Постанова

від 23.03.2009 по справі 15/452-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/452-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2009 р.                                                           Справа № 15/452-08  

Колегія суддів у складі:                                 головуючого судді Погребняка В.Я.,

                                                                                                     судді Бухана А.І.

                                                                                                     судді Шевель О.В.

при секретарі Шкуренко Л.О.

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився

відповідача –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 380С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 29 січня 2008 р. по справі             № 15/452-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера»,                       м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Яблучне», с. Яблучне В.-Писарівського району Сумської області

про стягнення 111145,91 грн.,

                                              встановила:

Позивач, ТОВ «Агросфера», у грудні 2008 року звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути  з   відповідача на свою користь 111145 грн. 91 коп. заборгованості за договором купівлі-продажу         № 641-К від 01.04.2008 р., а саме: 106469 грн. 50 коп. боргу по товарному кредиту, 2821 грн. 30 коп. пені, 1855 грн. 11 коп. відсотки, нараховані на прострочену заборгованість по товарному кредиту (згідно п. 7.2 договору), а також понесені ним судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29 січня 2008 року по справі № 15/452-08 (суддя Резниченко О.Ю.) позовні вимоги  задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто 106469 грн. 50 коп. боргу за товарному кредиту, 2821 грн. 30 коп. пені, 1855 грн. 11 коп. відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість по товарному кредиту, 1111 грн. 45 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 29 січня 2008 року по справі № 15/452-08 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2821,30 грн. пені та 1855,11 грн. відсотків відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. При цьому, як вбачається із тексту апеляційної скарги, відповідач фактично суму основного боргу та порушення строків її оплати визнає, але вважає, що сума штрафних санкцій та відсотків позивачем та судом обрахована невірно. Згідно з розрахунком відповідача, сума пені складає 1044,24 грн., сума відсотків – 1588,12 грн. Крім того, відповідач стверджує, що сума боргу утворилася в результаті дефіциту обігових коштів та погіршення його фінансового становища, у зв'язку з чим просить відстрочити погашення заборгованості.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

У призначене судове засідання представники сторін не з'явилися, причину неявки суд не повідомили, хоча про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином, про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду).

Враховуючи належне повідомлення представників сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, та що сторонами жодних клопотань до суду апеляційної інстанції про відкладення розгляду справи не надано, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.04.2008 р. між  позивачем та відповідачем був укладений  договір купівлі-продажу №641-К, згідно з п.1.1 якого  позивач зобов‘язався передати, а відповідач зобов‘язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що конкретний асортимент, кількість, ціна, термін поставки кожної партії товару наведені у специфікаціях до договору.

Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються  у специфікаціях до договору (п. 4.1 договору). Товарний кредит надавався на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом (п. 4.2 договору).

Згідно зі специфікацією №1 від 01 квітня 2008 року, покупець (відповідач) за умовами договору, зобов'язався в строк до 15 квітня 2008 року перерахувати на поточний рахунок продавця (позивача) суму попередньої оплати у розмірі 20% від суми вартості всього товару, на залишок заборгованості, продавець (позивач) надає покупцю (відповідачу) товарний кредит з наступним графіком його сплати: 30% від суми вартості всього товару вказаного в специфікаціях, покупець має оплатити до 27 серпня 2008 року; 50%  від суми вартості всього товару вказаного в специфікаціях, покупець  має сплатити до 22 жовтня 2008 року. Загальна сума за специфікацією № 1 складає 189726,66 грн.

До настання дати погашення заборгованості за товарним кредитом, відповідач, шляхом офіційного звернення до позивача (лист № 11-04/08 від 11 квітня 2008 року), відмовився від товару у кількості 120 л. Згідно з видатковими накладними (а/справи 16, 17, 19) поставлено товару в межах цієї специфікації на суму 185442,7 грн. Відповідачем, на підставі накладної №792 від 06.05.2008 року, було повернуто товар у кількості 880 л, на загальну суму 38756,13 грн. Таким  чином, розмір заборгованості відповідача зменшився та склав 146686,57 грн.

Згідно зі специфікаціями № 2 від 20 травня 2008 року та № 3 від 05 серпня 2008 р., покупець (відповідач) за умовами договору, зобов'язався в строк до 27 травня 2008 року перерахувати на поточний рахунок продавця (позивача) 50% від суми вартості всього товару вказаного в специфікаціях, що становить 4924,12 грн. (відповідно 4772,25 грн. та 151,87 грн.), інші 50%  від суми вартості всього товару вказаного в специфікаціях, що становить 4924,12 грн. (відповідно 4772,25 грн. та 151,87 грн.) покупець  має сплатити до 22 жовтня 2008 року. Всього сума боргу за вказаними специфікаціями складає 9848,24 грн.

З урахуванням здійсненої відповідачем передоплати у розмірі 37945,32 грн. та сплачених 19.09.2008 р. 11120,00 грн., розмір заборгованості станом на дату подання позову складає 106469,50 грн., що також підтверджено актом звірки між сторонами (арк.справи 28). Відповідна сума відповідачем не оскаржується.

Факт отримання  відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме - договором купівлі-продажу №641-К від 01.04.2008р., специфікаціями №1 від 01.04.2008р., №2 від 20.05.2008р., №3 від 05.08.2008р. до договору, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, а також видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

З урахуванням положень вищеназваних статей та враховуючи, що відповідачем не подано ані доказів сплати боргу, ані аргументованих заперечень проти вимог позивача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог у сумі основного боргу.

Також, колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення пені та відсотків за користування товарним кредитом, оскільки нарахування відповідних сум передбачено як нормами чинного законодавства, так і положеннями укладеного між сторонами договору.

Що ж стосується заперечень відповідача в цій частині та наданого ним розрахунку відповідних сум, колегія суддів зазначає, що розрахунок відповідача щодо нарахування пені та відсотків, нарахованих за прострочену заборгованість по товарному кредиту, не відповідає умовам договору купівлі-продажу №641-К від 01.04.2008 р. та фактичним обставинам справи. Відповідачем не враховано, що у зв'язку з відмовою його від частини товару та повернення частини товару по специфікації № 1 фактично змінилися суми оплати (відсотки оплати від суми вартості товару по специфікації –фактично поставленої), що й призвело до невірних розрахунків відповідачем.  

Що ж стосується посилання відповідача про погіршення його майнового стану та прохання відстрочення погашення заборгованості, колегія суддів зазначає, що  відповідачем у встановленому законом порядку не надано належних доказів, які б надавали суду можливість стверджувати про наявність підстав для надання розстрочки. У зв'язку з зазначеним судом першої інстанції таке клопотання обґрунтовано і не було задоволено.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений можливості повторно звернутися до господарського суду Сумської області з клопотанням про надання відстрочки виконання рішення в порядку ст. 121 ГПК України, надавши при цьому обґрунтовані докази наявності у нього обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.  

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене,  та керуючись ст. ст.  99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,   

                                                   постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 29 січня 2008 року по справі № 15/452-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.  

    Головуючий суддя                                                             Погребняк В.Я.

                          Суддя                                                             Бухан А.І.

                         Суддя                                                             Шевель О.В.