Ухвала

від 30.03.2009 по справі 9/62-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/62-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                    УХВАЛА                    

 "30" березня 2009 р.                Справа № 9/62-50

За позовом  Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”в особі Волинської філії, м. Луцьк

до відповідача Приватного підприємства “Івета”, м. Луцьк

про  стягнення 85 419,41 грн. заборгованості

                                                                                               Головуюча суддя    Л.І. Соломка

                                                                                                При секретарі        Т.О. Кідиба

     Представники:

Від позивача:  Максимчук Ю.П. -  представник, довіреність від 11.02.2009 р.;

Від відповідача: н/з.

     Права та обов'язки представнику позивача  роз'яснені відповідно до ст.ст.22,29 ГПК України.

     Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

     Суть спору: Позивач –ЗАТ КБ «Приватбанк»в ос. Волинської філії  звернувся до господарського суду з позовом  до відповідача –ПП «Івета»про стягнення 85 419,41 грн. заборгованості  за договором про надання овердрафтового кредиту №343/ом від 09.01.2008 р.

     Відповідач  відзиву на позов не подав, позову не оспорив, представника у судове засідання не направив. Водночас, у суду відсутні докази вручення відповідачу ухвали  про порушення провадження у справі, у звґязку з чим розгляд справи слід відкласти для повторного повідомлення відповідача.

     Водночас, позивач не виконав вимоги ухвали суду від 23.02.2009 р., не подав довідку держказначейства про зарахування державного мита до держбюджету. Представник позивача –філії «Волинське головне регіональне управління»ЗАТ КБ «Приватбанк»у судовому засіданні мотивував зазначене  тим, що позовні матеріали до суду були підготовлені юридичною особою ЗАТ КБ “ПриватБанк” у м. Дніпропетровську, тому якщо у суду виникають сумніви щодо  зарахування державного мита до державного бюджету, то суду необхідно  витребувати довідку про зазначене з Головного управління Держказначейства у Дніпропетровській області.

     Водночас,  згідно листа-розґяснення  Вищого господарського суду України від 25.03.2009 р. №05-05/181 господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано. Ухвалою суду від 23.02.2009 р. про порушення провадження у справі  зазначену довідку було витребувано від позивача, однак позивач її не подав без поважних причин,  в разі повторного неподання  позивачем цих доказів без поважних причин  у визначений судом термін, позов буде залишений без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

      Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про повторне  витребування довідки про зарахування держмита до держбюджету  від позивача та направлення ухвали суду  юридичній особі –ЗАТ КБ «Приватбанк»у м. Дніпропетровськ та філії «Волинське головне регіональне управління» ЗАТ КБ «Приватбанк»у м. Луцьку.

         Керуючись  ст.77 ГПК України, господарський суд,                  

                                                    у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 16.04.2009 р. на 12 год. 00 хв.

2. Позивачу: подати суду довідку держказначейства про зарахування державного мита до держбюджету.

Направити ухвалу суду позивачу: юридичній особі –ЗАТ КБ «Приватбанк»у м. Дніпропетровськ за адресою: 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50 та  філії «Волинське головне регіональне управління»ЗАТ КБ «Приватбанк»за адресою: 43020 м. Луцьк,  пр-т Відродження,1.

3.          Відповідачу: подати суду відзив на позов. Попередити про відповідальність за невиконання вимог ухвали суду.

Направити ухвалу суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

            Суддя                                                                           Л.І. Соломка