Рішення

від 24.03.2009 по справі 393-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

393-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

24.03.2009Справа №2-24/393-2009

За позовом Акціонерного банку "Кліринговий Дім" ( 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5 а, ідентифікаційний код 21665382) в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" ( 04070, м. Сімферополь, провул. Героїв Аджимушкаю, 6/13)

До відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК и Д" ( 99055, м. Севастополь, проспект. Генерала Острякова, 174, кв. 85, ідентифікаційний код 23197034 )

До відповідача 2) Виробничого кооперативу "Долина роз"(98000,  м. Судак, вул. Алуштинська, 45 а; ідентифікаційний код 00388085)

Про  звернення стягнення на майно у розмірі 1 188 218,69 грн. та стягнення 1 188 218,69 грн.   

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача 1)  – не з'явився

Від відповідача 2) – не з'явився   

         Обставини справи: Акціонерний банк  "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" звернувся до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю  "ВК і Д"  та Виробничого кооперативу   "Долина роз" про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальності  "ВК и Д" на користь Акціонерного банку "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція  АБ "Кліринговий Дім" заборгованості за кредитом  у розмірі 1188218, 69 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно боржника - виробниче обладнання  загальною вартістю 2 294 800, 00 грн.: моноблок «BERTOLASO» 23 МВ/03 вартістю  818478, 00 грн., купажно-фільтруюча установка «BERTOLASO»  SOFR-16 вартістю  377530, 00 грн., апарат прискореної дистиляції Gibertini DEE вартістю 44530, 00 грн., плотномер Anton Paar DMA -4500 вартістю 65005, 00 грн., Система очищення води «Dulpex» вартістю 59717, 50 грн.,  пастерилізатор типу Pg-6 вартістю  254717, 50 грн. , моноблок «Krones»  NTR – 21\6 вартістю 546092, 50 грн.,  міксосатуратор «Krones»  URB-2700 вартістю  128729, 50 грн. та про стягнення з Виробничого кооперативу "Долина роз" як солідарного боржника, заборгованості  у розмірі 1188218, 69 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням ТОВ "ВК і Д" своїх зобов'язань щодо оплати кредиту, процентів за кредитним договором № 71/2007-К від 24.10.2007 р.  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 1188218,69 грн., в тому числі 1000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 60127,26 грн. заборгованості по процентам, 100,00 грн. штрафу, 5000,00 грн. штрафу, 10000,00 грн. штрафу, а також позивачем нараховано 48417,811 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 1498,99 грн. пені за прострочення сплати процентів, а також понесених Банком збитків у розмірі 9074,63 грн. Вказане і стало приводом для звернення Банку з позовом до суду про звернення стягнення вказаної суми заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно ТОВ "ВК і Д".

В якості забезпечення повернення виданого кредиту між Позивачем та ТОВ "ВК і Д"  24.10.2007 р. був укладений договір застави виробничого устаткування, згідно якого предметом застави є виробниче устаткування згідно з переліку майна, переданого в заставу.

Позивач просить суд звернути стягнення на заставлене майно за договором застави виробничого устаткування від 24.10.2007 р.

Враховуючи те, що зобов'язання ТОВ "ВК і Д" було забезпечено договором поруки, укладеним з Виробничим кооперативом "Долина роз", Акціонерний банк "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" також просить стягнути заборгованість з вказаного відповідача.

У судовому засіданні від 12 березня 2009 року було розглянуто клопотання позивача, щодо зміни позовних вимог,  які надійшли від нього 18 лютого 2009 року.  

Відповідно до вказаних уточнень позивач просить суд змінити пункт 2 прохальної частини  позову  та викласти його в наступній редакції «Стягнути на користь Акціонерного банку "Кліринговий Дім"  в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім"  з відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальності  "ВК и Д" та відповідача 2 Виробничого кооперативу "Долина роз", як солідарних боржників заборгованість за кредитом у сумі 1188218, 69 грн.», пункт 3 прохальної частини  позову виключити, інші пункти  прохальної частини позовної заяви залишити без змін.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.03.2009 р. заява про уточнення позовних вимог задоволена, змінені позовні вимоги позивача прийняті до розгляду.

20.03.2009 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності свого представника.

Відповідач – ТОВ "ВК и Д"  явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач – ВК "Долина роз" проти суми заборгованості не заперечує, про що посилається у відзиві на позовну заяву від 20.03.2009 р.

Також, 24.03.2009 р. до канцелярії суду від нього надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.07.2009 р.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

24.10.2007 р.  між Акціонерним банком "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК и Д" (Позичальник) був укладений кредитний договір № 71/2007-К з наступною Додатковою угодою до нього від 30.05.2008 р. (а.с. 7-9).

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові в розмірі і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно з пунктом 2.1 вказаного Договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 1000000,00 грн. для поповнення обігових коштів, а Позичальник зобов'язується здійснювати погашення отриманого за рахунок Кредитної лінії Кредиту та сплачувати Проценти за користування Кредитом в строки і в сумах, згідно з умовами цього Договору.

Термін дії Кредитної лінії до 22.10.2008 р. (п. 2.2 Договору кредиту).

Плата за Кредит встановлюється у розмірі 19 відсотків річних (п. 2.3 Договору кредиту).

Додатковою угодою № 1 від 30.05.2008 р. до договору кредиту № 71/2007-К від 24.10.2007 р., сторони погодили пункт 2.3 договору кредиту викласти у наступній редакції: «Плата за Кредит встановлюється у розмірі 20 відсотків річних.». Пунктом 5 додаткової угоди встановлено, що ця додаткова угода набуває чинності з 01.06.2008 р.

Надання Кредиту в межах Кредитної лінії здійснюється Банком згідно письмовим  заявкам Позичальника, які підписуються уповноваженими представниками Позичальника і повинні містити наступну інформацію: сума траншу, що підлягає наданню, дата надання, цільове використання (п. 3.1 Договору Кредиту).

Нарахування Банком процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня перерахування першого траншу з Позичкового рахунку на рахунок, зазначений Позичальником відповідно до п. 3.2 цього договору, до дня повного його погашення, виходячи з фактичного залишку заборгованості за Кредитом (п. 4.1 Договору Кредиту).

Згідно з пунктом 4.3. Договору кредиту, проценти нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного звітного місяця за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число звітного місяця включно та одночасно з кінцевим поверненням кредиту.

Позичальник сплачує Банку нараховані Проценти щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця та одночасно з кінцевим поверненням кредиту шляхом перерахування безготівкових грошових коштів (п. 4.4 Договору кредиту).

Забезпеченням виконання зобов'язання за цім договором є застава обладнання, що знаходиться за адресою: АРК, м. Судак, вул.. Алуштинська, 45а згідно договору застави рухомого майна від 24.10.2007 р.; іпотека нерухомого майна – нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Судак, вул.. Алуштинська, 45а та належить ВК «Долина роз», майновому поручителю, відповідно договору іпотеки, що буде укладений між Банком та Поручителем протягом одного місяця з моменту оформлення право установчих документів на вищевказані приміщення, але не пізніше 24.04.2008 р. (п.п. 5.1, 5.1.1, 5.1.2 Договору кредиту).

Відповідно до вимог пунктів 6.2.2, 6.2.3 Договору кредиту, Позичальник зобов'язується використовувати Кредит за цільовим призначенням і погасити заборгованість перед банком у строк, передбачений п. 2.2 цього Договору, та в порядку, передбаченому умовами цього договору, а також Позичальник зобов'язався своєчасно оплачувати проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань, включаючи зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених цим договором (п. 9.1 Договору кредиту).

На забезпечення виконання обов'язків за договором кредиту № 71/2007-К від 24.10.2007 р. між Акціонерним банком "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім"  і ТОВ «ВК и Д» був укладений договір застави виробничого устаткування від 24.10.2007 р., відповідно до умов якого ТОВ «ВК и Д»  передає у заставу Банку майно, яке належить ТОВ «ВК и Д» на час укладення цього договору, загальною вартістю 2294800,00 грн. (а.с.10-12).

Крім того, 07.08.2007 р. між Акціонерним банком "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" (Кредитор) та Виробничим кооперативом «Долина роз» (Поручитель) був укладений договір поруки № 71/2007-02П (а.с.13).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ТОВ «ВК и Д» (Позичальник), які випливають з Кредитного договору № 71/2007-К від 24.10.2007 р. згідно  з умовами якого Позичальник зобов'язується: в повному обсязі повернути кредитні кошти у розмірі 1000000,00 грн. до 22.10.2008 р. включно, сплачувати проценти одночасно з поверненням Кредиту, сплачувати комісії, пов'язані з проведенням кредитної операції, сплачувати штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Порука за цим договором забезпечує вимоги Кредитора щодо виконання Позичальником боргових зобов'язань у сумі кредиту на загальну суму 1000000,00 грн., а також нарахованих процентів, комісії, всіх можливих штрафних санкцій за невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором (п. 1.2 Договору поруки).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору поруки передбачено, що в разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник та Поручитель несуть відповідальність перед Кредитором як солідарні боржники, Поручитель також відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Позичальник, а саме за погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісії та штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором.

Матеріали справи підтверджують те, що позивач згідно з  умовами кредитного договору № 71/2007-К від 24.10.2007 р. виконував свої зобов'язання належним чином - за письмовою заявкою ТОВ «ВК и Д» платіжним дорученням № 168 від 24.10.2007 р. грошові кошті у сумі 1000000,00 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок, вказаний ТОВ «ВК и Д» » у заявці (а.с.19).

Порушуючи прийняті на себе зобов'язання відповідач ТОВ «ВК и Д» кредит і відсотки, нараховані за користування кредитом за кредитним договором № 71/2007-К не погашає належним чином.

Так, станом на 13.01.2009 р. заборгованість по кредиту становить 1000000,00 грн., по процентам – 65057,26 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України  до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345  Господарського кодексу України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання  господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства   (стаття 551 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до п. 7.2 Договору кредиту, за прострочення повернення кредиту та/або сплати Процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунком подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити Проценти за                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         весь час фактичного користування Кредитом.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно, керуючись  умовами кредитного договору, зробив розрахунок пені за несвоєчасність повернення кредиту за період з 23.10.2008 р. по 12.01.2009 р. у розмірі 48417,81 грн., та пені за несплату процентів за користування кредитом за період з 01.08.2008 р. по 12.01.2009 р. у розмірі 1498,99 грн.

Наданий позивачем розрахунок пені  за невиконання відповідачем  зобов'язань за кредитним договором  складений відповідно до вимог чинного законодавства на підставі кредитного договору, та є, на думку суду, обґрунтованим.

Крім того, пунктами 7.3, 7.4, 7.5 Кредитного договору, встановлено, що за ненадання у встановлені строки, будь яких документів, передбачених цим договором, а також за невиконання п.п. 6.2.5, 6.2.6, 6.2.10, 6.4.1 цього договору, Позичальник сплачує на користь Банку штраф у розмірі 0,01 % від суми отриманого кредиту, за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 4.7, 5.1.2, 5.2, 6.2.8, Позичальник сплачує штраф у розмірі 1 % від суми отриманого Кредиту, за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п. 6.2.9, 6.2.11 Позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми отриманого кредиту за кожний випадок.

Так, відповідач - ТОВ «ВК и Д» повинен був щоквартально надавати позивачу бухгалтерську та статистичну звітність на інші документи, передбачені п. 6.2.5 Договору кредиту, щоквартально до 5 числа другого місяця кварталу наступного за звітним, річну звітність – 10 березня року, наступного за звітним, розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості; довідки банків про обороти по поточних і позичкових рахунках та стан заборгованості за кредитами в інших банках в тому числі в іноземній валюті, а також за окремою вимогою висновки аудиторів та інші документи.

Також, відповідно до п. 6.2.10 Договору кредиту, Позичальник зобов'язався протягом 10 банківських днів, але не пізніше 5 банківських днів до моменту чергової сплати процентів або погашення кредиту, повідомляти Банк про зміну своєї фактичної та /або юридичної адреси, установлюючи документів, номерів телефонів.

Проте, станом на 13.01.2008 р. відповідач – ТОВ «ВК и Д» не надав передбачені умовами кредитного договору документи, чим порушив взяте на себе зобов'язання, а тому позивачем на підставі п. 7.3 Договору кредиту був застосований штраф у розмірі 100,00 грн., який суд визнає обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6.2.9 Договору кредиту, Позичальник зобов'язався забезпечувати протягом дії кредитного договору зовнішні щоквартальні надходження на поточні рахунки в АБ «Кліринговий дім» в будь – якій валюті в обсязі не менше 50 %  від суми кредиту за Кредитним договором.

Крім того, відповідно до п. 6.2.11 Позичальник зобов'язується до повного виконання зобов'язання за цим договором направляти грошові кошти та проводити розрахунки через рахунки, відкриті в філії «Кримська дирекція» АБ «Кліринговий дім», в розмірі не менш 50 % від загальних надходжень на свої поточні рахунки.

Станом на 13.01.2008 р. відповідач – ТОВ «ВК и Д»  не виконав зазначені умови  Договору кредиту, чим порушив взяте на себе зобов'язання, а тому позивачем на підставі п. 7.5 Договору кредиту був застосований штраф у розмірі 5000,00 грн., який суд визнає обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Також, як зазначалось, забезпеченням виконання зобов'язання за  договором кредиту є іпотека нерухомого майна – нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Судак, вул.. Алуштинська, 45 а та належить ВК «Долина роз», майновому поручителю, відповідно до договору іпотеки, що буде укладений між Банком та Поручителем протягом одного місяця з моменту оформлення право установчих документів на вищевказані приміщення, але не пізніше 24.04.2008 р. (п. 5.1.2 Договору кредиту).

Станом на 13.01.2009  зазначений договір іпотеки укладений не був, у зв'язку з чим Банком на підставі п. 7.4 договору кредиту був застосований штраф у розмірі 10000,00 грн., який суд визнає обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути індекс інфляції, нарахований на суму заборгованості за кредитом у розмірі 1000000,00 грн. за період з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. у розмірі 54000,00 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення інфляційних витрату період з  жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. підлягають задоволенню та стягненню підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 54000,00 грн., як така, що є обґрунтованою, та такою, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідач -ТОВ «ВК и Д» допустив однобічну відмову від виконання прийнятих на себе по зазначеному кредитному договору зобов'язань, що виразилось в неповерненні позивачу в установлений термін суми кредиту у розмірі 1000000,00 грн.,  несплаті процентів за користування кредитом за період з 25.09.2008  р. по 12.01.2009 р. у сумі 60127,26 грн.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  не надав доказів повернення кредиту у строки, передбачені у кредитному договорі, не представив доказів невірного нарахування позивачем суми заборгованості, пені.

Позивач також просить суд із урахуванням змін позовних вимог, стягнути солідарно з відповідачів 9074,63 грн. збитків, які були розраховані на підставі п. 7.1 Договору кредиту із урахуванням різниці у відсотках по наданому кредитному договору та мінімальними відсотками, затвердженими протоколом засідання правління АБ «Кліринговий дім» № 196/1 від 10.07.2008 р., щодо умов кредитування юридичних осіб.

Так, відповідно до п. 7.1 договору кредиту, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені збитки та сплачує неустойку, у розмірах та випадках, передбаченим цім договором.

При визначенні суми у розмірі 9074,63 грн. як збитків, позивач посилається на положення ст.ст. 610, 611, 623 Цивільного кодексу України.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

          З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок.

 Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 25 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

    - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

     - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

    - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною;

    - матеріальна   компенсація   моральної   шкоди   у   випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

          З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник (в даному випадку відповідач ТОВ «ВК и Д»).

Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

          Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення міститься в статті 173 Господарського кодексу України, якою передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Як вбачається з матеріалів справи стягувана  сума у розмірі 9074,63 грн. за своєю правовою природою та в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України не є збитками.

В Роз'ясненнях №02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” Вищий арбітражний суд України зазначив, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального Кодексу України).

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення та розмір збитків,  заподіяних відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала збитків, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 3 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків доказується кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків.

Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Однак, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не довів суду безперечних доказів заподіяння збитків ТОВ «ВК иД» у розмірі 9074,63 грн., не довів протиправності дій відповідача та причинного зв'язку між цими діями та спричиненими збитками, не надав протокол засідання правління АБ «Кліринговий дім» № 196/1 від 10.07.2008 р, на підставі якого здійснювався розрахунок збитків,  через що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Позивач просить суд із урахуванням змінених позовних вимог, стягнути з ТОВ «ВК и Д» та з Виробничого кооперативу "Долина роз", як солідарних боржників заборгованість за кредитом у сумі 1188218,69 грн.

Згідно з частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з пунктів 2.1, 2.2 Договору поруки, в разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник та Поручитель несуть відповідальність перед Кредитором як солідарні боржники, Поручитель також відповідає перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Позичальник, а саме за погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісії та штрафних санкції, передбачених Кредитним договором.

Згідно зі статтею 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Умовами договору поруки, зокрема п. 3.1, передбачено, що в разі невиконання Позичальником своїх обов'язків за Кредитним договором, в строк, який вказаний в договорі, Поручитель зобов'язується не пізніше двох банківських днів з моменту повідомлення Кредитором о невиконанні Позичальником взятих на себе зобов'язань сплатити Кредитору суму боргу шляхом її перерахування на рахунок Кредитора, вказаний в письмовому повідомленні Кредитора.

На виконання зазначеного пункту договору, позивачем на адресу поручителя був відправлений лист № 182 від 16.09.2008 р. з вимогою погасити суму заборгованості за кредитом (а.с. 26).

За таких обставин, пред'явлення Акціонерного банку "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" позову до солідарних боржників відповідає приписам чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі   1179144,06   грн., в тому числі 1000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 54000,00 грн. –індексу інфляції,  60127,26 грн. заборгованості по процентам, 100,00 грн. штрафу, 5000,00 грн. штрафу, 10000,00 грн. штрафу,  48417,81 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 1498,99 грн. пені за прострочення сплати процентів  суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Щодо вимоги про стягнення 9074,63 грн. збитків суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Щодо клопотання ВК «Долина роз» про відстрочення виконання рішення суду до 01.07.2009 р., то суд зазначене клопотання залишає без розгляду у зв'язку з наступним.

По-перше, до зазначеного клопотання не було додано жодних доказів, які б підтверджували необхідність надання відстрочки.

По-друге, згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Зі змісту вказаної норми можна зробити висновок, що таке право може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Суд роз'яснює сторонам право звернутися до суду із заявою про надання відстрочки, розстрочки виконання рішення, або про  зміну способу та порядку його виконання в будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання, надавши докази, які б підтвердили обґрунтованість такої заяви.

Відповідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення 1188218,69 грн.

З платіжного доручення  № 1067984 від 12.01.2009 р., доданого до позовної заяви, держмито сплачено у розмірі 23800,00 грн., тоді як потрібно 11882,18 грн.

Таким чином, держане мито у розмірі 11917,82 грн., зайве сплачене Акціонерним банком "Кліринговий Дім" в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім"  за подання позовної заяви підлягає поверненню на підставі статті  47 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК и Д" ( 99055, м. Севастополь, проспект. Генерала Острякова, 174, кв. 85, ідентифікаційний код 23197034 ), з Виробничого кооперативу "Долина роз" (98000,  м. Судак, вул. Алуштинська, 45 а; ідентифікаційний код 00388085) на користь Акціонерного банку "Кліринговий Дім" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5а, ідентифікаційний код 21665382, к/р 32003170401 у ГУ НБУ по м. Києву і Київської області, МФО 384920) в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" ( 95000, м. Сімферополь, провул. Героїв Аджимушкаю, 6/13; ідентифікаційний код 33494260, р/р 290999024, МФО 384920) 1179144,06 грн. заборгованості, 11791,43 грн. державного мита та 117,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 9074,63 грн. збитків у задоволенні позову відмовити.

4.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026)  на користь Акціонерного банку "Кліринговий Дім" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5а, ідентифікаційний код 21665382) в особі Філії "Кримська дирекція АБ "Кліринговий Дім" ( 95000, м. Сімферополь, провул. Героїв Аджимушкаю, 6/13; ідентифікаційний код 33494260)  11917,82 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням  № 1067984 від 12.01.2009 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.