Рішення

від 24.03.2009 по справі 14/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 р.   Справа № 14/23   

за позовом                    ТзОВ "Української гірничо-металургійної компанії "Галичина"

                                      вул.Макуха, 41а/4, м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача             ТзОВ "Перко"  

                                      вул.Грушевського, 11/35, м.Івано-Франківськ,76018

Cуддя  Булка Володимир Ігорович   

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача:  Григор О.Я., представник, (довіреність № 11 від 19.01.09);

Від відповідача:  Перев"язко М.М., генреальний директор, (протокол № 1/05 від 21.11.05).

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлений позов про  стягнення заборгованості в сумі 30 663,87грн. з них:

-29 381,56грн. основного боргу;

-1 139,84грн. пені;

-142,47грн. - 3% річних.

   Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-невиконання відповідачем умов договору №08/41 купівлі-продажу  від 03.11.08, а саме: п.6.3, котрий встановлює порядок розрахунків ;

-п.8.3 договору, який вказує, що у випадку порушення строку оплати покупець (відповідач)  зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції  за кожен день прострочення;

- ст.625 Цивільного кодексу України, згідно якої відповідачу нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні за весь час прострочення.

    Відповідач позов визнає, проте вимог ухвал суду від 23.02.09 та 12.03.09 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

   Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

 Між сторонами 03.11.08 укладено договір №08/41 купівлі-продажу, згідно якого продавець (позивач) зобов"язався  продати, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити металопродукцію.

   Відповідач 28.11.08 перерахував на рахунок позивача передоплату за товар в розмірі

15 000,00грн.

   Позивач в засіданні суду зазначив, що у грудні 2008 року передав  відповідачу у власність металопродукцію на суму 44 381,56грн. (по довіреності ЯЛХ №374195 від 04.12.08, згідно видаткових накладних, а саме:

-ІF - 0003347 від 04.12.08 на суму 42 877,00грн.;

-ІF - 0003352 від 05.12.08 на суму 1 503,76грн.

    Факт отримання металопродукції підтверджений і відповідачем. Претензії щодо кількості та якості поставленого товару від відповідача не поступало.  Проте, відповідач в порушення п.6.3 договору не оплатив за поставлений товар на протязі 14-ти календарних днів з моменту отримання продукції. Отже, з огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем становить 29 381,56грн.

   Як наслідок, 23.01.09 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу №2, в котрому пропонує погасити заборгованість.

     Відповідач на лист не прореагував, боргу не оплатив.

  Відповідно до п.8.3 договору  та ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 139,84грн. та 142,47грн. - 3%річних від простроченої суми.

    Станом на сьогоднішній день за відповідачем  рахується заборгованість у сумі 30 663,87грн.

  Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

   Договір  №08/41 купівлі-продажу від 03.11.08 укладений в межах чинного законодавства - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

   Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено , що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

 У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

       Пунктом 6.3 договору встановлено термін  оплати за поставлений товар - на протязі 14-ти календарних днів з моменту отримання продукції. Проте, відповідач тільки частково оплатив за поставлений товар, чим і порушив умови договору.  Внаслідок того, що відповідач повністю не розрахувався за придбаний товар на час пред"явлення позову  за ним рахується заборгованість  в сумі 29 381,56 грн.

     Відповідно до п.8.3 договору, у випадку порушення строків оплати покупець виплачує продавцю пеню в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення, що складає  1 139,84грн.(підтверджується розрахунком).

      Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання , на вимогу кредитора  зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

     Як наслідок, позивачем проведено розрахунок   3% річних від простроченої суми, що становить 142,47грн. (підтверджується розрахунком).

       Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

   Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, і  є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

    Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.204,509,526,625,655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України,  ст.ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перко", м.Івано-Франківськ,  вул.Грушевського,11/35 (код ЄДРПОУ 33859841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Українська гірничо-металургійна компанія - Галичина", м.Івано-Франківськ, вул.Макуха,41а/4 (код ЄДРПОУ 33427681, ІПН 334276809150, св. ПДВ 12884990, р/р 260063001154 в Івано-Франківській філії АТ "ВАБанк", МФО 336934)      29 381,56грн. основного боргу; 1 139,84грн. пені, 142,47грн. - 3% річних,  306,64грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

     Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                              Булка Володимир Ігорович

                                                                      Рішення підписане 27.03.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.