Постанова

від 07.07.2009 по справі 08/169-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

08/169-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 липня 2009 р.                                                                                    № 08/169-08  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства

на постанову від 18.03.09 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 08/169-08  господарського суду Харківської області

за позовомХарківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Арола»

провизнання недійсним правочину

за участю представників

позивача: Старунський Ю.С., довір. у справі

відповідача: не з'явились

                                        ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду  Харківської області від 27.10.2008 позов про визнання недійсним договору сторін про співробітництво від 29.01.2008 визнаний недійсним з тих підстав, що насправді оскаржуваний договір є договором оренди нежитлового приміщення. Майно має статус державного і площа приміщення перевищує 200 кв.м. Приміщення передано в оренду без дозволу ФДМУ та Міністерства промислової політики України і договір нотаріально не  посвідчений. Оскаржуваний договір укладений з порушенням вимог діючого законодавства (суддя Л. Ковальчук).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 рішення місцевого суду скасовано і в позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно визначив оскаржуваний договір, як договір оренди, оскільки він не містить всіх істотних умов договору оренди (судді: І. Карбань, Т. Гончар, І. Шутенко).

Позивач в поданій касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин ч.1 ст. 220, ч.2 ст. 235, чю.1 ст. 759, ч.2 ст. 793 ЦК України. Не дослідив і не надав правової оцінки розміру суми, що підлягає щомісячній сплаті позивачеві, її складу.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом першої інстанції встановлено, що договір про співробітництво від 29.01.2008 укладений з метою приведення в належний технічний стан нежитлових приміщень 809 кв.м., використання їх під технічне або інше обстеження автомобілів, приведення в належний стан земельної ділянки, прилеглої до нежитлових приміщень, отримання прибутку від здійснення господарської діяльності з використанням  нежитлових приміщень. По договору ТОВ "Арола" до 20 числа місяця наступного за звітним, перераховує підприємству частку прибутку. До 01 числа наступного за звітним, відповідач перераховує позивачу частину прибутку в розмірі 50%, але не менше 20 000 грн. Суд дійшов висновку, що договір про співробітництво від 29.01.2008 містить всі ознаки орендних правовідносин: наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Укладаючи договір від 29.01.2008 сторони приховали іншу мету, іншу юридичну дію, а саме правочин, пов'язаний з наданням державним підприємством іншій юридичній особі у користування державне майно.

Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що умовами договору про співробітництво від 29.01.2008 не передбачено передавання у користування, або у повне господарське відання нежитлових приміщень. В договорі зазначено, що сторони домовились спільно використовувати нежитлові приміщення. Розподіл між сторонами договору прибутку не можна розглядати як орендну плату, оскільки приміщення відповідачу не передавалися. Тобто, якщо сторони не використовують приміщення та не отримують прибутку, то і відповідач не перераховує позивачу відповідну суму грошових коштів.

З умов договору про співробітництво від 29.01.2008 вбачається, що він не містить всіх істотних умов договору оренди, а тому не приховує іншого правочину.

З огляду на обставини, встановлені судами попередніх судових інстанцій, колегія суддів зазначає наступне.

В порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суди не всебічно дослідили надані у справу докази. Зокрема, у справі є два примірники договору про співробітництво від 29.01.2008, які відрізняються кількістю аркушів, змістом, розміром платежів та інше і на обох зазначено, що він відповідає оригіналу. Ні суд першої, ні апеляційної інстанції не з'ясували дійсний зміст договору сторін від 29.01.2008, не витребували і не дослідили оригінал договору.

Крім того, в позові зазначено, що, на думку позивача, під час укладання оспорюваного правочину сторонами не було додержано усіх вимог, перелічених в ст. 203 ЦК України. Ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Позивач просив визнати договір про співробітництво від 29.01.2008 недійсним і на підставі ст. 203 ЦК України. Суди попередніх інстанцій не досліджували чи не суперечить зміст договору сторін від 29.01.2008 главі 77 ЦК України.

З наведеного слідує, що суди неповно встановили обставини та дослідили докази у справі, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Порушення норм процесуального права та незастосування норм матеріального права, на яке посилається позивач, є підставою для скасування прийнятих у справі рішень і направлення справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115-12  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,                                                 

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківського  державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 у справі № 08/169-08 –скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий , суддя                                                                В. Овечкін

Судді:                                                                                         Є.Чернов          

                                                                                                В.Цвігун