз" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши  правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 765 ЦК України встановлено обов"язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення  з Закритого акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" вартості переданого за договором оренди майна в сумі 1 195 650 грн., місцевий суд виходив з того, що відповідачем не повернуто в добровільному порядку орендоване ним майно згідно договору оренди, укладеного сторонами 09.12.2003 року, строк дії якого закінчився 31.07.2007 року.

Проте, апеляційна інстанція, скасовуючи рішення суду та відмовляючи в задоволенні позову, вірно вказала на помилковість висновку щодо доведеності факту знаходження у відповідача  орендованого майна.  

При цьому, апеляційний господарський суд зазначив, що позивачем не надано доказів перевезення спірного обладнання, зокрема, накладних, подорожних листів, актів  приймання, складених у смт.Троїцьке, та, відповідно до перевірок господарської діяльності ЗАТ "Троїцький маслоробний завод", на балансі підприємства в 2003-2004 роках воно не обліковувалось на позабалансових рахунках.

Крім того, спірне обладнання, на компенсації якого наполягав позивач, не є індивідуально визначеним, тобто відсутні ознаки певного виду майна (заводський або інвентарний номер тощо), його параметри.

Також апеляційна інстанція прийшла до обґрунтованого висновку про те, що, посилаючись на безпідставність утримання орендованого майна та,  уточнюючи позовні вимог щодо стягнення його вартості, позивачем, всупереч вимогам чинного законодавства, не надано доказів відсутності цього майна.

Із  визначення договору найму (ст.759 ЦК України)  вбачається, що він є оплатним, відтак, основний обов'язок наймача полягає у своєчасному внесенні плати за користування майном.

Разом з тим, позивач не надав переконливих доказів відсутності оплати за орендоване майно, не дивлячись на те, що спірний договір укладався в 2003 році.

Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд також вірно вказав про безпідставність вимог про стягнення вартості спірного обладнання та штрафу за прострочення його повернення в зв"язку з недоведенням позивачем факту передачі відповідачу спірного обладнання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом тягар доведення позовних вимог покладено на позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією Луганського апеляційного господарського суду про недоведення позивачем, в силу статті 33 ГПК України, обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог у зв"язку з ненаданням доказів перебування спірного майна у відповідача, внаслідок чого у останнього відсутній обов"язок сплачувати його вартість.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, доводи, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення місцевого суду.

З даними висновками апеляційного суду повністю погоджується судова колегія Вищого господарського суду України, оскільки вони відповідають матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, про наявність доказів перебування спірного майна у відповідача, зокрема, договорів застави спірного обладнання з АКБ "Базис", не спростовують правильності висновків апеляційного господарського суду про не доведення позивачем факту перебування обладнання у відповідача, оскільки зазначене в цих договорах майно не є індивідуально визначеним.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний Союз" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 09.10.2008 року у справі № 9/566пн залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

І.М. Волік