Рішення

від 03.09.2013 по справі 905/5281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.2013 Справа № 905/5281/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман, ідентифікаційний код 31709603

про: розірвання договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р., стягнення заборгованості з орендної плати 1451,96 грн., пені у розмірі 38,62 грн. і штрафу у розмірі 145,20 грн. та зобов'язання повернути орендоване майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі Краснолиманського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Красний Лиман, ідентифікаційний код 25954611

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Тутов Д.С. (за довіреністю №82 від 10.09.2012р.);

від Відповідача - не з'явився;

від Третьої особи - Багнич О.А. (за довіреністю №71-01/3776 від 27.12.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання було відкладено з 14.08.2013р. на 03.09.2013р.

У судовому засіданні 03.09.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі - Позивач ) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р., стягнення заборгованості з орендної плати 1451,96грн., пені у розмірі 38,62грн. і штрафу у розмірі 145,20грн. та зобов'язання повернути орендоване майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №5384/2012 від 14.09.2012р. з орендної плати за період з вересня 2012р. по травень 2013р. включно, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування неустойки, розірвання договору та повернення об'єкту оренди.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір №5384/2012 від 14.09.2012р., розрахунок орендної плати, правоустановчі документи, лист №17-06-05-10503 від 23.10.2012р., лист №17-06-05-11365 від 12.11.2012р., лист №17-06-05-12838 від 14.12.2012р., лист №17-06-05-00933 від 28.01.2013р., лист №17-06-05-03152 від 19.03.2013р., лист №10-14-05-10364 від 19.08.2013р., нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 9, 10, 17, 18, 19, 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 526, 611, 651, 638, 762, 771, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 188, 193, 284, 286, 291 Господарського кодексу України.

На виконання вимог суду і на підтвердження своєї позиції Позивачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.52-65) для залучення до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання без пояснення причин не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.а.с. 42, 43), достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.07.2013р. залучено до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Державне підприємство «Донецька залізниця» в особі Краснолиманського будівельно-монтажного експлуатаційного управління (далі - Третя особа).

Третя особа надала документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 69-86), а її представник на запитання суду повідомив, що акту про повернення орендованого майна з Відповідачем на підписано.

У судовому засіданні 03.09.2013р. представники Позивача та Третьої особи підтримали позовні вимоги у повному обсягу та наполягали на вирішенні справи за наявними документами.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та повторна неявка його представника без пояснення причин попри належне повідомлення у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з надання підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання здійснювати процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та Третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №5384/2012 (а.с.а.с. 10-15), згідно п.п.1.1, 1.2. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 24,9кв.м., за адресою: м. Красний Лиман, вул. Чапаєва, 27, що знаходиться на балансі Краснолиманського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства «Донецька залізниця» (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.04.2012р. і становить за незалежною оцінкою 48847,00 грн., для розміщення буфета, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи, зі строком до 13.09.2013р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання зі сплати орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції - липень 2012р. - становить 242,28грн. без ПДВ з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням), до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% і 30% відповідно щомісяця не пізніше 15 числа, наступного за звітним.

Умовами п. 3.7. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення, а в п.3.8. за прострочення сплати орендної плати не менш ніж три місяці встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 5.12. договору на Орендаря, серед іншого, покладений обов'язок у разі припинення або розірвання договору повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а п. 10.9 визначає, що така передача повинна відбутися протягом трьох робочих днів та вважається здійсненню згідно п. 10.10. з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі.

Відповідно до умов п. 2.1. договору, 14.09.2012р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с. 17).

23.10.2012, 12.11.2012р., 14.12.2012р., 28.01.2013р. Позивачем складалися листи №17-06-05-10503, №17-06-05-11365, №17-06-05-12838, №17-06-05-00933 відповідно (а.с.а.с.21-25) на адресу Відповідача з вимогами погасити заборгованість з орендної плати, застрахувати взяте в оренду державне майно відповідно до істотних умов договору (п. 5.10) та розглянути пропозицію щодо розірвання договору.

У зв'язку із наявністю заборгованості з орендної плати понад 3 місяців поспіль Позивач листом №17-06-05-03152 від 19.03.2013р. (а.с.а.с.52, 53) звернувся до Відповідача з повідомленням про односторонню відмову від договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р., проте останнім цей лист отриманий не був (а.с.54).

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, окрім вимагаючи стягнення заборгованості з орендної плати за період з вересень 2012р. по травень 2013р. включно в сумі 1451,96грн., нарахованої пені в розмірі 38,62грн. та штрафу в розмірі 145,20грн., також і розірвання договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р. та повернення орендованого майна.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ухилившись від підписання (з зауваженнями або без) акту звіряння розрахунків (а.с.59), складеного та надісланого (а.с.а.с.57, 58) Позивачем на виконання вимог суду.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення нарахованої пені і штрафних санкцій, розірванні укладеного між сторонами договору оренди і примусового повернення об'єкту оренди.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №5384/2012 від 14.09.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним як на користь Державного бюджету, так і Балансоутримувачу (Позивачу) відповідно до умов п. 3.6. договору №5384/2012 від 14.09.2012р. за період з серпня 2012р. по травень 2013р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і належних (та взагалі будь-яких відомостей) у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного (у тому числі - припинення грошових зобов'язань у інший, аніж виконання, спосіб) виконання грошових зобов'язань, за визначений Позивачем період користування (формування стягуваної заборгованості) не було здійснено жодних орендних платежів, що кваліфікується судом як порушення відповідних грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що їх прострочив відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу. Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов'язання, встановлених договором або законом, визначає сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання. Водночас, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені і штрафів у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п.п. 3.7, 3.8 договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Суд, перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог та їх відповідність умовам договору і приписам ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, задовольняє вимоги щодо стягнення коштів у повному обсягу: заборгованість з орендної плати в сумі 1451,96 грн., пеню - 38,62 грн. та штраф - 145,20 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з підстав позову, Заявник наполягає на розірванні договору з підстав порушення умов договору з боку Відповідача відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у вигляді (порушення) невиконання обов'язку щодо оплати орендної плати, наявність якого (порушення) судом встановлена вище.

Умови про сплату орендної плати та страхування об'єкту оренди ч. 1 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" віднесена до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Дотримання зазначених умови є обов'язковим для Відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Виходячи з наявних матеріалів справи зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, Відповідачем порушена та за відсутністю доказів іншого, а саме - належного і своєчасного здійснення орендних платежів за період з вересня 2012р. по травень 2013р. - суд вважає за можливе констатувати наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого (порушення) згідно ст. 611 цього Кодексу законодавець визначає розірвання договору.

Отже, викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди.

За таких обставин, вимоги Позивача про розірвання спірного договору підлягають задоволенню. Оскільки розірвати можна лише існуючий договір, суд, в контексті наявного в матеріалах справи повідомлення (а.с.а.с.52, 53) Орендодавця про припинення спірного договору внаслідок односторонньої відмови в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, наголошує, що за відсутності доказів отримання Орендарем такого повідомлення (а.с.54), спірний договір не можна вважати розірваним у позасудовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктом 10.9 спірного договору оренди встановлений обов'язок Орендаря у разі припинення договору повернути об'єкт оренди Балансоутримувачу протягом трьох робочих днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди у зв'язку із розірванням договору є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно також підлягають задоволенню у повному обсягу , а згідно вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України судом, враховуючи п. 10.9 спірного договору оренди, встановлюється строку вчинення відповідних дій тривіальністю 3 робочих дні з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати за подання позовної заяви підлягають компенсації Відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман (ідентифікаційний номер 31709603) про розірвання договору оренди №5384/2012 від 14.09.2012р., стягнення заборгованості з орендної плати 1451,96 грн., пені у розмірі 38,62 грн., штрафу у розмірі 145,20 грн., зобов'язання повернути орендоване майно за актом приймання-передачі балансоутримувачу, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 31709603) на користь державного бюджету (р/р 311110947700063, код бюджетної класифікації 22080300 ГУДКСУ у Донецькій області ЄДРПОУ 37894853, МФО 834016) заборгованість з орендної плати в сумі 1451,96 грн., пеню - 38,62 грн. та штраф - 145,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5384/2012 від 14.09.2012р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) та Малим приватним підприємством «Блюз», м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 31709603).

4. Зобов'язати Мале приватне підприємство «Блюз», м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 31709603) протягом 3 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути балансоутримувачу - Державному підприємству «Донецька залізниця» в особі Краснолиманського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 25954611) за актом приймання-передачі - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 24,9кв.м. за адресою: м. Красний Лиман, вул. Чапаєва, 27.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Малого приватного підприємства «Блюз», м. Красний Лиман (ідентифікаційний номер 31709603) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) компенсацію судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 4314,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.09.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2013р.

Суддя Д.О. Попков