Рішення

від 20.05.2009 по справі 9/62-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/62-50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                    РІШЕННЯ

"20" травня 2009 р.                         № 9/62-50.

За позовом  Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”в особі Волинської філії, м. Луцьк

до відповідача Приватного підприємства “Івета”, м. Луцьк

про  стягнення 85 419,41 грн. заборгованості

                                                                                              Суддя    Л.І. Соломка

     Представники:

Від позивача: Плєханов О.М.-  провідний юрисконсульт юрид. департаменту,  довіреність №4160 від 28.08.2008 р.;

Від відповідача: н/з.

      Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

     Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

     Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

     Суть спору: Позивач –ЗАТ КБ “Приватбанк”в ос. Волинської філії  звернувся до господарського суду з позовом  до відповідача –ПП “Івета”про стягнення 85 419,41 грн. заборгованості  за договором про надання овердрафтового кредиту №343/ом від 09.01.2008 р.

     Відповідач  відзиву на позов не подав, позову не оспорив, представника у судове засідання не направив, хоча  розгляд справи неодноразово  відкладався з причин його незґявлення у судове засідання ухвалами суду від 30.03.2009 р, 16.04.2009 р., 29.04.2009 р. Ухвали  суду, направлені на адресу  відповідача: м. Луцьк, вул. Словацького, буд.30 повернуті з відміткою пошти «організація вибула», крім того, ухвали суду направлені на адресу директора приватного підприємства «Івета»Хатітовської І.В. в с. Підгайці Луцького району, вул. Хрещата,48.

      Водночас, до повноважень господарських судів  не входить установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних  осіб –учасників судового процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „організація вибула”, з урахуванням  конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників  судового  процесу про вчинення  цим судом певних процесуальних дій.

      Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

      Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд

                                                                  в с т а н о в и в:

      09.01.2008 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк»в особі Волинської філії (Банк) та Приватним підприємством «Івета»(Клієнт) укладено договір №343/ом про надання овердрафтового кредиту (а.с.9-16), згідно п.1.1 якого Банк  при наявності вільних грошових коштів зобов'язується здійснювати «овердрафт-мікро»Клієнта, що полягає  в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта №26001230098001, відкритому в Банку за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого  п.1.3 договору шляхом дебатування поточного рахунку. Сплата відсотків за користування кредитом проводиться згідно з додатком №1 до договору (а.с.17).

      Згідно платіжних доручень №6 від 09.01.2008 р. та №7 від 09.01.2008 р. відповідачу перерахована сума кредиту 50 тис. грн.

       Станом  на 05.02.2009 р. заборгованість відповідача за договором становить – 49 940 грн. 77 коп. заборгованості за кредитом, 22 240,29 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом.

        Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

       До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

      Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

      Статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

      Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

      В ст. 1048 ЦК України передбачено право Позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

      Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

      Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору  сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

       Як стверджується матеріалами справи, на дату розгляду справи Позичальник не провів погашення  кредиту у порядку, визначеному підп.2.2.3 договору та не оплатив відсотки  за час фактичного користування кредитом (п.2.2.2 договору), тому сума основного боргу 49 940 грн. та заборгованість по процентах у сумі 22 240,29 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

       Згідно п. 4.1  договору про надання овердрафтового кредита при порушенні  клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом, терміну повернення кредиту й інших витрат, передбачених вищезгаданим договором відповідач сплачує позивачеві за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми  простроченого   платежу за кожний день прострочення платежу.

       Станом на 05.02.2009 р. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання  за договором становить 13 238,35 грн., яка  підлягає до стягнення з відповідача, оскільки останній допустив порушення зобов'язань  перед банком як в частині сплати суми кредиту, так і сплати відсотків за користування кредитом.

       Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача,  то  державне мито  в сумі  899,40 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  слід покласти на нього.

     Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст.44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                                  в и р і ш и в:

     1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Івета” (43000 Волинська обл., м. Луцьк, вул. Словацького, буд.30, код ЄДРПОУ 21752951) на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі Волинської філії (43020 м. Луцьк, пр-т Відродження,1, к/р 32005110301, код ЄДРПОУ 13369965, МФО 303440) 85 419,41 грн. заборгованості та пені, 899,40 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Суддя                                                                           Л.І. Соломка