Постанова

від 26.03.2009 по справі 9/181пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/181пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 березня 2009 р.                                                                                    № 9/181пн  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Муравйова О.В.,

Ходаківської І.П.,

розглянула

касаційну скаргу державного підприємства "Луганськвугілля"

(далі –Підприємство)

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду

від02.12.08

у справі№ 9/181пн

господарського судуЛуганської області

за позовомЮвілейної селищної ради Луганської області

(далі –Рада)

доПідприємства

проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом припинення права постійного користування частиною земельної ділянки, зобов'язання звільнити та повернути земельну ділянку у стані, придатному для її використання

В засіданнях взяли участь представники:

- позивача:не з'явились;

- відповідача:Щавинська Л.М. (за дов. № 03/5-608 від 31.12.08)- у судовому засіданні 05.03.09, 26.03.09.

Ухвалою від 17.02.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б.,

Муравйова О.В. касаційну скаргу Підприємства було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.09.

У зв'язку з виходом судді Ходаківської І.П. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.03.09 для перегляду справ, призначених до розгляду на 05.03.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Муравйова О.В., створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В, судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Врахувавши клопотання Ради про перенесення розгляду справи ухвалою суду від 05.03.09 розгляд справи було відкладено на 26.03.09

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 23.03.09 для перегляду справ, призначених до розгляду на 26.03.09 колегією суддів у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., створено колегію суддів у складі: головуючий –

Першиков Є.В, судді –Муравйов О.В., Ходаківська І.П.

25.03.09 до колегії суддів Вищого господарського суду України надійшла телеграма Ради в якій ставиться питання про повторне перенесення розгляду справи. Таке клопотання Рада мотивує хворобою свого представника.

У судове засіданні 26.03.08 представник Ради не з'явився.

До початку розгляду справи по суті колегією суддів Вищого господарського суду України було поставлено на обговорення вказане клопотання.

Присутній в судовому засіданні представник Підприємства щодо зазначеного клопотання заперечував, вважаючи його безпідставним та таким, що спрямоване на затягування розгляду справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, голова Ради з урахуванням того, що про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншим особам з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у розгляді справи по суті у судовому засіданні.

У зв'язку з наведеним колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у Ради було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме її інтереси у судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного та тієї обставини, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено про те, що у випадку неявки їх представників справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку про можливість перегляду справи по суті у судовому засіданні 26.03.09.

Про вказані обставини представника сторони повідомлено на початку судових засідань 05.03.09, 26.03.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представника Підприємства, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1

ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.03.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 28.10.08 господарського суду Луганської області (суддя Ворожцов А.Г.) позовні вимоги Ради задоволено частково.

Припинено право постійного користування Підприємством частиною земельної ділянки площею 0,5949 га із загальної площі 3,3537 га за адресою: м.Луганськ, сел.Ювілейне, р-н стадіону "Шахтар".

Підприємство зобов'язано звільнити земельну ділянку за адресою: м.Луганськ, сел.Ювілейне, р-н стадіону "Шахтар", та повернути її Раді у належному стані.

У задоволенні вимог про зобов'язання Підприємства передати спірну земельну ділянку у стані, придатному для її використання шляхом складання відповідного акту прийому-передачі, відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України передбачено право органу місцевого самоврядування згідно прийнятого таким органом рішення вилучати земельні ділянки, надані у постійне користування із земель комунальної власності.          

Постановою від 02.12.08 Луганського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Семендяєвої І.В., суддів –Журавльової Л.І., Бойченка К.І.) апеляційну скаргу Підприємства задоволено частково.

Рішення від 28.10.08 господарського суду Луганської області скасовано частково. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково.

Підприємство зобов'язано звільнити земельну ділянку площею 0,5949 га за адресою: м.Луганськ, сел.Ювілейне, район стадіону "Шахтар", та повернути її Раді у належному стані.

У задоволенні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: м.Луганськ, сел.Ювілейне, район стадіону "Шахтар", шляхом припинення права Підприємства постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,5949 га із загальної площі 3,3537 га та зобов'язання Підприємства передати спірну земельну ділянку у стані, придатному для її використання шляхом складання відповідного акту прийому-передачі –відмовлено.

При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку про те, що оскільки рішенням Ради від 19.08.06 у зв'язку з реорганізацією Підприємства було внесено зміни до рішення про надання йому у постійне користування земельної ділянки в частині визначення його назви, але відповідні зміни у правовстановлюючий документ (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою) внесено не було, то у Підприємства на час подання позову право користування спірною земельною ділянкою вже було відсутнє.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 02.12.08 Луганського апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Раді відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 13, 14, 41, 55 Конституції України, ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, ст. 37 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні".

На момент розгляду справи у судовому засіданні 26.03.09 від Ради письмовий відзив на касаційну скаргу Підприємства не надійшов, разом з тим згідно ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, згідно державного акту на право постійного користування землею

ІІ-ЛГ № 003225, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування за № 4 від 27.11.00, відповідно до рішення виконавчого комітету Ради № 73 від 15.08.00 дочірньому підприємству шахтоуправлінняу "Луганське" державної холдингової компанії "Луганськвугілля" (далі –ДП ш/у "Луганське" ДХК "Луганськвугілля") було надано у постійне користування земельну ділянку площею 3,5153 га для розміщення стадіону "Шахтар" за адресою: м.Луганськ, Артемівський район, сел.Ювілейне.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.07.01 виконавчий комітет Ради прийняв рішення № 123 про припинення права користування частиною зазначеної земельної ділянки ДП ш/у "Луганське". Зокрема, встановлено, що згідно рішення від 17.07.01 ДП ш/у "Луганське" припинено право постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,0208 га; залишено земельну ділянку площею 3,4945 га в постійному користуванні ДП ш/у "Луганське"; рішення виконкому Ради від 15.08.00 № 73 вирішено вважати таким, що втратило чинність; ДП ш/у "Луганське" зобов'язано звернутись в Державне комунальне підприємство для внесення змін у правоустановчі документи на землю, згідно законодавства України.

На підставі наданих сторонами доказів у справі попередніми судовими інстанціями встановлено, що рішенням п'ятої сесії Ради п'ятого скликання від 19.08.06 № 5/72 "Про внесення змін у рішення виконкому Ювілейної селищної ради від 15.08.00 № 73 у зв'язку з реорганізацією ДП ш/у "Луганське"

ДХК "Луганськвугілля" у ВП ш/у "Луганське" ДП "Луганськвугілля" було вказано на необхідність внесення змін у рішення виконкому Ради від 15.08.00 № 73 в частині зміни назви дочірнього підприємства ш/у "Луганське"

ДКХ "Луганськвугілля" на державне підприємство "Луганськвугілля". Також, встановлено, що рішенням від 19.08.06 було вирішено внести зміни в державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 003225, зареєстрований 27.11.00 за № 4, а контроль за виконанням даного рішення покладено на "в.о. заст. Селищного голови".

Судами встановлено, що згідно п. 3.2 Статуту державного підприємства "Луганськвугілля" дане підприємство є правонаступником прав та обов'язків реорганізованих шляхом злиття державних відкритих акціонерних товариств –дочірніх підприємств ДХК "Луганськвугілля" шахтоуправління "Луганське" .

Крім того, вирішуючи спір, місцевий та апеляційний суди встановили, що 14.11.07 Радою п'ятого скликання шістнадцятої сесії було прийнято рішення

№ 16/253. При цьому, судами встановлено, що рішенням Ради від 14.11.07 вирішено: 1. припинити ДП ш/у "Луганське" ДХК "Луганськвугілля" (правонаступник –державне підприємство "Луганськвугілля") право постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,1408 га із загальної площі 3,4945 га за адресою: м.Луганськ, Артемівський район, селище Ювілейне у зв'язку із систематичною несплатою земельного податку; 2. надати ТОВ "В.С.Компані" дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,1408 га під благоустрій території та розміщення частини нежитлового приміщення –господарчої прибудови до кафе "Гурман" за адресою: сел.Ювілейне, вул.Артема, район буд. 14, 14-а.

Також, матеріалами справи підтверджено, що рішенням від 13.06.08

№ 21/390 двадцять першої сесії Ради п'ятого скликання було визначено припинити право постійного користування ДП "Луганськвугілля" (далі –Підприємство) частиною земельної ділянки площею 0,5949 із загальної площі 3,3537 га за адресою: м.Луганськ, сел.Ювілейне (стадіон "Шахтар"), шляхом подання відповідної позовної заяви до суду та зобов'язано юриста підготувати відповідну позовну заяву до господарського суду Луганської області.

У вересні 2008 року Рада звернулась з позовом у даній справі, посилаючись на те, що маючи у постійному користуванні значну площу земельної ділянки, Підприємство своїм невикористанням частини земельної ділянки, яка є спірною за даним позовом, створило передумови до її занедбаності, що, на думку Ради, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою внаслідок порушення землекористувачем норм земельного законодавства України. Також, встановлено, що як на підставу своїх вимог Рада посилається на те, що Підприємство має заборгованість по сплаті земельного податку за земельні ділянки площею 20,8734 га у сумі

96 693,13 грн., в тому числі перед бюджетом Ради –58 015,88 грн., частина якої відноситься до спірної земельної ділянки.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що аналіз оскаржених судових рішень та матеріалів справи свідчить про те, що фактично предметом спору у даній справі є питання визнання судом припиненим права постійного користування Підприємством земельною ділянкою.

Підстави припинення права на землю визначені гл. 22 Земельного кодексу України.

Так, ст. 141 цього Кодексу встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки; г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 144 Земельного кодексу України встановлює порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Так, визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Разом з тим, вбачається, що переглядаючи справу апеляційний суд дійшов до висновку про те, що на момент звернення Ради до суду, Підприємство вже втратило право користування спірною земельною ділянкою, оскільки за наслідками реорганізації його правопопередника Підприємством не було здійснено переоформлення державного акту на право постійного користування відповідною земельною ділянкою, а тому Підприємством в порядку ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України не надано документів, що посвідчують саме його право на спірну земельну ділянку.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на помилковість відповідних висновків суду апеляційної інстанції, оскільки судами встановлено факт того, що Підприємство є правонаступником особи, на яку оформлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, а чинним законодавством не встановлено строк, протягом якого відповідний акт має бути переоформлено у випадку реорганізації юридичної особи. Крім того, правовий аналіз норм земельного законодавства не свідчить про те, що право постійного користування земельною ділянкою може бути автоматично припинено у разі реорганізації юридичної особи за наявності правонаступника його прав і обов'язків.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу державного підприємства "Луганськвугілля" № 1/03-2603 від 31.12.08 задовольнити частково.

Рішення від 28.10.08 господарського суду Луганської області та постанову від 02.12.08 Луганського апеляційного господарського суду у справі № 9/181пн господарського суду Луганської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:О.Муравйов

І.Ходаківська