Рішення

від 23.03.2009 по справі 5020-3/098

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/098

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р. справа № 5020-3/098

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Єврофасад” в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Єврофасад”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-Б)

до відповідача: приватного підприємства “Технолоджи-Юг”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 39)

про стягнення суми боргу за договором поставки в розмірі 10 224,77 грн.

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивача –Зімін І.В., довіреність №13 від 12.01.2009;

відповідача –не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Єврофасад” в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Єврофасад” у м. Севастополь (далі –ТОВ „Єврофасад”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовними вимогами до приватного підприємства “Технолоджи-Юг” (далі –ПП „Технолоджи-Юг”) про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 10 224,77 грн., з яких: сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції –9 001,30 грн., пеня –928,67 грн. та 3 % річних –294,80 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки в частині здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару.

           Ухвалою від 23.01.2009 позовна заява ТОВ „Єврофасад” прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 05.03.2009 та 23.03.2009 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся  належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, договорі поставки та свідоцтві про державну реєстрацію його юридичної особи (арк.с. 25).  

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В :

20.03.2007 між ТОВ „Єврофасад” (Постачальник) та ПП „Технолоджи-Юг” (Покупець) укладений договір поставки №21 (далі –Договір), відповідно до умов розділу 1 якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у передбачені у даному договорі строки (строк) другій стороні –Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього передбачену даним договором грошову суму (арк.с.17-22).

Згідно з пунктом 3.6 Договору поставка товару Покупцю Постачальником здійснюється за видатково-прибутковою накладною. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником.

Ціни на товари, що постачаються Постачальником, є вільними відпускними і зазначаються у прайс-листку Постачальника. Ціна кожної партії товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у специфікації (пункти 6.1, 6.4 Договору).

Строк дії Договору один рік –до 20.03.2008 (пункт 11.1 Договору).

Відповідно до видаткових накладних №03-1/13 від 30.03.2007 та №41486 від 30.03.2007 в період дії Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму     6587,09 грн. (арк.с. 14-15).

Розділом 7 Договору сторони встановили, що оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника у розмірі повної вартості зазначеної у підтвердженні заявки на поставку партії товару не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підтвердження заявки та рахунку-фактури від Постачальника.

Оплата за товар здійснюється Покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленого Постачальником.

Обов'язок Покупця оплатити отриманий від Постачальника товар протягом трьох днів після його поставки умовами Договору не встановлений.

Крім того, докази надіслання позивачем та отримання відповідачем рахунку-фактури, як того вимагають умови Договору, у позивача відсутні, тому до матеріалів справи не надані.

14.10.2008 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату останнім наявної заборгованості за Договором поставки у сумі 6587,09 грн. (арк.с. 37-38).

Відповідач на претензію не відповів, наявну суму заборгованості не погасив.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №21 від 20.03.2007 та нарахування штрафних санкцій.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –Кодекс) зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 530 Кодексу, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Кодексу).

У зв'язку з відсутністю доказів отримання ПП „Технолоджи-Юг” рахунку-фактури, передбаченого розділом 7 Договору та обов'язку відповідача оплатити отриманий від позивача товар протягом трьох днів після його поставки суд не приймає доводи позивача про виникнення перед ним у відповідача зобов'язання по оплаті наявної суми заборгованості у розмірі 6587,09 грн. саме 04.04.2007.

Претензія ТОВ „Єврофасад” з вимогою про погашення існуючої суми заборгованості надіслана відповідачем 15.10.2008 (арк.с. 37).

За таких обставин граничний строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого позивачем за Договором товару визначається датою –22.10.2008.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за отриманий від ТОВ „Єврофасад” товар за договором поставки №21 від 20.03.2007 у розмірі 6587,09 грн. на день прийняття рішення відсутні.

Враховуючи викладене та у зв'язку з тим, що відповідачем не виконане зобов'язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 6587,09 грн. підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 04.04.2007 по 20.11.2008 суму 3 % річних у розмірі 294,80 грн. та суму інфляційного відшкодування у розмірі 2414,21 грн.

Згідно зі статтею 610 Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Однак, як раніше встановлено судом, граничний строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару визначений датою –22.10.2008, і, як наслідок, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання цих грошових зобов'язань можливе лише з 23.10.2008.

           Пунктом 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

           За таких обставин, у зв'язку з наявністю клопотання позивача про вихід судом за межі позовних вимог суд вважає за можливе задовольнити вимоги в цій частині частково за період прострочення з 23.10.2008 по 23.03.2009 та стягнути з відповідача 3% річних в розмірі       82,29 грн. (6587,09 грн*3%:365 днів*152 дня) та суму інфляційного відшкодування в розмірі 540,14 грн. (6587,09 грн.*1,082-6587,09 грн.).

          Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною першою статті 546 Кодексу передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина перша статті 548 Кодексу).

Відповідно до частини другої статті 551 Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з пунктом 9.4 Договору, на який посилається позивач як на підставу нарахування та стягнення суми пені, сторона, що порушила свої зобов'язання за цим договором, зобов'язана відшкодувати Стороні, чиї права та/або законні інтереси порушено, завдані цим збитки.

           Розмір неустойки (штрафу, пені) за порушення сторонами Договору правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, ані пунктом 9.4 Договору, ані Договором в цілому не встановлений.

          Таким чином, умовами Договору не передбачена і відповідальність відповідача у вигляді сплати позивачу суми пені у разі прострочення оплати товару.

           За таких обставин, оскільки договір поставки №21 від 20.03.2007, що укладений між сторонами спору, не містить положення відносно відповідальності відповідача у вигляді неустойки (пені, штрафу) за порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а також договором не встановлений розмір неустойки і іншої угоди з цього приводу сторонами не укладалося, вимога позивача відносно стягнення суми пені у розмірі 928,67 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7209,52 грн., з яких: 6587,09 грн. –сума основного боргу, 82,29 грн. –3% річних та 540,14 грн. –сума інфляційного відшкодування.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, пунктом 2 частини першої статті 83, статтями 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

          2.  Стягнути з приватного підприємства „Технолоджи-Юг” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 39, ідентифікаційний код 34324653, р/р 26003060124416 у СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Єврофасад” (02094, м. Київ, вул. Віскозна, 3, ідентифікаційний код 31724050) заборгованість у розмірі 7209,52 грн. (сім тисяч двісті дев'ять грн. 52 коп.), у тому числі: основна заборгованість –6587,09 грн., сума інфляційного відшкодування –540,14 грн., 3% річних –82,29 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі  72,10 грн. (сімдесят дві грн. 10 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 83,21 грн. (вісімдесят три грн. 21 коп.).         

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.  В іншій частині позовних вимог відмовити.

       Суддя                                                                                                                    В.О.Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог сатті 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 30.03.2009.

РОЗСИЛКА:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Єврофасад” в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Єврофасад”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-Б)

2. Приватне підприємство “Технолоджи-Юг”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 39)

3. Справа

4. Наряд