Постанова

від 02.09.2013 по справі 815/5469/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5469/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ТЄНОД" до Любашівської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2013 року Фермерське господарство "ТЄНОД" звернулося до суду з позовом до Любашівської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС № 0000042200 від 05.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 19.03.2013 року по 25.03.2013 року уповноваженими особами Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ "ТЄНОД" (код ЄДРПОУ 34695707), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якої складено акт №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року. Перевіркою встановлено порушення, зокрема - п.187.1 ст.187, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України - не задекларовано суму ПДВ, яка акумулюється сільськогосподарськими підприємствами на спецрахунках по декларації за серпень 2011 року у розмірі 60876,2 грн. 05.04.2013 року на підставі акту №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200, яким збільшено ФГ "ТЄНОД" суму грошового зобов'язання за основним платежем: 60 876,20 грн., за штрафними санкціями 15 219, 05 грн. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2013 року №0000042200, ФГ «ТЄНОД» звернулося з первинною скаргою на дане рішення до ДПС в Одеській області, яка оскаржуване рішення Любашівської МДПІ залишила без змін. Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України. За результатом розгляду Міністерством доходів і зборів України повторної скарги господарства прийняло рішення вих.№5243/6/99-99-10-01-15 від 20.06.2013 року, яким оскаржуване рішення Любашівської МДПІ було залишено без змін. Позивач вказав, що ФГ "ТЄНОД" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства є суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ. Також позивач пояснив, що право застосовувати фінансову санкцію, закріплене в п.123.1 Податкового кодексу України та починається з умови - у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Тлумачення податкового зобов'язання закріплено в пп. 14.1.156 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Однак, згідно п.209.2 Податкового кодексу України та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. №11, сума ПДВ, визначена у податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства. Таким чином, зобов'язання спецрежимника - зовсім не бюджетний платіж, його не слід вважати податковим зобов'язання на підставі підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України і за його заниження не можна накладати шраф за п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача надав заперечення, згідно яких позовні вимоги не визнав, вважаючи податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС від 05.04.2013 року № 0000042200 законним, а вимоги позивача безпідставними, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-1V , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Судом встановлено, що 11.04.2007 року Любашівською районною державною адміністрацією зареєстровано фермерське господарство "ТЄНОД" за № 15411020000000335.

Фермерське господарство "ТЄНОД" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ №1001194483 НБ №035815 від 01.01.2009 року, виданого Любашівською МДПІ, індивідуальний податковий номер № 346975015228 зареєстрований на спеціальному режимі оподаткування з 01.01.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2007 року Фермерське господарство "ТЄНОД" взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №695.

У період з 19.03.2013 року по 25.03.2013 року уповноваженими особами Любашівської МДПІ Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФГ "ТЄНОД" (код ЄДРПОУ 34695707), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 01.01.2013 року, за результатами якої складено акт №183/2200/34697507 від 29.03.2013.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення, зокрема, п. 187.1 ст.187, п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України - не задекларовано суму ПДВ, яка акумулюється сільськогосподарськими підприємствами на спецрахунках по декларації за серпень 2011 року у розмірі 60876,2 грн.

05.04.2013 року на підставі акту перевірки №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042200, яким збільшено ФГ "ТЄНОД" суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем: на суму 60876,20 грн., за штрафними санкціями - на суму 15219, 05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2013 року №0000042200, ФГ "ТЄНОД" звернулося з первинною скаргою на дане рішення до ДПС в Одеській області. За результатами розгляду ДПС в Одеській області первинної скарги позивача 24 травня 2013 р. на адресу ФГ «ТЄНОД» надійшло Рішення про результати розгляду первинної скарги вих. №1097/10/10-2007 від 22.05.2013 року, яким оскаржуване рішення Любашівської МДПІ було залишено без змін.

Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України. За результатами розгляду Міністерством доходів і зборів України повторної скарги позивача, 03 липня 2013 року на адресу ФГ «ТЄНОД» надійшло Рішення про результати розгляду повторної скарги вих.№5243/6/99-99-10-01-15 від 20.06.2013 року, яким оскаржуване рішення Любашівської МДПІ було залишено без змін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податків.

Відповідно до п.54.1 статті 54 ПКУ, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Стаття 209 ПК України встановлює спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового Кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.2. ст. 209 Податкового Кодексу України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.01.2011р. №11, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Згідно акту перевірки №183/2200/34697507 від 29.03.2013 року, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість по скороченій декларації за період з 01.01.2010р. по 01.01.2013р. встановлено заниження суми, яка підлягає нарахуванню по особовому рахунку та спрямовується на спецрахунок по декларації за серпень 2011 року у розмірі 60876,60 грн.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.123.2. ст. 123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Відповідно до п.53.1 ст.53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Наказом ДПС України № 1046 від 22.11.2012 року була затверджена Узагальнююча податкова консультація з питань забезпечення єдиного підходу до застосування штрафних санкцій.

Як зазначено у запитанні № 6 вказаної Узагальнюючої податкової консультації, якщо с/г підприємство занизило суму ПДВ у декларації з ПДВ (скороченій), яка мала бути перерахована на спецрахунок, задекларувавши до сплати меншу суму, ніж фактично має сплатити за результатами документальної перевірки, такі дії не вважатимуться порушенням цільового використання коштів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Фермерським господарством "ТЄНОД" занижено суму податку на додану вартість, яка визначена ФГ "Тєнод" у податковій декларації за серпень 2011 року, але такі дії не є порушенням цільового використання коштів.

Таким чином, підстав для застосування до позивача штрафної санкції, передбаченої п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України, суд не вбачає.

Тому спірне податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС в частині суми основного платежу 60876,20 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Разом з тим, як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації від 22.11.2012 року (запитання № 6), у зв'язку з наведеним порушенням (заниження суми ПДВ у декларації з ПДВ (скороченій), яка мала бути перерахована на спецрахунок) до платника застосовуються штрафні санкції, передбачені п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України. Визачена сума грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки підлягає сплаті до державного бюджету.

Тому Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС правомірно застосовано до Фермерського господарства "ТЄНОД" штрафні санкції у розмірі 15219,05 грн., що передбачені п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, а тому в даній частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС № 0000042200 від 05.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Фермерського господарства "ТЄНОД" з податку на додану вартість на суму основного платежу - 60876 грн. 20 коп., а тому позов ПП"ТЄНОД" підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 608,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "ТЄНОД" - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Любашівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС № 0000042200 від 05.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Фермерського господарства "ТЄНОД" з податку на додану вартість на суму 60876 грн. 20 коп.

В іншій частині позову Фермерського господарства "ТЄНОД" - відмовити.

Стягнути судові витрати у розмірі 608,76 грн. (шістсот вісім гривень 76 коп.) із Державного бюджету України на користь Фермерського господарства "ТЄНОД" (код ЄДРПОУ 34697507, адреса: с.Бобрик Другий, Любашівський район Одеської області, 66538).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2013 року.

Суддя: В.В.Андрухів