Рішення

від 29.08.2013 по справі 906/768/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "29" серпня 2013 р. Справа № 906/768/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. від 11.06.13 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Войцехівський В.Е. - предст. за дов. №17 від 29.12.12 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

до Житомирського державного технологічного університету в особі філії Санаторію-профілакторію Житомирського державного технологічного університету (м. Житомир) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місто Житомир)

про стягнення 17763,65 грн.

23 травня 2013 року позивач звернувся з позовом до відповідача в особі його філії про стягнення основного боргу, пені, 3% річних на загальну суму 17 763,65 грн., що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки товарів б/н від 28.12.2012 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання умов Договору поставив відповідачу продукти харчування у відповідності з погодженими кількісними та вартісними показниками на загальну суму 16 782,51 грн., однак, відповідач свої зобов'язання щодо їх оплати не виконав. Внаслідок порушення договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару позивач вимагає також стягнути з відповідача на підставі п.4 Договору пеню в сумі 812,86 грн. та 3% річних в сумі 168, 28 грн., що грунтуються на законі.

В якості правових підстав позову позивачем визначено, серед іншого, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 692 та 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України.

Ухвалою від 03.06.13 р. господарський суд порушив провадження у справі та вжив заходів щодо підготовки справи до розгляду.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну предмета або підстави позову, а відповідачем, відповідно , не подано зустрічного позову.

Відповідач як юридична особа позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зокрема, з наступних підстав: при укладенні Договору поставки товарів б/н від 28.12.2012 року не дотримано вимоги ст. 712 ЦК України в частині погодження предмету та ціни договору, порядку поставки продукції; позивачем порушено строк поставки продукції; жодному з працівників санаторію - профілакторію не видавалась довіреність на отримання поставленої продукції; дії комірника санаторію - профілакторію в частині прийняття продукції по кількості, якості та ціною здійснювались останньою на власний розсуд без належним чином оформленої накладної та довіреності ( а. с. 144 -145).

Структурний підрозділ відповідача - Санаторій - профілакторій - позов визнав.

Ухвалою від 20.06.13року до участі у спорі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ЖОВ ФСС з ТВП (м. Житомир).

В ході вирішення спору сторони подавали додаткові письмові пояснення по суті вимог та заперечень, а також додаткові докази, як на свій розсуд, так і на вимогу суду.

29 серпня 2013 року позивач подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних.

Господарський суд ухвалив прийняти відмову від позову в цій частині та припинити провадження у справі за ними згідно мотивувальної та резолютивної частини рішення суду.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується по суті в частині стягнення основного боргу в сумі 16 782,51 грн.

Ухвалою від 20.06.13 року строк спору було продовжено до 14.08.13року включно.

З врахуванням конкретних обставин цієї справи, спір вирішено у строк більший, ніж передбачено ст. 69 ГПК України , однак з дотриманням критеріїв розумності строку, визначених у практиці Європейського суду з прав людини ( п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі «Макаренко проти України», п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України").

В засіданні суду уповноважений представник позивача позовні вимоги про стягнення основного боргу підтримав з підстав, наведених у позові та у додаткових поясненнях до них, що виникали по суті спору.

Уповноважений представник відповідача письмовим клопотанням просить розглянути справу за його відсутності та відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві на нього та додаткових доповненнях, що виникали по суті спору.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам у справі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у судовому засіданні представнику позивача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України .

Заслухавши уповноважених представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Санаторій - профілакторій як структурний підрозділ Житомирського державного технологічного університету є лікувально - профілактичним закладом санаторного типу, метою діяльності якого є медична практика, що здійснюється, зокрема, шляхом надання повноцінного раціонального та дієтичного харчування ( а. с. 37 ).

Санаторій - профілакторій ЖДТУ самостійно приймає рішення та здійснює діяльність в межах прав, передбачених Положенням про санаторії - профілакторії.

Головний лікар санаторію - профілакторію ЖДТУ має право укладати господарські та інші угоди відносно його роботи та зобов'язаний забезпечити організоване лікування студентів та співробітників ЖДТУ, які оздоровлюються в санаторії - профілакторії.

У п. 7.1 вище зазначеного Положення передбачено, що кошти на витрати на харчування відпочиваючих надаються за рахунок коштів Фонду соціального захисту та спеціального фонду ЖДТУ.

Порядок часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджено Постановою правління ФСС з ТВП 25.02.2009 р. № 16 в редакції Постанови від 16.06.11р. № 31 (далі - Порядок № 31 ), у п. 1.6 якого визначено, що придбання за рахунок коштів Фонду продуктів харчування здійснюється санаторієм - профілакторієм відповідно до законодавства.

Кошти Фонду згідно із затвердженим кошторисом щомісяця перераховуються на рахунок санаторію-профілакторію виконавчою дирекцією відділення Фонду відповідно до договору, укладеного із власником санаторію-профілакторію ( п. п. 2.8 та 3.4 Порядку).

Такий договір за № 60/1 від 09.02.2012 року було укладено відповідачем з третьою особою зі строком дії до 31 грудня 2012 року включно.

В ході вирішення спору судом встановлено, що на поточний 2013 рік відповідачем не укладено договір з третьою особою на часткове фінансування санаторію -профілакторію за рахунок коштів Фонду ( а.с. 142).

Як зазначено у п.2.1 Порядку № 31 підставою для надання санаторієм - профілакторієм послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам є заповнена відповідним чином путівка (а. с. 48).

Згідно п. п. 8.1 та 8.2 Положення про санаторій - профілакторій путівки на оздоровлення студентів, у тому числі безкоштовно вправі видавати комісія із соціального страхування разом із профспілковим комітетом студентів ЖДТУ, а путівки на оздоровлення викладачів та співробітників, придбані за рахунок спеціального фонду ЖДТУ, комісія із соціального страхування разом із профспілковим комітетом викладачів та співробітників ЖДТУ.

Головним лікарем санаторію-профілакторію ЖДТУ затверджено графік заїздів на 2013 рік , перший з яких запланований з 09.01.13р. по 26.01.13р. (а.с. 71).

В січні 2013 року 32 студентам відповідачем було видано путівки в санаторій - профілакторій ЖДТУ на заїзд з 10.01.13р. по 27.01.13р. вартістю 1240,74 грн. кожна. Дві путівки були видані безкоштовно.

Судом встановлено, що згідно п. 3 Додатку 3 до Порядку № 31 у санаторіях-профілакторіях вищих навчальних закладів штатними одиницями персоналу блоку харчування, які утримуються за рахунок коштів Фонду є : завідувач виробництва (шеф-кухар), кухар, офіціант, комірник та кухонний робітник.

Згідно п. 6.1 Положення про санаторій - профілакторій штатний розклад останнього включає посади персоналу харчового блоку.

В ході вирішення спору встановлено, що санаторій - профілакторій не має свого харчоблоку, трьохразове харчування студентів проводиться в їдальні власника, частина якої виділена для організації харчування санаторієм - профілакторій ( а.с. 131).

28 грудня 2012 року між ФОП ОСОБА_3 як постачальником та Санаторієм - профілакторієм Житомирського державного технологічного університету в особі головного лікаря Маху Ю.С. як покупцем підписано Договір поставки товарів на таких основних умовах:

- постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором поставити, а покупець оплатити продукти харчування ( крупи, фрукти, овочі, кондитерські вироби, м'ясо свинини, курятини, риба, молочні продукти, чай, кава, консерви) за ціною ___ грн. за одиницю в кількості

- постачальник поставляє товар протягом 3-х робочих днів з дати підписання цього договору,

- покупець проводить розрахунки за поставлений товар в безготівковому порядку в національній валюті України ( гривні) протягом 7-ми робочих днів з дати поставки товару.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013року , а в частині грошових зобов'язань - до повного виконання. ( а с. 31-32 ).

За накладними №№ 1 та 2 від 08.01. 2013 року, №№ 3 та 3-а від 14.01.13р., № б/н від 18.01.13р. та 21.01.13р. позивачем передано санаторію - профілакторію через комірника ОСОБА_6 продукти харчування на загальну суму 16 782,51 грн. ( а.с. 14 - 16, 77).

Матеріали справи підтверджується, що комірник ОСОБА_6 була штатним працівником санаторію - профілакторію у січні 2013 року та згідно документів , оформлених в порядку трудового законодавства, мала право здійснювати прийом продуктів харчування згідно виписаних накладних від постачальників , з правом підпису на накладних ( а.с. 79).

Отримані у позивача за вище зазначеними накладними продукти харчування були використані санаторієм - профілакторієм у період з 10 січня 2013 року по 27 січня 2013 року для харчування 32 осіб, що придбали путівки на заїзд та лікувалися в санаторії - профілакторії в цей період, що підтверджується меню - вимогами, оформленими підписами головного лікаря Маху Ю.С., головного бухгалтера Сидорчук О.М., комірника ОСОБА_6 та кухарями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на загальну суму 16 040, 63 грн. В зазначену суму входить також сума витрат на хліб пшеничний , постачальником якого у 2013 році було ПАТ "Золотий каравай".

У зв'язку з фактичним використанням продуктів харчування на загальну суму 16 040, 63 грн. з під звіту комірника ОСОБА_6 останні списано головним бухгалтером Сидорчук О.М. , що підтверджується меморіальним ордером №6 за січень 2013 року (а. с. 102). Залишок продуктів харчування станом на 28 січня 2013 року в сумі 1 632,04 грн. зафіксовано комісією актом , який того ж дня затверджено головним лікарем санаторію - профілакторію ( а. с. 104).

Позивач, посилаючись на умови п. 2.2 Договору щодо строків та порядку проведення розрахунків за отриману продукцію, 17.04.2013р. звернувся до санаторію - профілакторію з письмовою претензією її оплатити ( а. с. 10).

У відповіді на претензію санаторій - профілакторій послався на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність фінансування таких витрат зі сторони Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( а. с. 27) .

З метою захисту порушеного права на отримання оплати за поставлену продукцію, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відповідач позов не визнав.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним доказам у сукупності в порядку ст. 43 ГПК України, керуючись внутрішнім переконанням , господарський суд дійшов висновку позов задовольнити в частині стягнення основного боргу та прийняти відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення пені та 3% річних, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

З господарського договору виникають господарські зобов'язання ( ч.1 ст. 174 ГК України). Однак господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання ( ч.1 ст. 173 ГК України).

Так, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст. 265 ГК України).

Згідно ч.3 цієї статті сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.

За змістом п.п. 1 та 2 ч. 2 ст. 55 цього Кодексу суб'єктами господарювання визнаються юридичні особи та громадяни підприємці, які здійснюють господарську діяльність .

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність ( ч. 1 ст. 3 ГК України).

У ч. 5 ст. 265 ГК України зазначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Водночас за приписами ч.6 цієї статті реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу.

За визначенням поняття договору поставки згідно ч.1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Окрім вище викладених правових норм, господарський суд враховує, що для договору поставки характерною договірною умовою є умова про строки поставки , які встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Таких вимог до змісту договору купівлі - продажу ст. 655 ЦК України не визначає, що дозволяє виокремити договір поставки в самостійний вид договору в межах глави 55 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 за КВЕД здійснює оптову торгівлю м'ясом і м'ясними продуктами, фруктами та овочами, кавою, чаєм, какао, прянощами, молочними продуктами , яйцями, харчовими оліями, жирами цукром, шоколадом, кондитерськими виробами та іншими товарами господарського призначення ( а. с. 18 ).

В свою чергу Санаторій - профілакторій Житомирського державного технологічного університету є лікувально - профілактичним закладом санаторного типу та здійснює медичну практику, в тому числі, шляхом надання повноцінного раціонального та дієтичного харчування.

Оскільки головний лікар санаторію - профілакторію ЖДТУ зобов'язаний забезпечити організоване лікування студентів та співробітників ЖДТУ, які оздоровлюються в санаторії - профілакторії, він згідно п. 5.3 Положення, має право самостійно укладати господарські та інші угоди відносно придбання продуктів харчування у постачальників без будь-якого погодження з університетом як юридичною особою.

Як зазначено у частині 3 ст. 3 ГК України діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

З врахуванням наведеного, санаторій - профілакторій є негосподарюючим суб'єктом , тому реалізація йому продуктів харчування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 повинна здійснюватися за договором купівлі-продажу, а не поставки.

Договір поставки товарів б/н від 28.12.2012 року за своєю правовою природою є договором купівлі -продажу.

Частиною 3 ст. 180 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору, в тому числі, купівлі-продажу, сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч. 4 цієї статті умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Згідно ч. 5 цієї статті ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно ч.3 ст.189 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих.

Строком дії господарського договору, як визначено у ч. 7 ст. 180 ГК України, є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Оскільки у ч. 7 ст. 179 ГК України також встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, господарський суд враховує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Оскільки згідно ст. 655 ЦК України покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, то іншою істотною умовою договору купівлі - продажу є ціна майна (товару).

У ч.1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

У ч. 4 ст. 632 цього Кодексу встановлено, що якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Строком договору, як визначено у ч.1 ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Оскільки умови про асортимент, кількість та якість товару не входять до змісту умови про предмет договору купівлі-продажу, останні не є істотними і досягнення згоди по них на стадії укладення договору не є обов'язковим. Не є істотною для договору купівлі - продажу також умова про строк поставки товару.

У Договорі поставки товарів б/н від 28.12.2012 року, який оцінено судом за правилами про договори купівлі-продажу, сторони погодили його предмет ( крупи, фрукти, овочі , кондитерські вироби, м'ясо свинини, курятини , риба, молочні продукти, кава, консерви) та строк дії, однак не погодили ціну товару.

Однак визначити Договір поставки товарів б/н від 28.12.2012 року неукладеним з підстав відсутності погодженої умови договору про ціну товару на момент укладення останнього, як доводить представник відповідача, у господарського суду відсутні підстави з огляду на встановлені фактичні дії обох сторін з його виконання, вчинені у січні 2013 року.

Про необхідність врахування цих обставин наголошується у п. 2.7 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013р. "Про питання визнання правочинів ( господарських договорів) про те, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

Так, співставлення отриманих у позивача продуктів по накладних та використаних на харчування у січні місяці 2013 року, що здійснене сторонами спору на вимогу суду підтвердило, що їх єдиним постачальником для санаторію - профілакторію в спірний період був фізична особа - підприємець ОСОБА_3

Оскільки за змістом п.5.3 Положення головний лікар санаторію - профілакторію ЖДТУ вправі укласти господарський договір купівлі-продажу, він вправі також схвалити дії інших осіб щодо його виконання ( вчинення) , зокрема , в частині прийняття товару.

У зв'язку з цим, визначення Договору поставки товарів б/н від 28.12.2012 року виконаним сторонами оцінюється судом за встановленими в ході вирішення спору обставинами виконання позивачем, як продавцем товару, обов'язку з його передачі, а санаторієм - профілакторієм ЖДТУ, як покупцем товару, обов'язку з його прийняття за ціною , в асортименті та кількості, визначеними у накладних на товар ( ст.ст. 662, 664, 689).

Повнота оприбуткування продуктів харчування санаторієм - профілакторієм ЖДТУ під сумнів відповідачем не ставилась.

Господарський суд приймає до уваги, що дії сторін Договору поставки товарів б/н від 28.12.2012 року з його виконання у січні 2013 року були зумовлені, насамперед, вчиненими діями відповідача у справі з оформлення та видачі 02 січня 2013 року 32 студентам путівок на оздоровлення у період з 10.01.13р. по 27.01.13р. включно.

При цьому, університету було відомо, що харчування осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( п. 1.4 Порядку № 31), а передумовою такого фінансування є укладений з третьою особою договір та затверджений кошторис ( розділ 3 Порядку № 31).

Про відсутність укладеного договору з третьою особою університету станом на 02.01.13 року було відомо. Однак незважаючи на ці обставини, навчальний заклад направив студентів на лікування до санаторію - профілакторію ЖДТУ , складовою якого є повноцінне раціональне та дієтичне харчування , забезпечити яке зобов'язаний головний лікар.

Право санаторію - профілакторію ЖДТУ відмовитись від виконання зазначеного обов'язку перед направленими на лікування особами з підстав відсутності фінансування витрат на харчування не передбачене як Положенням про нього, так і Порядком № 31.

Тому дії із замовлення позивачу та прийняття у нього продуктів харчування у січні 2013 року вчинені санаторієм - профілакторієм ЖДТУ для забезпечення мети діяльності лікувально - профілактичного закладу і відповідають його повноваженням, визначеним у Положенні.

Оскільки за договором купівлі-продажу покупець товару зобов'язаний оплатити отриманий товар, вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 16 782, 51 грн. є правомірними ( ст. 692 ЦК України).

У п. 3.5 Положення передбачено, що санаторій - профілакторій ЖДТУ несе відповідальність за дотримання договірних зобов'язань з приватними особами.

Грошові зобов'язання , як випиває із змісту п.п. 7.1 -7.3 Положення санаторій - профілакторій ЖДТУ виконує за рахунок коштів Фонду соціального захисту та спеціального фонду ЖДТУ.

У відповіді на претензію позивача санаторій - профілакторій ЖДТУ не відмовився від обов'язку оплатити товар, а послався на відсутність для цього коштів.

З врахуванням змісту ч.2 ст. 617 та ч.1 ст. 625 ЦК України та правових позицій щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., господарський суд наголошує, що відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від виконання грошового зобов'язання перед кредитором.

Згідно статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, зокрема, філії ( ст.95 ЦК України).

За умовами п.3.4 Положення про санаторій - профілакторій ЖДТУ за його матеріальні зобов'язання несе відповідальність ЖДТУ.

Стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу ( п.1.7 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 18).

З врахуванням вище викладеного, борг в сумі 16 782, 51 грн. підлягає стягненню з відповідача в особі його структурного підрозділу - санаторію - профілакторію ЖДТУ.

Господарський суд в судовому засіданні 29.08.13 р. прийняв заяву позивача про відмову від позовної вимоги про стягнення 3% річних в сумі 168,28 грн. та пені в сумі 812,86 грн. до розгляду по суті.

Передбачене приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, не виключає можливості часткової відмови.

Відмова від позову частково можлива у випадку, коли заявлено кілька вимог, і позивач відмовився не від усіх заявлених вимог. Якщо позивач відмовився від позову, провадження у справі припиняється повністю або в частині вимог, щодо яких заявлено про відмову. У разі такої відмови та її прийняття судом провадження зі справи підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом в загальному порядку.

Відповідно до ст. 78 ГПК України заява позивача про відмову від позову повинна бути подана в письмовій формі та підписана особою, уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії.

Правові наслідки прийняття судом відмови від позову в частині зазначених позовних вимог позивачу роз'яснені та зрозумілі.

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Оскільки відповідну процесуальну дію вчинено безпосередньо позивачем, яка не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, господарський суд визнав за необхідне прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 168,28 грн. та пені в сумі 812,86 грн. та припинити провадження за цими позовними вимогами на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України згідно резолютивної частини рішення суду.

На підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі .

Керуючись ст.ст.4-3, 4-7, 33, 43, ст. 49, ст. 78. п.4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 812, 86 грн. та 3% річних в сумі 168,28 грн. та припинити провадження у справі за цими вимогами.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Житомирського державного технологічного університету ( 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 103, ідентифікаційний код 05407870) в особі філії Санаторію - профілакторію Житомирського державного технологічного університету ( 10005, м. Житомир, вул. Черняховського, буд. 103-А , ідентифікаційний код 20409850) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) -16 782,51 грн. основного боргу, 1720, 00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05 вересня 2013 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу

2- позивачу ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) простою

3- відповідачу Житомирському Державному Технологічному Університету (10005, м. Житомир, вул. Черняхівського, 103) - рек.

4 - третій особі Житомирському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (10014, м. Житомир, вул. Перемоги, 7) - простою