Постанова

від 04.06.2013 по справі 0870/6463/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 0870/6463/12 м.Запоріжжя за позовною заявою приватного підприємства "ПРОМЕТ"

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - Демченко І.В. (довіреність № б/н від 03.06.2013)

від відповідача - Жовтоножко Д.Ф. (довіреність № 3894/10/10 від 31.07.2012)

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПРОМЕТ" (далі - ПП «Промет» або позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 №0000702301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 353587,75 грн., та № 0000712301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 553885,44 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2012, в порядку ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі №0870/6463/12 та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.09.2012 у справі № 2а-0870/6463/12 призначено судову експертизу.

За результатами проведеної експертизи, 14.05.2013 на адресу суду повернулись матеріали справи та висновок експерта.

Ухвалою від 17.05.2013 провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду на 04.06.2013.

Відповідно до ст.160 КАС України, 04.06.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат та податкового кредиту вартості придбаних товарів у ТОВ «ТБ «ВЗТО» і ПП «Аркада Люкс» не відповідають дійсності, оскільки усі операції між позивачем та вказаними підприємствами підтверджуються відповідним чином оформленими первинними документами, що не заперечується податківцями. Усі первинні бухгалтерські документи оформлені із дотриманням вимог чинних нормативних актів. Ці первинні бухгалтерські документи відображають саме ті господарські операції, які реально мали місце між позивачеам та контрагентами.

Реальність придбання товарів та виконання робіт підтверджується первинними документами з отримання товару - видатковими та податковими накладними. Акт перевірки не містить доказів безтоварності наведених операцій. На момент вчинення правочинів всі вказані юридичні особи були зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податку на додану вартість.

Позивач вважає також безпідставними висновки податкового органу щодо нестачі товарів і використання їх не у господарській діяльності, а відповідно і нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток.

Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проведеною перевіркою встановлено, що Позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «ТБ «ВЗТО» і ПП «Аркада Люкс».

Перевіряючі дійшли висновків, що підприємством перераховувались кошти та оформлювались документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тому, податковий орган дійшов вірного висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права Позивача на їх врахування при визначення об'єкта оподаткування.

Крім того, в ході проведеної перевірки встановлено, що позивач протягом перевіряємого періоду не здійснювалось зменшення залишків запасів на початок звітного періоду за рахунок запасів, які використані не у господарській діяльності, а саме на суму нестач товарів які виявлені інвентаризацією, як різниця між фактичною наявністю товарів на складі та даними "залишків товарів", які використовуються при розрахунку приросту/убутку Додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, відповідно, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Промет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 20.09.2011.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.11.2011 № 2083/23-023/32260965.

В ході проведеної перевірки встановлено, що в порушення вимог порядку складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства (затверджено наказом ДПА України) підприємством у декларації з податку за прибуток за 3 квартали 2010 року не відображено валові доходи та валові витрати, задекларовані в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за півріччя 2010 року, що призвело до заниження валового доходу за З квартали 2010 року на 362785 грн. та до заниження валових витрат за 3 квартали 2010 року на 362 785 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді ПП „Промет" мало взаємовідносини з ПП „Аркада Люкс" та ТОВ „ТД „ВЗТО" на підставі усних домовленостей про поставку будівельних матеріалів та лісу. Загальна сума поставок від вказаних підприємств за 2009 рік та лютий 2010 року становить 1 357 783,26 грн., у т.ч. ПДВ - 226297,21 грн. Товарно - транспортні накладні та інші документи, які підтверджують поставку товару, до перевірки не надані.

За результатами відпрацювання підприємств - контрагентів (акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 10.11.2011 № 769/23-2/33377919 про неможливість проведення звірки ПП „Аркада Люкс"), з'ясовано, що ПП „Аркада Люкс" за юридичною адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63 не знаходиться з 24.10.2006 року. Станом на дату надання інформації пошукові заходи тривають,

підприємству присвоєно стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Остання подана податкова звітність: податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року - з нульовими показниками про суми податкових зобов'язань та податкового кредиту; податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року - з нульовими показниками про суми скоригованих валових доходів та валових витрат; податковий розрахунок комунального податку - з нульовими показниками про суми нарахованого податку за базовий податковий період.

Згідно з даними акту ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 11.11.11 №971/23-2/33820809 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „ТБ ВЗТО", вказане підприємство за юридичною адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, б. 6, кв. 12 не знаходиться. До ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ТОВ „ТБ ВЗТО" звітує засобами електронного зв'язку. Станом на звітну дату підприємству присвоєний стан 16 - припинено, ліквідовано, закрито ( дата закриття 05.01.2011р.).

В акті перевірки ДПІ у Заводському районі від 30.11.2011 №2083/23-023/32260965 зазначено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП „Аркада Люкс" та ТОВ „ТБ ВЗТО" у періоді з січня 2009 року по грудень 2009 року та лютий 2010 року, що свідчить про те, що правочини між ПП „Промет" та ПП „Аркада Люкс", ТОВ „ТБ ВЗТО" здійснені без мети настання реальних наслідків. Зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч. 1,3,5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тихг що пов'язані з їх недійсністю. Операції по перерахуванню коштів ПП „Промет" на ПП „Аркада Люкс" та ТОВ „ТБ ВЗТО" без подальшої поставки товарів не можливо розцінювати, як поставу товарів в розумінні п. 1.4 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість".

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" товариство безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість отриманих послуг та будівельних матеріалів у ПП „Аркада Люкс" на 805914,92 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.2 „убуток балансової вартості запасів" декларацій з податку на прибуток підприємства за перевірений період встановлено, зокрема, що відповідно до даних інвентаризаційних описів та актів контрольних перевірок інвентаризації цінностей ПП „Промет", вартість товарів, які значаться в наявності в офісі та на складах підприємства, становить станом на 27.08.2010р. - 663114,81 грн., на 31.12.2010р. - 58 164,12 грн., на 31.03.2011р. - 10 028,80 гривень.

У додатках К1/1 до декларацій з податку на прибуток підприємства ПП „Промет" відобразило балансову вартість запасів на кінець звітного періоду за 3 квартали 2010 року на 1205778 грн., за 2010 рік на 1 103 708 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 0 гривень. Враховуючи наведене, в акті перевірки зазначено, що підприємством протягом перевіреного періоду не здійснювалось зменшення залишків запасів на початок звітного періоду за рахунок запасів, які використані не у господарській діяльності, а саме на суму нестач товарів, які виявлені інвентаризацією як різниця між фактичною наявністю товарів на складі та даними про залишки товарів, які використовувались при розрахунку приросту/убутку балансової вартості запасів у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ПП „Промет" занижено вартість запасів, використаних не у господарській діяльності, які повинні відображатись у додатку К1/1 ( гр.4) до декларації з податку на прибуток підприємства на 1 093 679 грн., в т.ч. за З квартали 2010 року на 542 663,19 грн., за 2010 рік на 1 045 543,88 грн., за 1 квартал 2011 року на 48 135,32 грн. На підставі викладеного перевіркою зроблено висновок, що в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" ПП „Промет" у рядку 1 декларацій з податку на додану вартість безпідставно занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суми ПДВ, які повинні нараховуватись на нестачу товарів, виявлену за підсумками інвентаризації у відповідних періодах її виникнення. Загальний розмір занижених податкових зобов'язань, визначений перевіркою, становить 218 736 грн. (1093679 грн. х 20%).

ПП „Промет" завищено суму податкового кредиту з ПДВ за 2009 рік та лютий 2010 року по операціях з ПП „Аркада Люкс" та ТОВ „ТД „ВЗТО" на підставі нікчемних правочинів на суму 226297,21 грн. Внаслідок наведених порушень, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за перевірений період на суму 282 871 грн.

Згідно з інформацією ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, наданою під час розгляду скарги листом відносно підприємств - контрагентів ПП „Аркада Люкс" та ТОВ „ТД „ВЗТО", з якими ПП „Промет" перебувало у господарських відносинах з'ясовано, що основним видом діяльності ПП „Аркада Люкс" відповідно КВЕД 45.21.1 є будівництво будівель. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 2009 рік ПП „Аркада Люкс" декларує відсутність господарської діяльності та відсутність основних фондів. Транспортні засоби на підприємстві відсутні. Кількість працюючих - 1 особа. Відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України основними постачальниками ПП „Аркада Люкс" у 2009 році ТОВ „Торговий дім „ВЗТО" та ПП „Промет", суми поставок по яким складають від 38 до 100 відсотків від загального розміру задекларованого податкового кредиту.

Основним видом діяльності ТОВ „ТД „ВЗТО" відповідно до КВЕД 45.21.1 є оброблення металевих відходів та брухту. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 2009 рік основні фонди на підприємстві відсутні. Транспортні засоби відсутні. Кількість працюючих - 1 особа.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки 16.12.2011 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000702301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 353587,75 грн., та

- № 0000712301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 553885,44 грн.

Висновки акту перевірки базуються на фіктивній діяльності контрагентів позивача ТОВ «ТБ «ВЗТО» і ПП «АРКАДА ЛЮКС», яка не мала реального характеру господарської діяльності. Таких висновків перевіряючи дійшли з огляду на виявлені порушення вказаними підприємствами приписів чинного законодавства.

Враховуючи те, що у контрагентів позивача ТОВ «ТБ «ВЗТО» і ПП «Аркада Люкс» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні в достатній кількості трудові ресурси, власні чи орендовані транспортні засоби та інше обладнання, яке необхідно для виконання договорів, то угоди укладені із ним не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

А також на тому, що позивач протягом перевіряємого періоду не здійснював зменшення залишків запасів на початок звітного періоду за рахунок запасів, які використані не у господарській діяльності, а саме на суму нестач товарів які виявлені інвентаризацією, як різниця між фактичною наявністю товарів на складі та даними "залишків товарів", які використовуються при розрахунку приросту/убутку Додатку К 1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, та пояснення представника позивача, у ПП "Промет" згідно наказів № 1-Бух від 25.08.2009, № 2-Бух від 30.12.2009, № 2-Бух від 30.12.2010, № 1-Бух від 31.03.2011 проводилися інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, за результатами яких складені Акти.

Нестача - це перевищення кількісних показників обсягу майна (товарів) за даними облікових документів над даними про його (їх) фактичну наявність.

Відповідно до документів по інвентаризації ПП "Промет" за період з 30.12.2009 по 31.03.2011 розбіжностей між даними в інвентаризаційному описі та фактично виявленими контрольною перевіркою не встановлено, тобто за вказаний період інвентаризаційними комісіями лишків або нестачі не встановлено.

За приписами п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Пунктом 1.43 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування. А також національними положеннями (стандартними) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 9 - запаси визначаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Як пояснив представник ПП "Промет", зазначені ТМЦ, які розцінені в Акті перевірки як ТМЦ, які використані поза межами господарської діяльності, були продані, вартість продажу була відображена у податкових зобов'язаннях з податку на , додану вартість і податку на прибуток, але в додатку К 1/1 сума залишку ТМЦ помилково не була зменшена на вартість проданого товару.

Продаж товару нижче ціни придбання не суперечить чинному законодавству і відповідає принципам п. 1 ст. 27 Закону України "Про підприємства в Україні".

Відповідно до п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вартість придбаних (для їх подальшого використання у власній господарській діяльності) товарів повністю відноситься на валові витрати незалежно від ціни, по якій ці товари реалізовані. Закон не містить норм щодо коригування валових витрат при продажі товарів за ціною нижче ціни придбання.

Рух даних ТМЦ відображений в бухгалтерському обліку на відповідних рахунках, а отже, використаний у господарській діяльності підприємства, підлягає включенню до складу валових витрат у відповідності з п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, ПП "Промет" мало право відобразити в Додатку К 1/1 (гр.6) та рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток підприємства убуток балансової вартості запасів, що призводить до збільшення розміру валових витрат, у відповідних періодах у сумі 1093679 грн.

Висновки акту перевірки про порушення ПП "Промет" п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на 218736 грн. суд вважає безпідставними, з огляду на наступне:

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :

придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;...

якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком ПДВ, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Тобто, база оподаткування ПДВ при продажу товарів не залежить від вартості придбання матеріальних цінностей і визначається тільки з договірної вартості.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо порушення ПП "Промет" п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок збільшення податкових зобов'язань на нестачу товарів спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.2.3 п.7.2. ст..7 Закону №168/97-ВР „податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом ... Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків".

Згідно приписів п.п. 7.2.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Пунктом 10.1. Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інших подібних документів.

Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.

Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.

Усі операції з господарської діяльності щодо поставки товару та виконання робіт були належним чином оформлені, документально підтверджені; документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печаткою підприємств, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України № 168/97-ВР акт перевірки не містить, підприємство позивача цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним товарам до складу податкового кредиту оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Податковим органом безпідставно здійснено висновок про порушення позивачем п.5.1., п.п.5.3.9 п.5.3, п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами і доповненнями) (далі за текстом - Закон №334/94-ВР), з огляду на наступне:

Відповідно із п.п. 2.1.1. Закону №334/94-ВР платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «ТБ «ВЗТО» І ПП «АРКАДА ЛЮКС» у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники податку, мають зареєстрований статут із видами господарської діяльності, який у судовому порядку не скасовувався та нікчемним не визнавався.

Термін "валові витрати виробництва" визначено в пп.5.2.1, 5.2 ст.5 Закону України № 334: це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 344).

Відповідно до правил ст.11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи зазначене, формування валових витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) здійснюється по кожному податковому періоду та при визначенні валових витрат враховується загальна сума доходів та витрат від усіх видів діяльності платника податків взагалі по всім контрагентам, а не окремо по одному, що обумовлює неможливість податковим органом виокремити контрагентів позивача та відносно них встановити порушення Позивачем правил щодо формування валових витрат.

Саме витрати пов'язані з придбанням у ТОВ «ТБ «ВЗТО» І ПП «АРКАДА ЛЮКС» товару, використовувались позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується самим актом перевірки та валовим доходом, задекларованим ним.

Тобто мали місце правочини, між позивачем та вказаними підприємствами, виконання таких послуг підтверджується договором, видатковими та податковими накладними.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Отже, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Таким чином, реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару. Акт перевірки не містить доказів безтоварності наведених операцій. Використання придбаного у вищевказаних контрагентів товарів у власній господарській діяльності ПП «ПРОМЕТ» зумовлено видами діяльності, що здійснювалося товариством у період, який підлягав перевірці податковим органом.

Тобто мали місце правочини, між ПП «ПРОМЕТ» та ТОВ «ТБ «ВЗТО» І ПП «АРКАДА ЛЮКС», які відповідають вимогам ЦК України.

А саме згідно із п.1 ст.202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків».

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому положення ст. ст. 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним.

Враховуючи те, що на момент здійснення операцій ТОВ «ТБ «ВЗТО» І ПП «АРКАДА ЛЮКС» мали увесь обсяг цивільної правоздатності, доводи відповідача про нікчемність укладених ними угод з ПП «ПРОМЕТ» є безпідставними.

Окрім того, слід враховувати, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаних вище договорів не суперечать актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд відмічає, що Відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Тож, за відсутності встановлених фактів наявності умислу позивача на несплату (ухилення від сплати) податків у спірних операціях, ПП «»Промет» не має відповідати за допущені з боку його контрагентів ТОВ «ТБ «ВЗТО» І ПП «АРКАДА ЛЮКС» порушення вимог законодавства. Позивачем були дотримані всі вимоги податкового законодавства щодо відображення валових витрат та податкового кредиту по спірним операціям в обліку товариства.

З огляду на викладені обставини, суд за результатом розгляду справи приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень рішень, а відтак вважає за необхідне їх скасувати.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про порушення позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому необґрунтовано виніс податкові повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0000702301 та № 0000712301.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 № 0000702301 та № 0000712301 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 16.12.2011 № 0000702301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 353 587,75 грн. та № 0000712301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 553 885,44 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ» (код ЄДРПОУ 32260965) судові витрати у розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТ» (код ЄДРПОУ 32260965) вартість судової експертизи у розмірі 7356,00 (сім тисяч триста п'ятдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 27.08.2013

Суддя О.М. Нечипуренко