Постанова

від 20.03.2009 по справі 08/169-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

08/169-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         18 березня 2009 року                                                      Справа № 08/169-08

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді    Карбань І.С.,  

             судді    Гончар Т. В.,

             судді    Шутенко І.А.- доповідач,

при секретарі – Міракові Г.А.,  

за участю представників сторін:

позивача – Варибуса В.А. за довіреністю №305-09 від 08.07.2008р.,

відповідача – директор Бацун Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ТОВ „Арола” (вх. № 249Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008р. по справі № 08/169-08

за позовом  Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора, м.Харків   

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арола”, м.Харків     

про визнання недійсним правочину, -           

встановила:

У вересні 2008 року Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним правочин у вигляді договору про співробітництво від 29.01.2008 р.  

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.2008 р. (суддя  Ковальчук Л.В.) позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним правочин у вигляді договору про співробітництво від 29.01.2008 р. укладеного між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора та ТОВ „Арола”.

Відповідач, ТОВ „Арола”, з рішенням господарського суду не згодний, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. На думку відповідача, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.  

Свої вимоги апелянт обґрунтовувує тим, що договір про співробітництво не містить всіх істотних умов договору оренди, встановлених чинним законодавством України, а тому не приховує іншого правочину та не є за своєю суттю договором оренди, як це було неправомірно встановлено судом першої інстанції.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив  рішення господарського суду Харківської області від  27.10.2008р. по справі № 08/169-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 16.03.2009р. оголошувалась перерва до 18.03.2009р. до 12:30 год.

18.03.2009р. до судового засідання Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому він просив витребувати у відповідача додаткові документи по справі та відкласти розгляд справи.

Розглянувши клопотання позивача про витребування додаткових документів та відкладення розгляду справи колегія суддів вважає, що воно не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки документи, які позивач просить витребувати в заявленому клопотанні, не мають суттєвого значення для справи та наявність їх в матеріалах справи не вплине на вирішення даної справи по суті, тому, підстави для відкладення розгляду справи –відсутні.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність  застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду   не погоджується з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, вважає їх не обґрунтованими і такими, що не базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи, виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи, 29.01.2008р. між Харківським державним  авіаційним виробничим підприємством (Сторона 1) та ТОВ «Арола»(Сторона 2) був укладений договір про співробітництво відповідно до п. 1.1 умов якого сторони домовились,  шляхом об'єднання своїх зусиль і використання майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, діяти для досягнення мети, передбаченої договором.

Відповідно до п. 1.2 спірного договору, метою укладання даного договору було:

-          приведення в належний технічний стан нежитлових приміщень корпусу №24, загальною площею 809 кв.м., споруд інв.№1915 та 1916 площею 73 кв.м. та 73,5кв.м.та приміщення контрольно-пропускного пункту загальною площею 17,6 кв.м. у відповідність до «Планом-схемою корпусу 24, відкоригованої на 01.01.2008 р.», що являється додатком № 1 до даного договору (що в сукупності в подальшому називається «нежитлові приміщення»);

-          приведення в належний стан земельної ділянки, прилеглого до нежитлових приміщень;

-          технічне оздоблення та використання нежитлових приміщень під технічне та інше обслуговування автівок;

-          забезпечення інтересів та потреб працівників Сторони 1 у створенні та забезпеченні роботи стоянки їх автівок;

-          отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з використанням нежитлових приміщень.    

Відповідно до п.3.3 спірного договору, до 20 числа місяця наступного за звітним Сторона 2 (відповідач) перераховує Стороні 1 (позивачу) частку прибутку, отриманого від здійснення господарської діяльності з використанням нежитлових приміщень прибутку та її розподілом між сторонами.

Пунктом 3.4.  спірного договору встановлено, що до 01 числа наступного за звітним Сторона 2 (відповідач) перераховує стороні 1 (позивачу) частину прибутку, отриманого від здійснення господарської діяльності з використанням нежитлових приміщень в розмірі 50%, але не менше 20000,00 грн.

Як вбачається з рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008р., задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що  договір про співробітництво є удаваним правочином, так як приховує інший правочин - договір оренди.  Місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір про співробітництво містить основні ознаки договору найма (оренди), а саме надання майна у користування, на певний строк та за плату, тому сторони, укладаючи договір про співробітництво приховали іншу юридичну дію, інші цілі, іншу мету, а саме правочин пов'язаний з наданням державним підприємством іншій юридичній особі у користування державне майно. Суд першої інстанції зазначив, що оскільки між позивачем та відповідачем виникли орендні відносини, то в даному випадку слід керуватись ст. 287 ЦК України, якою визначено, що орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України,  отже правочин вчинений особою без відповідного дозволу, а тому є недійсним. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки договір про співробітництво укладений на 10 років, то місцевий господарський суд прийшов до висновку, що він є нікчемним.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України договір найму (оренди) визначається як договір, за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату.

Колегія суддів зазначає, що в ч. 1 ст. 759 ЦК України законодавець чітко визначив, що договір буде вважатися договором найму (оренди), якщо майно (предмет договору найму (оренди)) буде передане наймачеві у користування за плату.

Як вбачається з п.1 договору про співробітництво від 29.01.2008р., сторони домовились,  шляхом об'єднання своїх зусиль і використання майна (нежитлових приміщень), яке належить сторонам на відповідних правових підставах, діяти для досягнення мети, передбаченої договором.

Умовами договору про співробітництво від 29.01.2008р. не передбачено передання у користування, або у повне господарське відання, або будь-який інший спосіб відчуження (передання), нежитлових приміщень.

Натомість, в договорі про співробітництво від 29.01.2008р. чітко написано, що сторони домовились спільно використовувати майно (нежитлові приміщення), яке належить їм на відповідних правових підставах. Тобто, за договором про співробітництво від 29.01.2008р. кожна зі сторін договору не має права претендувати на майно, яке знаходиться у спільному використанні сторін, однак належить іншій стороні на відповідних правових підставах.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок відповідача надавати позивачу звіт про отриманий від здійснення господарської діяльності щодо використання нежитлових приміщень прибутку та його розподіл між сторонами договору, встановлений п. 3.3 договору про співробітництво від 29.01.2008р. не можна розглядати як орендну плату, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, орендна плата –це плата за користування майном, переданим наймачеві в оренду, однак, майно за спірним договором не було передане в оренду, а договором встановлено, що не лише позивач, а обидві сторони отримують та розподіляють між собою прибуток від здійснення господарської діяльності щодо спільного використання нежитлових приміщень. Крім того, згідно п. 3.4. договору, частину прибутку відповідач перераховує позивачу тільки у разі здійснення господарської діяльності пов'язаної з використанням нежитлових приміщень. Тобто, якщо  сторони не використовують вказані приміщення та не отримують прибутку, отже відповідач і не перераховує позивачу відповідну суму грошових коштів.

Отже, сплата відповідачем позивачу суми прибутку не можна розцінювати як сплату орендної плати за користування державним майном.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»обов'язковими істотними умовами договору оренди є:

-          об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації");

-          термін, на який укладається договір оренди;

-          орендна плата з урахуванням її індексації;

-          порядок використання амортизаційних відрахувань;

-          відновлення орендованого майна та умови його повернення;

-          виконання зобов'язань;

-          забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

-          порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

-          відповідальність сторін;

-          страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

       Наявність їх в тексті договору, відповідно до ст. 638 ЦК України, є обов'язковою умовою для того, щоб вважати, що між сторонами в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов і договір оренди є укладеним. До того ж, укладений сторонами договір в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України.

З умов договору про співробітництво від 29.01.2008р. вбачається, що він не містить всіх істотних умов договору оренди (таких, наприклад відсутні такі істотні умови, як об'єкт оренди з зазначенням його вартості з урахуванням індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, обов'язковість проведення грошової оцінки об'єкта оренди), встановлених чинним законодавством України, зокрема Законом, а тому не приховує іншого правочину та не є за своєю сутністю договором оренди. Договір про співробітництво, виходячи з його предмету та цілей, направлений на спільне використання позивачем та відповідачем майна та коштів задля отримання прибутку, який не є платою за використання об'єкту нерухомості.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору. Тобто, сторони за своїм вибором вправі укладати договори, що передбачені цивільним законодавством, так і такі, які хоч і не передбачені цивільним законодавством, але не суперечать його загальним засадам.

За таких обставин, договір про співробітництво відповідає вимогам діючого законодавства щодо дійсності правочинів, при його укладанні сторонами були погодженні усі істотні умови, не є удаваним,  та не може вважатися таким, що регулює орендні правовідносини.

Позивачем не доведено належними документами підстави для визнання спірного договору недійсним, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неправомірно були задоволенні позовні вимоги про визнання недійсним правочину у вигляді договору про співробітництво від 29.01.2008р.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області під час розгляду даної справи неправильно застосував норми матеріального права та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, через що  рішення суду Харківської області від 27.10.2008  р. по справі  № 08/169-08 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103,  п. 1, 4  ч. 1 ст. 104, ст.  105 ГПК України колегія суддів одноголосно, -

постановила:

        Клопотання Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора залишити без задоволення.

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арола»задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 р. по справі №08/169-08 скасувати  та прийняти нове.

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Арола»(61057, м. Харків, вул. Римарська, 23, код 33673108) 42,50 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати  господарський суд Харківської  області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

         Головуючий суддя                                                                    Карбань І.С.  

                                 Судді                                                                    Гончар Т. В.  

                                                                                                               Шутенко І.А.