Рішення

від 02.09.2013 по справі 4053-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.2013 Справа №5002-13/ 4053-2012 За позовом Прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Мисівської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Парус», «Приватне підприємство «Консоль-М»

про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення 550 533,27 грн. та повернення земельної ділянки

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Прокурор Приймак А.О., прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя, посвідчення № 013070 від 14.11.2012.

Від позивача не з'явився.

Від відповідача не з'явився.

Від третіх осіб не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Мисівської сільської ради Ленінського району звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.07.2008, зареєстрованого в Ленінському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» від 25.07.2008 за № 040801100005 в розмірі 550 533,27 грн.; розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 25.07.2007 між Мисівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» про передачу в оренду земельної ділянки, площею 5,0000 га, нормативною грошовою оцінкою 4 027 500,00 грн. (реєстраційний номер у Ленінському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 040801100005), яка знаходиться в с. Мисове Мисівської сільської ради, призначена для обслуговування пансіонату «Вертоліт», у зв'язку з несплатою орендної плати; зобов'язання відповідача повернути Мисівській сільській раді земельну ділянку, площею 5,0000 га на території с. Мисове Мисівської сільської ради, кадастровий номер 0122785800:01:001:0100.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.05.2013, між тим, оскільки місцезнаходженням відповідача є Російська Федерація, провадження у справі зупинялось на підставі положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України для належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Так, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 провадження у справі зупинено до 13.05.2013.

В судовому засіданні 13.05.2013 провадження у справі поновлено.

До судового засідання 14.03.2013 від прокурора надійшло підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.

Позивач в судове засідання 13.05.2013 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив. Вимоги ухвали суду від 13.05.2013 позивачем не виконані.

Господарським судом Автономної Республіки Крим 21.11.2012 на адресу Арбітражного суду Москви надіслане прохання про вручення за кордоном судових документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет», яке виконане останнім, про що до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла ухвала від 10.01.2013.

Відповідач в судове засідання 13.05.2013 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання 13.05.2013 не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

З огляду на викладене, суд в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відклав розгляд справи, а також враховуючи необхідність повідомлення відповідача про розгляд даної справи, звернувся із судовим дорученням до Арбітражного суду міста Москви про вручення документів. В порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупинено до 02.09.2013.

В судовому засіданні 02.09.2013 провадження у справі поновлено.

В судове засідання 02.09.2013 представник відповідача не з'явився.

Згідно з частиною 1 статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, до якої приєднана держава Україна відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, або документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується виконання судом встановленого порядку повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, відсутність від відповідача доказів неможливості прибуття в судове засідання, а також враховуючи його систематичну неявку, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Треті особи в судове засідання не з'явились, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача та думку прокурора, який підтримав позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Мисівської сільської ради 19-ої сесії 05-го скликання № 205 від 10.06.2008 внесені зміни до рішення 16-ої сесії 5-го скликання Мисівської сільської ради від 29.01.2008 № 35 «Про затвердження технічної документації з надання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» та затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 5,0000 га з надання в оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет», для обслуговування пансіонату «Вертоліт» за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Мисове, вул. Фонтанна, 43, код УКЦВЗ - 1.17 (рекреаційного призначення); передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0122785800:01:001:0100) загальною площею 5,0000 га, для обслуговування пансіонату «Вертоліт» за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Мисове, вул. Фонтанна, 43, у тому числі по угіддям: забудовані землі, що використовуються в комерційних цілях, за рахунок земель Мисівської сільської ради, що не надані у власність або користування в межах населеного пункту; орендна плата визначена в розмірі 5% від вартості земельної ділянки, відповідно до нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації за 2007 рік становить 201 375,00 грн. на рік (а.с. 22).

25.07.2008 між Мисівською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» укладено договір оренди землі (далі за текстом Договір, а.с. 18-19).

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,0000 га, у тому числі забудовані землі, що використовуються в комерційних цілях, за рахунок земель Мисівської сільської ради, що не надані у власність або користування в межах населеного пункту.

Відповідно до пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4 027 500,00 грн.

Договір укладений строком на 49 років (пункт 8 Договору).

Згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем через Приватне підприємство «Консоль-М», в грошовій формі у розмірі 201 375,00 грн. на рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендна плата вноситься орендатором протягом 30 календарних днів, наступних за календарним місяцем звітного періоду (пункт 11 Договору).

Пунктом 31 Договору орендар взяв на себе зобов'язання, зокрема, своєчасно вносити орендну плату.

Договір зареєстровано в Ленінському відділі Кримського регіонального філіалу ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України від 25.07.2008.

25.07.2008 сторонами складено акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 20).

За твердженням прокурора, відповідачем систематично порушувались умови Договору, орендна плата у встановленому порядку та розмірі не вносилась.

12.08.2011 Контрольно-ревізійним відділом у Ленінському районі Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Мисівської сільської ради за період з 01.01.2008 по 01.04.2011, про що складений акт № 35-21/25 (а.с. 32-42)

Зазначеною ревізією встановлено, що внаслідок несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» Мисівській сільській раді заподіяно збитків, загальний розмір яких становить 550 533,27 грн.

Згідно з довідкою Мисівської сільської ради за відповідачем існує заборгованість за договором оренди землі від 25.07.2008, яка за період з 01.01.2008 по 01.04.2011 становить 550 533,27 грн.

Оскільки заборгованість з орендної плати відповідачем не сплачена, земельна ділянка орендодавцю не повернута, прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Мисівської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 93 Господарського кодексу України, відповідно до якої право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей Державної податкової інспекції в Ленінському районі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» на податковому обліку не перебуває, з огляду на те, що підприємство зареєстроване Міжрайонною інспекцією Федеральної податкової служби № 46 по м. Москва, про що свідчить Свідоцтво про внесення запису в єдиний державний реєстр юридичних осіб (а.с. 29).

З огляду на викладене, пунктом 9 Договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем через Приватне підприємство «Консоль-М».

Проте, доказів сплати орендної плати відповідачем, матеріали даної справи не містять.

Крім того, договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обов'язок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати факт встановлення розміру орендної плати договором, що, в свою чергу, свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього відповідного обов'язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати заборгованості відповідачем суду не надано, як і не спростовано тверджень прокурора та позивача про неналежне виконання грошових зобов'язань за договором оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 550 553,27 грн. є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор також просив розірвати договір оренді, у зв'язку з невиконанням орендарем своїх обов'язків щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів та зобов'язати відповідача повернути спірну земельну ділянку Мисівській сільській раді.

Пунктом 37 Договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 2, 3 статті 651 Цивільного кодексу України).

З огляду на наведене суд зазначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку.

Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є: систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, для вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору оренди принципового значення набуває дослідження обставин, які пов'язані із систематичним невиконанням орендарем зобов'язання із внесення орендної плати.

Наявність заборгованості сторони - орендаря перед Мисівською сільською радою за період з 01.01.2008 по 01.04.2011 у розмірі 550 533,27 грн. та розмір такої заборгованості станом на час звернення прокурора з позовом до суду підтверджується розрахунком суми боргу, наданим Мисівською сільською радою.

Відповідно до частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, враховуючи наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» перед Мисівською сільською радою по сплаті орендної плати, суд вважає наявність систематичної несплати орендарем орендної плати.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 2.23 Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди землі з підстав заборгованості з орендної плати потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та однім із визначених прав орендодавця є своєчасне отримання орендної плати у встановленому розмірі.

Пунктом 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що Верховний суд України, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спору) зазначив, що недотримання позивачем частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутись до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова № 8/32пд від 17.06.2008).

Так, судом, при розгляді даної справи встановлені обставини, при яких позові вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями).

Розміри ставок судового збору (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (ст. 58 ГПК України).

Предметом розгляду у даній справі є вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору.

Таким чином, за вимогу майнового характеру розмір судового збору становить 68 820,00 грн. (виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підлягає поверненню позивачеві - 2% від ціни позову, але не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат), 11 010,66 грн. - за майнову вимогу про стягнення 550 533,27 грн. (2% від ціни позову) та за позовну вимогу немайнового характеру - 1 147,00 грн.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні 02.09.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 06.09.2013

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» (набережна, Т. Шевченко, б. 23-а, 11 поверх, м. Москва, Російська Федерація, 121151, ІНН 7730512817, ОДРН 1057746090093, КПП 773001001) на користь місцевого бюджету Мисівської сільської ради (вул. Анджиєвського, 37, с. Мисове, Ленінський район, АР Крим, 98210, р\р 33214812700184, ЄДРПОУ 04369110) заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.07.2008 в розмірі 550 533,27 грн.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 25.07.2007 між Мисівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» про передачу в оренду земельної ділянки, площею 5,0000 га, нормативною грошовою оцінкою 4 027 500,00 грн. (реєстраційний номер у Ленінському відділі КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» 040801100005), яка знаходиться в с. Мисове Мисівської сільської ради, призначена для обслуговування пансіонату «Вертоліт».

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» повернути Мисівській сільській раді земельну ділянку, площею 5,0000 га на території с. Мисове Мисівської сільської ради, кадастровий номер 0122785800:01:001:0100.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Паритет» (набережна, Т. Шевченко, б. 23-а, 11 поверх, м. Москва, Російська Федерація, 121151, ІНН 7730512817, ОДРН 1057746090093, КПП 773001001) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, отримувач - УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим, 22030001, ЄДРПОУ отримувача - 38040558, ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) 80 977,66 грн. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас