Рішення

від 10.03.2009 по справі 26/32-09-812

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/32-09-812

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2009 р.Справа  № 26/32-09-812

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за  участю  представників  сторін :

від  позивача  : Скіндер В.Б. за довіреністю від 12.02.2009 р.

від  відповідача  : не з'явився,

( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду

справи, поштові повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :   Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖЕРМАН - АВТОЦЕНТР”

до відповідача :  Закритого акціонерного  товариства

„Акціонерний комерційний банк” „ОДЕСА-БАНК”

про стягнення  1086123,29 грн., -

в с т а н о в и в  :

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЖЕРМАН - АВТОЦЕНТР”  ( далі –позивач)  звернулось із  позовом до  Закритого акціонерного  товариства  „Акціонерний комерційний банк” „ОДЕСА-БАНК” про стягнення 1086123,29 грн., посилаючись на наступне.

25.12.2008 р. між сторонами у справі  укладений договір  на збирання ( інкасацію) грошової виручки ( далі –Договір на інкасацію), згідно якого відповідач  прийняв на себе зобов'язання власними силами і засобами в погоджені дні і години проводити збирання грошової виручки позивача та її своєчасне зарахування на рахунок позивача № 26000118372 в Одеській обласній філії „Райффайзен Банк Аваль” м. Одеси, МФО  328351, а позивач прийняв на себе зобов'язання сплачувати відповідачеві за  надані послуги комісію у розмірі  і в строки, передбачені Договором.

29.12.2008 р. за супровідною відомістю № 012 із накладною та супровідною відомістю № 013 та накладною позивачем було передано відповідачеві в особі інкасатора для зарахування на рахунок позивач по вищевказаним реквізитам гроші в сумі 556000,00 грн. та 514000,00 грн. відповідно, всього на суму 1070000,00 грн. ( далі –кошти). Як зазначив позивач, факт отримання  банком  грошових коштів на вказану суму підтверджується підписом інкасатора та печаткою банку на копіях  вказаних супровідних відомостей №№ 012 і 013, які знаходяться у позивача.

Згідно п.2.8 Договору  на інкасацію, вказані грошові кошти підлягали зарахуванню на банківський рахунок позивача до 12 години 00 хвилин 30.12.2008 р.

В порушення п.п. 2.1, 2.8 Договору,  вказані грошові кошти, були отримані відповідачем,  але дотепер на банківський  рахунок позивача не зараховані, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 05.02.2009 р., складеними представниками  сторін. Згідно цьому акту станом на 05.02.2009 р.  сальдо становить  1070000,00 грн. на користь позивача.

Станом на 17.02.2009 р.,  день складання позову до господарського суду, відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо зарахування  вказаної суми  на 50 днів.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України,  згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, борг відповідача складає зазначену вище суму.

Крім того, з метою отримання додаткового прибутку у вигляді відсотків за розміщення грошових коштів за депозитним вкладом, 09.09.2008 р. між позивачем у справі та                             ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”  ( далі –Банк) було укладено договір  № 021/3-0-1/019 про вклад депозитний поточний для корпоративних клієнтів ( далі –Депозитний договір), за яким Банк прийняв на себе зобов'язання виплачувати позивачеві за користування грошовими коштами відсотки у визначеному у договорі  розмірі. Грошові кошти у розмірі                  1070000,00 грн., як і були отримані відповідачем та які не були зараховані на банківський рахунок позивача, підлягали подальшому зарахуванню на депозитний рахунок                                 № 26158113118372 в ООФ ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” з метою отримання позивачем відсотків згідно з умовами Депозитного договору. У зв'язку з тим, що вказані кошти  не були зараховані  на депозитний  рахунок, позивачем не були отримані доходи у розмірі неодержаних відсотків за період з 30.12.2008 р. –до дати звернення до суду ( 17.02.2009 р.), тобто за 50 днів.

Згідно  п.1.2.4 Депозитного договору за розміщення  вказаних коштів  Банк виплачує депоненту ( позивачеві) 11% річних. Таким чином, за період з 30.12.2008 р. по 17.02.2009 р., тобто за 50 днів, позивачем не було отримано коштів в сумі 16123,29 грн., виходячи з наступного розрахунку : сума незарахованих коштів - 1070000,00 грн. х 11 % х 50 днів.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив   виконання   зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Частиною 1 статті 623 ЦК України встановлений обов'язок боржника, який порушив зобов'язання відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Таким чином, позивач вважає, що йому  було  завдано збитків в сумі 16123,29 грн. у зв'язку з  простроченням відповідачем виконання зобов'язання із зарахуванням  вказаних грошових коштів на банківський рахунок на 50 днів, згідно вищеприведеного періоду прострочення.

На час розгляду справи позивачем надані уточнення до позову, згідно яких позивачем уточнені підстави виникнення збитків у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору. При цьому позивач послався на приписи ст. 22 ЦК України. ст. ст. 224, 225 ГК України.

Крім того,  з метою здійснення представництва позивача у суді під час розгляду справи, у зв'язку  з відсутністю у  штатному розкладі  позивача посади юрисконсульта, позивачем             12 лютого 2009 року був укладений з громадянином Скіндер В.Б.  договір  про надання  юридичних послуг, за яким представнику позивача (Скіндер В.Б.)  було сплачено винагороду в розмірі 5% від ціни позову, що становить 54306,16 грн.

Виходячи з наведеного  позивач просить позов задовольнити і  стягнути з відповідача  : незараховані грошові кошти в сумі 1070000,00 грн., заподіяні відповідачем збитки в сумі 16123,29 грн. та судові витраті в розмірі сум державного мита, витрат на юридичні послуги та витрат  на  інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення ( у справі), на час розгляду справи причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає справу згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами у справі  25 грудня 2008 р. був укладений  вищевказаний Договір № 10.3-07/016 на збирання  (інкасацію) грошової виручки  від 25 грудня 2008 р.

Додатком № 1 до цього Договору, позивач визначений  об'єктом клієнтів відповідача.

Згідно вищеприведених копій супровідних відомостей  № 012 і 013 обидві від                      29 грудня 2008 р., відповідачем вказані у цих відомостях суми коштів були прийняті,  але дотеперішнього часу не зараховані на рахунок відповідача. Згідно п.п.2.1,2.8 Договору, Банк ( відповідач)  зараховує суму інкасової   грошової готівки на рахунок Клієнта ( позивача), згідно п.1.2 Договору не пізніше 12 год.00 хв.  наступного операційного дня БАНКУ. З приведеного випливає, що оскільки БАНК ( відповідач)  вказані  кошти  на  рахунок позивача  не зарахував, то вони підлягають стягненню з БАНКУ.

Згідно  п.1.2.4 вищевказаного Депозитного договору,  за користування грошовими коштами Депонента ( позивача) Банк  ( згідно депозитного договору - „Райффайзен Банк Аваль”)  сплачує проценти  у визначеному  розмірі та в залежності від середньомісячного залишку коштів за розрахунковий період на Депозитному рахунку Депонента, а саме : від  500 000,01 гривен до 5 000 000,00 гривен –11% річних.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач вказані кошти ( 1070000,00 грн.) не  зарахував на рахунок позивача своєчасно, позивач зазнав збитки у вигляді неотриманих процентів по п.1.2.4 Депозитного договору в розмірі 16123,29 грн., згідно наданого позивачем розрахунку з яким суд погоджується та вважає правильним.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Виходячи зі змісту приведеної статті ЦК України суд вважає, що не зарахування відповідачем вказаних коштів позивача на рахунок останнього і є невиконанням зобов'язання  по вказаному Договору на інкасацію.

Пунктом 4 статті  611 ЦК України передбачено, що  у випадку порушення  зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема : відшкодування збитків.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приведені позивачем  у наданих до суду уточнень позовних вимог обґрунтування стягнення збитків, суд приймає до уваги та вважає правильним.

Крім того, згідно акту звірки  взаєморозрахунків від 05 лютого2009 р. підписаного та засвідченого обома сторонами, відповідачем визнано наявність боргу перед позивачем на суму 1070000,00 грн.

До теперішнього часу відповідач  вказані  вище  кошти  позивачеві не перераховані, що свідчить про порушення з боку відповідача вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, згідно з якою одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та вимог                   ст. 526 Цивільного кодексу України,  згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи вищеприведене у сукупності суд вважає, що вимоги позивача в частині  стягнення коштів в сумі 1070000,00 грн., збитків в сумі 16123,29 грн. є обґрунтованими, доведеними тому позов в цієї  частині  підлягає задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення  витрат за надання представником позивача юридичних послуг позивачу, згідно умов  договору про надання юридичних послуг задоволенню не підлягають, оскільки  вказаний договір укладений не з адвокатом, а  з просто фізичною особою,  яка не є адвокатом та крім того ці витрати не входять до складу судових витрат, згідно змісту ст. 44 ГПК України.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись   ст.ст. 525,526, 610, 611 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 223, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов  задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ОДЕСА-БАНК»( 65029, м. Одеса, вул. Княжеська, 32; код ЄДРПОУ 19361350,                              р/р 351030618003 в АКБ «ОДЕСА-БАНК», МФО 328102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕРМАН-АВТОЦЕНТР»( 65114, м. Одеса, вул. Левітана, 44; код ЄДРПОУ 26054401, р/р 26000118372 в Одеській обласній філії Райффайзен Банк Аваль м. Одеса, МФО 328351 )  : суму своєчасно  не перерахованих  коштів в розмірі 1070000  ( один мільйон сімдесят тисяч  ) грн.; збитків в розмірі 16123 ( шістнадцять тисяч сто двадцять три ) грн. 29 коп.; державного мита в сумі  10861 ( десять тисяч вісімсот шістдесят одна )  грн.  23 коп. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 ( сто вісімнадцять) грн.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.