Постанова

від 19.08.2013 по справі 826/8735/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2013 року 15:00 № 826/8735/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Окис Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаГоловного управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Києві Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 прозобов'язання вчинити певні дій,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у м. Києва (далі по тексту - відповідач 1, ГУ Держземагентства у м. Києві) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2, Департамент земельних ресурсів КМДА), третя особа - ОСОБА_3, у якому просив:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача 2 при виключенні (вилученні) з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серія ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1

- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача 2 щодо не передання інформації (відомостей) Держземагентству України про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серія ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1 для внесення її до Державного земельного кадастру;

- визнати протиправними бездіяльність (дії) відповідача 1 щодо невнесення відомостей про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серія ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1 до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати відповідача 2 передати інформацію (відомості) про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серія ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1 до відповідача 1 для внесення даних відомостей про неї до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати відповідача 1 внести відомості про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серія ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1 до Державного земельного кадастру;

- витрати пов'язані з внесенням відомостей про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серія ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1 до Державного земельного кадастру покласти на відповідачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду на 20 червня 2013 року.

У судове засідання, призначене на 20 червня 2013 року, з'явився позивач. Представники відповідачів та третя особа до суду не з'явились, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на 03 липня 2013 року.

Судове засідання 03 липня 2013 року судом відкладалося на 09 липня 2013 року для надання представнику відповідача 2 часу подати витребувані судом документи.

У судовому засіданні 09 липня 2013 року позивач позов підтримав та просив його задовольнити. Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували. Третя особа у судове засідання не з'явилась, надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому позов підтримала та просила його задовольнити. У розгляді справи судом оголошено перерву до 06 серпня 2013 року для надання відповідачами витребуваних судом документів.

У судове засідання 06 серпня 2013 року з'явилися позивач, який наполягав на задоволенні позову, та представник відповідача 1, який надав наявні у нього та витребувані судом документи. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 06 серпня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2007 року позивачем придбано земельну ділянку площею 0,1018 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:144:0013.

На підставі зазначеного договору та рішення Київської міської ради від 22 серпня 2007 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №030456.

08 липня 2009 року позивачем на ім'я Голови Київської міської державної адміністрації подано заяву про проведення робіт по розробці технічної документації з розмежування земельної ділянки площею 0,1018 га.

На підставі названих документів та заяви ОСОБА_1, земельна ділянка площею 0,1018 га поділена на земельну ділянку площею 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 та земельну ділянку площею 0,0302 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0013.

У подальшому, на земельній ділянці площею 0,0716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 позивачем збудовано житловий будинок та отримано 07 жовтня 2009 року свідоцтво про право власності на нього.

Названий будинок так само як і земельна ділянка, на якій його збудовано, за заявою ОСОБА_1 були поділені на 12 частин, у зв'язку з чим останньому видано 12 довідок - характеристик на частини будинку та державних актів на право власності на земельну ділянку.

Згодом десять з дванадцяти частин земельної ділянки площею 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 позивачем відчужені згідно цивільних договорів. Однак, дві з дванадцяти частин відповідної земельної ділянки залишились у власності позивача.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 грудня 2011 року по справі №2-5585/11 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та, серед іншого, визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку 1/12 від 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №922756 і який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) за №08-7-03156 від 12 січня 2010 року, яка розташована по АДРЕСА_1.

З метою проведення державної реєстрації права власності на підставі судового рішення, позивач звернувся до відповідача 1 та отримав витяг з Державного земельного кадастру (далі по тексту - ДЗК) від 14 лютого 2013 року №НВ - 8000002672013, який сформовано за результатами пошуку з кадастровим номером земельної ділянки 8000000000:62:144:0066.

У зв'язку з тим, що у витязі відсутня інформація про 1/12 частину земельної ділянки площею 0,0716 га, право власності позивача на яку підтверджено державним актом серія ЯЖ №922756, а також враховуючи, що відомості про зазначену земельну ділянку були внесені до ДЗК, на підтвердження чого ним надано витяг з бази даних автоматизованої системи ведення ДЗК від 18 березня 2010 року №169, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржених позивачем дій (бездіяльності) суб'єктів владних повноважень, суд звертає увагу на таке.

У відповідності до положень частини 1 статті 2 та частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які, у свою чергу, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 79 1 вказаного Кодексу визначений порядок формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.

Так, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Названими частинами статті 79 1 Земельного кодексу України закріплено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Згідно приписів частини 9 названої статті, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до визначення ДЗК, яке міститься у статті 193 ЗК України, це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Аналогічні положення закріплені й в Законі України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011р. №3613-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі по тексту - Закон України від 07.07.2011р. №3613-VI).

Однак, до вступу в силу названого Закону, складові частини та порядок ведення ДЗК визначався положення Земельного кодексу України.

Так, статтею 196 цього Кодексу у редакції Закону України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ складовими частинами ДЗК визначались: а) кадастрове зонування; б) кадастрові зйомки; в) бонітування ґрунтів; г) економічну оцінку земель; ґ) грошову оцінку земельних ділянок; д) державну реєстрацію земельних ділянок; е) облік кількості та якості земель.

При цьому, відповідно до статті 202 ЗК України у зазначеній редакції, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЗК України у відповідній редакції Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

На реалізацію наведених положень Земельного кодексу України указом Президента України від 17 лютого 2003 року №134/2003 «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» з метою послідовної адаптації законодавства України, що регулює питання захисту права власності, до законодавства Європейського Союзу, вдосконалення системи обліку земельних ділянок та нерухомого майна, а також створення сприятливих умов для розвитку ринкових відносин та активізації інвестиційної діяльності в Україні функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру було покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

У подальшому Державний комітет України по земельних ресурсах постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №69 реорганізовано шляхом перетворення в Державне агентство земельних ресурсів України.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021 на реалізацію положень статті 202 ЗК України затверджено порядки ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

У подальшому названі порядкии втратили чинність тільки після вступу в силу Закону України від 07.07.2011р. №3613-VI та прийнятої на його виконання постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Отже, станом на момент виникнення у позивача права власності на 1/12 частину земельної ділянки площею 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 та видачі державного акту на право власності серії ЯЖ №922756, спірні правовідносини врегульовувались Земельним кодексом України у редакції Закону України від 25.10.2001р. №2768-ІІІ та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами.

Так, на виконання указу Президента України від 17 лютого 2003 року №134/2003 «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» держателем Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно визначено Державний комітет по земельних ресурсах.

Останнім на виконання покладених на нього функцій 23 травня 2003 року видано наказ 135, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за №408/7729 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Згідно пунктів 1 та 2 згаданого наказу реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (далі - Центр ДЗК), якому доручено створення та ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021, він визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь.

Зберігання поземельних книг з метою запобігання їх викраденню, втраті, знищенню або пошкодженню забезпечує територіальний орган Держкомзему, а відповідальність за організацію зберігання поземельних книг несе його керівник.

Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку:

у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему;

в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Центр кадастру) в районах, містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система).

Автоматизована система є інформаційною системою, що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель, грошову оцінку земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість.

Згідно пункту 8 названого Порядку, одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів).

Процедура ведення Книги записів - документа суворого обліку, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок врегульована положеннями Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Отже, у своїй сукупності Поземельна книга та Книга записів містять відомості, що вносились до автоматизованої системи ДЗК, з якої у послідуючому структурним підрозділом ДП «Центр ДЗК» мав право видавати витяги щодо таких відомостей.

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 з наступними змінами та доповненнями, Головне управління земельних ресурсів, яке у подальшому згідно з рішенням Київської міської ради від 15 березня 2012 року №198/7535 перейменовано у Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно пункту 2.3. вказаного Положення одним з основних завдань Головного управління земельних ресурсів станом на момент оформлення позивачем права власності на 1/12 частини земельної ділянки площею 0,0716 га, державний акт на право власності серії ЯЖ №922756 було, серед іншого: ведення державного земельного кадастру. З цією метою на нього покладено: організацію видачі державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, оформлення та видачу договорів оренди (суборенди) земельних ділянок та здійснення реєстрації суб'єктів права власності на землю, реєстрацію права користування землею і договорів на оренду (суборенду) землі; ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та поземельної книги.

Саме на виконання наведеного завдання та з метою реалізації наданих функцій, Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 12 січня 2010 року було оформлено та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на 1/12 частину земельної ділянки площею 0,716 га, кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, який зареєстровано у Книзі записів за № 08-7-03156.

Аналогічна інформацію була внесена і до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, про що 18 березня 2010 року Київською міською філією ДП «Центр ДЗК» видано витяг №169.

Крім того, факт реєстрації за позивачем права власності на 2/12 частини земельної ділянки площею 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, також, підтверджується земельно-кадастровою інформацією на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, яка міститься у технічній документації із землеустрою щодо переоформлення державного акта на право власності на земельну ділянку № 8000000000:62:144:0066 гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1, копія якої надана відповідачем 1 під час розгляду справи.

У подальшому, 05 грудня 2011 року Деснянським районним судом міста Києва постановлено рішення у справі №2-5585/11, яким право власності на земельну ділянку 1/12 від 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №922756, визнано за третьою особою.

Набрання зазначеним судовим рішення законної сили стало підставою для звернення ОСОБА_3 до Головного управління земельних ресурсів КМДА із заявою про виготовлення на її ім'я державного акту на право власності на земельну ділянку.

Отримання відповідної заяви зумовило складання технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Однак, на час закінчення складання технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, до Головного управління земельних ресурсів надійшла копія постанови старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Касьяна Г.П. про визнання речовими доказами та приєднання речових доказів до матеріалів кримінальної справи, якою земельна ділянка площею 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 визнана речовим доказом, який приєднано до матеріалів кримінальної справи №03-20798 та заборонено відчуження без дозволу органу досудового слідства, до прийняття у справі остаточного рішення.

Саме існування названої постанови слідчого, яка на момент розгляду справи по суті не скасована, і стало підставою для зупинення Головним управлінням земельних ресурсів КМДА проведення дій щодо оформлення та видачі третій особі державного акта на право власності на відповідну земельну ділянку.

У той же час, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 07.07.2011р. №3613-VI, регулювання відносин, що виникають при веденні ДЗК, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України «Про землеустрій», «Про оцінку земель», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про захист персональних даних», інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

На виконання частини 3 статті 5 України від 07.07.2011р. №3613-VI Кабінетом Міністрів України 17 жовтня 2012 року прийнято постанову №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», якою визнано такими, що втратили чинність постанови та розпорядження уряду, які врегульовували питання ведення ДЗК до цього.

Так, зі змісту Порядку ведення ДЗК, а саме пункту 4, вбачається, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство, а функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

Передача функцій щодо ведення ДЗК та припинення повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру в місті Києві зумовила вчинення з боку відповідача 2 дій щодо передачі Державному агентству земельних ресурсів України інформації про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі, а також інформацію про рішення Київської міської ради, які стали підставою для набуття юридичними і фізичними особами прав на земельні ділянки, та про документи, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками.

Однак, як зазначено вище, на момент вчинення дій щодо передачі інформації, право власності на 1/12 частина земельної ділянки площею 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 згідно рішення Деснянського районного суду міста Києва вже було визнано за третьою особою, проте у зв'язку з надходження постанови слідчого від 08 травня 2012 року за нею у встановленому законодавством порядку не зареєстровано, інформація про неї до Державного агентства земельних ресурсів України передана не була.

Також суд звертає увагу на те, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року закріплено, що у разі, коли до набрання чинності цією постановою документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, розроблена, але не затверджена рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Порядку. Отже, після скасування заборони на відчуження земельної ділянки площею 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 та проведення затвердження технічної документації рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, відповідачами може бути проведена процедура реєстрації 1/12 частини земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:144:0066 відповідно до положень Порядку ведення ДЗК.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії (бездіяльність) відповідача 1 при виключенні (вилучені) з ДЗК відомостей про земельну ділянку площею 1/12 від 0,0716 га кадастровий номер 8000000000:62:144:0066, державний акт серії ЯЖ №922756, яка розташована по АДРЕСА_1, суд також приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено належних доказів, на підтвердження вчинення суб'єктом владних повноважень таких дій.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи відповідачів, позивач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко