Постанова

від 24.03.2009 по справі 15/209-08-4862

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/209-08-4862

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р. Справа № 15/209-08-4862

м. Одеса

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної   

при секретарі судового засідання  Скуділо О.В.

за участю представників сторін

від позивача -  Козак В.П.

від відповідача -  Рибак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р.

у справі №  15/209-08-4862

за позовом державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Одеських магістральних електричних мереж Південної електричної системи

до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса”

про зобов'язання виконувати обов'язки за договором банківського рахунку

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р. (суддя Петров В.С.) уточнені позовні вимоги Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі Одеських магістральних електричних мереж Південної електроенергетичної системи (далі - ДП „НЕК „Укренерго” в особі ОМЕМ Південної ЕС) до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” (далі - Банк) про зобов'язання виконувати обов'язки за договором банківського рахунку задоволено, зобов'язано відповідача належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки за договором банківського рахунку № 510494107-03-161504/38 від „20.05.2005 р.”, оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і матеріалам справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи свою правову позицію скаржник посилається на те, що господарським судом при винесенні рішення не прийнято до уваги виконання Банком у повному обсязі платіжних доручень позивача №№ 4335, 4344, 4340 від 06.10.2008 р. на загальну суму 17000 грн., №№ 4334, 4356, 4349, 4343 від 06.10.2008 р. на загальну суму 283000 грн. При цьому, на думку скаржника, проведення деяких платежів згідно розрахункових документів позивача, а саме, по платіжним доручення №№ 4317, 4318, 4347 від 06.10.2008 р. на загальну суму 25110,72 грн. Банк не міг здійснити з підстав, що сталися навколо Промінвестбанку – призначення Постановою Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р. тимчасової адміністрації строком на 1 рік, з 07.10.2008 р. по 06.10.2009 р., та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців, з 07.10.2008 р. по 06.04.2009 р.  Також скаржник вважає, що судом невірно застосовано норми матеріального права, а саме, ст. 11, 509, 1066 ЦК України та ст. 80, 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

          20.10.2005 р. Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі в. о. заступника керуючого філією „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку” та ДП НЕК „Укренерго” ОМЕМ Південної ЕС (далі - Клієнт) уклали договір банківського рахунку № 510494107-03-161504/38 (далі - Договір), по п. 1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (рахунки) № 26008301510494 відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03р. № 492 (далі Інструкція). Згідно умов Договору Банк приймає на себе зобов'язання по наданню послуг Клієнту про прийманню, зарахуванню грошових коштів на рахунок, переказу грошей з рахунку (на рахунок), видачею останньому грошей у готівковій формі відповідно ліцензії, наданої Банку (далі банківські послуги).

Згідно платіжних доручень Клієнта №№ 4334, 4356, 4349, 4335, 4344, 4340, 4343, 4317, 4318 від 06.10.2008 р. з відповідними відмітками Банку, останній прийняв від позивача розрахункові документи про перерахування грошових коштів одержувачам на загальну суму 308567,90 грн., які Банком виконані не були.

Наведена вище обставина і стала підставою для звернення ДП „НЕК „Укренерго” в особі Південної ЕС до господарського суду з позовом про зобов'язання Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії „Одеське Центральне відділення Промінвестбанку” належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки за договором банківського рахунку № 510494107-03-161504/38 від 20.10.2005 р., з посиланням на приписи ст. 526, ч. 1 ст. 1066 ЦК України, ст. 193 ГК України.

В подальшому позивач звернувся до суду із заявою від 09.12.2008 р. про уточнення позовних вимог (а. с. 59-60), в якій фактично свої вимоги не уточнював, а лише відзначив про часткове виконання Банком своїх обов'язків за Договором, після його (позивача) звернення до суду. Також позивач надав до зазначеної заяви своє платіжне доручення № 4347 на перерахування міському відділенню профкому ОМЕМ 16542,82 грн., яке Банком виконане не було.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р. позовні вимоги ДП „НЕК „Укренерго” в особі ОМЕМ Південної ЕС про зобов'язання Банку належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки за договором банківського рахунку № 510494107-03-161504/38 від 20.05.2005 р. задоволені у повному обсязі з мотивів, наведених в описовій частині цієї постанови. Апеляційна інстанція вважає, що оскаржуване рішення, відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, а тому будь-яких правових підстав для скасування останнього не вбачається.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на Постанову Правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р., якою призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій (а. с. 44-45), як на підставу правомірності його дій по невиконанню своїх зобов'язань за Договором щодо проведення операцій по платіжним документам Клієнта; на приписи ст. 80 Закону України „Про банки і банківську діяльність” № 2121-ІІІ (далі –Закон про банки), якою тимчасовому адміністратору з дня призначення надається право продовжувати або припиняти будь-які операції банку, не заслуговує на увагу, оскільки, відповідно до вимог ст. 56 Закону України „Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679-ХІV (із змінами), нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку України, котрі не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України, підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Крім того, із змісту ст. 85 Закону про банки випливає, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором і не поширюється на ті зобов'язання, строк виконання яких настав після введення мораторію або тимчасової адміністрації, якщо рішення про призначення останньої прийнято одночасно із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Вказана правова позиція підтверджується також і приписами ст. 2 Закону про банки, згідно з якою під поняттям „мораторій” слід розуміти зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто при системному розгляді терміну „боржник” в цивільному законодавстві слід визначити, що поняття „боржник” застосовується законодавцем не тільки до грошових зобов'язань, які мають власну специфіку і пов'язані з зобов'язанням боржника сплатити кредитору саме визначену грошову суму з певних підстав. Натомість за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України). З диспозиції ч. 1 ст. 1067 ЦК України вбачається, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком лише за рішенням суду у випадках, встановлених законом. По ч. 1 ст. 1088 ЦК України при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням, зокрема платіжних доручень, за якими банк зобов'язується по дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Вищенаведеним спростовується положення апеляційної скарги щодо фактичного ототожнення відносин банку і клієнта з грошовими зобов'язаннями та про наявність у клієнта банка ознак кредитора в розумінні наведеного в ст. 2 Закону про банки визначення терміну „кредитор”; щодо правомірного не проведення Банком операцій по платіжним документам клієнта у зв'язку з введенням мораторію Постановою Правління НБУ № 308 від 07.10.2008р. „Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (ЗАТ)”. Вказане положення додатково підтверджується й зазначенням законодавцем в останній частині ст. 85 Закону про банки положення, що після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.

Апеляційна інстанція вважає, що здійснена господарським судом в п. 2 резолютивної частині рішення помилка щодо дати укладення договору банківського рахунку № 510494107-03-161504/38 (20.05.2005 р. замість 20.10.2005 р.) не впливає на результат розгляду справи та підлягає виправленню суддею в порядку ст. 89 ГПК України після повернення справи до господарського суду Одеської області.

За таких обставин, підґрунтя для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р. по справі № 15/209-08-4862 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

                    Головуючий суддя                                                                       Сидоренко М.В.          

Суддя                                                                                       Таценко Н.Б.          

          Суддя                                                                                               Мишкіна М.А.

постанова підписана 30.03.2009 р.