Постанова

від 26.03.2009 по справі 5/25-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/25-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2009 р.                                                           Справа № 5/25-09  

Колегія суддів у складі:                              головуючого  судді Погребняка В.Я.

                                                                                                  судді Афанасьєва В.В.

                                                                                                  судді Шевель О.В.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

позивача – Михайлик Л.Г.  (дов. №2 від 11.03.2009 р.)

відповідача – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 237C/3-9) на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.01.2009р. у справі № 5/25-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе - Будіндустрія", м. Суми

до  Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми

про стягнення 154 655,83 грн., -

встановила:

Позивач –ТОВ "Фрунзе - Будіндустрія", у січні 2009 року звернувся до господарського суду Сумської області  з позовом, в якому просив  стягнути з відповідача на свою користь 154 655,83 грн. заборгованості за отриманий товар (залізобетонні вироби) та надані ним послуги відповідачеві (з виготовлення залізобетонних виробів), а також судові витрати покласти на відповідача.  Крім того, позивачем у позовній заяві  було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому позивач просив накласти арешт на грошові кошти Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" на суму, еквівалентну сумі позову, а також заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, що йому належить.  В обґрунтування заявленого клопотання позивач, зокрема, посилається на те, що відповідач, у разі задоволення його позовних вимог, буде ухилятись від виконання рішення суду, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 15 січня 2009 року у справі №5/25-09 (суддя Гудим В.Д.) прийнято позов до розгляду. Справу призначено на 05 лютого 2009 року о 10 год. 40 хв. Пунктом 3 даної ухвали, у відповідності до ст. 67 ГПК України, у забезпечення позову заборонено Приватному виробничо-комерційному малому підприємству "НАСА" вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, що належить йому на праві власності на суму 154 655,83 грн., до закінчення розгляду справи.

Відповідач з вказаною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Сумської області від 15 січня 2009 року у справі № 5/25-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, така ухвала винесена необґрунтовано та без наявності будь-яких правових підстав. Відповідач, зокрема, стверджує, що судом не взято до уваги, що позивач жодним чином не довів підстав необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, чому не надана відповідна правова оцінка в оскаржуваній ухвалі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також присутній у судовому засіданні його повноважний представник проти апеляційної скарги заперечує, оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення. На думку представника позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, такі заходи є розумними та адекватними і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Представник Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" у судове засідання не прибув, проте  надіслав клопотання (вх. №1609 від 16.03.2009р.) про розгляд скарги за відсутності його повноважного представника (що свідчить про обізнаність відповідача про дату судового засідання).

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що  підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Згідно зі статтею 66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або зі  своєї  ініціативи  має  право вжити  заходів  до  забезпечення   позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Наведене стосується й вимоги про забезпечення позову.

 Чинним законодавством передбачено, що застосовуючи заходи до забезпечення позову, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову,  суд має брати  до уваги  інтереси  не  тільки позивача,  а й інших осіб,  права яких можуть  бути  порушені  у  зв'язку  із  застосуванням  відповідних заходів.  

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач просив вжити заходів і у вигляді накладання арешту на грошові кошти Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" на суму, еквівалентну сумі позову, і у вигляді заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, що йому належить. Проте, як свідчать матеріали справи, позивач жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, а місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних підстав, які б підтверджували необхідність вжиття заходів до забезпечення позову саме у вигляді заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого та рухомого майна, що йому належить, а лише послався на положення чинного законодавства, які регулюють відповідне питання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд не   здійснив   оцінку  обґрунтованості  доводів  заявника  щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості  і  адекватності  вимог  заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін,  а також інших учасників судового процесу;наявності зв'язку  між  конкретним  заходом  до  забезпечення позову і предметом позовної вимоги,  зокрема,  чи спроможний такий захід забезпечити  фактичне  виконання  судового  рішення  в  разі задоволення позову.

Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що грошові кошти чи майно, які є у відповідача, на момент пред‘явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Позивачем взагалі не надано будь-яких доказів щодо наявності чи відсутності у відповідача будь-яких грошових коштів чи майна. Господарський  суд, задовольняючи клопотання позивача, також не витребував відповідних доказів ані у позивача, ані у відповідача та наклав арешт саме на майно відповідача не враховуючи, що такі заходи не співпадають з предметом спору.

Враховуючи вищенаведене,  колегія суддів вважає, що оскаржувані заходи до забезпечення позову місцевим господарським судом ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені документально, тобто застосовані неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, вони не співпадають з предметом спору, а тому підлягають скасуванню, оскільки ні позивачем, ні судом не наведено достатніх правових обґрунтувань того, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.  

Колегія суддів зазначає, що посилання представника позивача на те, що відповідач порушує строки виконання своїх зобов‘язань щодо оплати грошових коштів за  отриманий товар (залізобетонні вироби) та надані ним послуги (з виготовлення залізобетонних виробів), ігнорує вимоги позивача, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки чинним законодавством чітко визначено підстави до забезпечення позову: наявність достатніх правових обґрунтувань того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред‘явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тобто, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України,  колегія суддів,-

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу відповідача  задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 р. у справі № 40/301-08 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати (п. 3 ухвали).

У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Автосервіс" про забезпечення позову відмовити.

Справу передати до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

         Головуючий суддя                                                 Погребняк В.Я.  

                                 суддя                                                Афанасьєв В.В.

                                          суддя                                               Шевель О.В.