Постанова

від 26.03.2009 по справі 6/496-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/496-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2009 року                                                                                       Справа№  6/496-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Вовченко О.В.

за участю представників сторін:  

позивача –Красніков Вадим Іванович, довіреність № б/н  від 26.11.08;

позивача –Вангородський Олександр Олександрович, довіреність № б/н  від 23.03.09;

відповідача – Самуха Михайло Михайлович, довіреність № б/н  від 27.08.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКО-ТРЕЙД” м.Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009 року                                    

у справі № 6/496-08                             

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “АВСстрой”, м.Донецьк

до  товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКО-ТРЕЙД”, м.Кривий Ріг

про  розірвання договору та стягнення 128 046 грн. 81 коп.  

          В судовому засіданні 19.03.2009р. було проголошено перерву до 26.03.2009р. в зв'язку з витребуванням від позивача додаткових доказів (сут.77, 99 ГПК України).

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. (суддя Коваленко О.О.) по  справі № 6/496-08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “АВСстрой”, м.Донецьк (далі –ТОВ “АВСстрой”) до товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКО-ТРЕЙД”, м.Кривий Ріг (далі –ТОВ “ТАКО-ТРЕЙД”) про розірвання договору та стягнення 128 046 грн. 81 коп. позов було задоволено частково та з відповідача на користь позивача було стягнено 117 566 грн. 40 коп. основного боргу, 1175 грн. 66 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 5980 грн. 41 коп. пені, розірвання договору поставки № 604м від 20.03.2008р., про заборону відповідачеві вчиняти певні дії –було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області  мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого товару; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.525, 526 ЦК України.  

          Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржує відповідач по справі –ТОВ “ТАКО-ТРЕЙД” м.Кривий Ріг, посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, зокрема, ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України; скаржник також посилається на те, що господарський суд безпідставно визнав встановленими обставини щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а також має місце невідповідність висновків господарського суду, викладених в рішенні, матеріалам та обставинам справи, оскільки п.4.3 договору, укладеному між сторонами передбачено, що оплата за товар здійснюється по мірі реалізації, а так як решта товару не реалізована до теперішнього часу, то відсутні правові підстави вважати, що у відповідача виник обов'язок перед позивачем по оплаті товару.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі –ТОВ “АВСстрой” м.Донецьк, проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.    

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

20.03.2008р. між ТОВ “АВСстрой” м.Донецьк (“постачальник” за договором, позивач по справі) та ТОВ “ТАКО-ТРЕЙД” м.Кривий Ріг (“покупець” за договором, відповідач по справі, скаржник) було укладено договір № 604Т (а.с.10-15), відповідно до предмету якого “постачальник” зобов'язується поставити та передати у власність, а “покупець” зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.   

У відповідності до п.1.3, п.1.4 р.1 договору товар за договором повинен бути узгоджений в специфікації, яка узгоджується та підписується обома сторонами, є невід'ємною частиною договору; загальна кількість поставлених товарів визначається замовниками “покупця”.

Пунктом 2.9 р.2 договору сторони передбачили, що “покупець” має право затримати оплату за поставлений товар лише у певному переліку випадків: відсутність підписаної сторонами специфікації, неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні, містять помилки товарно-транспортні накладні, податкові накладні, сертифікати якості та інші товарно-супроводжувальні документи.

Пунктом 3.1 р.1 договору сторони визначили, що перехід права власності та ризиків на товар здійснюється в момент отримання товару та підписання сторонами накладних.

Пунктом 4.3 р.4 договору передбачено, що “покупець” здійснює оплату за реалізований товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “постачальника” (по мірі реалізації за період –1 тиждень) перераховується протягом 7 банківських днів з дня закінчення тижня, за який здійснюється оплата.

Пунктом 5.1 р.5 договору сторони визначили, що обов'язком “покупця” є оплата в розмірі та строки, передбачені п.4.3 р.4 договору; а також на вимогу “постачальника” надати інформацію по руху та залишках товару на складі “покупця”.

Розділом 11 договору сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2008р., п.11.2 р.11 сторони передбачили, що дія договору може бути автоматично продовжена додатково на один рік, якщо жодна із сторін не попередить іншу сторону письмово про зміну або розірвання (зазначено зупинення) договору до 30 днів до закінчення його дії; припинення дії договору не звільняє сторони від виконання усіх невиконаних зобов'язань, які не були виконані на момент припинення дії договору.    

До договору № 604Т в якості додатків було підписано довіреність № 46 від 21.07.2008р. (а.с.29) та специфікації (а.с.30-32).

31.10.2008р. листом № 31/11 ТОВ “АВСстрой” звернулось до відповідача з пропозицією про розірвання договору № 604Т від 20.03.2008р. (а.с.18, 17); докази направлення позивачем листа № 31/11 відповідачу містяться в матеріалах справи (а.с.18). Будь-якими доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не підтверджується факт неотримання листа № 31/11 відповідачем, такі докази відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін в ході розгляду справи судам обох інстанцій.

Отже, позивач шляхом направлення листа № 31/11 повідомив відповідача згідно з р.11 договору № 604Т, тобто в строк більш, ніж 30 днів, про свій намір на розірвання договору, небажання продовжувати строк дії договору відповідно до п.11.2 р.11 останнього. Таким чином, строк дії договору № 604Т закінчився 31.12.2008р., оскільки зазначені дії позивача не суперечать ст.ст.525, 526, ч.1 ст.651 ЦК України, право розірвати договір саме в такому порядку сторони передбачили в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи, прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач 02.12.2008р. звернувся до господарського суду з вимогами:

- розірвати договір № 604Т від 20.03.2008р.;

- стягнути з відповідача 122 066 грн. 40 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних;

- стягнути з відповідача 5980 грн. 41 коп. пені;

- заборонити відповідачу здійснювати реалізацію товару по договору № 604Т за цінами, визначеними цим договором та специфікацією до нього (а.с.4). В якості норм матеріального права позовні вимоги було обґрунтовано ст.ст.188, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст.611, 651, 653 ЦК України.

          В подальшому, відповідно до ст.22 ГПК України, 05.02.2009р. позивач звернувся до господарського суду з заявою (а.с.141), в якій наполягав на стягненні 117 566 грн. 40 коп., тобто зменшив розмір позовних вимог. При цьому нормативно-правове обґрунтування позовних вимог залишилось без змін.

          Як свідчать пояснення представника позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем зменшилась до 117 566 грн. 40 коп. внаслідок сплати 5000 грн. відповідачем 28.10.2008р. (а.с.81), які не були враховані в розрахунку вимог при поданні позову.

          На виконання умов договору № 604Т, як зазначають обидва представники сторін в своїх поясненнях, позивачем було здійснено протягом березня-жовтня 2008 року поставки товару на загальну суму 493 146 грн. 50 коп., що підтверджується накладними на поставку з підписами представника відповідача в отриманні та довіреностями відповідача (а.с.56-80). Факти поставки по накладним, що містяться в матеріалах справи, не спростовуються відповідачем жодним доказом відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, визнається представником відповідача при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

          За отриманий за договором № 604Т товар відповідач здійснив частковий розрахунок в сумі 371 080 грн. 10 коп., що підтверджується виписками установи банку, які містяться в матеріалах справи (а.с.81-133).

          Факти поставок товару на вищевказану суму та часткової оплати на суму 371 080 грн. 10 коп. також підтверджуються складеним та підписаним в двохсторонньому порядку актом звірки від 13.11.2008р. (а.с.19, 136), оригінал якого залучено до матеріалів справи, та з якого вбачається, що станом на 13.11.2008р. у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 122 066 грн. 40 коп.

          Докази перерахування 117 566 грн. 40 коп. заборгованості за товар по договору № 604Т відповідачем відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій відповідно до ст.33 ГПК України.

          Будь-які докази того, що товар на суму 117 566 грн. 40 коп. не реалізований (довідка за підписом керівника підприємства та головного бухгалтера) відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.   

          Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.       

Отже, за своєю правовою природою договір № 604Т є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи, що: по-перше, будь-які докази на обґрунтування доводів скаржника щодо наявності нереалізованого товару за договором № 604Т у відповідача як на день розгляду справи господарським судом, так і на день прийняття постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом по цій справі, відсутні, жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України не надано скаржником; по-друге, до відповідача перейшло право власності на весь отриманий товар за договором № 604Т згідно з п.3.1 р.3 договору; строк дії договору № 604Т скінчився 31.12.2008р., про що відповідача було повідомлено листом № 31/11 від 31.10.2008р.; по-третє, відсутні будь-які докази, підтверджуючи повернення товару за договором № 604Т на суму 117 566 грн. 40 коп. або докази оплати 117 566 грн. 40 коп. вартості отриманого товару, такі докази не надавались судам обох інстанцій при розгляді справи, а також відсутні будь-які докази в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України, підтверджуючи, що на вимогу позивача, викладену в листі № 31/11 (а.с.18, 17) було зроблено звірку поставленого та реалізованого товару або надано позивачеві відповідно до п.5.1.3 договору № 604Т будь-яку інформацію щодо залишків товару, то господарським судом зроблено правильний висновок, викладений в резолютивній частині оскаржуваного рішення, щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 117 566 грн. 40 коп.

Щодо решти вимог, то господарським судом обґрунтовано припинено провадження по справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки: як зазначив представник позивача в суді апеляційної інстанції правові наслідки, передбачені ст.78 ГПК України були роз'яснені представнику позивача місцевим господарським судом, відмова від решти позовних вимог не порушувала будь-чиї охоронювані законом права та інтереси, не протирічила чинному законодавству, а в заяві від 05.02.2009р. представник позивача, який мав права відмови від частини позовних вимог (а.с.22) саме наполягав лише на стягненні 117 566 грн. 40 коп. заборгованості за товар по договору № 604Т.

За цих обставин правові підстави щодо зміни або скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, висновок, викладений в резолютивній частині рішення господарського суду від 05.02.2009р. по цій справі, відповідає матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.

Доводи скаржника щодо невиникнення обов'язку по оплаті не приймається в силу вищенаведеного; щодо доводів скаржника про необхідність дотримання позивачем досудового врегулювання спору (п.8.2 р.8 договору), то ці доводи не приймаються в силу ст.5 ГПК України, а також з урахуванням того, що листом від 31.10.2008р. № 31/11 позивачем були заявлені вимоги про розірвання договору, сплаті боргу 142 997 грн. 71 коп., який існував станом на 01.11.2008р., тоді як звернення з позовом до господарського суду Дніпропетровської області було здійснено позивачем 02.12.2008р., тобто в межах строків, встановлених п.8.2 р.8 договору № 604Т.   

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -             

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2009р. по справі № 6/496-08 –залишити без змін; апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ТАКО-ТРЕЙД” м.Кривий Ріг –залишити без задоволення.

          Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко