Рішення

від 24.02.2009 по справі 33/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом    акціонерного банку «Київська Русь»

до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій»

про                стягнення 379 046,57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Нікітіна Т.С. –представник за довіреністю № 251 від 01.08.2008 року;

від відповідача:   не з'явився.  

встановив :

Акціонерний банк «Київська Русь»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій»про стягнення 379 046,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2006 року між акціонерним банком «Київська Русь»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Водолій» (відповідачем) був укладений кредитний договір № 9962-20/6-1, згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві відкличну кредитну лінію лімітом в розмірі 300 000,00 грн. строком з 30.05.2006 року до 30.05.2007 року. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами за цим договором встановлена у розмірі 21 % (двадцять один відсоток) річних.

28.09.2006 року сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору № 9962-20/6-1 від 30.05.2006 року, відповідно до якої ліміт кредитної лінії було збільшено до 400 000,00 грн., строк продовжено до 28.09.2007 року та встановлено графік зменшення ліміту кредитування.

Відповідно до п. 3.2. вищеназваного договору нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. В розрахунку суми відсотків приймається 360 днів в році.

Згідно з п. 3.3. договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період включно з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно, до останнього робочого дня місяця та одночасно з повним погашенням кредитної лінії.

Відповідно до п. 3.3.1. вищеназваного договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредитування.

Згідно з п. 3.4.договору у випадку прострочення погашення кредитної лінії відсотки на суму кредитної лінії нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредитної лінії.

Строк повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними закінчився 28.09.2007 року.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 283 400,00 грн. Заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 26.07.2007 року по 24.12.2008 року становить 56 727,20 грн.

Відповідно до п. 7.1. договору за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією, позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 34 008,00 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4 911,37 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2009 року порушено провадження у справі № 33/56 і призначено до розгляду на 24.02.2009 року.

У судове засідання 24.02.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/56 від 20.01.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 06865120 на юридичну адресу: 02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 7-а, офіс 303.

Представник позивача в судове засідання з'явився та подав документи на вимогу ухвали суду від 20.01.2009 року, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 283 400,00 грн.,  заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 56 727,20 грн., пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 34 008,00 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4 911,37 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 790,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

30.05.2006 року між акціонерним банком «Київська Русь»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Водолій»(відповідачем) був укладений кредитний договір № 9962-20/6-1, згідно умов якого позивач відкрив відповідачеві відкличну кредитну лінію лімітом в розмірі 300 000,00 грн. строком з 30.05.2006 року до 30.05.2007 року. Відсоткова ставка за користування кредитними коштами за цим договором встановлена у розмірі 21 % (двадцять один відсоток) річних.

28.09.2006 року сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору № 9962-20/6-1 від 30.05.2006 року, відповідно до якої ліміт кредитної лінії було збільшено до 400 000,00 грн., строк продовжено до 28.09.2007 року та встановлено графік зменшення ліміту кредитування.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дні повернення позики.

  Відсоткова ставка за користування кредитними коштами за цим кредитним договором № 9962-20/6-1 від 30.05.2006 року встановлена у розмірі 21 % (двадцять один відсоток) річних.

Відповідно до п. 3.2. вищеназваного договору нарахування банком відсотків за користування кредитом починається з дати перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. В розрахунку суми відсотків приймається 360 днів в році.

Згідно з п. 3.3. договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період включно з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця та сплачуються позичальником щомісячно, до останнього робочого дня місяця та одночасно з повним погашенням кредитної лінії.

Відповідно до п. 3.3.1. вищеназваного договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредитування.

Згідно з п. 3.4.договору у випадку прострочення погашення кредитної лінії відсотки на суму кредитної лінії нараховуються і за період прострочення до моменту погашення кредитної лінії.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно умов кредитного договору № 9962-20/6-1 від 30.05.2006 року та додаткової угоди до нього від 28.09.2006 року, строк повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними закінчився 28.09.2007 року.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 283 400,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 26.07.2007 року по 24.12.2008 року становить 56 727,20 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 283 400,00 грн. та  заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 56 727,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та  заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору № 9962-20/6-1 від 30.05.2006 року та додаткової угоди до нього від 28.09.2006 року, за несвоєчасну сплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитною лінією, позичальник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 34 008,00 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4 911,37 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій»(02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 7-а, офіс 303; р/р 2600634216001 АБ «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 16481349) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь акціонерного банку «Київська Русь»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А; МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) суму основної заборгованості в розмірі 283 400 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста) грн. 00 коп.,  суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 56 727 (п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять сім) грн. 20 коп., пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 34 008 (тридцять чотири тисячі вісім) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4 911 (чотири тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 37 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 3 790  (три тисячі сімсот девяносто) грн. 47 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий