Постанова

від 02.09.2013 по справі 922/2001/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 922/2001/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Кравченко В.П., дов б/н від 11.06.2013 (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика» (вх.№226Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2013 року по справі №922/2001/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свод», м.Суми

до Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика», м.Харків

про стягнення 32902,32 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013 року позивач ТОВ «Свод» звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ПАТ «Миропільська паперова фабрика» загальної суми заборгованості у розмірі 32902,32 грн., 5000 грн. витрат по сплаті послуг адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.06.2013 у справі №922/2001/13 (суддя Прохоров С.А) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ПАТ «Миропільська паперова фабрика» на користь ТОВ «Свод» 30301,76 грн. основного боргу, 2051,88 грн. суму пені, 60,60 грн. втрат від інфляції, 410,39 грн. 3% річних, 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1 720,50 грн. судового збору. В частині стягнення пені в сумі 64,75 грн. та 12,94 3% річних - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач ПАТ «Миропільська паперова фабрика», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2013 у справі №922/2001/13 скасувати в повному обсязі та в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому заявник апеляційної скарги зазначає, що господарським судом при винесені оскаржуваного рішення було припущено суттєві порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення.

Позивач, ТОВ «Свод», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвала Харківського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 22.07.2013, яка була направлена на адресу позивача за адресою, наявною в матеріалах справи, повернулася до апеляційного господарського суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 03.01.2012 між ТОВ «Свод» (продавець - позивач по справі) та ПАТ «Миропільська паперова фабрика» (покупець - відповідач по справі) було укладено договір №2/03-01-2012 поставки вторинної сировини, відповідно до умов якого продавець зобов'язується систематично постачати та передавати у власність покупцю вторинну сировину - макулатуру, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 4.4. договору, оплата товару повинна була здійснюватись не пізніше 7-ми банківських днів після фактичного прийняття товару покупцем.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 253301,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання в частині сплати грошових коштів за поставлений товар, виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 30301,76 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів не погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана не повна правова оцінка.

Так, матеріали справи свідчать, що провадження по даній справі було порушено 20.05.2013 та розгляд справи було призначено судом в судовому засіданні на 05.06.2013.

17.06.2013 через канцелярію господарського суду Харківської області розпорядником майна ПАТ «Миропільська паперова фабрика» Севостьяновим Є.В. було подано до суду повідомлення про порушення справи про банкрутство, в якому було зазначено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013 було порушено провадження у справі № 922/1226/13-г про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика» та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Офіційне оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті «Голос України» № 72 від 13.04.2013.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 (з подальшими змінами та доповненнями) у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

При цьому, в силу частини 3-ї вказаної статті закону якщо позивач не звернувся у 30-тиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення 30-тиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

Проте, позивач ТОВ «Свод» не надав доказів звернення із грошовими вимогами до відповідача у встановлений 30-тиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство.

Таким чином, судом не надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, адже факт виникнення зобов'язання боржника до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Миропільська паперова фабрика» з урахуванням зазначених вище обов'язкових приписів закону залишений судом поза увагою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в зв'язку з наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 20.06.2013 у справі № 922/2001/13 та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миропільська паперова фабрика» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 червня 2013 року у справі №922/2001/13 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 02 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Могилєвкін Ю.О.