Постанова

від 28.07.2009 по справі 2/18-пд-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/18-пд-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.07.09                                                                                               Справа №2/18-пд-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Шевченко Т. М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю:

представників позивача: не з'явився;

представників відповідача: Кузьмук В.П., довіреність № б/н від 20.09.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Бізнес-Центр-Київ», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 19.03.2009р. у справі № 2/18-ПД-09

за позовом: Закритого акціонерного товариства «Бізнес-Центр-Київ», м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-Сон», м. Херсон

про стягнення 305 979, 88грн. (фактично 353 279, 88грн.), розірвання договору № 1 оренди нежилого приміщення та зобов'язання відповідача звільнити орендне приміщення

     Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1404 від 06.07.2009р. справу № 2/18-ПД-09 передано на розгляд колегії суддів: головуючий - Яценко О.М., суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     У судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     19.03.2009р. господарським судом Херсонської області у справі № 2/18-ПД-09 (суддя Скобєлкін С.В.) прийнято рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за орендну плату, пені та 3 % річних задовольнити частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "Ельдорадо-Сон" на користь ЗАТ "Бізнес-Центр "Київ" 2 420,61 грн. орендної плати, що складають інфляційні нарахування за період з січня по вересень 2008 року, включно. В іншій частині позову щодо грошових стягнень відмовлено. У задоволенні позову щодо розірвання договору № 1 оренди частини нежилого приміщення від 23.01.2005 року відмовлено. У задоволенні позову щодо зобов'язання ТОВ "Ельдорадо-Сон" звільнити орендоване приміщення площею: 1 поверх, площею 511 кв. м., цокольний поверх, площею 141 кв. м. за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 43, та передачі вказаного приміщення ЗАТ "Бізнес-Центр "Київ" відмовлено.

     Рішення суду мотивовано положеннями Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України та положеннями договору укладеного між сторонами.

     Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ «Бізнес-Центр-Київ», м. Херсон оскаржує його до апеляційної інстанції та зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушені норми матеріального права у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню. Із посиланням на положення ЦК України зазначає, що в разі, невизначеності в договорі порядку оплати різниці між коригованою сумою та розміром орендної плати, така різниця підлягає оплаті у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Позивач звертався із відповідними листами до відповідача, але останнім сума заборгованості не сплачена. Відповідно позивачем згідно умов договору та вимог законодавство нараховано пеню та 3% річних. У зв'язку із невнесенням в повному обсязі орендної плати вимагає розірвання договору та виселення відповідача. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 19.03.2009 року по справі № 2/18-ПД-09 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги: стягнути з відповідача на користь позивача 305 979, 88 грн. збитків, розірвати договір та витребувати майно із незаконного володіння. .       

     Повноважні представники у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги. Зазначили, що суму недоплаченої суми інфляції в розмірі 6 903,16 грн., яка зазначена в рахунку виставленому відповідачу позивачем розраховано не правильно. В наступному, усвідомивши власну помилку, позивач перерахував недоплачену суму інфляції, вона складає 291 966,84 грн.. Решту суми пред'явленої до стягнення складають 2135,76 грн. 3% річних та 25 985,05 пені. Уточнив, що вимагає стягнення саме суми заборгованості за договором. В якості предмета спору стягнення суми збитків в позовній заяві та апеляційній скарзі зазначено помилково.

     У наданому відповідачем відзиві та його повноважний представник у судовому засіданні зазначають, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Пояснив, що позивач не може навіть визначитися із ціною позову. Згідно виставленого рахунку позивача, відповідач оплатив розмір недорахованих інфляційних витрат в розмірі 6 903,16 грн., в підтвердження сумлінного виконання прийнятих на себе за договором зобов'язань сторонами надані акти приймання-передачі наданих послуг, підписаних обома сторонами, згідно яких грошових претензій сторони одне до одного не мають. Заборгованість по сплаті інфляційних витрат, що присуджена до стягнення господарським судом Херсонської області, відповідачем вже сплачена. Вважає всі наведені позивачем в апеляційній скарзі вимоги щодо сплати пені, заборгованості, припинення договору оренди необґрунтованими та такими, що суперечать як вимогами діючого законодавства, так і умовам договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 23.05.2001 року. Просить залишити рішення господарського суду Херсонської області від 19 березня 2009 року по справі за № 2/18-ПД-09 без змін, а скаргу ЗАТ "БІЗНЕС-ЦЕНТР КИЇВ" без задоволення.

      Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

     Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, суд

                                                             В С Т А Н О В И В :

     23.05.2001 року між ЗАТ "Бізнес-центр "Київ" (позивач за даною справою, орендодавець за договором) та ТОВ "Ельдорадо-Сон" (відповідач за даною справою, орендар за договором) укладено договір № 1 оренди нежитлового приміщення, предметом якого є частка нежитлового приміщення 1 поверху площею 511,0 кв. метрів та цокольного поверху площею 141,0 кв. метрів, що розташовані у будівлі № 43 по пр. Ушакова у м. Херсоні, для самостійного використовування у відповідності до Статуту орендаря (магазин з продажу ТНС). Стягнення суми заборгованості в розмірі 353 279, 88 грн., що складається з суми пені, річних та інфляції, розірвання договору оренди внаслідок несплати суми орендної плати зобов'язання звільнити орендоване приміщення було предметом розгляду у суді першої інстанції.

     Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного:

     Як вище зазначалось між сторонами за даною справою укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передав у тимчасове володіння і користування, а відповідач прийняв частину нежитлового приміщення площею 511 кв.м на першому поверсі та 141 кв.м на цокольному поверсі будівлі, розташованої за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 43, для самостійного використання відповідно до статуту орендаря.

     Пунктом 2.5 договору сторони визначили строк його дії з 23.05.2006р. по 31.12.2011р. Факт приймання-передачі нежитлового приміщення підтверджено актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.11.2001 року.

     Додатковою Угодою № 1 від 01.11.2001 року про зміну і доповнення договору № 1 нежитлових приміщень від 23.05.2001 року, укладеного 01.11.2003 року орендодавець і орендар внесли зміни у пункт 4.2. договору оренди, визначивши суму орендної плати у розмірі 4035, 00 грн..

     Додатковою Угодою № 2 від 01.11.2003 про зміну і доповнення договору № 1 нежитлових приміщень від 23.05.2001 року, укладеного 01.11.2003 року орендодавець і орендар внесли зміни у пункт 4.2. договору оренди, визначивши суму орендної плати у розмірі 14 450,00 грн.

     Як пояснив у судовому засіданні представники позивача, при зверненні із позовними вимогами заявлялась до стягнення саме сума основного боргу за договором, з урахуванням недоплати корегування на індекс інфляції. З огляду на зазначене, колегія суддів не надає правову оцінку вимогам по стягненню збитків (яка зазначена в деяких документах позивача), а надає правову оцінку саме тим вимогам, які позивач мав на увазі при зверненні до суду, а саме: стягнення суми заборгованості в розмірі 353 279, 88 грн., що складається з суми пені, річних та інфляції.

     Стаття 286 Господарського кодексу України визначає орендну плату як фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності у строки визначені у договорі. Сторони чітко передбачили умовами договору фіксований платіж - орендну плату, спочатку 7785,00 грн., потім 4035,00 грн. та 14450,00 грн., при цьому зазначили, що ця сума відповідно до п. 4.3. вказаного договору оплачується орендатором щомісячно, до десятого числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця.

Колегія суддів наголошує, що у позивача претензії, в рамках даної господарської справи, щодо своєчасності оплати саме суми орендної плати визначеної договором: до 01.11.03- 4035,00 грн., а після 01.11.2003 року - 14450,00 грн. - відсутні.

Стосовно суми заявленої до стягнення, а саме не оплаченої суми інфляції скорегованої на підставі п. 4.2. договору, колегія суддів зазначає наступне:

     Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 629 цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а відтак саме в інтересах сторін при укладенні договору є приписання всіх умов договору, тим більше, що стосуються сплати орендної плати, оскільки від цього залежить правильність обчислення орендної плати, порядок її нарахування та сплати.

     Договором оренди № 1 від 01.11.2001 року сторонами чітко не визначений порядок корегування суми орендної плати на індекс інфляції: хто здійснює корегування, в який період, який порядок оплати, тощо.

     Правовідносини сторін, за взаємним погодженням склались таким чином, що оплата орендної плати проводилась орендарем згідно рахунків, які виставляв позивач зазначаючи при цьому суму необхідну до сплати, із зазначенням призначення платежу «оренда нежитлового приміщення».Тобто сторони дійшли мовчазної згоди (за умови що порядок оплати з урахуванням корегування ні індекс інфляції суми орендної плати сторонами в договорі не визначений), що орендна плата проводиться на підставі виставленого позивачем рахунку. Як вище зазначалось, заборгованість по сплаті фіксованого платежу-орендної плати у відповідача відсутня. Оплати щомісячного фіксованого розміру орендної плати проводились своєчасно та в повному обсязі на протязі 2001-2008 років.

     За відсутності чіткого визначення умовами договору порядку корегування суми заборгованості на індекс інфляції, а відтак не є можливим встановити коли саме у позивача чи відповідача виник обов'язок скорегувати суму на індекс інфляції, яким чином доводиться ця сума до позивача чи відповідача, коли сплачується, разом з орендною платою чи окремим платежем, тощо. З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню.

     Сторони не позбавлені можливості, з урахуванням того факту, що договір діє до 2011 року, внести до договору відповідні зміни та чітко визначитись з процедурою корегування на індекс інфляції або збільшити суму орендної плати.

     Стосовно стягнення суми 3% річних та пені колегія суддів зазначає наступне:

     Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Колегія суддів зазначає, що сума заявлена позивачем до стягнення не є сумою грошового зобов'язання у розумінні зазначеної статті, а відтак не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, можливість стягнення суми 3% річних є похідним від стягнення суми основного боргу, як вище зазначалось, колегія суддів відмовила у задоволенні стягнення суми основного боргу, як її визначив позивач. З цих самих підстав не підлягають задоволенню також позовні вимоги щодо стягнення суми пені, яка розрахована на підставі п. 5.1. договору. Крім того, відповідно до умов зазначеного пункту договору відповідальність наступає за прострочення внесення оплати зазначеної в п.4.3. договору. Як вище зазначалось, оплата орендної плати, згідно виставлених позивачем рахунків проводилась своєчасно.

     Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

     За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. В тому числі, істотним порушенням умов договору є несплата орендної плати.

     Укладаючи договір оренди, пунктами 6.1., 6.2. сторони узгодили, що зміна умов договору змінюється у порядку, передбаченому ст. 11 АПК України, а за вимогою орендодавця договір може бути достроково розірваний у випадках передбачених чинним законодавством України. При цьому орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря за три календарні місяці про майбутнє розірвання договору. Також, договір може бути достроково розірваний при порушенні орендарем умов, які потребують письмового узгодження з орендарем (п.6.5 договору).

     Відповідно до п.6.6 договору орендодавець має право розірвати договір у випадках:  

- використання орендованих приміщень не у відповідності з п.1.1 договору;

- порушення строків внесення орендної плати більше трьох місяців підряд;

- погіршення технічного стану об'єкта (погіршення і руйнування несучих конструкцій будівлі).

     Позивачем, згідно вимог наведеної норми, не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме: того, що відповідач - ТзОВ "Ельдорадо-Сон" порушив умови договору, а саме не сплачував орендну плату в повному розмірі, порушував строки внесення орендної плати більш як на три місяці, не доведено також наявність випадків зазначених в п. 6.6. договору оренди.

     Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.

     З огляду на викладене суд прийшов до висновку про безпідставність вимоги про розірвання договору оренди між сторонами та похідних від неї вимог про звільнення орендованих приміщень та передання їх власнику.

     За викладених вище обставин, колегія суддів знаходить підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Бізнес-Центр-Київ», м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 19.03.2009р. у справі № 2/18-ПД-09 залишити без задоволення.

     Рішення господарського суду Херсонської області від 19.03.2009р. у справі № 2/18-ПД-09 залишити скасувати частково в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення наступного змісту:

    «В задоволенні позовних вимог відмовити.»

 Шевченко Т. М.