Постанова

від 30.03.2009 по справі 29/569-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/569-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2009 р.                                                           Справа № 29/569-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Афанасьєв В.В. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -Сергієнко К.Є.

відповідача

-

не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек»(вх № 461 Х/3-9 від 25.02.2009 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року у справі № 29/569-08

за позовом ДП завод «Електроважмаш», м. Харків,

до ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек», м. Харків,

про стягнення 129 685,20 грн.

встановила:

У грудні 2008 року ДП завод «Електроважмаш»(далі позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек»(далі відповідач) –129 685,20грн. заборгованості, яка складається з 111 792,0грн. суми основного боргу, за виключенням 10% вартості продукції, строк сплати якої не настав, та транспортних витрат у розмірі 17 893,20грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №12/1737 від 20.04.2004р.; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року у справі № 29/569-08 (суддя Тихий П.В.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зобов'язання позивача направити відповідачу копію позовної заяви. Позов задоволено повністю. Стягнуто з ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек»на користь ДП завод «Електроважмаш»суму основного боргу у розмірі 111 792,00 грн., транспортні витрати у розмірі 17893,20 грн., державного мита у розмірі 1 296,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. Рішення обґрунтоване тим, що відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем та не заперечує проти її сплати, сума боргу за отриманий товар та за його транспортування відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу.

Відповідач - ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек»з рішенням господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року по справі № 29/569-08 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення господарського суду Харківської області скасувати, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права.

У судове засідання 25.03.2009 року представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 51222248 від 05.03.09 р. Вислухавши думку представника позивача, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутністю його представника за наявними у справі матеріалами відповідно до ст..75 ГПК України.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та поясненнях до неї, відзиві на неї доводи сторони, заслухавши уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що 20.04.2004 р. між сторонами був укладений договір поставки № 12/1737 на загальну суму 4 029 480,00 грн.

Згідно з п. 5.1. договору № 12/1737 від 20.04.2004 р. відповідач здійснює розрахунок за поставлену продукцію «... шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступними етапами: 50% від вартості договору - передплата за запуск виробництва після підписання даного договору; 40% від вартості кожної партії відвантаженого обладнання - на протязі 30 банківських днів після його відвантаження; 10% вартості договору - на протязі 30 днів після підписання акту проведення випробувань...».

Крім того, п. 5.4. вищезазначеного договору передбачена сплата транспортних витрат у 10 - ти денний термін після отримання рахунка від Постачальника у розмірі 17 893,20 грн.

Відповідно до умов договору позивачем у повному обсязі були виконані зобов'язання щодо поставки продукції, про що свідчать первинні документи бухгалтерського обліку, а саме накладні на відпуск продукції: № 215 від 16.11.2006 р., №  16 від 16.11.2006 р., № 217 від 16.11.2006 р., № 222 від 21.11.2006 р., № 227 від 27.11.2006 р., № 255 від 19.12.2006 р.

Відповідач виконав свої зобов'язання з оплати продукції частково. Так, відповідач здійснив передплату на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 50 % від вартості договору, що склало 2 014 740,00 грн. (перший етап проведення розрахунків за договором).

Сума оплати другого етапу становить 1 611 792,00 грн., але відповідач здійснив оплату другого етапу частково - в сумі 1 200 000,0 грн.

Як свідчать матеріали справи, 18.10.2007 р. позивачем була направлена претензія про сплату грошових коштів по другому етапу (заборгованість станом на 18.10.2007 р.) за поставлену продукцію. Дана претензія була задоволена відповідачем частково на суму 300 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість по другому етапу проведення розрахунків станом на 01.07.2008 р. склала 111 792,00 грн.

Крім того, 27.11.2006 р. відповідачу був направлений рахунок № 459 на відшкодування витрат на транспортування турбогенератора ТА - 35 -2 МУЗ в сумі 17 893,20 грн., який відповідачем оплачений не був.

Сума основної заборгованості в розмірі 111792,0 грн. відповідачем також не сплачена.

Відповідно п. 5.4. договору, транспортні витрати не включені до суми договору й сплачуються покупцем протягом 10 днів після отримання рахунку від постачальника на підставі окремої угоди.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення транспортних витрат у розмірі 17 893,20 грн., суд встановив. що факт надання позивачем транспортних послуг відповідачу дійсно підтверджується наданими суду доказами, а саме, товарно - транспортними накладними, копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

27.11.2006 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №459 від 27.11.06 про сплату витрат на транспортування в розмірі 14 911 грн.

Позивачем 04.07.2008 р. відповідачу була направлена повторна претензія  №248 - 181 про сплату заборгованості за поставлену продукцію, транспортних витрат та штрафних санкцій, в якій просить відповідача розглянути дану претензію на протязі 30 днів та перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості яка складає 179 120,38грн.

У відзиві на претензію (вих. №3632 від 21.08.2008 р.) відповідач зазначає, що, у зв'язку з затримкою оплати ВАТ «Запоріжсталь» вартості поставленого обладнання, компанія відповідача має фінансові труднощі й, тимчасово, не має можливості сплатити заявлену у претензії заборгованість, зазначає, що на теперішній час заборгованість відповідача за договором складає 129 685,20грн. (з урахуванням транспортних витрат), та просить надати відповідачу відстрочку для сплати заборгованості.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем та не заперечує проти її сплати.

Враховуючи, що вказана сума боргу за отриманий товар та за його транспортування відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також з огляду на норми ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, позовні вимоги позивача в сумі 111 792 грн. боргу за отриманий товар та 17 893,20  грн. за транспортування товару є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Встановленим вище фактичним обставинам спору господарським судом Харківської області надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог представник відповідача вказує на те, що відповідачем не була отримана копія позовної заяви та додані до неї документи, в зв'язку з цим, на його думку, відповідач був позбавлений можливості надати заперечення щодо позову, дослідити документи, які позивач покладає в обґрунтування своїх позовних вимог, а також скористатися іншими правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.

Наведені відповідачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводи, на думку колегії суддів, не є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 р. по справі № 29/569-08 з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, позивач при подання позову виходив з того, що відповідач - ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек»знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Жовтневої революції, 12.

Саме ця адреса зазначена у позові та в договорі, підписаному позивачем та відповідачем. (а.с. 2, 17). Відповідач не повідомив позивача про зміну свого місцезнаходження.

Позивачем були виконані умови ст. 56 ГПК щодо надіслання копії позовної заяви. В матеріалах справи міститься квитанція про відправлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, у якій зазначається, що відправлення було здійснено цінним листом з рекомендованим повідомленням (опис вкладення у цінний лист додається). Це підтверджується також конвертом, наданим представником позивача у судовому засіданні, з якого вбачається, що 19.11.2008 року позивачем було направлено на відому йому адресу відповідача (м. Харків вул. Жовтневої революції, 12) копію позовної заяви. В свою чергу поштова установа перенаправила конверт відповідно до нового місцезнаходження відповідача (м. Харків, пр-т Гагаріна, 168), пізніше конверт було повернуто на адресу позивача з поміткою «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів, зазначає, що відповідач був повідомлений господарським судом Харківської області про порушення провадження у справі, про це свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4872626 від 18.12.2008 р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, але відповідач, достеменно знаючи про те, що в місцевому господарському суді здійснюється розгляд справи, де він є відповідачем, надане йому ст..22 ГПК України процесуальне право на ознайомлення з матеріалами справи не реалізував.

Таким чином, колегією суддів не встановлено таких порушень процесуальних прав відповідача з боку позивача та суду, які були б достатніми для скасування рішення господарського суду Харківської області.

Крім того, відповідач, будучи повідомлений ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2009 року про час та місце проведення судового засідання, свого представника не направив, про причини неявки не повідомив.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів відзначає також, що подання відповідачем апеляційної скарги без фактичного та правового обґрунтування викладених в ній вимог, не направлення ним свого представника у судове засідання –без повідомлення суду про причини його нез'явлення –дає підстави для висновку про наявність у діях відповідача зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування судового розгляду справи, що є підставою для направлення на адресу відповідача окремої ухвали в порядку ст.90 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек», м. Харків –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 лютого 2009 року по справі № 29/569-08 –залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Шевель О. В.