Постанова

від 21.08.2013 по справі 810/3580/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2013 року № 810/3580/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Яворина-Трейдінг» до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування наказу і податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Яворина-Трейдінг» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 10.04.2013 року №199 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0001562205 та №0001572205.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуваний наказ не містить підстав для проведення документальної позапланової перевірки позивача, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог законодавства і прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованим та протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Яворина-Трейдінг» зареєстроване як юридична особа 19.06.2003 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області.

Як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС з 25.06.2003р. за №772-ТОВ.

Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.07.03 №100037105, виданого ДПІ у Вишгородському районі Київської області, індивідуальний податковий номер - 32500710089.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво інших меблів (основний), оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги та неелектричними побутовими приладами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС направила на адресу позивача лист від 27.03.2013 №1945/10/22-00/484 про надання пояснень та документального підтвердження щодо правильності обчислення податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Сігма 777» за квітень 2012 року, зокрема: договори; податкові накладні; відповідні видаткові накладні та довіреності; документи, що підтверджують транспортування продукції, надання робіт (послуг); розрахункові документи; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за відповідний період; податкові накладні тощо.

Листом від 08.04.2013 № 85 позивач надав податковому органу письмові пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ "Сігма 777" разом з витребуваними документами, окрім документів, що підтверджують транспортування товарів до позивача.

З метою перевірки дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ «Яворина-Трейдінг» з ТОВ "Сігма 777" за квітень 2012 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС 10.04.2013 видано Наказ №199 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Про проведення перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС повідомлено ТОВ «Яворина-Трейдінг» згідно Повідомлення від 10.04.2013 №40/22-00, яке разом з копією наказу від 10.04.2013р. №199 направлено засобами поштового зв'язку за адресою реєстрації позивача.

Перевірку проведено в приміщенні ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС (07300, Київська обл., м. Вишгород, проспект Шевченка, 1а).

За результатами перевірки складено Акт від 17.04.2013 № 372/22-00/32505077 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Яворина-Трейдінг» з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "СІГМА 777" за квітень 2012 року.

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.198.1 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПК України в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2012 року на загальну суму 34 157,9 грн.; пп. 138.1 пп. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в ІІ кв.2012р. в сумі 35 866 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 17.05.2013 року №0001562205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 698 грн., з яких 34 158 грн. - сума основного платежу, 8 540 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- від 17.05.2013 року №0001572205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 44 833 грн., з яких 35 866 грн. - сума основного платежу, 8 967 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи наказ ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС 10.04.2013 року №199 та податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0001562205 і №0001572205 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як встановлено судом, висновки податкового органу ґрунтуються на використаних під час аналізу господарських операцій позивача з його контрагентом матеріалів перевірки ТОВ «Сігма 777», зокрема, акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 27.09.2012 №728/23-60/37387496 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сігма 777» за лютий - вересень 2012р.

Згідно відомостей вказаного акту зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки співробітниками ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва службовою запискою було надано висновок щодо ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Сігма 777» (код ЄДРПОУ 37387496), яке перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2012р. складала 1 особа.

Засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Сігма 777» гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем реєстрації не проживає, де перебуває на даний момент невідомо, встановити фактичне місцезнаходження не виявилось можливим.

На адресу ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС надійшов висновок експерта від 12.04.2013р. №290, згідно якого підписи від імені директора ТОВ «Сігма 777» ОСОБА_1 на наступних документах:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства ТОВ «СІГМА 777» за 1-ше півріччя 2012р. вх.№48922 від 09.08.2012р.на 2 арк.;

- додаток ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Сігма 777» за 1-ше півріччя 2012 р. вх.№48923 від 09.08.2012р. на 1 арк.;

- додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Сігма 777» за 1 півріччя 2012 р. вх.№48924 від 09.08.12р. на 1 арк.;

- довіреність ТОВ "Сігма 777" від 18.01.12р. на 1 арк.;

- довіреність ТОВ "Сігма 777" від 28.04.2012р. на 1 арк.;

- дротокол №01/12 від 17.01.2012р. загальних зборів ТОВ "Сігма 777" на 2 арк.;

- реєстраційна електронна заявка на посилений сертифікат підписувача ЕЦП ТОВ "Сігма 777" від 13.02.2012р. на 1 арк.;

- картка приєднання №37387496 ТОВ "СІГМА 777"на 1 арк.;

- реєстраційна електронна заявка на посилений сертифікат підписувача ЕЦП ТОВ "Сігма 777" від 13.02.2012р.,

виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою.

Оскільки на ТОВ "Сігма 777" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Статтею 75 ПК України передбачено право органів податкової служби на проведення перевірок. Так, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи...

Стаття 78 ПК України встановлює порядок проведення документальних позапланових перевірок, а стаття 79 ПК України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. (пункт 79.1 Статті 79 ПК України).

З огляду на наявність у ДПІ у Вишгородському районі Київської області акту перевірки ТОВ «Сігма 777», який був контрагентом позивача, суд приходить до висновку, що податковий орган мав фактичні підстави для призначення документальної позапланової перевірки відповідно до статті 78 ПК України.

Відповідачем також додержано всі необхідні умови, встановлені для повідомлення позивача щодо призначення перевірки.

Отже, наказ ДПІ у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 10.04.2013 року №199 є обґрунтованим та правомірним, тому позовні вимоги щодо визнання наказу протиправним та його скасування задоволенню не підлягають.

Як зазначено вище, у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Яворина-Трейдінг» використовувались матеріали перевірки ТОВ «Сігма 777», отримані від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, та документи, що були надані ТОВ «Яворина-Трейдінг» на письмовий запит податкового органу, а саме: податкові накладні; видаткові накладні; рахунки-фактури; банківські виписки; письмові пояснення посадових осіб підприємства.

Згідно поданих документів ТОВ «Сігма 777» виставлено ТОВ «Яворина-Трейдінг» рахунок-фактуру на загальну суму 204 947,80 грн., в т.ч. ПДВ 34 157,90 грн., також ТОВ «Сігма 777» оформлено видаткові накладні: від 02.04.2012р. №№ 183 та 186, від 03.04.2012р. №№ 187 та 189, на загальну суму 204 947,80 грн., в т.ч. ПДВ 34 157,90 грн.

З урахуванням викладених фактичних обставин діяльності ТОВ «Сігма 777» дане підприємство не могло приймати участі в операціях з поставки товарів (послуг).

В ході перевірки позивача податковим органом не встановлено фактів придбання ТОВ "Сігма 777" товарів у постачальників.

Крім того в ході перевірки не встановлено реальність здійснення операції, оскільки відсутні дані про існування товару, а саме - меблевих заготовок, виробника, їх рух на шляху до ТОВ «Яворина-Трейдінг» - набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі).

На підтвердження в судовому порядку товарності вказаних операцій з ТОВ «Сігма 777» за квітень 2012 року, а відтак і правильність обчислення і сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при їх здійсненні, позивач надав до суду копії наступних документів: рахунок-фактура від 02.04.2012р. № 189, податкові накладні від 02.04.2012р. №№3021,3022, від 03.04.2012р. №№3031,3032, видаткові накладні від 02.04.2012р. №№183,186, від 03.04.2012р. №№187,189, довіреність від 02.04.2012р. №1253, банківські виписки, акт списання матеріалів у виробництво у квітні 2012р. від 30.04.2012р., акт списання матеріалів у виробництво у травні 2012р. від 31.05.2012р., акт списання матеріалів у виробництво у червні 2012р. від 30.06.2012р., лист-пояснення з описом технологічного процесу столярного виробництва, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Сігма 777», довідку з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Сігма 777», довідку про взяття на облік платника податків ТОВ «Сігма 777», повідомлення про взяття на облік юридичної особи ТОВ «Сігма 777», свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Сігма 777», витяг з ЄДР щодо ТОВ «Сігма 777», договір № 02/03-1 від 02.03.2012р., специфікацію №1 до договору №02/03-1 від 02.03.2012р., специфікацію №2 до договору №02/03-1 від 02.03.2012р., рахунки-фактури № СФ-00000028 від 02.03.2012р., №СФ-00000053 від 25.04.2012р., податкові накладні від 05.03.2012р. №18, від 04.05.2012р. №34, від 14.05.2012р. №48, від 18.05.2012р. №51, від 07.06.2012р. №57, від 25.06.2012р. №67, від 27.06.2012р. №69, видаткові накладні від 07.06.2012р. №РН-0000034, від 27.06.2012р. №РН-0000039, банківські виписки.

Протокольною ухвалою суду позивача було зобов'язано надати суду всі наявні на підприємстві документи, які б свідчили про дійсність поставки товару від підприємства-контрагента ТОВ «Сігма 777», рух отриманого товару по складу, документи, які б дали змогу ідентифікувати поставлений від ТОВ «Сігма 777» товар за кількісними, якісними, ціновими та іншими номенклатурними ознаками.

На виконання ухвали суду позивачем надано та долучено в якості доказів у справі витяг з книги обліку довіреностей, додаткові пояснення щодо практики закупівлі ідентичних товарів, що були предметом договору поставки з ТОВ «Сігма 777» та роздруківки з мережі інтернет, що могли б свідчити про рівень звичайних цін на певну категорію товарів, що є ідентичною за ціновими, якісними та іншими номенклатурними ознаками.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та дослідивши в якості доказів долучені до матеріалів справи копії документів, суд дійшов таких висновків.

Між позивачем і ТОВ «Сігма 777» укладено договір поставки, предметом якого була поставка меблевих заготовок, які Позивач використовує у власному виробництві. Даний договір було укладено в простій письмовій формі шляхом обміну з контрагентом первинними документами (рахунок-фактура - видаткові накладні).

Відповідно до норм Господарського кодексу України договір поставки є різновидом господарського договору. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (пункт 7 статті 179 ГК України.)

Стаття 180 ГК встановлює вимоги до істотних умов договору: Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що істотні умови договору поставки не зафіксовано в документах (рахунках-фактурах та видаткових накладних), оскільки вони були погоджені між ТОВ «Сігма 777» і ТОВ «Яворина-Трейдінг» в усній формі.

Натомість, відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях.

Зі змісту долучених в якості доказів документів неможливо встановити всі істотні умови договору, зокрема номенклатуру, асортимент продукції, вимоги до її якості, ціну на продукцію встановленого асортименту, строк виконання та строк дії договору.

До того ж, у наданих позивачем на підтвердження вказаної господарської операції фотокопіях документів відрізняються одиниці виміру товару, а саме в рахунку-фактурі від 02.04.2012 №180 (а.с. 46) та видаткових накладних (а.с. 51 - 54) одиницею його виміру значаться м.куб., а в податкових накладних (а.с 47 - 50) та довіреності від 02.04.2012 №1253 (а.с. 55) - кв.м.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд при вирішенні даної справи звертає увагу на те, що подані позивачем документи не містять обов'язкових умов, передбачених встановленим порядком їх складання: дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, що унеможливлює встановлення місця виконання договору та факту реальності його виконання.

При дослідженні доказів судом встановлена невідповідність виданої довіреності від 02.04.2012р. №1253 на отримання цінностей від ТОВ «Сігма 777» запису в книзі обліку довіреностей. Так, напис на довіреності свідчить про те, що строк її дії встановлено до 12.04.2012р, натомість, запис в книзі обліку довіреностей свідчить про строк дії довіреності до 10.04.2012р.

Із дослідженої в ході судового розгляду довідки з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Сігма 777» слідує, що до видів діяльності підприємства відноситься оздоблення тканин та текстильних виробів, консультування з питань інформатизації, рекламна діяльність.

У вказаному переліку відсутні такі види діяльності як оптова торгівля меблями, покриттям для підлоги та неелектричними побутовими приладами, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, вантажні перевезення.

Це свідчить про ненабуття підприємством господарської право-дієздатності щодо укладання певного виду договорів, пов'язаних з торговим посередництвом.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що товарно-транспортні накладні, які б могли підтвердити транспортування товару (меблевої заготовки) від підприємства-постачальника ТОВ «Сігма 777» на адресу ТОВ «Яворина-Трейдінг», не складалися і на підприємстві відсутні.

Також суду не надано доказів для підтвердження обліку поставленої продукції (оприбуткування) на складі підприємства, крім того, надані фотокопії актів списання матеріалів у виробництво за квітень - червень 2012 року (а.с. 57 - 65) не дають змоги визначити чи відображено в них саме той товар, який придбано за вказаним договором.

Щодо витягів-роздруківок з мережі інтернет суд доходить до висновку, що для договорів про купівлю-продаж (або поставки) меблевої заготовки суттєвими умовами договору є вимоги до предмета договору такі як вид деревини з якої вироблено меблеву заготовку, розміри меблевої заготовки, якість деревини (складової якої є вологість), тощо.

При дослідженні актів списання матеріалів у виробництво за квітень, травень та червень 2012 року суд звертає увагу на те, що зі змісту поданих документів неможливо ідентифікувати меблеву заготовку за її якісними та іншими показниками як таку, що була придбана у ТОВ "Сігма 777".

Отже, вказані документи не можуть братися до уваги при вирішенні питання про факт наявності господарських відносин позивача з підприємством ТОВ «Сігма 777». З таких же підстав суд відхиляє від залучення до доказової бази документів про реалізацію готових меблевих виробів від ТОВ «Яворина-Трейдінг».

Оцінюючи встановлені судом обставини справи у їх сукупності із наданими сторонами доказами, суд вважає відсутніми фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Сігма 777» до вчинення дій, які становлять зміст господарських операцій з позивачем, а саме відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів та виробничого обладнання, що необхідні для складування, продажу та доставки меблевої заготовки.

За таких обставин суд вважає, що твердження податкового органу про безтоварність господарської операції між ТОВ «Сігма 777» і ТОВ «Яворина-Трейдінг» є обґрунтованими.

Належним чином укладений правочин заздалегідь не може свідчити про здійснення суб'єктом господарювання законної господарської діяльності, оскільки укладання такого правочинну ще не підтверджує його виконання. Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися між собою, а те, що вони вчинили, тобто, не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оскільки позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Сігма 777», суд вважає, що надані до матеріалів справи первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні) всупереч приписам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не відображають реального змісту господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг та товарів належними первинними документами та їх зв'язок із його господарською діяльністю, віднесення сум за спірними угодами до валових витрат, а сум податку на додану вартість з вартості таких послуг (товарів) - до податкового кредиту, суд дійшов висновку про правомірність зняття податковим органом позивачу валових витрат, податкового кредиту та донарахування йому грошового зобов'язання по податку на прибуток і податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих рішень. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача, а відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності їх витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 серпня 2013 р.