Постанова

від 28.11.2013 по справі 826/12448/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12448/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н. В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп", Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.13 року № 0006282220 та № 0006292220,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Вітер груп" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.13 року № 0006282220 та № 0006292220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 р. позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач, позивач подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції в частинах задоволення та відмови у задоволенні позовних вимог та постановити нову за протилежним змістом для кожної сторони, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду в частині апеляційних вимог відповідно скасувати з одночасним постановленням судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а апеляційну скаргу ТОВ «Вітер груп» залишити без задоволення, і постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 05.07.2013 року по 11.07.2013 року відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ "Вергус" (код за ЄДРПОУ 38260803), ТОВ "Стім-А" (код за ЄДРПОУ 38203656), ТОВ "Айпі-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 38204492), ТОВ "Карденвол" (код за ЄДРПОУ 38320469) за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 18.07.2013 року № 240/26-54-22-02/36507442.

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято ППР № 0006282220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 265 067,00 грн. (за основним платежем - 176 711,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 88 356,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток всього на суму 176 711,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2012 року - на суму 52 907,00 грн., за IV квартал 2012 року - на суму 123 804,00 грн.

Крім цього, відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято ППР № 0006292220, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 246 153,00 грн. (за основним платежем - 164 102,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 82 051,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, всього у сумі 164 102,00 грн., в т.ч. за вересень 2012 року - на суму 37 649,00 грн., за жовтень 2012 року - на суму 45 222,00 грн., за листопад 2012 року - на суму 14 913,00 грн., за грудень 2012 року - на суму 66 318,00 грн.

Основними видами діяльності позивача є виробництво кіно-, відеофільмів, телевізійних програм; діяльність у сфері телевізійного мовлення; рекламні агентства; спеціалізована діяльність із дизайну; надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність; діяльність із підтримки театральних і концертних заходів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Крім цього, згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус" та ТОВ "Айпі-Сервіс" у період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність винесення податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Карденвол" є діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; надання інших інформаційних послуг; діяльність у сфері права; діяльність телефонних центрів; організування конгресів і торговельних виставок; надання інших допоміжних комерційних послуг.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Карденвол" було укладено договір № 115 від 03.12.2012 року про створення та монтаж телевізійної передачі (Т. 1, арк. 110 - 113). Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Карденвол" за замовленням позивача надання послуг з технічної обробки (монтажу) матеріалів позивача або його клієнтів для подальшого розповсюдження позивачем або його клієнтами в ефірі теле- (радіо) каналів, та зобов'язання позивача прийняти та оплатити вищевказані послуги відповідно до умов і порядку, встановленому даним договором.

Вартість послуг визначалася в актах прийому-передачі наданих послуг.

Термін дії договору з 03.12.2012 року до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за даним договором.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Карденвол" було надано суду копії актів надання послуг № 301 від 05.12.2012 року, № 314 від 10.12.2012 року, № 325 від 14.12.2012 року, податкових накладних № 29 від 05.12.2012 року, № 30 від 10.12.2012 року, № 31 від 11.12.2012 року (Т. 1, арк. 114 - 119).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні - грудні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що необхідність співпраці з ТОВ "Карденвол" виникла у позивача у зв'язку з виконанням умов договору № 7 від 03.12.2012 року, що був укладений між позивачем та Ірпінським відділенням Міжнародного благодійного фонду "Відкрите серце" при створенні рекламного продукту.

Разом з тим, на вимогу суду першої інстанції копію укладеного з Ірпінським відділенням Міжнародного благодійного фонду "Відкрите серце" договору або доказів можливого замовлення позивачу будь-якими підприємствами вказаних послуг з технічної обробки (монтажу) відеоматеріалів позивач суду не надав.

Позиція відповідача ґрунтується на протоколі допиту свідка від 03.01.2013 року, проведеного старшим слідчим СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві майором міліції Вишневським А.В. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110070000949 від 25.12.2012 року, згідно якого допитано засновника ТОВ "Карденвол" гр. ОСОБА_4

Під час допиту встановлено, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Карденвол" він не мав ніякого відношення. Дане підприємство в органах державної реєстрації не реєстрував, бухгалтерський та податковий облік не вів, податкову звітність не складав та до податкових інспекцій не подавав, ніяких фінансово-господарських операцій з іншими підприємствами та організаціями як службова особа вказаного підприємства не проводив та нікому цього не доручав. Дане підприємство було зареєстроване на його ім'я на прохання малознайомих йому осіб.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Карденвол" в актах надання послуг та податкових накладних виконані іншою особою.

Також, основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Вергус" є друкування іншої продукції; інші види видавничої діяльності; оброблення даних, розміщення інформації на веб-узлах і пов'язана з ними діяльність; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Студія Квартал-95", позивачем було укладено договір № 31 від 27.07.2012 року з ТОВ "Вергус" про надання послуг (Т. 1, арк. 62 - 66).

Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Вергус" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додатках до цього договору, надання послуг щодо монтажу телепередачі із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Вергус", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих монтажних послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Вартість монтажних послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання монтажних послуг вказувалася у відповідних додатках до цього договору.

Термін дії договору з 27.07.2012 року до 31.12.2012 року.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Студія Квартал-95", позивачем було укладено договір № 48 від 15.11.2012 року з ТОВ "Вергус" про надання послуг (Т. 1, арк. 67 - 70).

Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Вергус" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додатках до цього договору, надання послуг щодо технічного забезпечення зйомок та/або монтажу телепередачі, із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Вергус", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Вартість послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання послуг вказувалася у відповідному додатку до цього договору.

Термін дії договору з 15.11.2012 року до 31.03.2013 року.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Вергус" було надано до суду першої інстанції копії актів надання послуг № 79 від 31.08.2012 року, № 132 від 10.09.2012 року, № 133 від 14.09.2012 року, № 134 від 28.09.2012 року, № 142 від 03.10.2012 року, № 154 від 09.10.2012 року, № 201 від 05.11.2012 року, податкових накладних № 79 від 31.08.2012 року, № 132 від 10.09.2012 року, № 133 від 13.09.2012 року, № 205 від 14.09.2012 року, № 134 від 28.09.2012 року, № 5 від 03.10.2012 року, № 6 від 09.10.2012 року, № 14 від 05.11.2012 року, № 11 від 10.12.2012 року (Т. 1, арк. 71 - 86).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні - грудні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

Натомість позивачем не надано жодних документів, що могли б свідчити про реальність господарських операцій між позивачем та вищезазначеним контрагентом.

Так договірні зобов'язання вищезазначених осіб передбачають зазначення у додатках до договорів узгоджених назв телепередач, строків і місць надання монтажних послуг, їх вартість, кількість необхідного технічного персоналу, кількість змін та інших істотних умов.

Натомість, в актах надання послуг зазначено лише загальний вид послуги: послуги з монтажу телепередачі, без зазначення конкретних складових послуги.

Відсутні в матеріалах справи і платіжні доручення на підтвердження оплати наданих послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем неправомірності винесення спірних повідомлень - рішень.

Крім того, основними видами діяльності контрагента позивача - ТОВ "Айпі-Сервіс" є консультування з питань інформатизації; діяльність у сфері права; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; інша професійна, наукова та технічна діяльність; інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Студія Квартал-95", позивачем було укладено договір № 28 від 29.07.2012 року з ТОВ "Айпі-Сервіс" про надання послуг з додатками № 1, № 2 та № 3 до нього (Т. 1, арк. 97 - 103).

Предметом даного договору було зобов'язання ТОВ "Айпі-Сервіс" за дорученням позивача в порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі, а також в додаткових угодах до цього договору, надання позивачу послуг щодо технічного забезпечення зйомок та/або монтажу телепередачі із використанням обладнання та технічного персоналу ТОВ "Айпі-Сервіс", а також обладнання та персоналу третіх осіб, та зобов'язання позивача оплатити вартість належним чином наданих технічних послуг у порядку та на умовах, передбачених у цьому договорі.

Вартість технічних послуг за відповідною телепередачею та за відповідний період надання технічних послуг вказувалася у відповідній додатковій угоді до цього договору.

Термін дії договору з 29.07.2012 року до 31.12.2012 року.

Позивачем на підтвердження того, що ним було отримано вказані послуги від ТОВ "Айпі-Сервіс" було надано суду копії актів надання послуг № 20 від 31.08.2012 року, № 27 від 05.09.2012 року, № 127 від 17.09.2012 року, податкових накладних № 20 від 31.08.2012 року, № 1 від 03.09.2012 року, № 72 від 13.09.2012 року (Т. 1, арк. 104 - 109).

Суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним були включені позивачем до складу податкового кредиту у липні - грудні 2012 року та відображені у Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці.

Так науково - дослідним експертно - криміналістичним центром СТКЗР Білоцерківського МВ при ГУМВС України в Київській обл. було проведено експертне дослідження підписів згідно висновку від 13.06.2013 № 467, яким встановлено, що підписи від імені гр. ОСОБА_2 ймовірно виконані іншою особою.

З наведеного судом першої інстанції зроблено висновок, що підписи, виконані від імені директора ТОВ "Айпі-Сервіс" в актах надання послуг та податкових накладних виконані іншою особою.

Колегія суддів, зазначає також, що вказаний контрагент в перевіряємий період, як свідчать матеріали справи, послуг з технічного забезпечення зйомки телепередачі в розрізі видів діяльності, якими займався контрагент в межах правового поля, не надавав.

Так само, як і по попередньому контрагенту, крім договорів, податкових накладних та актів виконаних робіт, будь-які докази реальності господарських операцій в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що документи по взаємовідносинам ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус", ТОВ "Айпі-Сервіс" з ТОВ "Вітер Груп", наявні у позивача в якості належних доказів, не є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення ТОВ "Вітер груп" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість вартості послуг, оформлених як надані ТОВ "Карденвол", ТОВ "Вергус", ТОВ "Айпі-Сервіс".

Натомість, суд першої інстанції дійшов протилежного висновку щодо контрагента позивача - ТОВ «Стім - А».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про достатність доказів для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Аргументуючи свою позицію з цього приводу, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять податкові накладні № 21 від 31.10.2012 року, № 7 від 12.11.2012 року (Т. 1, арк. 95 - 96), виписані позивачу його контрагентом - ТОВ "Стім-А", в той же час Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Також судом першої інстанції в мотивувальній частині зауважено, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стім-А" органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентом позивача не перевірявся.

Отже, на думку суду першої інстанції, все вищезазначене свідчить про неправомірність винесення спірних податкових повідомлень - рішень в цій частині.

Натомість, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять аналогічні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, що і по іншим контрагентам.

Так на доказ реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стім-А" надано договір № 42 від 03.10.2012 року про надання послуг з технічного забезпечення телевізійної зйомки.

Ціну та назву послуг конкретизовано сторонами договору у додатках до цього договору.

Натомість, колегія суддів з залучених до матеріалів справи додатків вбачає, що місцем надання технічних послуг зазначене місто Київ, що не відповідає змісту конкретизаційних характеристик об'єкту надання послуг: адреси.

Крім того, колегія суддів зазначає, що проведення відповідних зйомок в комерційних цілях потребує відповідних дозволів від осіб, що мають правовстановлюючі документи на місця, де плануються зйомки. Вказаних дозволів позивачем до матеріалів справи не долучено.

Так само в матеріалах справи відсутні банківські виписки на підтвердження оплати за надані послуги.

Визначальним у встановленні реальності господарських операцій позивача з контрагентами, на думку самого позивача, є договір про надання технічних послуг № 17 від 15.03.2012 року з ТОВ "Студія Квартал-95".

Натомість, при дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів встановила, що на диску з ймовірною складовою послуг контрагентів позивача відсутні жодні очевидні зв'язки між створеним продуктом та діяльністю контрагентів. Крім того, на відеопродукті наявне посилання на автора проекту: «Аспен +», що жодним чином не фігурує в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що наведені позивачем у позові доводи про наявність підстав для скасування спірних рішень не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність своїх дій при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень в суді першої інстанції довів.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовують позицію суду першої інстанції, в той час як доводи апеляційної скарги позивача не містять в собі раціональності та переконливості.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.13 року № 0006282220 та № 0006292220 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.13 року № 0006282220 та № 0006292220 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 р. в частині задоволення позовних вимог скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Вітер груп" відмовити у повному обсязі.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2013 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя О. А. Губська

(Повний текст постанови виготовлено 03.12.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.