Постанова

від 30.08.2013 по справі 826/12448/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/164

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

30 серпня 2013 року 15:30 № 826/12448/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 № 0006282220 та № 0006292220, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітер Груп" (далі - позивач, ТОВ "Вітер Груп") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2013 № 00062822202 та № 0006292220 (далі - ППР № 00062822202 та ППР № 0006292220).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12448/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/12448/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 14.08.2013 прибула представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 14.08.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14.08.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 05.07.2013 по 11.07.2013 ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ "Вергус" (код за ЄДРПОУ 38260803), ТОВ "Стім-А" (код за ЄДРПОУ 38203656), ТОВ "Айпі-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 38204492), ТОВ "Карденвол" (код за ЄДРПОУ 38320469) за період з 01.07.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 18.07.2013 № 240/26-54-22-02/36507442 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0006282220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 265 067,00 грн. (за основним платежем - 176 711,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 88 356,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток всього на суму 176 711,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2012 року на суму 52 907,00 грн., за IV квартал 2012 року на суму 123 804,00 грн.

Крім цього, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0006292220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 246 153,00 грн. (за основним платежем - 164 102,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 82 051,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, всього у сумі 164 102,00 грн., в т.ч. за вересень 2012 року на суму 37 649,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 45 222,00 грн., за листопад 2012 року на суму 14 913,00 грн., за грудень 2012 року на суму 66 318,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з позовними вимогами ТОВ "Вітер Груп", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

ТОВ "Вітер Груп" зареєстровано 25.05.2009 за № 10691020000024708 Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (код за ЄДРПОУ 36507442). Місцезнаходження позивача: 04210, м. Київ, пр.-т. Героїв Сталінграду, 6-а, кв. 64.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 27.05.2009 за № 12965. В періоді, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; діяльність у сфері телевізійного мовлення; рекламні агентства; спеціалізована діяльність із дизайну; надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність; діяльність із підтримки театральних і концертних заходів.

Стосовно взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Стім-А" (далі - контрагент позивача, ТОВ "Стім-А") у період з 01.07.2012 по 31.12.2012 суд зазначає наступне.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Стім-А" є діяльність приватних охоронних служб; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; комп'ютерне програмування; консультування з питань інформатизації; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; інші види грошового посередництва; рекламні агентства; обслуговування систем безпеки; комплексне обслуговування об'єктів.

Судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Студія Квартал-95" (далі - ТОВ "Студія Квартал-95") було укладено договір про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012 (Т. 1, арк. 140 - 143, 162). Предметом даного договору було зобов'язання позивача за дорученням ТОВ "Студія Квартал-95" в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додаткових угодах до цього договору, надання послуг щодо технічного забезпечення зйомок та/або монтажу телепередачі, із використанням обладнання та технічного персоналу позивача, а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання ТОВ "Студія Квартал-95" оплатити вартість належним чином наданих технічних послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

На виконання умов вищевказаного договору між позивачем та ТОВ "Стім-А" було укладено договір про надання послуг № 42 від 03.10.2012 з додатками № 1 та № 2 до нього (Т. 1, арк. 87 - 90). Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Стім-А" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додатках до цього договору, надання послуг щодо технічного забезпечення зйомок та/або монтажу телепередачі, із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Стім-А", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих технічних послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Назва телепередачі, строк і місце надання технічних послуг, вартість технічних послуг, кількість необхідного технічного персоналу, кількість змін (зміна, протягом якої надавались технічні послуги - 10 годин) та інші істотні умови за згодою сторін вказані в додатках до цього договору, які є невід'ємними складовими частинами цього договору (Т. 1, арк. 91 - 92).

Вартість технічних послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання технічних послуг вказана у відповідному додатку до цього договору.

Термін дії договору з 03.10.2012 по 31.12.2012.

Так, судом встановлено, що позивач на виконання вказаного договору отримав від ТОВ "Стім-А" відповідні технічні послуги.

Позиція відповідача ґрунтується на акті ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС від 10.06.2013 № 4/22-20/38203656 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Стім-А" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період з 01.07.2012 по 30.04.2013", зі змісту якого вбачається, що у ТОВ "Стім-А" встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, відсутність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, наявність проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконували свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснювалися через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мали реального товарного характеру, платник не знаходився за місцезнаходженням.

Разом з тим, суд критично ставиться до доводів відповідача, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців контрагент позивача знаходиться за своїм місцезнаходженням та не перебуває в процесі припинення. Відтак, сумнівною є неможливість провести зустрічну перевірку. Інших доводів і доказів нереальності господарських операцій позивача у відповідача немає.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Крім цього, згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні № 21 від 31.10.2012, № 7 від 12.11.2012 (Т. 1, арк. 95 - 96), виписані позивачу його контрагентом - ТОВ "Стім-А", в той же час Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Позивачем належними доказами доведено фактичне отримання відповідних технічних послуг. Дані факти підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями актів надання послуг та податкових накладних (Т. 1, арк. 93 - 96).

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

При цьому, судом встановлено, що первинні документи складені відповідно до вимог законодавства.

Також Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Стім-А" зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, суми ПДВ по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за липень - грудень 2012 року.

Податкові накладні, які зазначені в Акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону № 996-XIV.

ТОВ "Стім-А" на час вчинення правочинів було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стім-А" органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентом позивача не перевірявся.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, належним чином виписаних зареєстрованим платником податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем при взаємовідносинах з ТОВ "Стім-А" не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт надання позивачу відповідних технічних послуг підтверджується матеріалами справи.

Стосовно взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю "Карденвол" (далі - контрагент позивача, ТОВ "Карденвол"), товариством з обмеженою відповідальністю "Вергус" (далі - контрагент позивача, ТОВ "Вергус") та товариством з обмеженою відповідальністю "Айпі-Сервіс" (далі - контрагент позивача, ТОВ "Айпі-Сервіс") у період з 01.07.2012 по 31.12.2012 суд зазначає наступне.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Карденвол" є діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; діяльність у сфері права; діяльність телефонних центрів; організування конгресів і торговельних виставок; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Судом встановлено, що між позивачем від імені директора ОСОБА_3 та ТОВ "Карденвол" від імені директора ОСОБА_4 було укладено договір № 115 від 03.12.2012 про створення та монтаж телевізійної передачі (Т. 1, арк. 110 - 113). Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Карденвол" за замовленням позивача надання послуг з технічної обробки (монтажу) матеріалів позивача або його клієнтів для подальшого розповсюдження позивачем або його клієнтами в ефірі теле- (радіо) каналів, та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вищевказані послуги відповідно до умов і порядку, встановленому даним договором.

Вартість послуг визначалася в актах прийому-передачі наданих послуг.

Термін дії договору з 03.12.2012 до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за даним договором.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Карденвол" було надано суду копії актів надання послуг № 301 від 05.12.2012, № 314 від 10.12.2012, № 325 від 14.12.2012, податкових накладних № 29 від 05.12.2012, № 30 від 10.12.2012, № 31 від 11.12.2012 (Т. 1, арк. 114 - 119).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні - грудні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

При цьому, судом встановлено, що необхідність співпраці з ТОВ "Карденвол" виникла у позивача у зв'язку з виконанням умов договору № 7 від 03.12.2012, що був укладений між позивачем та Ірпінським відділенням Міжнародного благодійного фонду "Відкрите серце" при створенні рекламного продукту.

Разом з тим, на вимогу суду копію укладеного з Ірпінським відділенням Міжнародного благодійного фонду "Відкрите серце" договору або доказів можливого замовлення позивачу будь-якими підприємствами вказаних послуг з технічної обробки (монтажу) відеоматеріалів позивач суду не надав.

Позиція відповідача ґрунтується на протоколі допиту свідка від 03.01.2013, проведеного старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві майором міліції Вишневським А.В. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110070000949 від 25.12.2012, згідно якого допитано засновника ТОВ "Карденвол" гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Під час допиту встановлено, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Карденвол" він не мав ніякого відношення. Дане підприємство в органах державної реєстрації не реєстрував, бухгалтерський та податковий облік не вів, податкову звітність не складав та до податкових інспекцій не подавав, ніяких фінансово-господарських операцій з іншими підприємствами та організаціями як службова особа вказаного підприємства не проводив та нікому цього не доручав. Дане підприємство було зареєстроване на його ім'я на прохання малознайомих йому осіб.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Карденвол" гр. ОСОБА_4 в актах надання послуг та податкових накладних виконані іншою особою.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Вергус" є друкування іншої продукції; інші види видавничої діяльності; оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах і пов'язана з ними діяльність; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012, укладеного між позивачем та ТОВ "Студія Квартал-95", позивачем від імені директора ОСОБА_3 було укладено договір № 31 від 27.07.2012 з ТОВ "Вергус" від імені директора ОСОБА_6 про надання послуг (Т. 1, арк. 62 - 66). Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Вергус" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додатках до цього договору, надання послуг щодо монтажу телепередачі із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Вергус", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих монтажних послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Вартість монтажних послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання монтажних послуг вказувалася у відповідних додатках до цього договору.

Термін дії договору з 27.07.2012 до 31.12.2012.

Крім цього, судом встановлено, що на виконання умов договору про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012, укладеного між позивачем та ТОВ "Студія Квартал-95", позивачем від імені директора ОСОБА_3 було укладено договір № 48 від 15.11.2012 з ТОВ "Вергус" від імені директора ОСОБА_6 про надання послуг (Т. 1, арк. 67 - 70). Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Вергус" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додатках до цього договору, надання послуг щодо технічного забезпечення зйомок та/або монтажу телепередачі, із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Вергус", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Вартість послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання послуг вказувалася у відповідному додатку до цього договору.

Термін дії договору з 15.11.2012 до 31.03.2013.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Вергус" було надано суду копії актів надання послуг № 79 від 31.08.2012, № 132 від 10.09.2012, № 133 від 14.09.2012, № 134 від 28.09.2012, № 142 від 03.10.2012, № 154 від 09.10.2012, № 201 від 05.11.2012, податкових накладних № 79 від 31.08.2012, № 132 від 10.09.2012, № 133 від 13.09.2012, № 205 від 14.09.2012, № 134 від 28.09.2012, № 5 від 03.10.2012, № 6 від 09.10.2012, № 14 від 05.11.2012, № 11 від 10.12.2012 (Т. 1, арк. 71 - 86).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні - грудні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

Позиція відповідача ґрунтується на службовій записці ГВПМ ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС від 21.06.2013 № 2972/ДПІ/07-10/3 та довідці старшого слідчого СВ ТВМ-3 Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві майора міліції Шпирука О.П., зі змісту яких вбачається, що гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідно до АІС "Податковий блок" є директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ "Вергус", 21.03.2013 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні № 12013110100004928 від 28.03.2013.

23.03.2013 гр. ОСОБА_6 обраний запобіжний захід тримання під вартою, внаслідок чого вказаний громадянин утримувався в СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській обл.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Вергус" гр. ОСОБА_6 в актах надання послуг та податкових накладних виконані іншою особою.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Айпі-Сервіс" є консультування з питань інформатизації; діяльність у сфері права; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012, укладеного між позивачем та ТОВ "Студія Квартал-95", позивачем від імені директора ОСОБА_3 було укладено договір № 28 від 29.07.2012 з ТОВ "Айпі-Сервіс" від імені директора ОСОБА_8 про надання послуг з додатками № 1, № 2 та № 3 до нього (Т. 1, арк. 97 - 103). Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Айпі-Сервіс" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додаткових угодах до цього договору, надання позивачу послуг щодо технічного забезпечення зйомок та/або монтажу телепередачі із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Айпі-Сервіс", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих технічних послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Вартість технічних послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання технічних послуг вказувалася у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Термін дії договору з 29.07.2012 до 31.12.2012.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Айпі-Сервіс" було надано суду копії актів надання послуг № 20 від 31.08.2012, № 27 від 05.09.2012, № 127 від 17.09.2012, податкових накладних № 20 від 31.08.2012, № 1 від 03.09.2012, № 72 від 13.09.2012 (Т. 1, арк. 104 - 109).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні - грудні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

Позиція відповідача ґрунтується на висновку експерта № 467 від 13.06.2013. Так, науково-дослідним експертно-криміналістичним центром СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській обл. було проведено експертне дослідження підписів згідно висновку від 13.06.2013 № 467, яким встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_8 ймовірно виконані іншою особою.

З наведеного вбачається, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Айпі-Сервіс" гр. ОСОБА_8 в актах надання послуг та податкових накладних виконані іншою особою.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус", ТОВ "Айпі-Сервіс" з ТОВ "Вітер Груп" складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ "Вітер груп" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості послуг, оформлених як надані ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус", ТОВ "Айпі-Сервіс".

Суд вважає зазначені посилання відповідача правомірними з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом не отримано належних доказів надання ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус" та ТОВ "Айпі-Сервіс" відповідних послуг позивачу та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Податкові накладні, які зазначені в Акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентами з порушенням вимог, встановлених п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних не відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону № 996-XIV.

Отже, суд дійшов до висновку про підтвердження висновків Акту перевірки про те, що фактично послуги ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус", ТОВ "Айпі-Сервіс" позивачу не надавались та не були використані у господарській діяльності позивача.

Відсутність доказів надання послуг та використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих послуг, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Аналогічна позиція міститься в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 у справі № 2-а-11805/11/2670 (колегія суддів у складі головуючого Ісаєнко Ю.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О.) та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-16248/10/2670 (колегія суддів у складі головуючого Бабенка К.А., суддів Вівдиченко Т.Р., Мельничука В.П.).

З огляду на викладене, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України при взаємовідносинах з ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус", ТОВ "Айпі-Сервіс" є обґрунтованими, а оскаржувані ППР № 00062822202 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 232 904,87 грн. (за основним платежем - 155 269,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 77 635,29 грн.) та ППР № 0006292220 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 246 153,00 грн. (за основним платежем - 144 190,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 72 095,50 грн.) прийнятими в межах повноважень і в спосіб, передбачені діючим законодавством України.

Разом з тим, висновок відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України при взаємовідносинах з ТОВ "Стім-А" є протиправним та необгрунтованим, тому ППР № 00062822202 підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32 162,13 грн. (за основним платежем - 21 441,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 720,71 грн.), а ППР № 0006292220 підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29 866,51 грн. (за основним платежем - 19 911,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 955,50 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Вітер Груп" є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер Груп" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.07.2013 № 00062822202 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32 162,13 грн. (за основним платежем - 21 441,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 720,71 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.07.2013 № 0006292220 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29 866,51 грн. (за основним платежем - 19 911,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 955,50 грн.).

4. В іншій частині позов залишити без задоволення.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер Груп" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 94,00 грн. (дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова