Рішення

від 19.03.2009 по справі 4/196-08-5465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/196-08-5465

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2009 р.Справа  № 4/196-08-5465

За позовом  Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю;  

до відповідача:  Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001"  

про стягнення 179083,38 грн.;  

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача:  Туфекчі І.Д. по довіреності;

Від відповідача: Стасенко А.В.- по довіреності;

СУТЬ СПОРУ:    Іллічівський судноремонтний завод у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду з  позовом про стягнення з відповідача  заборгованості в сумі  179083,38 грн., з яких 145440грн.- основна заборгованість, 6253,92грн.- індекс інфляції, 1326,90грн.- 3% річних, 10762,56грн. –пеня, 15300грн.- пеня за зберігання товару.

          Позивач в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 212 860,05грн., з яких 145440грн.- основна заборгованість, 9308,16грн.- індекс інфляції, 1960,45грн.- 3% річних, 15901,44грн. –пеня, 23250грн.- пеня за зберігання товару та 17000грн. –витрати на оплату послуг адвоката.

Відповідач надав  відзив на позов в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.09р. строк розгляду справи продовжений відповідно ст. 69 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

          15 квітня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод»(далі по тексту - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істок-2001»(далі по тексту - Відповідач) був укладений Договір поставки № 49-98-08 (далі -Договір).

Згідно специфікації № 1 до Договору Постачальник (Позивач) виготовив на замовлення Покупця (Відповідач) контейнери (товар) у кількості 21 одиниця на загальну суму 796 824, 00 грн. (сімсот дев'яносто шість тисяч вісімсот двадцять чотири грн.).

17 травня 2008р. між Позивачем та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, згідно якої Позивач має виготовити контейнери у кількості чотирьох одиниць на загальну суму з ПДВ 177 905,00грн. (сто сімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ять грн.).

23 червня 2008р. між Позивачем та Відповідачем укладається Додаткова угода № 2 до Договору, відповідно до якої Позивач мав виготовити контейнери у кількості двох одиниць на загальну суму з ПДВ 98 480,00 грн. (дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят грн.).

08 липня 2008р. між Відповідачем та Позивачем була укладена Додаткова угода № 3 до Договору № 49-98-08    (далі-Додаткова угода). Згідно п.1  останньої Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (Відповідача) шість контейнерів (далі - Товар) на загальну суму з ПДВ 295440, 00 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч чотириста сорок  грн.). У відповідності до п. 2 Додаткової угоди інші умови договору залишаються без змін.

Згідно п. 2.5. договору покупець (відповідач) зобов”язаний прийняти та вивезти товар зі складу постачальника (позивача) протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про готовність товару до відвантаження. Так, факсимільно, листом від 19.08.08р. № 79/08-796, позивач повідомив відповідача про готовність товару до відвантаження, а також з вимогою оплатити рахунок № 1052 від 09.08.08р. на суму 295440грн.

Відповідач   вивіз   зі   складу   Позивача   тільки   п'ять   з   шести   30-футових   контейнерів, виготовлених  на підставі  Додаткової угоди  на загальну суму 246 200 грн..

Взагалі по Договору, у т.ч. Додатковим угодам, Позивачем було виготовлено товару на загальну суму 1 368 649 грн., а передано у власність Відповідача контейнерів на загальну суму 1 320 569 грн., що підтверджується відповідними наказ-накладними та приймально-здавальними актами, але відповідач перерахував лише частину грошових коштів за виготовлені на його замовлення контейнери, а саме 1 223 209 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

Таким чином,  сума основного боргу за поставлений товар складає 145440 грн..

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Крім того, позивач просить суд стягнути суму пені яка нарахована згідно п. 4.3. вищевказаного договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ і складає 15901,44грн..

 Згідно ч.1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність   за   правопорушення   у   сфері   господарювання   шляхом   застосування   до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором.

Крім того, Відповідач порушив п.2.5 Договору, згідно якого: Покупець зобов'язаний прийняти та вивезти Товар зі складу Постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про готовність Товару до відвантаження.

Порушення, п.2.5 Договору тягне за собою наслідки, передбачені п.4.4 останнього, а саме сплату пені за зберігання товару у розмірі 150 грн. (сто п'ятдесят грн.) разом з ПДВ за один контейнер за кожний день зберігання  контейнера на складі Постачальника.

        У зв'язку з тим, що згідно умов додаткової угоди Постачальник мав виготовити та передати Покупцю 6 (шість) 30-футових контейнерів (про готовність яких і повідомлялось у листі № 79/08-796 від 19.08.2008р.), а Відповідачем були прийняті та вивезені лише п'ять, то додатково виникає зобов'язання останнього виплати Позивачу пеню за зберігання товару  протягом 102 днів у сумі 23250 грн..

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми, що складає 1960,45грн. та індекс інфляції в сумі 9308,16грн..

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором чи законом.

Для захисту своїх майнових прав позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката, діючого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1598, виданого на підставі рішення Одеської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.10.06р..

Відповідно до ст. 44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката належать до складу судових витрат. Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті на послуги адвоката визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Відповідно до ч.1 ст. 12 зазначеного Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до угоди про надання правової допомоги від 10.12.08р. вартість послуг становить 17 000грн., яка була сплачена позивачем у повному розмірі, що підтверджується квитанцією № 8177, а також актом наданих послуг від 29.01.09р..

 Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, т.я. відповідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано доказів що підтверджують об'єктивність причин отримання товару не в повному обсязі. Також слід зазначити, що товар, який був предметом договору, до переліку продукції вказаній в наказі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов”язковій сертифікації в Україні” № 28 від 01.02.05р. обов'язковій сертифікації не підлягає.

Що стосується представлених відповідачем дефектних актів, вони не можуть бути належним доказом, т.я. складені в односторонньому порядку.

        При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі  в сумі  212 860,05грн., з яких 145440грн.- основна заборгованість, 9308,16грн.- індекс інфляції, 1960,45грн.- 3% річних, 15901,44грн. –пеня, 23250грн.- пеня за зберігання товару та 17000грн. –витрати на оплату послуг адвоката.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44,48, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суддя ,-

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТОК-2001"   код 31765047 ( м. Одеса, Адміральський проспект, 7 )  на користь Іллічівського судноремонтного завода у формі товариства з обмеженою відповідальністю код 32333962 (Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61) 145440грн.- основна заборгованість, 9308,16грн.- індекс інфляції, 1960,45грн.- 3% річних, 15901,44грн. –пеня, 23250грн.- пеня за зберігання товару та 17000грн. –витрати на оплату послуг адвоката,   державне мито 2128,60 грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 118   грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

                   Суддя                                                                                       Літвінов С.В.