Рішення

від 03.03.2009 по справі 30/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовом   Регіонального відділення  Фонду державного майна України по м. Києву

До                  Приватного підприємства Фірма «Ермітаж»

Про                стягнення 4 500,73 грн.

                                                                                                 Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача         Амбелікопуло В.М. –представник за довіреністю № 81 від 13.10.08.

Від відповідача     не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Приватного підприємства Фірма «Ермітаж»про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 3 605,86 грн. (2 623,27 грн. –основний борг, 982,59 грн. –збитки від інфляції) заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної плати за орендоване приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.09. порушено провадження у справі № 30/42, розгляд справи було призначено на 03.02.09. о 15-30.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/42 від 15.01.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.09. розгляд справи    № 30/42 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 03.03.09. о 10-15.

В судовому засіданні 03.03.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 03.03.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/42 від 15.01.09. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства Фірма «Ермітаж»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

29.12.06. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та Приватним підприємством Фірма «Ермітаж»(Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3808 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав Орендарю в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), площею 17,40 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, поверх 12, що знаходиться на балансі Державного підприємства Поліграфічний комбінат «Україна»по виготовленню цінних паперів.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –листопад 2006р.: 913,82 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди –грудень 2006р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2006р.

У п. 3.2. Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.3. Договору, перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету, 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Згідно п. 3.5. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації  і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.2. Договору Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 5.6. Договору Орендар зобов'язався подавати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву копії платіжних доручень з відміткою банку про перерахування 70 та 30 відсотків орендної плати до 12 числа кожного місяця, наступного за звітним.

У відповідності до п. 5.14 Договору відповідач зобов'язався у разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції з весь період оренди по день фактичної передачі  майна Балансоутримувачу (Орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Відповідно до п. 10.1. Договору сторони погодили, що даний Договір укладено на 11 місяців, а саме, з 29.12.06. по 29.11.07. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.07. між позивачем та відповідачем було укладено Додатковий договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3808 від 29.12.06., яким було визначено суму орендної плати та встановлено перший, базовий місяць розрахунку (січень 2007 року –1 844,09 грн.) на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.06. № 1846.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.07. відповідачем, на адресу позивача, було направлено лист № 04/05 з проханням розірвати договір оренди № 3808 від 29.12.06., додатком до якого був акт повернення з оренди нерухомого майна, що було предметом договору оренди.

Позивач зазначає, що він проти розірвання договору не заперечував.

Листом від 20.10.08. № 30-05/8487 позивач звернувся до відповідача, в якому повідомляв про наявність заборгованості по орендним платежам до бюджету за оренду приміщення, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі та у вказаний термін. Також позивачем було зазначено, що у випадку невиконання вказаної вимоги, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву буде змушене звернутись до Господарського суду з позовом про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Але як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було залишено даний лист без відповіді та заборгованості не погашено.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку зобов'язання по сплаті орендної плати в сумі 2 623,27 грн. не виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2 623,27 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 982,59 грн. – збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу  України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в  сумі –982,59 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Фірма «Ермітаж»(м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, к. 703, код ЄДРПОУ 24741652) в доход Державного бюджету України (одержувач –ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968, банк одержувача - УДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД 22080300)  2 623 (дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 27 коп. –основного боргу, 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 59 коп. –збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко