Постанова

від 05.09.2013 по справі 905/3435/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.09.2013 р. справа №905/3435/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача: Євсєєва І.В., довіреність від 04.01.2013р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2013р. у справі№ 905/3435/13 (суддя Стукаленко К.І.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Єнакієве-Автотранс», м. Єнакієве Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк про стягнення 69 970,87 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 09.07.2013р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єнакієве-Автотранс», м. Єнакієве Донецької області про стягнення 69 970,87 грн., стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк на користь позивача заборгованість за договором про надання послуг №13/09 від 13.09.2012р. у сумі 61 501грн. 44коп., пеню у сумі 5 969грн. 89коп., 3% річних у сумі 1 211грн. 03коп., інфляційні втрати у сумі 298грн. 70коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 696грн. 16коп.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2013р. у справі № 905/3435/13 скасувати. Зокрема, відповідач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки є недоведеними обставини, які суд визнав встановленими.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що судом першої інстанції при розгляді справи додержано норми матеріального та процесуального права. Просив рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2013р. у справі № 905/3435/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший строк, оскільки має бути присутнім в іншому судовому засіданні.

Суд залишає це клопотання без задоволення з огляду на те, що за приписами статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Отже, відповідач не був позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення іншого представника для представництва інтересів відповідача в господарському апеляційному суді та надати своєму представнику відповідну довіреність.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

13.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрстроймеханізація" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єнакієве-Автотранс" (виконавець, позивач) був укладений договір про надання послуг №13/09, за умовами якого виконавець прийняв на себе зобов'язання надати замовнику за його письмовою заявкою послуги, що пов'язані з експлуатацією автотранспорту, будівельної техніки та вантажопідйомних машин та механізмів (далі - техніка) з особами, що мають право на управління технікою, в технічно справному стані для виконання автоперевезень, перевезень людей та виконання будівельних робіт, а замовник прийняв на себе зобов'язання оплачувати надані виконавцем послуги.

Відповідно до п. 2.1 договору сума оплати за послуги визначається виходячи з фактично відпрацьованого технікою часу та вартості перевезень однієї тони вантажу, обрахованої згідно з договірною ціною (додаток №1 до договору)

Оплата послуг (згідно з п. 2.7 договору) проводиться не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт шляхом перерахування замовником в безготівковому порядку грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок виконавця, або іншим способом, що погоджений двома сторонами та не суперечить чинному законодавству України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., при чому у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на один рік на тих умовах, які передбачені цим договором.

На виконання договору №13/09 від 13.09.2012р. позивачем були надані послуги на загальну суму 106 014грн. 72коп. з ПДВ, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ЕА000000949 від 28.09.2012р. на суму 44 513грн. 28коп., у т.ч. ПДВ 7 418грн. 88коп.; №ЕА000001050 від 31.10.2012р. на суму 37 309грн. 44коп., у т.ч. ПДВ 6 218грн. 24коп.; №ЕА000001122 від 16.11.2012р. на суму 21 288грн. 96коп., у т.ч. ПДВ 3 548грн. 16коп.; №ЕА000001156 від 26.11.2012р. на суму 2 903грн. 04коп., у т.ч. ПДВ 483грн. 84коп.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що господарський суд дійшов вірного висновку, що послуги за договором були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Також позивачем були складені податкові накладні: №120 від 28.09.2012р. на суму 44 513грн. 28коп., у тому числі ПДВ у розмірі 7 418грн. 88коп.; №90 від 31.10.2012р. на суму 37 309грн 44коп. у тому числі ПДВ у розмірі 6 218грн. 24коп.; №60 від 16.11.2012р. на суму 21 288грн. 96коп., у тому числі ПДВ у розмірі 3 548грн. 16коп.; №94 від 26.11.2012р. на суму 2 903грн. 04коп., у тому числі ПДВ у розмірі 483грн. 84коп. (за першою з подій - надання послуг).

Тобто загальна вартість наданих позивачем послуг за договором №13/09 від 13.09.2012р. дорівнює 106 014грн. 72коп. з ПДВ, що співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних.

Відповідачем на виконання умов договору на користь позивача були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 44 513рн. 28коп. з ПДВ шляхом безготівкового переказу платіжними дорученнями № 1219 від 07.11.2012р. на суму 14 513грн. 28коп. та № 1528 від 16.01.2013р. на суму 30 000грн.

Решту вартості послуг у сумі 61 501грн. 44коп. відповідачем сплачено не було, що ним не заперечується.

На претензію позивача №1 від 02.01.2013р., відповідач листом вих. №9/10 від 16.01.2013р. повідомив про скрутне фінансове становище, зазначивши при цьому, що він не має наміру не виконувати свої зобов'язання.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно з урахуванням вимог ст.ст. 625 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", укладеного між сторонами Договору та граничних строків оплати, частково задоволені позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1211,03грн. та інфляційних втрат в сумі 298,70 грн. за період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання, як плату за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

П.2.9 договору, що укладений між сторонами, передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

За таких обставин місцевим господарським судом обґрунтовано стягнуто 5 969,89 грн. пені за прострочку виконання грошового зобов'язання з урахуванням настання строків оплати.

Відповідачем не надано свого контррозрахунку штрафних санкцій, який би спростовував висновки суду першої інстанції.

Заперечення апелянта стосовно того, що позивачем не доведено факт надання послуг, а також те, що договір між сторонами не укладений, тому що в ньому відсутні істотні умови, є необґрунтованим, оскільки спростовується конклюдентними діями відповідача (частковою оплатою наданих послуг і підписання наданих позивачем послуг шляхом підписання в добровільному порядку, без заперечень та зауважень, актів здачі-прийняття робіт).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги в повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстроймеханізація», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09 липня 2013 року по справі № 905/3435/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09 липня 2013 року по справі № 905/3435/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 6 примірників:

1-позивачу;

2-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС