Рішення

від 12.03.2009 по справі 3/22/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/22/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09                                                                                        Справа №  3/22/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АВТОКОЛЬОРЛИТ”, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Вознесенка

про стягнення суми 74 566,78 грн.

                                                                                           Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Сич І.С., представник, довіреність № 19-юр від 09.02.2009р.

від відповідача: не з'явився

ТОВ “СП МДМ” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “Торговий дім “АВТОКОЛЬОРЛИТ” про стягнення 74 566, 78 грн. заборгованості за договором № АЦ06М від 11.01.2006р. на поставку товару.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані, ст. 526, 615, 625 ЦК України, ст. 1, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/22/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 11.02.2009р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 11.02.2009р. розгляд справи № 3/22/09 перенесений на 25.02.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

Ухвалою від 25.02.2009р., у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 03.03.2009р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.03.2009р., у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 12.03.2009р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Проскурякова К.В. від 03.03.2009р. строк вирішення спору продовжений на один місяць –до 03.04.2009р.

За згодою позивача в судовому засіданні 12.03.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 12.03.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 74 566, 78 грн., в тому числі: 45 000, 00 грн. основного боргу, 5 405, 40 грн. пеня за прострочку оплати товару, 20 144, 07 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 4 017, 31 грн. - три проценти річних від простроченої суми.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 12.01.2009р., направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулась до канцелярії господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “Підприємства не має”. Копії ухвал від 11.02.2009р. про перенесення розгляду справи та від 25.02.209р. про відкладення розгляду справи, надіслані за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, також повернулись до канцелярії господарського суду з відміткою пошти: “Підприємства за вказаною адресою не має”.

У судовому засіданні представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 05.02.2009р. №15-7/488, згідно якому станом на 04.02.2009р. ТОВ “Торговий дім “АВТОКОЛЬОРЛИТ” знаходиться за адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Шосе Каховське, 27.

На вимогу суду позивач направив позовну заяву з додатками на нову адресу відповідача, на підтвердження чого надав фіскальний чек від 11.02.2009р.

Копія ухвали від 03.03.2009р. про відкладення розгляду справи на 12.03.2009р. о 10 годині 00 хвилин, направлена за новою адресою відповідача, до канцелярії суду не поверталась.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ “СП МДМ” (продавець) та ТОВ “Торговий дім “АВТОКОЛЬОРЛИТ” (покупець) було укладено договір № АЦ06М від 11.01.2006р., за яким продавець постачає, а покупець –приймає та сплачує товар, згідно додатків до договору, на умовах, викладених в даному договорі (п. 1.1. Договору).

Згідно з Додатком до договору № 1 від 11.01.2006р., на підставі видаткових накладних № 1101-2 від 11.01.2006р., № 1301-1 від 13.01.2006р. відповідачу було передано товар на суму 48 216,00 грн. у т.ч. ПДВ 8 036, 00 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору строк оплати товару - по факту поставки в строк не пізніше 15 календарних днів з моменту поставки. Датою поставки товару вважається дата оформлення накладної на товар (п. 2.6 Договору).

Вищезазначений товар був оплачений відповідачем частково у сумі 3 216, 00 грн. Оплата була здійснена 23.10.2006р.

Таким чином, станом на 29.12.2008р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 45 000, 00 грн.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № АЦ06М від 11.01.2006р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором № АЦ06М від 11.01.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ “Торговий дім “АВТОКОЛЬОРЛИТ” грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 45 000, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку оплати товару – 5 405, 40 грн., 20 144, 07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних від простроченої суми –4 017, 31 грн.

Згідно п. 8.1 договору передбачено, що Покупець сплачує Продавцю штрафні санкції у вигляді пені за прострочку оплати товару.

Відповідно до п. 8.3 договору розмір пені складає 0,2 % від суми неоплаченого або непоставленого товару за кожний день прострочки оплати або поставки товару, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення пені за прострочку оплати товару –5 405, 40 грн., 20 144, 07 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 4 017, 31 грн. - 3 % річних від простроченої суми є обґрунтованими, підтверджуються розрахунком позивача у додатку №1 до позовної заяви і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “АВТОКОЛЬОРЛИТ” (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Шосе Каховське, 27, р/р 2600741324 в МВ АППБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 32533497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49, р/р 26007203052099 в ЗРУ “ПриватБанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 20490986) 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 5 405 (п'ять тисяч чотириста п'ять) грн. 40 коп. –пеня за прострочку оплати товару, 20 144 (двадцять тисяч сто сорок чотири) грн. 07 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 4 017 (чотири тисячі сімнадцять) грн. 31 коп. - три проценти річних від простроченої суми, 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 67 коп. витрат на держмито і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 16.03.2009р.