Постанова

від 02.09.2013 по справі 924/536/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"02" вересня 2013 р. Справа №924/536/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Лозюк С.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2013р.

у справі №924/536/13 (суддя Муха М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро"

про стягнення 358156,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2013 року по справі №924/536/13 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" про стягнення 358 156,65 грн.. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" - 154 036, грн. - основного бору, 7793,19грн. - пені, 192 591,30грн. - 1 % за користування чужими грошовими коштами та 7088,43грн. - судового збору. В задоволенні стягнення 156,11грн. - пені та 3580,05грн. - 1% за користування чужими грошовими коштами відмовлено.

Ухвалою суду від 11.06.2013р. замінено позивача у справі №924/536/13 із Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Август" м. Дніпропетровськ ( код ЄДРПОУ 37454001) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 38433705).

При прийнятті вказаного вище рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 06.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №29 (надалі - Договір) відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця макуху (жмих, шрот) соняшника, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та в строки передбачені договором та додатком до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Поставка товару по даному договору здійснюється партіями, яка оговорюється в додатку до договору. Поставка здійснюється за рахунок продавця на умовах СРТ (Інкотермс 2000). (п.2 Договору).

Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, визначених у всіх додатках до даного договору, які є його невід'ємними частинами. У разі якщо товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість, порядок та строки сплати вартості наданого покупцю товару визначається у додатку до договору. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця зазначений в договорі, протягом 15 банківських днів з дати поставки товару згідно прийнятої ваги. (п.4 договору).

Відповідно до п.5 Договору факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформлюється накладною на товар. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної на товар згідно прийнятої ваги в момент отримання товару. Накладні повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін.

Місцевим судом було враховано, що на виконання умов укладеного Договору позивачем по накладним №96, 97 від 11.09.2012р., №187 від 06.12.2012р., №194 від 12.12.2012р., №204 від 19.12.2012р. було поставлено, а відповідачем згідно довіреностей №1606 від 12.09.2012р., №2321 від 06.12.2012р., №2363 від 12.12.2012р., №2400 від 19.12.2012р. було отримано товар на загальну суму 328 562,60грн., який ТОВ "Волочиськ - Агро" оплачено частково. Станом на час розгляду справи в суді заборгованість становить 154 036грн., що вбачається з розрахунку основного боргу.

З урахуванням умов укладеного між сторонами Договору (п.7.2., 7.4.), місцевий господарський суд здійснивши перерахунок суми пені та суми 1% за користування чужими грошовими коштами та дійшов висновку про наявність правових підстав, за яких підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 7793,19грн. та 1% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 192591,30грн..

В задоволенні стягнення суми пені в розмірі 156,11грн. та суми 1% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3580,05грн. судом відмовлено, оскільки нарахування позивачем вказаних сум здійснено без врахування норм ст.253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази на підтвердження факту заборгованості у відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, ТзОВ "Волочиськ-Агро" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2013р. у справі №924/536/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує, що суд першої інстанції припустився помилки під час винесення оскарженого рішення незважаючи на те, що відповідачем було належним чином обґрунтовано заперечення із яких випливає, що спірними можуть бути лише суми згідно Додатку №1 від 06.09.2012 року до Договору купівлі-продажу №29 від 06 вересня 2012 року, де у п.1 зазначено, про кількість, ціну, і загальну вартість партії Товару, яка складає 29616грн. з ПДВ. Пояснює, що всього було поставлено товару загальною кількістю - 130,07т., на суму - 278 349,80грн., однак здійснює посилання на п.3.1. Договору, згідно якого у разі, якщо Товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість, порядок та строки сплати вартості наданого покупцю Товару визначається у Додатку до Договору та наголошує, що будь-яких інших Додатків до вищевказаного договору, які б встановлювали ціну на кожну партію товару сторони не підписували, а отже, на думку скаржника, Розділ 7. «Відповідальність сторін» договору купівлі-продажу №29 від 06.09.2012 року не може застосовуватись до інших поставок товару.

Пояснює, що згідно договору №29 і додатку №1 позивачем було поставлено товару загальною кількістю - 130,07т., на суму - 278 349,80грн., а в другій і третій партії поставки товару, без договорів , було поставлено відповідно - 145.19т. на суму - 311 432.56грн. та 121,35т„ на суму - 254 835грн.. Наголошує, що ціна товару у кожній партії була різною. Ніяких інших додатків до Договору, крім Додаток №1, сторонами не підписувалося, а тому п.3.2. Договору може бути застосований лише до першої партії товару у кількості 130,07т., на підставі додатку №1 до договору.

Крім того, акцентує увагу апеляційної інстанції, що видаткові накладні №96 та №97 не підписувались уповноваженою особою від продавця, а лише скріплені печаткою ТОВ «ТПК «Август», що в свою чергу грубо суперечить п.5.3. договору №29 від 06.09.2012 року, та вимогам щодо оформлення документів фінансової звітності, і підтверджується наданими самим позивачем копіями зазначених видаткових накладних, а тому, на думку скаржника, документи фінансової звітності не були оформлені належним чином і поставка товару макухи соняшникової загальною вагою - 58,19т., на загальну суму - 124 526,60грн. не відбулась у повному об'ємі.

Зазначає, що у листах від 07.02.2013р. №07-02/13 та від 04.04.2013р. №04-04/13, відсутня будь-яка вимога від ТОВ ТПК «Август» про сплату заборгованості за поставлений товар у 3-й партії, а отже і ТОВ «Волочиськ-агро» не зобов'язаний був проводити оплату за цей товар без вимоги.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що посилання відповідача на відсутність Додатків до Договору, як на підставу без договірних поставок є необґрунтованими. Зауважує, що поставки відбувались на підставі Договору, оскільки у видаткових накладних, підписаних відповідачем по факту прийняття у власність товару, визначено підставу поставки - Договір купівлі-продажу №29 від 06.09.2012р.. Наголошує, що твердження відповідача про перерахування позивачу авансового платежу не відповідають дійсності, оскільки останнім перераховувались грошові кошти на умовах відстрочки платежу (15-ти банківських днів з дати поставки) на погашення вартості вже отриманого товару. При цьому, згідно розрахунку ціни позову, на початку жовтня місяця 2012 року у відповідача вже виникло прострочення оплати отриманого товару. Звертає увагу колегії суддів, що Додатком №1 до Договору визначені конкретні умови поставки товару: якісні та кількісні показники товару, місце відвантаження товару, порядок проведення розрахунків за отриманий товар та ціна згідно домовленостей між сторонами у відповідності ринковим відносинам на момент укладення Договору. Здійснює посилання на п.4.2. Договору, відповідно до якого кількість та якість товару або його окремих партій встановлюється в Додатку до Договору і остаточно фіксується у накладних. Зазначає, що п.5.1. Договору встановлено, що факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформлюється накладною на товар. Разом з тим, наголошує, що п.5.2. Договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної на товар згідно прийнятої ваги в момент отримання товару. Вказує, що видаткові накладні, які були оформлені за результатами відвантаження та фактичного отримання товару були підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою ТОВ "Волочинськ-Агро". Отже, на думку позивача, приймаючи у власність товар та оформляючи видаткові накладні відповідач вказаними накладними письмово узгодив ціни на товар в межах виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу №29. При цьому, жодних непорозумінь з поставки товару та домовленостей про ціни у відповідача не виникало.

На підставі вищенаведеного, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2013р. по справі №924/536/13 - без змін.

02 вересня 2013 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" Лозюк С.Ф. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, у повному обсязі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2013р. у справі № 13/72/2011/5003, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просить апеляційну скаргу - задовольнити. Пояснює, що всього було поставлено товару загальною кількістю - 130,07т., на суму - 278 349,80грн. Здійснює посилання на п.3.1. Договору, згідно якого у разі, якщо Товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість, порядок та строки сплати вартості наданого покупцю Товару визначається у Додатку до Договору та наголошує, що будь-яких інших Додатків до вищевказаного договору, які б встановлювали ціну на кожну партію товару сторони не підписували, а отже, на думку скаржника, Розділ 7. «Відповідальність сторін» договору купівлі-продажу №29 від 06.09.2012 року не може застосовуватись до інших поставок товару. Наголошує, що ціна товару у кожній партії поставки була різною.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" в судове засідання не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст.101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 173-174), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" (покупець) укладено договір купівлі - продажу №29 (надалі-Договір) відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця макуху (жмих, шрот) соняшника. в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та в строки передбачені договором та додатком до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Поставка товару по даному договору здійснюється партіями, яка оговорюється в додатку до договору. Поставка здійснюється за рахунок продавця на умовах СРТ (Інкотермс 2000). (п.2 Договору).

Загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, визначених у всіх додатках до даного договору, які є його невід'ємними частинами. У разі якщо товар поставляється партіями, ціна за кожну партію, кількість, порядок та строки сплати вартості наданого покупцю товару визначається у додатку до договору. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця зазначений в договорі, протягом 15 банківських днів з дати поставки товару згідно прийнятої ваги. (п.3 Договору).

Пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що кількість та якість товару, або його окремих партій встановлюється в Додатку до Договору, і остаточно фіксується у накладних.

Відповідно до п.5 Договору факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформлюється накладною на товар. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної на товар згідно прийнятої ваги в момент отримання товару. Накладні повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно додатку №1 до Договору з метою належного виконання його умов продавець зобов'язаний поставити покупцю макуху соняшникову на наступних умовах: кількість товару 130 000кг, ціна без ПДВ (за тонну) - 1783,33грн. ПДВ 20% (за тону) - 356,66грн., ціна з ПДВ - 2140грн. Вартість партії товару з ПДВ 29 616грн. Покупець зобов'язується здійснити оплату грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 15 банківських днів з дати поставки товару згідно прийнятої ваги. Поставка товару здійснюється автотранспортом продавця на умовах СРТ за адресою: Вінницька область, м. Волочиськ, вул. Фрідріхівська, 40. Ціна зазначена в цьому додатку до договору є остаточною і не може бути змінена без письмової згоди сторін.

На виконання умов згаданого вище договору позивачем по накладним №96, 97 від 11.09.2012р., №187 від 06.12.2012р., №194 від 12.12.2012р., №204 від 19.12.2012р. було поставлено, а відповідачем згідно довіреностей №1606 від 12.09.2012р., №2321 від 06.12.2012р., №2363 від 12.12.2012р., №2400 від 19.12.2012р. було отримано товар на загальну суму 328 562,60грн., який ТОВ "Волочиськ - Агро" оплачено частково. Станом на 11.04.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 154 036 грн..

Позивачем направлялась відповідачу претензія від 04.04.2013р. (вих. №04-04/13) про сплату боргу в сумі 154 036 грн. на протязі трьох діб, яка залишена останнім без відповіді (а.с.23).

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. Пеня сплачується продавцем за весь строк прострочення грошового зобов'язання. У разі прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцю проценти за користування чужими грошовими коштами, що передбачені ст.ст. 536, 692 ЦК України у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку заборгованість не сплачена позивач звернуся із позовом до суду про її стягнення. Крім того, останнім нараховані та заявлені до стягнення 7 949,30грн. пені по видатковій накладній №96 від 11.09.2012р. із суми 57459,00 грн. за період з 02.10.2012р. по 10.10.2012р., із суми 29459,00грн. за 11.07.2012р.; по видатковій накладній №97 від 11.09.2012р. із суми 67067,60 грн. за період з 02.10.2012р. по 10.10.2012р.; по видатковій накладній №187 від 06.12.2012р. із суми 84147,00 грн. за період з 27.12.2012р. по 06.03.2013р., із суми 34147,00 грн. за період з 07.03.2013р. по 11.04.2013р.; по видатковій накладній №194 від 12.12.2012р. із суми 54684,00 грн. за період з 03.01.2013р. по 11.04.2013р.; по видатковій накладній №204 від 19.12.2012р. із суми 65205,00 грн. за період з 11.01.2013р. по 11.04.2013р. та 196 171,35грн. 1% за користування чужими грошовими коштами за аналогічні періоди.

Колегією суддів апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 11.06.2013р. замінено позивача у справі №924/536/13 із товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Август" м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 37454001) на товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОС" м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 38433705).

Приймаючи постанову у даній справі колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду враховано наступні норми законодавства та обставини справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок оплати відповідачем вартості продукції, що поставлялась позивачем передбачена Договором купівлі-продажу №29 від 06.09.2012р., згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця макуху (жмих, шрот) соняшника. в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість в порядку та в строки передбачені договором та додатком до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо виконання позивачем належним чином умов договору, а саме поставка товару на загальну суму 328 562,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: видатковими накладним №96, 97 від 11.09.2012р., №187 від 06.12.2012р., №194 від 12.12.2012р., №204 від 19.12.2012р. та довіреностями №1606 від 12.09.2012р., №2321 від 06.12.2012р., №2363 від 12.12.2012р., №2400 від 19.12.2012р..

Крім того, позивачем було направлено відповідачу претензію №04-04/13 від 04.04.2013р., яка отримана відповідачем, але залишена останнім без реагування (а.с.23).

Відповідно до ст.33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Разом з тим, колегією суддів апеляційної інстанції при прийнятті даної постанови взято до уваги той факт, що вказані вище видаткові накладні містять посилання на договір купівлі-продажу № 29 від 06.09.2012р. підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Вказана обставина свідчить про те, що сторонами погоджена ціна товару, його якість та кількість. Факт отримання товару відповідачем не заперечується.

З врахування положень п. 4.2, п. 5 Договору , вірним є висновок місцевого господарського суду, щодо задоволення позовних вимог ТзОВ "ТК АГРОС" в частині стягнення основного боргу в сумі 154 036 грн..

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

При цьому, сторонами в договорі купівлі-продажу №29 передбачено нарахування пені (п.7.2 договору).

З розрахунку пені, проведеного позивачем (а.с.8), вбачається, що останній здійснений з порушенням, що призвело до неправильного обрахунку останнім суми пені, а саме нарахування проведено по кожній накладній, при цьому початком періоду нарахування позивач зазначає дату накладної, що у відповідності до норм ст.253 ЦК України є неправомірним, оскільки остання передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З врахуванням наведеного, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пені в сумі 7793,19 грн., а не 7949,30 грн., як зазначено позивачем.

Крім того, пунктом 7.4. Договору сторони передбачили, що разі прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами, що передбачені ст.ст.536, 692 ЦК України, у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст.692 ЦК України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Колегія суддів апеляційної інстанції врахувавши вищевказаний пункт Договору та норми ст.253 ЦК України дійшла висновку, що позивач помилково визначив початок періоду нарахування обрахувавши дану штрафну санкцію з дня підписання сторонами накладної, а тому до задоволення підлягає 1% за користування чужими грошовими коштами в сумі 192591,30 грн., а не 196171,35 грн., як зазначено позивачем в розрахунку (а.с.8).

Твердження скаржника на рахунок того, що відповідач перерахував позивачу всю суму коштів за отриманий товар і навіть на 6000 грн. більше, також не враховуються колегією суддів апеляційної інстанції, оскільки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в порядку статей 32-34 ГПК України.

Решта доводів скаржника, щодо несплати позивачем податків не відносяться до предмету розгляду у даній справі та не впливають на зобов'язання сторін по виконанню умов Договору.

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.06.2013р. у справі №924/536/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" - без задоволення.

2. Справу №924/536/13 надіслати господарському суду Хмельницької області

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.