Постанова

від 21.08.2013 по справі 820/5233/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 серпня 2013 р. Справа № 820/5233/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Сидорук Т.П.,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне Акціонерне Товариство "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (надалі за текстом - ПАТ "КФ "Харків'янка", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі за текстом - СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові МР ГУ Мінходохів, відповідач) (первинний відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 14.06.2013 р. № 0000324200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 39680,00 грн., у тому числі за основним платежем - 31427,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 8253,00 грн. та № 0000334200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 43154,00 грн., у тому числі за основним платежем - 34489,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 8665,00 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "КФ "Харків'янка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543) з податку на прибуток за 1 півріччя 2011 р. та за 1 півріччя 2012 р. і податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 30.06.2011 р., та за період з 01.03.2012 р. по 31.05.2012 р.; ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) з податку на прибуток за 2012 рік та податку на додану вартість за період з 01.03.2012 р. по 31.10.2012 р.; ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618) з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р. та податку на додану вартість за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., за результатами якої складений акт перевірки від 07.06.2013 р. № 332/42.0-10/30377900. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 14.06.2013 р. № 0000324200 та № 0000334200. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, посилаючись на реальність вчинених господарських операцій, що, зокрема, належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача. Також, позивач зазначив, що вся первинна документація складена з дотриманням норм діючого законодавства. Крім того, позивач послався на те, що платник податків не несе відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами та іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги ПАТ "КФ "Харків'янка" є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки відносно контрагентів позивача: ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543), ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) та ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях.

Ухвалою суду від 21.08.2013 р. по даній справі було замінено первісного Відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ПАТ "КФ "Харків'янка" зареєстроване як юридична особа 09.06.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та перебуває на обліку у відповідача як платник податків, в ході розгляду адміністративної справи представниками сторін не заперечувалась зазначена обставина.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "КФ "Харків'янка" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543) з податку на прибуток за 1 півріччя 2011 р. та за 1 півріччя 2012 р. і податку на додану вартість за період з 01.03.2011 р. по 30.06.2011 р., та за період з 01.03.2012 р. по 31.05.2012 р.; ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) з податку на прибуток за 2012 рік та податку на додану вартість за період з 01.03.2012 р. по 31.10.2012 р.; ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618) з податку на прибуток за 9 місяців 2012 р. та податку на додану вартість за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., за наслідками якої складений акт перевірки від 07.06.2013 р. № 332/42.0-10/30377900.

Вказаним актом перевірки встановлені порушення вимог:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим завищений податковий кредит по ПДВ на загальну суму 31425,71 грн., у т.ч. по періодах: за березень 2011 р. - 2164,5 грн.; за квітень 2011 р. - 2655,00 грн.; за травень 2011 р. - 7451,50 грн.; за червень 2011 р. - 2653,50 грн.; за березень 2012 р. - 2984,92 грн.; за квітень 2012 р. - 2917,04 грн.; за травень 2012 р. - 2354,3 грн.; за червень 2012 р. - 143,78 грн.; за серпень 2012 р. - 7651,47 грн.; за вересень 2012 р. - 41,00 грн.; за жовтень 2012 р. - 408,70 грн.;

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищені витрати на загальну суму 157129,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 34489,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2 квартал 2011 р. - 17163,00 грн.; за 1 півріччя 2012 р. - 8135,00 грн.; за 3 квартал 2012 р. - 7587,00 грн.; за 4 квартал 2012 р. - 1604,00 грн..

Судом встановлено, що наведені в акті перевірки порушення вимог законодавства стосуються взаємовідносин позивача та його контрагентів ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543), ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) та ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618).

На підставі акту перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р. відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000324200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 39680,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 31427,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 8253,00 грн.;

- № 0000334200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 43154,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 34489,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 8665,00 грн..

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало відображене в акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р. судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між ПАТ "КФ "Харків'янка" та його контрагентами ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543), ТОВ "Спецремонтпроект -2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) та ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618) не спричиняють реального настання правових наслідків, первинні документи оформленні із порушенням встановленого законом порядку, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, порушені вимоги вищенаведеного законодавства.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для бухгалтерського обліку. Такий висновок кореспондується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством включають до себе, зокрема витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання, оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона.

Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг включають, зокрема витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона), а також інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

У відповідності до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Пункт 146.12. статті 146 Податкового кодексу України передбачає, що сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "РМП "Максіма" код ЄДРПОУ 33607543 судом встановлено, що 10 січня 2011 р. між ПАТ "КФ "Харків'янка" та ТОВ "РМП "Максіма" укладений договір поставки № 10/01/1, згідно умов якого, Постачальник (ТОВ "РМП "Максіма") зобов'язується поставити, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити запасні частини до автотехніки. Вартість та кількість товару визначається у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору. Також, 01 лютого 2012 р. між ПАТ "КФ "Харків'янка" та ТОВ "РМП "Максіма" укладений договір поставки № 1/2/1, згідно умов якого, Постачальник (ТОВ "РМП "Максіма") зобов'язується поставити, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити запасні частини до автотехніки. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість і ціна товару вказується по кожній окремій поставці в рахунку-фактурі, який складається на кожну окрему поставку і є невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару за вказаними договорами здійснюється на умовах EXW (м. Харків, склад Постачальника) згідно Інкотермс 2000.

На підтвердження здійснення фактичного отримання позивачем запасних частин до автотехніки від ТОВ "РМП "Максіма" до суду ПАТ "КФ "Харків'янка" надані копії видаткових накладних: № 11031 від 11.03.2011 р. на суму 12987,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2164,50 грн.; № 7041 від 07.04.2011 р. на суму 15930,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2655,00 грн.; № 11053 від 11.05.2011 р. на суму 14841,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2473,50 грн.; № 23056 від 23.05.2011 р. на суму 15966,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2661,00 грн.; № 24051 від 24.05.2011 р. на суму 13902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2317,00 грн.; № 2061 від 02.06.2011 р. на суму 15921,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2653,50 грн.; № 16031 від 16.03.2012 р. на суму 16686,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2781,00 грн.; № 10042 від 10.04.2012 р. на суму 16980,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2830,00 грн.; № 8052 від 08.05.2012 р. на суму 12 822,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 137,00 грн. та прибуткових ордерів: № 384 від 11.03.2011 р., № 630 від 07.04.2011 р., № 782 від 11.05.2011 р., № 859 від 23.05.2011 р., № 857 від 24.05.2011 р., № 930 від 02.06.2011 р., № 437 від 16.03.2012 р., № 578 від 10.04.2012 р., № 717 від 08.05.2012 р..

Отримання запасних частин на загальну суму 136035,00 грн., у тому числі ПДВ - 22 672,50 грн. знайшло своє відображення в бухгалтерському обліку позивача згідно бухгалтерської довідки № 932 від 19.06.2013 р. та в Журналах реєстрації довіреностей за 2009-2011 роки (записи № № 278, 435, 560, 594, 600, 664) та за 2011, 2012, 2013 роки (записи № № 275, 383, 485).

Доставка товару проводилася власними транспортними засобами позивача за маршрутом: м. Харків, вул. Вишнева, 27 (склад Постачальника) до м. Харків, вул. Коцарська, 24/26 (місцезнаходження ПАТ "КФ "Харків'янка"), що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля № 092646 від 11.03.2011 р., № 279097 від 07.04.2011 р., № 279472 від 11.05.2011 р., № 279693 від 23.05.2011 р., № 279728 від 24.05.2011 р., № 279853 від 02.06.2011 р., № 170682 від 16.03.2012 р., № 170267 від 10.04.2012 р., № 283989 від 08.05.2012 р. та товарно-транспортними накладними: № 12 від 11.03.2011 р., № б/н від 07.04.2011 р., № б/н від 11.05.2011 р., № б/н від 23.05.2011 р., № б/н від 24.05.2011 р., № б/н від 02.06.2011 р., № б/н від 16.03.2012 р., № б/н від 10.04.2012 р., № б/н від 08.05.2012 р..

Від ТОВ "РМП "Максіма" позивачем отримані податкові накладні, що були включені ним до складу податкового кредиту у відповідних періодах, а саме: № 11031 від 11.03.2011 р. на суму 12987,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2164,50 грн.; № 7041 від 07.04.2011 р. на суму 15930,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2655, 00 грн.; № 11053 від 11.05.2011 р. на суму 14841,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2473,50 грн.; № 23056 від 23.05.2011 р. на суму 15966,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2661,00 грн.; № 24051 від 24.05.2011 р. на суму 13902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2317,00 грн.; № 2061 від 02.06.2011 р. на суму 15921,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2653,50 грн.; № 16031 від 16.03.2012 р. на суму 16686,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2781,00 грн.; № 10041 від 10.04.2012 р. на суму 16980,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2830,00 грн.; № 8051 від 08.05.2012 р. на суму 12822,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2137,00 грн..

Аналіз наведених податкових накладних свідчить про те, що вони містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Тобто, ПАТ" КФ "Харків'янка" дотриманий встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту.

Безготівковий розрахунок грошовими коштами за придбані у ТОВ "РМП "Максіма" запасні частини до автотехніки проведений позивачем згідно платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи також міститься копія листа ТОВ "РМП "Максіма" № 15 від 20.06.2013 р., яким вказаний суб'єкт господарювання підтвердив факт реалізації ПАТ "КФ "Харків'янка" запасних частин до автотехніки та формування по виписаним ним податковим накладним податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах.

Актами списання матеріалів протягом 2011-2012 років підтверджено їх фактичне використання позивачем у власній господарській діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дослідивши докази, що містяться у справі, по взаємовідносинам позивача із ТОВ "РМП "Максіма" суд вважає, що господарські операції між вказаним суб'єктом господарювання мають реальний характер, оскільки фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р. на недоліки заповнення прибуткових ордерів, суд зазначає наступне.

У відповідності до Наказу Міністерства Статистики України № 193 від 21.06.1996 р., прибутковий ордер (форма № М-4) застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки. Прибутковий ордер в одному примірнику складається матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад. Наведена форма не передбачає такого обов'язкового реквізиту як посада особи, що приймає участь у отриманні (передачі) ТМЦ. Проте аналіз прибуткових ордерів вказує на наявність в них підписів осіб, що приймали участь у здійсненні господарських операцій.

Враховуючі наведене, суд вважає доводи відповідача про порушення порядку оформлення прибуткових ордерів з підстав недотримання вимог п. 2.1 - 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі - Положення № 88) помилковим, оскільки прибутковий ордер є документом складського обліку, що відповідає за рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, а не є первинним документом, що засвідчує факт здійснення господарської операції у розумінні положень ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно, на прибуткові ордери не розповсюджується дія вимог вказаного Положення № 88.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про обов'язкову наявність у позивача сертифіката якості на придбаний товар, у зв'язку тим, що сертифікат якості не підтверджує факт здійснення господарської операції, а лише свідчить про відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації. Як вбачається з матеріалів справи, запасні частини були встановлені на транспортні засоби, що належать позивачу. При цьому, контроль якості поставленого товару стосується прав та обов'язків сторін по договору поставки і не відноситься до компетенції податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, і ці питання не врегульовані вимогами Податкового кодексу України.

Доводи про відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ "РМП "Максіма" та його постачальників (ТОВ "Інтехліс" (код ЄДРПОУ 35245557), ТОВ "Електродизель" (код ЄДРПОУ 32949132), ПП "Лайнстар" (код ЄДРПОУ 36626857), ПП "Інтеграль" (код ЄДРПОУ 31628389), ТОВ "Реалтранс груп" (код ЄДРПОУ 37903438), ТОВ "Костарика 10" (код ЄДРПОУ 37365226)) є безпідставними, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням платником податку (позивачем) вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність фактично проведених господарських операцій. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачена залежність права позивача на формування податкового кредиту сум ПДВ та віднесення сум до складу витрат від того, чи виконує контрагент позивача та його постачальники по ланцюгу вимоги чинного податкового законодавства, а також яким чином вони здійснюються власну господарську діяльність, зокрема як здійснюють перевезення товарів самостійно (власним, орендованим транспортом), чи із залученням третіх осіб (підприємств - перевізників вантажів).

Враховуючі наведене, суд дійшов висновку про відсутність з боку ПАТ "КФ "Харків'янка" порушення вимог чинного податкового законодавства у перевірених періодах з порядку формування витрат на суму 113363,00 грн. та податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 22672,50 грн., у зв'язку з чим заниження податку на прибуток на суму 25298,00 грн., у т.ч. по періодах: 2 квартал 2011 р. - 17163,00 грн. та 1 півріччя 2012 р. - 8135,00 грн., а також завищення податкового кредиту на вказану суму, у т.ч. по періодах: за березень 2011 р. - 2164,5 грн.; за квітень 2011 р. - 2655,00 грн.; за травень 2011 р. - 7451,50 грн.; за червень 2011 р. - 2653,50 грн.; за березень 2012 р. - 2781,00 грн.; за квітень 2012 р. - 2830,00 грн.; за травень 2012 р. - 2137,00 грн., не мало місця.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Спецремонтпроект-2004" код ЄДРПОУ 33121710 судом встановлено, що між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання було укладено договір про надання послуг з перекачки стічних вод № 5 від 31.03.2011 р..

Згідно умов п. 1.1., 1.2. договору про надання послуг з перекачки стічних вод № 5 від 31.03.2011 р. Виконавець (ТОВ "Спецремонтпроект-2004") зобов'язується надати Замовнику (ПАТ "КФ "Харків'янка") послуги з перекачки його стічних вод через господарсько-фекальну каналізацію, яка знаходиться в м. Харкові по вул. Роганській 149. Стічні води приймаються Виконавцем із збірного самопливного каналізаційного колектора в місці його врізки в каналізаційно-насосну станцію та перекачуються в камеру переключення задвижок системи каналізації.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "КФ "Харків'янка" є власником нежитлових будівель літ. А-4 загальною площею 10 136,6 м.кв., літ. Б-1 загальною площею 63, 1 м.кв., розташованих по вулиці Роганській 157 у місті Харкові, згідно свідоцтва про право власності від 25.12.1999 р., виданого на підставі Розпорядження Харківського міського голови № 2673 від 24.12.1999 р. та зареєстрованого у встановленому законом порядку КП "Харківського міського бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 3013 згідно реєстраційного посвідчення від 05.01.2000 року. Вказані об'єкти нерухомості використовуються позивачем як склади. В Роганському промвузлі, де розташовані наведені склади позивача, відсутні каналізаційні мережі, у зв'язку з чим замовлення послуг з перекачки стічних вод у ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (власника насосної станції та каналізаційних мереж) безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю ПАТ "КФ "Харків'янка".

Факт отримання позивачем від ТОВ "Спецремонтпроект-2004" послуг з перекачки стічних вод на загальну суму 9163,23 грн. у т.ч. ПДВ - 1527,21 грн. підтверджується наступними актами приймання-передачі виконаних робіт: за лютий - березень 2012 року № ОУ-0000044 від 31.03.2012 р.; за квітень 2012 року № ОУ-0000059 від 30.04.2012 р.; за травень 2012 року № ОУ-0000075 від 31.05.2012 р.; за червень 2012 року № ОУ-0000090 від 30.06.2012 р.; за липень 2012 року № ОУ-0000105 від 01.08.2012 р.; за серпень 2012 року № ОУ-0000119 від 31.08.2012 р.; за вересень 2012 року № ОУ-0000133 від 30.09.2012 р.; за жовтень 2012 року № ОУ-0000149 від 31.10.2012 р..

Розрахунки за отримані від ТОВ "Спецремонтпроект-2004" послуги з перекачки стічних вод ПАТ "КФ "Харків'янка" проведені у безготівковому порядку, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1964 від 31.07.2012 р. на суму 1223,53 грн., № 2891 від 31.07.2012 р. на суму 1303,78 грн., № 3434 від 01.08.2012 р. на суму 862,67 грн., № 3513 від 03.08.2012 р. на суму 522,22 грн., № 4017 від 07.09.2012 р. на суму 545,04 грн., № 4201 від 28.09.2012 р. на суму 2007,76 грн., № 5092 від 24.10.2012 р. на суму 246,02 грн..

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання в матеріалах справи немає, а податковим органом при проведенні перевірки не виявлено.

При цьому доводи відповідача про те, що оплата була проведена позивачем за іншими реквізитами, ніж ті що наведені у наведеному вище договорі є безпідставними, оскільки листом № 1 від 28.05.2012 р. ТОВ "Спецремонтпроект-2004" повідомило позивача про зміну реквізитів, зокрема номера рахунку.

Наведені обставини вказують на те, що позивач фактично отримав послуги з перекачки стічних вод, які позивач використав у власній господарській діяльності, а ТОВ "Спецремонтпроект-2004" отримало грошові кошти за надані послуги.

В матеріалах справи містяться копії належним чином оформлених податкових накладних від ТОВ "Спецремонтпроект-2004" на загальну суму 9163,23 грн. у т.ч. ПДВ - 1527,21 грн., а саме: № 15 від 31.03.2012 р. на суму 1223,53 грн., у т.ч. ПДВ - 203,92 грн.; № 16 від 30.04.2012 р. на суму 522,22 грн., у т.ч. ПДВ - 87,04 грн.; № 15 від 31.05.2012 р. на суму 1303,78 грн., у т.ч. ПДВ - 217,30 грн.; № 16 від 30.06.2012 р. на суму 862,67 грн., у т.ч. ПДВ - 143,78 грн.; № 1 від 01.08.2012 р. на суму 545,04 грн., у т.ч. ПДВ - 90,84 грн.; № 15 від 31.08.2012 р. на суму 2007,76 грн., у т.ч. ПДВ - 334,63 грн.; № 13 від 30.09.2012 р. на суму 246,02 грн., у т.ч. ПДВ - 41,00 грн.; № 14 від 31.10.2012 р. на суму 2452,21 грн., у т.ч. ПДВ - 408,70 грн., по яким позивач сформував податковий кредит сум з ПДВ у відповідних звітних періодах. Виписані ТОВ "Спецремонтпроект-2004" податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПКУ, оскільки вони містять в собі усі обов'язкові реквізити.

Тож дані обставини свідчать, що ПАТ "КФ "Харків'янка" мало достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у розмірі 1527,21 грн., у т.ч. по періодах: за березень 2012 р. - 203,92 грн.; за квітень 2012 р. - 87,04 грн.; за травень 2012 р. - 217,30 грн.; за червень 2012 р. - 143,78 грн.; за серпень 2012 р. - 425,47 грн.; за вересень 2012 р. - 41,00 грн.; за жовтень 2012 р. - 408,70 грн. Також позивачем правомірно сформовані витрати на загальну суму 7636,00 грн..

Проаналізувавши вище зазначені норми законодавства, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що ПАТ "КФ "Харків'янка" не порушила вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача, які викладені в акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р., про неможливість ТОВ "Спецремонтпроект-2004" реально здійснювати господарську діяльність, спростовується зібраними в справі доказами. Так, ТОВ "Спецремонтпроект-2004" на запит позивача надав відповідь № 20/06 від 20.06.2013 р., згідно якої повідомило про наявність у нього основних засобів на загальну суму 9400000,00 грн., що складаються зокрема із будівлі наносної станції, каналізаційних мереж довжиною 11 кілометрів, насосів, засувів та кваліфікованих фахівців у кількості 20-ти працівників, а також надало схему розмежування балансової належності каналізаційних мереж за адресою: м. Харків, вулиця Роганська 149, що підписана посадовими особами ТОВ "Спецремонтпроект-2004" та комплексу "Харківводовідведення" Комунального підприємства "Харківводоканал" код ЄДРПОУ 03361715.

Посилання СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові МР ГУ Мінходохів на порушення позивачем вимог податкового законодавства, зазначених в акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р., з причин встановлення станом на 03.04.2013 р. ТОВ "Спецремонтпроект-2004" стану "9" - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", є помилковими, з огляду на таке.

Як вбачається з наведених вище норм Податкового кодексу України, правила податкового обліку та звітності, не містять будь-якого зв'язку права платників податку на податковий кредит сум ПДВ та формування витрат з будь-якими станами контрагентів платника ПДВ. Тобто, питання податкового кредиту та формування витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податку (позивача по цій справі).

Отже, ані положення Податкового кодексу України, ані норми інших законодавчих та нормативно-правових актів не передбачають того, що право платника податку на податковий кредит сум ПДВ та формування витрат залежить від стану постачальника та/або інших суб'єктів господарювання по ланцюгу, які на думку податкового органу мають "стан платника - "9" - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням".

Відповідно, суд вважає, що право платника податку на податковий кредит сум ПДВ та формування витрат не залежить від стану його постачальника (ТОВ "Спецремонтпроект-2004"), якому станом на 03.04.2013 р. податковим органом встановлений "стан платника - "9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", оскільки такі обмеження не передбачені чинним законодавством.

При цьому, встановлення вказаного стану лише з 03.04.2013 р. не може розповсюджуватися на взаємовідносини позивача та ТОВ "Спецремонтпроект-2004", що фактично мали місце протягом березня - жовтня 2012 року.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) № 16640471 від 13.06.2013 р. ТОВ "Спецремонтпроект-2004" зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа та не перебуває у стані припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно довідки з ЄДР № 16640988 від 13.06.2013 р. місцезнаходженням ТОВ "Спецремонтпроект-2004" на момент проведення господарських операцій є 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, кв. 32.

Тобто, достовірним у розумінні ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням ТОВ ТОВ "Спецремонтпроект-2004", на момент проведення господарських операцій місцезнаходженням вказаного контрагента позивача, є адреса, що міститься в ЄДР: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, б. 29, кв. 32.. Вказана адреса наведена у відповідних податкових накладних.

Отже, висновки відповідача про невідповідність стану контрагента позивача ТОВ "Спецремонтпроект-2004", викладені в акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р., містяться лише на припущеннях та не підтверджуються належними доказами.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Спецвогнеізоляція" код ЄДРПОУ 33481618 судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Спецвогнеізоляція" 01 серпня 2012 р. укладений договір підряду № 0108/1, згідно умов якого, Замовник (ПАТ "КФ "Харків'янка") доручає, а Підрядник (ТОВ "Спецвогнеізоляція") зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов Договору ремонтно-будівельні роботи з ремонту будівлі головного виробничого корпусу інв. № 1 (Цукерково-шоколадний цех), що розташований за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 24/26.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Спецвогнеізоляція" не має дефектів у своєму правовому статусі юридичної особи та платника податку на додану вартість, а господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (будівельні та монтажні роботи), здійснює на підставі ліцензії (серія АД № 030523), що видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 29.02.2012 р. строком до 28.02.2017 р..

Договірна ціна робіт визначена сторонами та складає 43356,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7226,00 грн..

На підставі умов п.п. 9, 10 договору підряду № 0108/1 від 01.08.2012 р., сторонами складені довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за серпень 2012 р. від 31.08.2012 р. на суму 43356,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7226,00 грн., форми яких затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва в Україні "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04.12.2009 р. № 544. Аналіз наведених первинних документів свідчить про те, що вони оформлені із дотриманням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є підставами для їх відображення в бухгалтерському обліку позивача.

Матеріалами справи підтверджено, що основним видом господарської діяльності позивача є виробництво какао, шоколаду, виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, роздрібна торгівля кондитерськими виробами, а тому, ПАТ "КФ "Харків'янка" не спроможне здійснювати свою господарську діяльність без основних засобів, які мають знаходитися у належному технічному стані. Так, ПАТ "КФ "Харків'янка" має на балансі основний засіб - будівлю "Головного виробничого корпусу № 1" інв. № 1, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 24/26, в якому знаходиться "цукерково-шоколадний цех". Наведене підтверджується бухгалтерською довідкою № 986 від 27.06.2013 р..

З документів (службова записка інженера по нагляду за будівництвом ПАТ "КФ "Харків'янка" Кліхе О.І. від 03.09.2012 р.) наданих позивачем та залучених судом вбачається, що роботи з ремонту вказаної будівлі проведені у повному обсязі, процес виконання яких був зафіксований на фотографіях.

За придбані у ТОВ "Спецвогнеізоляція" роботи з ремонту будівлі "Головного виробничого корпусу № 1" інв. № 1 позивач розрахувався грошовими коштами у безготівковому порядку на підставі платіжних доручень № 4039 від 19.09.2012 р. на суму 23356,00 грн., № 4375 від 01.10.2012 р. на суму 10000,00 грн., № 4642 від 03.10.2012 р. на суму 10000,00 грн..

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про реальне проведення позивачем та ТОВ "Спецвогнеізоляція" господарської операції з ремонту будівлі "Головного виробничого корпусу № 1" інв. № 1 ("цукерково-шоколадний цех"), що знайшло своє відображення як в бухгалтерському та податковому обліках ПАТ "КФ "Харків'янка".

Таким чином, віднесення ПАТ "КФ "Харків'янка" вартості придбаних у ТОВ "Спецвогнеізоляція" ремонтних робіт (без урахування ПДВ) на загальну суму 36130,00 грн. до складу витрат за 9 місяців, відповідає вимогам п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, заниження податку на прибуток у розмірі 7587,00 грн. за 9 місяців 2012 року не відбулося.

Досліджена в судовому засіданні податкова накладна № 78 від 31.08.2012 р. на суму 43356,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7226,00 грн., що виписана ТОВ "Спецвогнеізоляція", оформлена із дотриманням положень п. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача про порушення порядку заповнення податкової накладної, оскільки на думку податкового органу, у вказаній податковій накладні у графі "вид цивільно-правового договору" вказано - договір про виконання робіт, а до перевірки наданий договір підряду, є необґрунтованими.

У відповідності до пп. "и" п. 201.1 ст. 201 ПКУ, вид цивільно-правового договору є обов'язковим реквізитом для податкової накладної, в якій визначається певний вид договірних зобов'язань.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Тобто, договір підряду відноситься до такого виду договірних зобов'язань, як договір про виконання робіт за винагороду.

Дослідивши зміст господарських операцій, проведених сторонами за договором підряду № 0108/1 від 01.08.2012 р., враховуючі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Спецвогнеізоляція" правомірно визначений вид договірних зобов'язань як виконання робіт, оскільки здійснення певних дій (виконання робіт) спрямовані на відповідні зміни матеріальних об'єктів (основних засобів тощо).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність порушень у порядку заповнення податкової накладної. Відповідно, ПАТ "КФ "Харків'янка" мало достатні і передбачені п. п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податковим кодексом України підстави для віднесення суми сплаченого на користь підрядника (ТОВ "Спецвогнеізоляція") ПДВ у розмірі 7 226,00 грн. до складу податкового кредиту серпня 2012 року.

В акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р., відповідач посилається на акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 26.11.2012р. № 2705/224/33481618 щодо позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код ЄДРПОУ 33481618) з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Комітетом об'єднаних аудиторів" (код ЄДРПОУ 35698428) за серпень 2012 року, в якому міститься посилання на акт від 25.10.2012 року № 680/22-4/35698428 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" код ЄДРПОУ 35698428 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року".

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 (далі - Методичні рекомендації № 236) визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, суд зазначає, що у акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" код ЄДРПОУ 35698428) лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків (ТОВ "Спецвогнеізоляція"), підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності (нікчемності) та повноти відображення в обліку платника податків.

Окрім того, Додатком 3 до Методичних рекомендацій № 236 чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідності робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків та/або їх нікчемності відповідних догорів.

При цьому слід відмітити, що законодавець іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних взаємовідносинах не передбачає.

У зв'язку з цим, суд не бере такі посилання в акті перевірки № 332/42.0-10/30377900 від 07.06.2013 р. до уваги.

Щодо висновку відповідача про порушення вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та нікчемність правочинів ТОВ "Спецвогнеізоляція" з ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні правові позиції щодо нікчемності правочинів наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Відповідно до п. 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, вказаний перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК)".

Вивчивши зміст акту перевірки, відповідач не вказав в ньому жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності ТОВ "Спецвогнеізоляція" обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій) як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи відповідача про нікчемність правочинів ТОВ "Спецвогнеізоляція" з ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" є безпідставними.

Окрім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, що встановлена законом. Саме законом, а не актами перевірок податкових органів, які б факти в цих актах не були відображені.

Вказані ж в актах перевірок від 26.11.2012 р. № 2705/224/33481618 та від 25.10.2012 р. № 680/22-4/35698428 висновки ДПІ у Київському районі м. Харкова про нікчемність угод між ТОВ "Спецвогнеізоляція" та ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" є суто суб'єктивною думкою державних податкових ревізорів-інспекторів, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Окрім наведеного суд відмічає, що статус позивача та його контрагентів підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем ані в письмових запереченнях, ані в ході судового засідання.

В силу положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ПАТ "КФ "Харків'янка" та його контрагенти (ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543), ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) та ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618)) є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а отже, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 57 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентами такого платника податків та контрагентами по ланцюгу постачання порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті перевірки від 07.06.2013 р. № 332/42.0-10/30377900 на висновки:

- акту перевірки Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 22.11.2012 року № 4080/22-204/ 33607543 виїзної позапланової перевірки ТОВ "РМП "Максіма" (код ЄДРПОУ 3360754)3 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками ТОВ "Інтехліс" код ЄДРПОУ 35245557, ТОВ "Електродизель" код ЄДРПОУ 32949132, ПП "Лайнстар" код ЄДРПОУ36626857, ПП "Інтеграль" код ЄДРПОУ 31628389, ТОВ "Реалтранс груп" код ЄДРПОУ 37903438, ТОВ "Костарика 10" код ЄДРПОУ 37365226 їх реальності та повноти відображення в обліку. за період з 01.03.2011 року по 31.05.2012 року;

- акту перевірки Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 05.04.2013 року № 494/221/33121710 виїзної позапланової перевірки ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "Будком Алон" код за ЄДРПОУ 34951473 за період з 01.03.2012 р. по 31.10.2012 р.;

- акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 26.11.2012 р. № 2705/224/33481618 позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код ЄДРПОУ 33481618) щодо питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Комітетом об'єднаних аудиторів" код ЄДРПОУ 35698428 за серпень 2012 року.

Суд зазначає, що акт перевірки від 07.06.2013 р. № 332/42.0-10/30377900, складений відповідачем, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р.. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача з його контрагентами чи про несумісність предметів угод з напрямом господарської діяльності позивача.

Суд зазначає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на висновках актів перевірок ТОВ "РМП "Максіма" (код за ЄДРПОУ 33607543), ТОВ "Спецремонтпроект-2004" (код за ЄДРПОУ 33121710) та ТОВ "Спецвогнеізоляція" (код за ЄДРПОУ 33481618), що перевірялися фахівцями податкової служби на предмет дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з іншими суб'єктами господарювання.

За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності такого платника податків свідчать про заниження зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України, відповідно, відсутність факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що дає суду підстави для задоволення позову та скасування оскаржуваних правових актів індивідуальної дії.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000324200 про збільшення Публічним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "Харків'янка" грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 39680,00 грн., у тому числі за основним платежем 31427,00 грн., штрафна санкції 8253,00 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000334200 про збільшення ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 43154,00 грн., у тому числі за основним платежем 34489,00 грн., штрафні санкції 8665,00 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків'янка" (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 24/26, код за ЄДРПОУ 30377900) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 34 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27.08.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.