Рішення

від 03.09.2013 по справі 905/4436/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/4436/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Андрєєвій М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом - Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

м. Київ

в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного

товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.Р.- Проект"

м. Краматорськ

до відповідача 2 - ОСОБА_2 м. Краматорськ

до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма

"Юристократ" м. Краматорськ

про стягнення солідарно 273436,67грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Дем»яненко Р.О. - довіреність,

від відповідачів - не явились,

СУТЬ СПРАВИ:

19.06.2013р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "А.Н.Р.- Проект" м. Краматорськ (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 м. Краматорськ (далі - відповідач 2) та ТОВ "Юридична фірма "Юристократ" м. Краматорськ (далі - відповідач 3) у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №011/0044/28388 від 20.09.2011р. у розмірі 241650,76грн., з яких: 224336,91грн. - заборгованість за кредитом, 15887,47грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 1426,38грн. - пеня (982,30грн. - за несвоєчасну сплату кредиту, яка нарахована за період з 26.09.2012р. по 29.01.2013р., 444,08грн.- за несвоєчасну сплату відсотків, яка нарахована за період з 01.10.2012р. по 29.01.2013р.).

В підтвердження позовних вимог позивач надав копії кредитного договору №011/0044/28388 від 20.09.2011р. з додатком, додаткової угоди з додатком, договору поруки №8538/0044/335076 від 20.09.2011р., договору поруки №8537/0044/335076 від 20.09.2011р., вимоги №114-24-0-4/9 від 08.02.2013р. про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №011/0044/28388, що направлена на адресу ТОВ "А.Н.Р.- Проект", вимоги №114-24-0-4/12 від 08.02.2013р. про виконання грошових зобов'язань за договором поруки №8537/0044/335076, що направлена на адресу ТОВ "Юридична фірма "Юристократ", вимоги №114-24-0-4/11 від 08.02.2013р. про виконання грошових зобов'язань за договором поруки №8538/0044/335076, що направлена на адресу ОСОБА_2 з доказами направлення.

2

06.08.2013р. позивачем через канцелярію суду надані засвідчені належним чином копії кредитного договору з додатками, рішення засновника від 15.08.2011р., письмової вимоги клієнта на видачу кредитних коштів, зведені кредитові меморіальні ордери №0044/28388 від 21.09.2011р. на суму 300000,00грн., №15 від 11.09.2012р. на суму 14018,29грн., виписки з банківських рахунків, розрахунок заборгованості станом на 29.07.2013р.

Також 06.08.2013р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №011/0044/28388 у розмірі 281409,51грн., з яких: 224336,91грн. - заборгованість за кредитом, 42437,51грн. - заборгованість по сплаті відсотків, що нараховані за період з 01.10.2012р. по 29.07.2013р., 14635,09грн. - пеня (11364,49грн. - за несвоєчасну сплату кредиту, що нарахована за період з 28.11.2011р. по 29.07.2013р., 3270,60грн. - за несвоєчасну сплату відсотків, що нарахована за період з 01.02.2012р. по 29.07.2013р.).

Приймаючи до уваги, що відповідно до положень ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог здійснивши при цьому доплату судового збору, господарський суд приймає заяву позивача про збільшення ціни позову та здійснює подальший розгляд справи з її урахуванням.

07.08.2013р. в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 14.08.2013р., про що належним чином повідомлені представники сторін.

12.08.2013р. через канцелярію господарського суду позивачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій до 6662,25грн., у тому числі: 4377,69грн. - сума пені по кредиту та 2284,56грн. - сума пені по сплаті відсотків.

Приймаючи до уваги, що відповідно до положень ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, господарський суд приймає заяву позивача та здійснює подальший розгляд справи з її урахуванням.

14.08.2013р. ухвалою суду продовжений розгляд справи на 15 днів на підставі ст. 69 ГПК України за клопотанням відповідачів.

02.09.2013р. на адресу суду надійшла телеграма ОСОБА_2, в якій останній просить розглянути справи без його участі. Клопотання господарським судом розглянуто та задоволено.

03.09.2013р. позивачем надані письмові пояснення по справі, згідно яких періодом нарахування пені є 6 місяців, а саме з 30.01.2013р. по 29.07.2013р.

Представники відповідачів до судового засідання не явились, додаткових документів не надали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідачів у солідарному порядку 273436,67грн.

Підставою є неналежне виконання умов кредитного договору №011/0044/28388 від 20.09.2011р., в забезпечення належного виконання якого підписані договори поруки №8538/0044/335076 від 20.09.2011р. та №8537/0044/335076 від 20.09.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

3

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2011р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - кредитор) та ТОВ "А.Н.Р.- Проект" (відповідач1) підписаний договір №011/0044/28388, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов цього договору кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом 300000,00грн. для поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності з процентною ставкою 19%річних, а останній зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кошти, сплатити проценти, комісії та виконати інші умови договору. (ст. 1 договору) Грошові кошти, які мають бути сплачені позичальником щомісячно включають в себе суму процентів за кредитом та сплачуються згідно графіку зменшення кредитного ліміту по 25000,00грн. щомісяця з датою погашення 27 число кожного місяця відповідно, з кінцевою датою погашення - 13.09.2012р.

31.08.2012р. сторонами до кредитного договору підписана додаткова угода №011/0044/28388/2, згідно якої кредит повинен бути повернутий позичальником у строк до 13.08.2014р. на загальну суму 224336,91грн., а процентна ставка за користування кредитом буде збільшена до 24% річних. (п. 3 додаткової угоди). Згідно умов цієї ж угоди позичальнику анульовано (прощено) заборгованість за пенею, за якою не минув строк позовної давності в розмірі 5574,68грн.

Пунктом 4.4 цієї додаткової угоди встановлено, що позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості в майбутньому у складі щомісячних платежів відповідно до графіку зменшення кредитного ліміту, що є додатком до вказаної додаткової угоди.

Проценти за користування кредитом нараховуються згідно внутрішніх положень кредитора, але не рідше одного разу на місяць на суму кредиту, включаючи день надання та день, що передує даті повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт) (п. 2.3 договору). Погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами відповідно до графіку. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця відповідно до п. 5.1 договору. Відповідно до п. 7.1 договору кредитор у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором має право вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору. Відповідно до п. 13.4 договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Також кредитор має право достроково вимагати погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (у тому числі прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

4

Зокрема, кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але не більш трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців. (п.7.2. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань. (п.14.1. договору).

Господарський суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами погоджені всі істотні умови договору, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що за письмовою вимогою клієнта на видачу кредитних коштів на підставі зведеного кредитового меморіального ордеру №0044/28388 від 21.09.2011р. перераховані кредитні кошти в сумі 300000,00грн. Цей факт також підтверджений банківськими виписками з відповідного рахунку, які наявні в матеріалах справи, а також представником позичальника в судовому засіданні.

Відповідачем в порушення умов договору частково (неналежним чином) виконувались умови договору, тому 31.08.2012р. сторонами до кредитного договору підписана додаткова угода №011/0044/28388/2, згідно якої кредит повинен бути повернутий позичальником у строк до 13.08.2014р. на загальну суму 224336,91грн., а процентна ставка за користування кредитом буде збільшена до 24% річних. (п. 3 додаткової угоди)

В цій додатковій угоді позичальником фактично визнана заборгованість на загальну суму 224336,91грн., що складається з 210318,62грн. заборгованості за кредитом та 14018,29грн. заборгованості з погашення процентів.

Також сторонами підписаний додаток №1 до цієї додаткової угоди, в якому узгоджений графік зменшення кредитного ліміту, який позичальником порушений.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно умов договору кредитор має право достроково вимагати погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (у тому числі прострочені проценти), пеню, штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

5

Зокрема, кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але не більш трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців. (п.7.2. договору).

11.02.2013р. банком адресу ТОВ "А.Н.Р.- Проект" направлена вимога №114-24-0-4/9 від 08.02.2013р. про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №011/0044/28388, в якій банк вимагає здійснити дострокове погашення кредиту протягом не більш ніж 60 календарних днів з дати одержання цієї вимоги.

Не зважаючи на вимогу банку ТОВ "А.Н.Р.- Проект" грошові кошти на суму 224336,91грн. залишились не сплаченими.

Також залишились не сплаченими 42437,51грн. відсотків, що нараховані за період з 01.10.2012р. по 29.07.2013р.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують наявність у відповідача саме цієї суми заборгованості за кредитом та відсотками.

Що стосується нарахування позивачем пені в сумі 6662,25грн., що нарахована за шість місяців, а саме з 30.01.2013р. по 29.07.2013р., у тому числі 4377,69грн. - пеня по кредиту, 2284,56грн. - пеня по сплаті відсотків, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 13.4 договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки, господарський суд вважає їх такими, що не суперечать вимог законодавства.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.09.2011р. підписані: ОСОБА_2 (далі - поручитель-1, відповідач 2) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, далі - кредитор) договір поруки

6

№8538/0044/335076, , ТОВ "Юридична фірма "Юристократ"(далі - поручитель-2, відповідач 3) та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (позивач, далі - кредитор) договір поруки №8537/0044/335076.

Відповідно до ст.1 вказаних договорів сторони встановили, що поручителі зобов'язуються відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, а саме повернути кредит в розмірі зазначеному в п.1.1.1. даного договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Згідно з п.1.2. договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного або часткового погашення забезпечених зобов'язань.

Ці договори вступають силу з моменту підписання сторонами та скріплення печаткою кредитора і діє до повного виконання забезпечених зобов'язань, та зобов'язань поручителя за цим договором.

Таким чином, сторонами в договорах поруки №8538/0044/335076 та №8537/0044/335076 від 20.09.2011р. погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання їх недійсним, тому зазначені договори є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Матеріалами справи доведений факт неналежного виконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення коштів, направлення поручителям вимог про виконання грошових зобов»язань за договорами поруки, які залишені без відповіді та виконання.

Таким чином, господарський суд робить висновок про зобов'язання відповідача 3 солідарно нести відповідальність по борговим зобов'язанням відповідача 1 за кредитним договором №011/0044/28388 від 20.09.2011р.

Що стосується вимог позивача до відповідача 2 господарський суд зазначає наступне:

Згідно положень ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі, тобто позивачами та відповідачами, можуть бути підприємства і організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -

7

підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 ГПК України передбачений вичерпний перелік справ (спорів), що підвідомчі господарським судам. Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам, в тому числі, підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Пункт 4 ч.1 ст.12 ГПК України передбачає такий склад сторін корпоративного спору: 1) учасник (акціонер, засновник) господарського товариства, в тому числі такий, що вибув, та товариство або 2) учасники (акціонери, засновники) господарського товариства у спорі між ними, пов`язаному із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням цього товариства. До виключної компетенції господарських судів відносяться справи у спорах між учасниками (акціонерами, засновниками) господарського товариства та господарським товариством, пов`язані з реалізацією та захистом корпоративних прав.

Частини 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, визначені спірні відносини не є корпоративними.

Господарським судом під час розгляду справи по суті встановлено, що відповідач 2 - ОСОБА_2 не є суб'єктом підприємницької діяльності.

Також господарський суд враховує позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові пленуму №18 від 26.12.2011р., згідно якої провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин. Відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими

8

засобами доказування. Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Оскільки, позивачем не доведений факт наявності у відповідача 2 статусу суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження по справі в частині вимог до ОСОБА_2 м. Красногорівка на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Господарський суд також вважає необхідним зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись з позовом до відповідного суду загальної юрисдикції з дотриманням правил, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідачами 1,3 до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача стосовно солідарного стягнення грошових коштів з цих відповідачів в повному обсязі

Що стосується розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне: первісна ціна позову складала 241650,76грн., позивачем сплачений судовий збір в сумі 4833,02грн., 06.08.2013р. позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог до 281409,51грн. та доплачено 775,48грн., тобто всього сума судового збору, сплаченого позивачем склала 5608,50грн., а підлягав оплаті судовий збір в загальному розмірі 5628,19грн., тобто недоплата склала 19,69грн., 12.08.2013р. позивачем подана заява про зменшення розміру штрафних санкцій до 6662,25грн., з урахуванням цієї заяви ціна позову склала 273436,67грн. Таким чином, враховуючи положення ст. 49 ГПК України сума судового збору, що підлягає стягненню солідарно з відповідачів 1,3 складає 5468,73грн., а позивачу має бути повернуто з державного бюджету 139,77грн. (з урахуванням часткової недоплати) судового збору у зв»язку зі зменшенням ціни позову відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі гл.48,49,71,ст.ст. 525,526,546,549,553-559,1048-1050 Цивільного кодексу України, гл.35,ст.ст.67,193 Господарського кодексу України, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.33,43,49,п.1ст.80,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити в повному обсязі позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.Р.- Проект" м. Краматорськ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юристократ" м. Краматорськ про стягнення солідарно 273436,67грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.Р.-Проект" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 42, кв. 241, ЄДРПОУ 36863468) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Юристократ" (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Б. Машинобудівників, 20, оф.17, ЄДРПОУ 37230998) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, буд. 46в, ЄДРПОУ 23346741) заборгованість по кредиту - 224336,91грн., заборгованість по процентам - 42437,51грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості - 4377,69грн., пеню за порушення строків погашення процентів - 2284,56грн., судовий збір у розмірі 5468,73грн.

9

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) в особі Донецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, буд. 46в, ЄДРПОУ 23346741) судовий збір в сумі 139,77грн. на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Припинити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог до ОСОБА_2 м. Красногорівка.

Повний текст рішення підписаний 03.09.2013р.

Суддя О.О. Уханьова