ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/23895/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Лосєва А.М.
Муравйова О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року
у справі № 2а-2480/10/0870
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія»
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя (позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія» (відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача надати для проведення позапланової перевірки всі наявні документи, зокрема, угоди, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти приймання-передачі та інші документи з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю ТЦ «Октавія» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що чинним на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з позовною заявою законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з такими позовними вимогами.
Разом з тим, судами не враховано, що, оскільки ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя позов подано поза межами повноважень, наданих їй чинним на час звернення з позовною заявою законодавством, то його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим судам слід було відмовити у відкритті провадження у справі, а у разі відкриття провадження - закрити його у відповідності до вимог статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Адже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем в адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
При цьому відповідно до пункту 11 статті 10 та пунктів 17, 18 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з позовною заявою) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, а також про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Згідно із статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.
Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення слід скасувати із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року скасувати із закриттям провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Лосєв А.М.
Муравйов О.В.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 06.09.2013 |
Номер документу | 33311934 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Рибченко А.О.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Артоуз Олеся Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні