Рішення

від 17.03.2009 по справі 15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом          

до                          

про                       

Суддя  

Представники:

від позивача - Петрук А.М.        

від відповідача - не з'явились   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Автотехцентр-2" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Імак-Транс" (далі - відповідач) про стягнення 13683,60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2009 порушено провадження у справі № 15/25.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 відкладено розгляд справи у судовому засіданні.

05.02.2009р. Позивач подав до суду уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути з Відповідача 11857,44 грн. (8494,99 грн. заборгованості за договором, 2973,25 грн. збитків від інфляції та 389,20 грн. 3% річних).

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю  "Автотехцентр-2" (надалі - Позивач) та Приватним підприємством "Імак-Транс" (надалі - Відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 57 (надалі Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язується поставити та передати, а відповідач прийняти і оплатити запасні частини до вантажних автомобілів (надалі - товар).

На виконання умов Договору позивач відпустив відповідачу товар на суму 11084,99 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:-№ КВ-1-002024/1 від 23.04.2007 на суму 1677,00 грн.; -№ КВ-1-002088/1 від 25.04.2007 на суму 1977,98 грн.;  -          № КВ-1-002221/1 від 27.04.2007 на суму 4679,00 грн.;          -№ КВ-1-003201/1 від 15.06.2007 на суму 1879,01 грн.; -№ КВ-1-003408/1 від 22.06.2007 на суму 872,00 грн.

Відповідно до умов п. 3.3. Договору відповідач проводить 100% оплату за поставлений товар на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних товаросупровідних документів на товар.

В порушення умов Договору відповідач частково виконав зобов'язання по сплаті вартості товару в сумі 2590,00 грн.

16.11.2007р. на адресу Відповідача було направлено претензію про оплату боргу за відпущений Позивачем Товар, яку Відповідач залишив без відповіді.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору купівлі-продажу № 57 від 05.01.2007р. складає 8494,99 грн.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу № 57 від 05.01.2007р. в розмірі 8494,99 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з заявою про уточнення позовних вимог, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача, розмір збитків від інфляції складає 2973,25 грн., 3% річних - 389,20 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 2973,25 грн. та 3% річних в розмірі 389,20 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Автотехцентр-2" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Імак-Транс" (03142, м. Київ, вул. Службова, 5, банківські реквізити: р/р 26003001378 в Київській філії КБ "Західінкомбанк", МФО 320951; код ЄДРПОУ 33238176), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-2" (37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 127/1, банківські реквізити: р/р 26002179632001 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401; код ЄДРПОУ 30131595) 8494 (вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 99 коп. основного боргу, 2973 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят три) грн. 25 коп. збитків від інфляції, 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 20 коп. 3% річних, 118 (сто вісімнадцять п'ятдесят сім) грн. 57 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

              Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                        М.Г.Хоменко