Постанова

від 03.09.2013 по справі 906/526/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р. Справа № 906/526/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Козаченка І.І. - представника за довіреністю від 11.02.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство "НЕП", с.Лука Житомирського району Житомирської області

на рішення господарського суду Житомирської області

від 11.06.13 р. у справі № 906/526/13 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Приватного підприємства "Легіон-Захід ІФ", м.Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробниче торгівельне підприємство "НЕП", с.Лука Житомирського району Житомирської області

про стягнення 97122,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.06.2013р. у справі №906/526/13 позов Приватного підприємства "Легіон-Захід ІФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче торгівельне підприємство "НЕП" про стягнення 97122,27грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 70765,52 грн. основного боргу, 2284,24грн. 3% річних, 5809,57 грн. пені, 1577,19 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- у відзиві на позовну заяву від 13.05.2012р. відповідач заперечив проти включення до суми боргу 31612,88 грн. вартості послуг за вересень-жовтень 2012 року, оскільки позивач не надав доказів належного надання послуг в ці місяці, однак суд дійшов висновку, що надані охоронні послуги мають бути оплачені в повному обсязі, незалежно від їх якості;

- в судовому засіданні представник позивача підтвердив факт отримання від управляючої компанії листа, в якому вказувалося про зникнення матеріальних цінностей та запрошувалися представники позивача для підтвердження цього факту;

- акт про зняття охорони був складений представниками позивача та управляючої компанії і засвідчив відсутність претензій між цими суб'єктами та не підтверджує відсутність претензій до позивача зі сторони відповідача.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Житомирської області від 11.06.2013р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився.

03.09.2013р. на адресу суду від представника ТОВ ВТП "НЕП" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з її неможливістю з"явитися в засідання суду через зайнятість в судовому засіданні в господарському суді Івано-Франківської області.

Судовою колегією враховується, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді, а тому колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання представника відповідача.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2010р. між ПП "Легіон-Захід ІФ" (виконавець), ТОВ ВТП "НЕП" (замовник) та ТОВ "Інтернешнл Інвестмент Холдінг Кампані" (управляюча компанія) укладено договір №07/09-10 про надання охоронних послуг (далі - договір), згідно п.1.1 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону "об'єкт" та/або його відокремлені приміщення (будівлі) (далі -"об'єкт"), тим самим бере на себе обов'язки по підтриманню громадського порядку, організації пропускного режиму, охороні товарно-матеріальних цінностей, запобігання несанкціонованого вивозу (виносу) готової продукції і матеріальних цінностей, проникнення сторонніх осіб на територію об'єкта замовника, розташованому за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н., с.Лука, вул.Ліни Костенко, 27 на умовах і в порядку, передбаченому даним договором (т.1, а.с.24-26).

Відповідно до п.1.3 договору система і порядок надання послуг з охорони, регламент дій працівників відповідача обумовлюється між Управляючою компанією та виконавцем і здійснюється згідно з Інструкцією, яка стає невід'ємною частиною даного договору після її підписання.

Згідно п.п.2.1, 2.2 договору охорона об'єкту здійснюється 3-ма (три) цілодобовими постами охорони. Ціна (тариф) одного цілодобового поста, яка складає вартість наданих послуг позивачем, за один місяць становить суму 6700 грн. (без ПДВ). За узгодженням з управляючою компанією та відповідачем ціна (тариф) за послуги охорони може змінюватися (визначатись та коригуватись) позивачем, залежно від зміни норм витрат на здійснення охорони, цін на ринку на основі наданого позивачем обґрунтованого розрахунку. У випадку, якщо управляюча компанія в 15-ти денний термін з дня отримання повідомлення про зміну ціни не повідомила позивача про прийняття рішення, тоді вважається, що управляюча компанія погоджується здійснювати оплату за послуги охорони за новими тарифами.

Як передбачено п.2.3 договору, зміна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України, прямопропорційно складає вартість послуг, наданих позивачем.

Розрахунки за послуги здійснюються відповідачем, на умовах попередньої (авансової) оплати, щомісячно до 05-го числа поточного місяця на підставі цього договору, шляхом перерахування грошових коштів розрахунковий рахунок позивача, вказаний в цьому договорі (п.2.4).

Відповідно до п.2.5 договору акт виконаних робіт підписується всіма сторонами за договором останнім днем кожного календарного місяця та останнім днем терміну дії договору. Акт виконаних робіт вважається підписаним, якщо жодна із сторін даного договору до останнього дня кожного календарного місяця, останнього дня терміну дії договору не заявила претензій щодо надання послуг у письмовому вигляді.

Пунктом 2.6 договору сторони погодили, що в разі порушення умов п.2.4 даного договору, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, за кожний календарний день прострочки платежу.

Як вбачається з листа відповідача №4 від 31.01.2011р., з 01.02.2011р. сторони погодили зменшення кількості постів охорони з трьох до двох та зменшили суму послуг з 20100,00 грн. до 13400,00 грн. (т.1, а.с.30).

В період з січня 2010 р. по жовтень 2012 р. позивач надавав відповідачу охоронні послуги, на підтвердження чого надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1, а.с.31-39, 44, 49, т.2, а.с.39-65), рапорти старшого зміни (т.1, а.с.62-81), витяги з журналу прийому-здачі чергування сторожової охорони та журналу в"їзду (виїзду) автотранспорту ТОВ ВТП "НЕП" (т.2, а.с.115-124).

17.10.2012р. позивач надіслав відповідачу лист №25 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 55465,52 грн. та 2977,55 грн. пені (т.1, а.с.53).

01.11.2012р. охорону з об'єкта відповідача було знято на підставі листа ТОВ "Інтернешнл Інвестмент Холдінг Кампані", у зв'язку з припиненням дії договірних зобов'язань (т.1, а.с.82). Актом від 01.11.2012р. управляюча компанія та виконавець засвідчили відсутність претензій (т.1, а.с.61).

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень та жовтень 2012р. позивачем двічі надсилались представнику ТОВ "Інтернешнл Інвестмент Холдінг Кампані", однак підписані не були (т.1, а.с.40-49).

Листом №38 від 05.12.2012р. позивач повідомив відповідача про донарахування вартості послуг та надіслав йому рахунок-фактуру та акт здачі-прийняття робіт на суму 10947,85 грн. (т.1, а.с.86-90).

25.12.2012р. позивач надіслав відповідачу та ТОВ "Інтернешнл Інвестмент Холдінг Кампані" претензії від 25.12.2012р. №45, №46 про сплату заборгованості в сумі 86526,25 грн., 5331,07 грн. пені та 1091,34 грн. 3% річних простою кореспонденцією (т.1, а.с.18-23), а 16.01.2013р. - рекомендованою, які повернулись без вручення за закінченням терміну зберігання (т.1, а.с.127,128).

Як вказує позивач, загальна вартість наданих охоронних послуг становить 390136,40грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, сплативши 314558,00грн., що підтверджується карткою рахунку та банківськими виписками (т.1, а.с.3-38).

За вказаних обставин, ПП "Легіон-Захід ІФ" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ Виробниче торгівельне підприємство "НЕП" 97122,27 грн., з яких: 86526,25 грн. боргу, 8653,67 грн. пені, 206,49грн. інфляційних, 1735,86 грн. 3% річних (т.1, а.с.2-8).

Після порушення провадження у справі, заявою від 05.06.2013р. позивач, посилаючись на аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми "Аудит-Сервіс ІНК" від 31.05.13 (т.1, а.с.200-205), зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача, 84400,35 грн. боргу, 2606,54грн. 3% річних, 8620,49 грн. пені, всього - 95627,38 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг аудитора у розмірі 450,00 грн. (т.1, а.с.194-199).

В судовому засіданні 11.06.2013р. представник позивача подав уточнений розрахунок, яким зменшено розмір пені до 7498,37 грн. (т.2, а.с.113).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 11.06.2013р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 70765,52 грн. основного боргу, 2284,24грн. 3% річних, 5809,57 грн. пені, 1577,19 грн. судового збору; в решті позову відмовлено (т.2, а.с.136-141).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначає позивач, загальна вартість наданих охоронних послуг становить 390136,40 грн., однак, відповідачем сплачено лише 314558,00 грн., тому просить суд стягнути з відповідача 84400,35 грн., з яких: 75578,40 грн. - основний борг за надані охоронні послуги по жовтень 2012р.; 8821,95 грн. - сума недоплаченої частини вартості охоронних послуг у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати за період з жовтня 2010р. по вересень 2011 р.

Матеріали справи свідчать, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 43965,52 грн. заборгованості по оплаті охоронних послуг, наданих позивачем по серпень 2012р. Вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги у вересні та жовтні 2012р. на загальну суму 31612,88 грн. та 8821,95 грн. суму недоплаченої частини вартості охоронних послуг у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати відповідач вважає безпідставними.

Перевіривши розрахунок позивача (т.2, а.с.66) та дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 70765,52 грн. боргу, з яких: 43965,52 грн. - заборгованість за послуги з охорони по серпень 2012р. включно та 26800,00 грн. заборгованості за охоронні послуги за вересень, жовтень 2012 року, з огляду на таке.

Пунктом 2.1 договору № 07/09-10 від 24.09.2010 р. сторони визначили, що ціна (тариф) одного цілодобового поста, яка складає вартість наданих послуг виконавцем за один місяць договору становить 6700,00 грн.

Згідно листа відповідача №4 від 31.01.2011р. сторони з 01.02.2011р. погодили зменшення кількості постів охорони до двох та зменшили суму послуг до 13400,00 грн. (т.1, а.с.30).

Пунктом 2.2. сторони погодили, що за узгодженням з управляючою компанією та замовником ціна (тариф) за послуги охорони може змінюватися (визначатись та коригуватись) виконавцем, залежно від зміни норм витрат на здійснення охорони, цін на ринку на основі наданого позивачем обґрунтованого розрахунку

Відповідно до пункту 2.3. договору зміна розміру мінімальної заробітної плати прямопропорційно складає вартість послуг.

Як передбачено ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається .

Згідно ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 ЦК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Однак, в порушення приписів п.2.2 договору та вказаних норм законодавства, в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами та управляючою компанією в письмовій формі зміну ціни на охоронні послуги, у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати.

З огляду на викладене, позивач безпідставно донарахував до вартості наданих охоронних послуг за період з жовтня 2010р. по вересень 2011р. 8821,95 грн., у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної плати без письмового погодження з відповідачем та управляючою компанією, а тому суд першої інстанції правильно відмовив в позові в цій частині.

За надані охоронні послуги за вересень та жовтень 2012р. позивач нарахував до стягнення з відповідача 31612,88 грн.

Проте, пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вартість охоронних послуг за місяць становить 13400,00 грн., що також підтверджується листом ТОВ ВТП "НЕП" від 31.01.2011р. (т.1, а.с.30), тобто вартість наданих послуг за вересень-жовтень 2012 року становить 26800,00 грн., а тому саме ця сума обґрунтовано стягнута місцевим господарським судом та відмовлено в стягненні 4812,88грн.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В разі порушення умов п.2.4 даного договору, замовник зобов'язується сплатити на користь виконавця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, за кожний календарний день прострочки платежу (п.2.6 договору).

З уточненого розрахунку пені, наданого позивачем, вбачається, що ним заявлено до стягнення 7498,37 грн. пені за період з 06.04.2012 р. по 31.03.2013р. (т.2, а.с.113,114), нарахованої до 5-го числа поточного місяця на вартість охоронних послуг, зазначених в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Однак, при здійсненні нарахування пені позивачем не враховано приписи ч.6 ст.232 ГК України. Крім того, як вказувало вище, вартість охоронних послуг за поточний місяць становить 13400,00 грн. і саме на цю суму (з урахуванням проведених часткових проплат) слід проводити нарахування пені.

З огляду на викладене, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком про стягнення з відповідача на користь позивача 5809,57 грн. пені та відмови у стягненні 1688,80 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача (т.1, а.с.203-204), останній нарахував 14,03 грн. 3% річних на суму вартості наданих у вересні 2010 року охоронних послуг - 4613,00 грн.

Пунктом 2.4 договору сторони погодили, що розрахунки за послуги здійснюються до 5 числа поточного місяця. Враховуючи, що договір укладено 24.09.2010р., строки проведення розрахунків за охоронні послуги за вересень 2010 року сторонами взагалі не визначено, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні 14,03 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості 4613,00 грн.

Нарахування позивачем 592,41 грн. 3% річних за період з 06.10.2010р. по 14.11.2011р. за несвоєчасно проведені розрахунки за послуги охорони з жовтня 2010р. по жовтень 2011р. проведено згідно чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції.

Перевіривши виконаний судом першої інстанції розрахунок 3% річних на суму заборгованості за надані охоронні послуги з листопада 2011р. по жовтень 2012р., колегія суддів погоджується, що розмір 3% річних за вказаний період становить 1691,83 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення 2284,24 грн. 3% річних та відмови у стягненні 322,30 грн. річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами.

Твердження скаржника, що у відзиві на позовну заяву від 13.05.2012р. він заперечив проти включення до суми боргу 31612,88 грн. вартості послуг за вересень-жовтень 2012 року, оскільки позивач не надав доказів належного надання послуг в ці місяці, однак суд дійшов висновку, що надані охоронні послуги мають бути оплачені в повному обсязі, незалежно від їх якості та, що в судовому засіданні представник позивача підтвердив факт отримання від управляючої компанії листа, в якому вказувалося про зникнення матеріальних цінностей, у зв"язку з чим запрошувалися представники позивача для підтвердження цього факту, не приймаються судовою колегією до уваги, з огляду на таке.

Згідно п.5.2 договору у випадку нанесення збитків майну замовника, представники управляючої компанії та виконавця зобов"язані брати участь у визначенні їх розмірів, в тому числі брати участь у знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які співставляються з бухгалтерськими даними на час події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново по прибутті представників сторін на місце події.

Згідно акту від 01.11.2012р., підписаного представниками виконавця та управляючої компанії, товарно-матеріальні цінності, які були передані під охорону, знаходяться на місці та не пошкоджені, претензій до виконавця управляюча компанія не має (т.1, а.с.61). Про відсутність претензій до охорони вказано також в листі ТОВ "Інтернешнл Інвестмент Холдінг Кампані" про зняття охорони (т.1, а.с.82).

Доводи відповідача стосовно того, що акт про зняття охорони, складений представниками охорони та управляючої компанії, засвідчив відсутність претензій між цими суб"єктами та не підтверджує відсутність претензій до позивача зі сторони відповідача, не беруться до уваги, оскільки за умовами укладеного між ПП "Легіон-Захід ІФ" (виконавець), ТОВ ВТП "НЕП" (замовник) та ТОВ "Інтернешнл Інвестмент Холдінг Кампані" (управляюча компанія) договору №07/09-10 від 24.09.2010р. про надання охоронних послуг саме управляюча компанія зобов"язана здійснювати контроль за виконанням визначених актами обстеження, договором, Інструкцією заходів по обладнанню "Об"єкта" технічними засобами охорони, створенням належних умов для забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей та в удосконаленні організації охорони "Об"єкта", зміцненні перепускного і внутрішньо об"єктового режимів, вправі вимагати від виконавця належного виконання його працівниками службових обов"язків по охороні "Об"єкта", призначати довірених осіб для участі в комісії по обстеженню "Об"єкта", брати участь у роботі цих комісій, визначенні розмірів збитків, спричинених виконавцем замовнику, знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, брати участь у складанні відповідних документів (п.п.3.3, 4.3, 5.2, 5.3 договору).

При цьому слід зазначити, у разі неналежного виконання позивачем своїх обов"язків за договором відповідач не позбавлений права вимагати відшкодування завданих збитків, у визначеному законодавством порядку та згідно умов укладеного сторонами договору, однак це не звільняє його від оплати вартості послуг, наданих йому позивачем у вересні та жовтні 2012 року.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 11.06.2013р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від у справі №906/526/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ виробничого торгівельного підприємства "НЕП", с.Лука Житомирського району Житомирської області - без задоволення.

2. Справу №906/526/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Чорновола, 103 кв.23),

3 - відповідачу (12433, Житомирська обл., Житомирський рн., с.Лука, вул.Л.Костенко, 27),

4 - в наряд.