Рішення

від 03.09.2013 по справі 914/2907/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 р. Справа № 914/2907/13

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Львів до відповідача:Ямпільська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, с.Ямпіль, Пустомитівський район, Львівська область про:стягнення 23 107,33 грн.

Суддя Артимович В.М.

Секретар Савчин І.О.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився;

від відповідача: Цовко Р.М. - сільський голова.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Львів, надалі - позивач, до Ямпільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Ямпіль, Пустомитівський район, Львівська область, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 23 107,33 грн., з яких 20 480,00 грн. основний борг, 2 048,00 грн. штраф, 558,85 грн. три відсотки річних та 20,48 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач всупереч вимог ст. 629 Цивільного кодексу України не виконав умови укладеного між сторонами договору підряду № 12 в частині оплати за виконану роботу. Відповідно до приписів ст. 548 Цивільного кодексу України та на підставі п. 14.2 договору за порушення договірних зобов'язань позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 10 % від розміру заборгованості.

Ухвалою суду від 26.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 14.08.2013 р. З підстав, викладених в ухвалі суду від 14.08.2013 р., розгляд справи відкладено на 29.08.2013 р. В засіданні суду 29.08.2013 р. суд оголосив перерву до 03.09.2013 р.

03.09.2013 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла заява відповідача про долучення до матеріалів справи ряду документів.

В засідання суду 03.09.2013 р. представник позивача не з"явився.

Представник відповідача, що з"явився в засідання суду 03.09.2013 р., надав пояснення по суті спору та заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафу.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та відповідачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

26.07.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 12 на поточний ремонт вулиці Жовтнева на території Ямпільської сільської ради.

Відповідно до п. 2.1 договору підрядник бере на себе зобов"язання своїми силами і засобами виконати роботи по поточному ремонту вул. Жовтнева в с. Ямпіль Ямпільської сільської ради відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений договором строк.

Договірна ціна робіт, що доручені підряднику по цьому договору орієнтовно складає 20480,00 грн. (п. 3.1 договору).

Згідно п. 4.2 договору роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт або підтверджені як перехідні.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються на протязі 20 днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 5.2).

Факт виконання позивачем (в особі філії „Пустомитівський райавтодор") своїх зобов"язань за договором № 12 та вартість виконаних будівельних робіт на суму 20480,00 грн. підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати за липень 2012 року, які підписані повноважними особами сторін та скріплені печатками підприємств.

Згідно п. 14.2 договору у випадку виникнення у замовника заборгованості перед підрядником, розмір якої перевищує 30 % від ціни даного договору, замовник додатково сплачує на користь підрядника штраф у розмірі 10 % від розміру заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов"язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем згідно договору № 12 від 26.07.2012 року (договір підряду) в силу ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та договору.

З огляду на викладене, заявлена до стягнення позивачем сума основного боргу 20480,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі ( ст. 547 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов"язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов"язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд, враховуючи клопотання відповідача, беручи до уваги той факт, що останній фінансується за рахунок районного бюджету, а прострочка виконання зобов"язання не завдала збитків позивачу, вважає за доцільне зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій і стягнути 100,00 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного, позивачем правомірно нараховано три відсотки річних за період з 21.08.2012 р. по 18.07.2013 р. у розмірі 558,85 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до інформаційного листа від 17.07.2012 р. за № 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справи окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. № 23/466 та лист Верховного суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 р. № 62-97 р.).

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця ( постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. № 52/30).

Таким чином, в даному випадку інфляційні нарахування слід нараховувати з вересня 2012 р. по червень 2013 р. (включно), у зв'язку з чим сукупний індекс інфляції становить: 99,7% х 100,1 % х 100,0 % х 99,9 % х 100,2 % х 100,2 % х 99,9% х 100,0 %х 100,0% х 100,1 % х 100,0 % = 1,004. Інфляційне збільшення суми боргу становить 81,96, а сума боргу з врахуванням індексу інфляції становить 20561,96 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 20,48 грн., яка і підлягає до задоволення судом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а також те, що відповідач основний борг не погасив, що ним не заперечується, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України", м. Львів, задоволити частково.

2. Стягнути з Ямпільської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ямпіль; код ЄДРПОУ 04369802) на користь Дочірнього підприємства „Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України" (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54; код ЄДРПОУ 31978981) 20480,00 грн. основного боргу, 100,00 грн. штрафу, 558,85 грн. три відсотки річних, 20,48 грн. інфляційних втрат та 1575,28 судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.09.2013 р.

Суддя В. Артимович