Рішення

від 19.03.2009 по справі 2/18-пд-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/18-ПД-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

19.03.2009р.                                                                Справа №  2/18-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом  Закритого  акціонерного  товариства  "Бізнес-Центр-Київ", м.Херсон

до  Товариства  з  обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сон", м.Херсон  

про  стягнення 305979,88 грн. (фактично 353279,88 грн.), розірвання договору № 1 оренди нежилого приміщення та зобов'язання відповідача звільнити орендне приміщення   

за участю представників сторін:

від  позивача: Шулік А.О., довіреність б/н від 02.02.2009 р.

від  відповідача: Бова П.С., довіреність б/н від 20.09.2007 р.   

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство "Бізнес-центр "Київ" звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сон" про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення від 23.01.2005 року, зобов'язання до звільнення та передачі власнику орендованого приміщення за адресою м.Херсон, пр. Ушакова, 43 (1 поверх площею 511 кв. метрів, цокольний поверх площею 141 кв. метрів), стягнення 291966,84 грн. збитків, 52554,03 грн. пені, 8759,01 грн. - 3 % річних, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі. Позовні вимоги грунтуються на ствердженні про те, що відповідач з грудня 2001 року не здійснює внесення орендної плати з корегуванням на індекс інфляції, у зв'язку з чим борг за період з грудня 2001 року по вересень 2008 (включно) досяг розміру 291966,84 грн., на який ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" нарахувало 52554,03 грн. пені та 8759,01 грн. річних на підставі пунктів 4.2., 4.3., 5.1. Договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 23.05.2001 року з додатковими угодами № № 1, 2 та ст. 625 ЦК України. Оскільки ТзОВ "Ельдорадо-Сон" не сплачує орендну плату в повному розмірі більше як три місяці, позивач вважає, що орендар порушує зобов'язання по договору посилаючись на положення ст. 188, 291 ГК України наполягає на розірванні договору найму. Так як відповідач відмовляється сплатити заборгованість, не визнає вимоги ЗАТ "Бізнес-центр "Київ", позивач з посиланням як на підставу, положення ст. ст. 321, 782 ЦК України, вимагає зобов'язати боржника звільнити займані нежитлові приміщення та повернути їх власнику нерухомого майна, яким є позивач.   

В судовому засіданні позивач в особі свого представника підтримав заявлені вимоги в об'ємі позовної заяви, з посиланням на надані докази та матеріали справи.

Відповідач позов не визнав, про що ТзОВ "Ельдорадо-Сон" повідомив як у письмовому відзиві на позов, так і через свого представника в судовому засіданні, вказуючи на те, що орендар сумлінно щомісячно сплачує орендну плату в обумовленому договором розмірі, заборгованості не має. На вимогу ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" відповідачем у лютому 2008 року в рамках строку давності було сплачено 6903,16 грн. нарахувань на розмір щомісячної орендної плати за 2005-2007 роки, а орендні відносини продовжені. Відповідач  вважає, що умов договору оренди нежитлових приміщень він не порушував, що дає вважати безпідставними вимоги орендодавця розірвати договірні відносини та повернути ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" орендоване майно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, перевіривши їх правовідносини та розрахунки між ними на підставі орендних відносин, суд прийшов до висновку про те, що позов ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.05.2001 року між ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" та ТзОВ "Ельдорадо-Сон" укладено Догорів № 1 оренди нежитлового приміщення, предметом якого є частка нежитлового приміщення 1 поверху площею 511,0 кв. метрів та цокольного поверху площею 141,0 кв. метрів, що розташовані у будівлі № 43 по проспекту Ушакова у м.Херсоні, для самостійного використовування у відповідності до Статуту орендаря (магазин з продажу ТНС). Об'єкт належить орендодавцю на праві власності відповідно до свідоцтва № 191 від 16.05.2000 року, виданого Херсонською міською радою та зареєстрованого Херсонським ДБТІ під № 1088 від 12.06.2000 року, книга 3. Поверховий план з переліком приміщень об'єкта міститься в Додатку № 1, а Додатком № 2 є двосторонній акт передання орендних приміщень у найм.  Відповідно до п. 4. 2. договору розмір орендної плати складає 7785,00 грн. в місяць та підлягає щомісячному корегуванню на індекс інфляції. На підставі п. 4.3. вказаного договору оплата орендної плати, вказаної в п. 4.2. здійснюється орендатором щомісячно, до десятого числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця. В суму орендної плати включені оплата каналізації і водопостачання, податок на землю. Орендна плата може бути переглянута на вимогу однієї із сторін у випадку зміни цін і тарифів та інших випадках. Додатковою Угодою № 2 про зміну і доповнення договору № 1 нежитлових приміщень від 23.05.2001 року, укладеного 01.11.2003 року орендодавець і орендар внесли зміни у пункт 4.2. договору оренди, визначивши суму орендної плати у розмірі 14450,00 грн.

У лютому 2008 року позивач направив на адресу орендаря Рахунок-фактуру № 000007 від 21.02.2008 року із зазначенням платежу: "оренда приміщення з урахуванням індексу інфляції за 2005-2007 роки" на загальну суму 6903,16 грн., що фактично є нарахування ТзОВ "Ельдорадо-Сон" за вказаний період величини індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України, з доданими до цього платіжного документа розрахунком проіндексованої орендної плати з січня 2005 року по січень 2008 року. Вказаний розрахунок-фактура було оплачено з боку ТзОВ "Ельдорадо-Сон", що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 27.02.2008 року. При цьому слід визначити, що до 21.02.2008 року позивач - ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" жодного разу не звертався до відповідача з вимогою про сплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції, а також не надавав орендарю таких розрахунків для проведення оплати.

Дослідженням наданих сторонами документів встановлено, що на підставі розрахунків-фактур, які складав позивач, розмір орендної плати для її сплати відповідачем виставляється з листопада 2001 року по жовтень 2005 року (включно) по 4035,00 грн., без нарахування індексу інфляції, з листопада 2005 року по жовтень 2008 року (включно) по 14450,00 грн., теж без нарахування індексу інфляції. Усі рахунки-фактури за період 2001-2008 роки орендарем сплачені, що не заперечує позивач.

Оскільки Договором оренди № 1 від 01.11.2001 року чітко не визначений порядок настання зобов'язань по щомісячній сплаті оренди, перелік документів до цього, строки їх виготовлення, порядок направлення та отримання цих документів орендарем, судом з цього приводу в порядку ст. 30 ГПК України були отримані пояснення головного бухгалтера ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" - Рудометкіна С.Л. З пояснень посадовця з'ясовано, що у 2001-2008 році, по жовтень включно, рахунки по орендній платі позивач виставляв за рахунками-фактурами без врахування індексу інфляції. У подальшому проіндексована орендна плата орендодавцем за час дії договору у розмірі 163411,17 грн. була запропонована до сплати відповідачу, а у подальшому узгоджена у розмірі 6903,16 грн., підтвердженням чого є рахунок-фактура № 000007 від 21.02.2008 року, оплачений орендарем. Раніше щомісячні рахунки-фактури у різний, вільний спосіб отримувались відповідачем, а на даний час рахунок-фактура за попередній місяць виставляється після офіційного опублікування індексу інфляції за минулий місяць, і складає розмір фіксованої орендної плати плюс індекс інфляції. Щодо наявності поточної заборгованості по орендній платі, якою є недораховані величини індексу інфляції за період з січня 2008 року по вересень 2008 року, включно, то пояснення посадової особи в цій частині свідчать про те, що з вимогою про стягнення цього боргу ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" за власним бажанням може звернутись у будь-який час, як шляхом виставлення окремого рахунку, так і шляхом прямого звернення до суду.

За вказаних обставин, суд визнає, що за ТзОВ "Ельдорадо-Сон" існує заборгованість по відшкодуванню орендодавцю корегування щомісячної орендної плати на індекс інфляції, відповідно до положень п. 4.2. договору, і за своєю правовою природою є своєрідною, визначеною законом компенсацією від інфляційних процесів, за період з січня 2008 року по вересень 2008 року, при розмірі фіксованої орендної плати на той час - 14450,00 грн. Цей розрахунок суд здійснює самостійно за наступною методикою:

14450,00 х 102,9 % х 102,7 % х 103,8 % х 103,1 % х 101,3 % х 100,8 % х 101,1 % = 16870,61

з яких:

14450,00 грн. - розмір щомісячної орендної плати;

102,9,  102,7,  103,8,  103,1,  101,3,  100,8,  101,1 - індекс величини інфляції у відсотках до попереднього місяця за даними Державного комітету статистики України, за січень - червень, вересень 2008 року, без врахування індексів інфляції за липень та серпень 2008 року, оскільки він не був збитковим і складав 99,5 % та 99,9 %; 16870,61 - сума боргу плюс інфляційні нарахування; 2420,61 - компенсація інфляційних нарахувань, що підлягають до сплати.              

Таким чином, з заявлених позивачем вимог щодо стягнення 291966,84 грн. заборгованості по орендній платі, суд задовольняє, суд задовольняє ці вимоги лише частково, у розмірі 2420,61 грн., а в іншій частині заявлені вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі положень ст. 625 ЦК України позивачем заявлені вимоги до ТзОВ "Ельдорадо-Сон" про стягнення 3 % річних на суму визначеної ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" заборгованості у розмірі 291966,84 грн., які складають 8759,01 (291966,84 х 3 %), які відповідач не визнає, а суд вважає їх необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                    

Як слідує з приписів зазначеної норми сума інфляції та річні нараховуються на

суму боргу основного грошового зобов'язання. Позивачем нараховано на суми, які заявлені як збитки.

Обгрунтовуючи можливість застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, до правовідносин по відшкодуванню збитків, позивач посилається на   норми ст. 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Суд не погоджується з таким визначення позовних вимог та доводами ЗАТ "Бізнес-центр "Київ", оскільки річні та інфляційні нарахування за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а визначеною законом платою за користування чужими коштами (річні) та компенсацією від інфляційних процесів. При цьому відповідач грошей у позивача не брав, безпідставно чужими грошима не користувався, а лише має зобов'язання по оплаті договору найму зайнятих приміщень, порядок сплати яких визначені умовами укладеної сторонами угоди. До того ж, ТзОВ "Ельдорадо-Сон" безперебійно щомісячно на протязі 2001-2008 років сплачував обумовлену договором орендну плату, на першу вимогу орендодавця сплатив йому інфляційні нарахування за 2005-2007 року, вимоги щодо сплати інфляційних нарахувань (які є своєрідною часткою  орендної плати) до звернення позивача до суду за січень-вересень 2008 року йому не пред'являлись, позивач час виставлення вимог по сплаті інфляційних відрахувань вважає своєю прерогативою та правом, а тому з цих обставин підстави для нарахування 3 % річних на інфляційні нарахування до щомісячної орендної плати теж відсутні.   

З посиланням на пункт 5.1. договору орендодавець просить стягнути з відповідача пеню за останні шість місяців до подання позову, вказуючи на те, що на підставі взятих за угодою зобов'язань (п. 5.1.) орендатор виплачує її (пеню) в розмірі 0,1 % суми, уплата якої прострочена, за кожен календарний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період стягнення. При збільшенні облікової ставки НБУ, розмір пені збільшується пропорційно.

В той же час, ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" не вказав у позові та не додав до нього, яким чином була нарахована сума пені у розмірі 52554,03 грн., в судовому засіданні представник позивача таке нарахування пояснити не зміг, а у подальшому розрахунок пені так і не був наданий для дослідження і обгрунтування його правомірності. До того ж, відповідач заперечуючи проти позову у цій частині, звернув увагу суду на те, що з листопада 2008 року ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" в односторонньому порядку збільшив розмір орендної плати до 27918,92 грн. за місяць, надавши відповідні докази, а позивач своє бачення вимог про стягнення 52554,03 грн. обгрунтовує у позовній заяві посиланням на ст. 224 ГК України, якою зазначені основні засади відшкодування збитків та надання тлумачення цьому поняттю.

З вимогами ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" в цій частині суд не погоджується з наступних причин.

У відповідності до положень ст. 549 ЦК України пенею є неустойка - грошова сума або майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання, що обліковується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно до змісту ст. 217 ГК України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як штрафні санкції, відшкодування збитків та оперативно-господарські санкції, а підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди також містяться у положеннях ст. 22 ЦК України.  

Зазначені вище норми закону визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторону. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка суб'єкта господарювання, а також причинний зв'язок між противоправною поведінкою правопорушника і збитками; суб'єктивну сторону господарського правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе лише за наявності підстави відповідальності, передбаченої законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав щодо стягнення з "Ельдорадо-Сон" як штрафних санкцій, так і збитків.      

Що стосується вимог позивача про розірвання з ТзОВ "Ельдорадо-Сон" договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 23.05.2001 року, строк дії якого спливає на підставі пункту 2.5. цієї угоди лише 31.12.2011 року, а також вимог про звільнення орендованих приміщень з переданням їх власнику, обгрунтування яких означено посиланням на ст. ст. 188, 291 ч. 1 ГК України, ст. ст. 321, 782 ЦК України, то по цьому питанню суд виходить з наступного.

Укладаючи договір оренди, пунктами 6.1., 6.2. цієї угоди про оренду нежитлових приміщень сторони узгодили, що зміна умов договору змінюється у порядку, передбаченому ст. 11 АПК України, а за вимогою орендодавця договір може бути достроково розірваний у випадках передбачених чинним законодавством України. При цьому орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря за три календарні місяці про майбутнє розірвання договору. Також, договір може бути достроково розірваний при порушенні орендарем умов, які потребують письмового узгодження з орендарем (п.6.5 договору). Відповідно до п.6.6 договору орендодавець має право розірвати договір у випадках:  

- використання орендованих приміщень не у відповідності з п.1.1 договору;

- порушення строків внесення орендної плати більше трьох місяців підряд;

- погіршення технічного стану об'єкта (погіршення і руйнування несучих конструкцій будівлі).

Згідно з п. 4 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 року (із змінами і доповненнями - надалі Закон) оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди. Відповідно до пункту 8.5. договору по тим питанням, які не були відображені в договорі, сторони керуються чинним законодавством України.  

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 3 ст. 291 Господарського Кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України для розірвання договорів найму в порядку, встановленому статтею 188 Господарського Кодексу України.

Згідно зі ст. 783 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму, якщо:

1)наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2)наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3)наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4)наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до приписів ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягай згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання   та   інші   учасники   господарських   правовідносин   повинні   виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення осоюою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем, згідно вимог наведеної норми, не було доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме: того, що відповідач - ТзОВ "Ельдорадо-Сон" порушив умови договору, а саме не сплачував орендну плату в повному розмірі, порушував строки внесення орендної плати більш як на три місяці. З огляду на викладене суд прийшов до висновку про безпідставність вимоги про розірвання договору оренди між сторонами та похідних від неї вимог про звільнення орендованих приміщень та передання їх власнику.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача лише в частині задоволених вимог ЗАТ "Бізнес-центр "Київ", які складають від загальної заявленої суми позову 0,69 %. Таким чином, стягненню підлягають 21,20 грн. по сплаті державного мита і 0,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

На підставі викладеного, вищевказаних правових норм та керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов  щодо стягнення заборгованості за орендну плату, пені та 3 % річних задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сон" (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 43, код ЄДРПОУ 31489054, р/р 26005103495001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м.Київ, МФО 300346) на користь Закритого акціонерного товариства "Бізнес-Центр "Київ" (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 43, код ЄДРПОУ 30893476, р/р 26005224913001 в ХФ "ПриватБанк" м.Херсон, МФО 352479) 2420,61 грн. (дві тисячі чотириста двадцять грн. 61 коп.) орендної плати, що складають інфляційні нарахування за період з січня по вересень 2008 року, включно.

3.В іншій частині позову щодо грошових стягнень відмовити.

4.У задоволенні позову щодо розірвання договору № 1 оренди частини  нежилого приміщення від 23.01.2005 року відмовити.

5.У задоволенні позову щодо зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сон" (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 43, код ЄДРПОУ 31489054, р/р 26005103495001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м.Київ, МФО 300346) звільнити орендне приміщення площею: 1 поверх, площею 511 кв. м., цокольний поверх, площею 141 кв. м. за адресою: м.Херсон, пр. Ушакова, 43, та передачі вказаного приміщення Закритому акціонерному товариству "Бізнес-Центр "Київ" (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 43, код ЄДРПОУ 30893476, р/р 26005224913001 в ХФ "ПриватБанк" м.Херсон, МФО 352479) відмовити.   

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Сон" (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 43, код ЄДРПОУ 31489054, р/р 26005103495001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м.Київ, МФО 300346) на користь Закритого акціонерного товариства "Бізнес-Центр "Київ" (73000, м.Херсон, пр. Ушакова, 43, код ЄДРПОУ 30893476, р/р 26005224913001 в ХФ "ПриватБанк" м.Херсон, МФО 352479): 21,20 грн. (двадцять одну грн. 20 коп.) державного мита та 0,71 грн. (сімдесят одну коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                                   02.04.2009 р.